Гетьманщина в складі російської імперії. остаточна ліквідація Української державності
План
1. Гетьман Іван Мазепа. Союз І. Мазепи з Москвою.
2. Наступ Російського царизму на автономний устрій України.
3. Ліквідація автономного устрою України.
4. Культура України в роки поневолення.
Гетьман Іван Мазепа. Союз Мазепи з Москвою.
Після занепаду Правобережної України все більшого значення набуває Гетьманщина,що утворилася на Лівобережжі. Як окреме державне утворення у формі автономії у складі Московського царства вона існувала з часу поділу української держави на два гетьманства у 1663р. до скасування у1764р.самого інституту гетьманства,а на початку 1780-х років і полкового адміністративного устрою.
Іван Мазепа.
Після арешту І.Самойловича в князя Голіцина відбулася нарада з козацькими старшинами,на якій було вирішено ,що новим гетьманом стане Іван Мазепа. 25 липня 1687р. над річкою Коломак (тепер Харківська область) гетьманом було обрано Івана Мазепу(1687-1709),який присягнув цареві на вірність і підписав нові т.зв. Коломацькі статі.Вони обмежували і навіть удечому ліквідували суспільну політику України:
1. Влада гетьмана зводилася до поліційних функцій.
2. Заборонялися міждержавні відносини України. Листи і документи від сусідніх держав,навіть не розкриваючи,наказували надсилати до Москви.
3. Українське військо, що мало складати 30 тис. чол., зобов’язане було брати участь у воєнних експедиціях Московії.
4. В гетьманську столицю – Бутурин вводився московський стрілецький полк .
5. Українським купця заборонялося торгувати в Московські державі, а також вести торгівлю з Кримом. Українці під загрозою смерті були змушені брати від царських вояків знецінені московські гроші.
6. В перше законодавчо формувалася вимога злиття українського народу з московським, для досягнення чого рекомендувалося заохочувати змішані шлюби.
Іван Мазепа народився близько 1640 року у селі Мазепинці на Київщині в українській шляхетні родині. Навчався у Києво – Могилянській колегії, а також в Єзуїтські колегії у Варшаві.
Ставши гетьманом він прагнув об’єднати в єдиний державний організм усі українські землі. Його ідеалом була станова держава західноєвропейського типу зі збереженням традиційного козацького устрою. Він дбав про формування в Україні аристократичної верхівки, надаючи козацькі старшині значні землеволодіння, нові права та привілеї. Це призвело до зародження дворянства – зі спадковою владою, титулами, землями і залежними селянами. Це викликало незадоволення в середовищі окремих суспільних груп. Ряд заходів Мазепи, спрямованих на захист козаків, міщанства, духовенства, селянства, не привели до усунення соціальних протиріч і консолідації українського суспільства. Саме соціальна політика гетьмана стала помилкою фундаментального характеру. Це призвело до того, що більшість козаків та селян не підтримало планів Мазепи.
Також Мазепа піклувався станом науки та освіти. У 1690р. завдяки його підтримці було зведено нове приміщення Києво0Могилянської колегії та збільшено кількість студентів до 2тис.,а в 1709р. вона одержала статус академії. За допомогою Мазепи було створено Чернігівський колегіум1700р., засновано школи і друкарні. Чимало молодих людей вирушило за кордон,здобувати вищі освіти.
Значну частину своїх прибутків гетьман виділив для розвитку релігії і культурних установ. За його часів збудовано цілу низку церков у так званому стилі козацького барокко. Допоміг Мазепа також побудувати нову церкву в Січі. Загалом протягом 1687-1706рр. завдяки Мазепі було побудовано і реставровано не менше 20 величних споруд. Його почин потім почала наслідувати генеральна і полкова старшина.
І. Мазепа був великим прихильником літератури,він зібрав власну бібліотеку. Він і сам писав вірші. Найбільшу перевагу надавав творам Д.Тунтала,С.Яворського, І.Максимовича та інших відомих філософів і теологів.
Відносини з Москвою
Однією з головних засад політики Мазепи було підтримання зв’язків з Москвою. Вже на початку свого правління він,підписуючи «Коломацькі статі», відчув,як царизм різко посилив наступ на автономні права на автономні права Гетьманщини,яка з волею монарха фактично мала стати повністю залежною від нього. Іван Мазепа змушений був миритися з цим. Він увійшов у довір’я з молодим московським монархом Петром I,згодом з ним зав’язалися приязні стосунки,що тривали 20 років. Мазепа був для нього дуже хорошим радником,щодо здійснення усіляких походів.
Втягуючись у Кримські походи Мазепа планував здобути для України до Чорного і Азовського узбережжя. Проте війна з турками і татарами затягнулася і це стало добре відчутним для України.
Зросла економічна і соціальна напруга. Багато військових походів простягалися по території укр..земель. внаслідок цього гинули люди,руйнувалося господарство,а головне - Україна втрачала незалежність і втягнулась у політичну орбіту Москви. Звичайно,що це викликало невдоволення такими діями гетьмана.
На Січі почали поширюватися чутки,що Мазепа продався цареві і хоче зруйнувати козачину. Проти нього виступила опозиція на чолі з Петром Іваненком(Петриком),який розпочав агітацію проти Москви і Гетьмана Мазепи. У 1692 р. він,за підтримки татар організував повстання,однак це призвело до того,що Січ перейшла на сторону гетьмана.