У другій половині 1940-х – 1980-х роках

(2 год.)

План.

1. Чехословаччина у другій половині 1940-х – 1960-х рр. “Празька весна” 1968 р. та її придушення.

2. Режим нормалізації Г. Гусака (1970-і – 1980-ті рр.). Правозахисний рух «Хартія-77».

3. Передумови та перемога “оксамитової” революції.

4. Чехо-Словаччина на початку 1990-х рр. Розпад країни.

Реферат:

Політичні кризи у Чехословаччині в другій половині

1940-х – 1980-х роках в історіографії.

Література:

Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття: Підруч. для вищих навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 816 с.

История южных и западных славян: В 2 т. Т. 2: Новейшее время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – 3-е издание. – М.: Изд-во Моск. ун-та: Изд-во «Печатные Традиции», 2008. – 368 с.

Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки: 1945 – 2002. – К., 2004.

Чехия и Словакия в ХХ веке: очерки истории: в 2 кн. / Отв. ред. В. В. Марьина; Ин-т славяноведения. – М.: Наука, 2005. – Кн. 2. – 2005. – 558 с.

Советский фактор в Восточной Европе: 1944–1953 гг.: Документы: в 2-х тт. – М., РОССПЭН, 1999–2002.

Краткая история Чехословакии. С древнейших времён до наших дней. – М., 1988.

Валента И. Советское вторжение в Чехословакию 1968 г. – М., 1991.

Латыш М. В.“Пражская весна” 1968 г. и реакция Кремля. – М., 1998.

Страшун Б. А. Конституционные перемены в Восточной Европе. 1989 – 1990 гг. – М., 1991.

Вашкевич И. В. Внутриполитическая борьба в Чехословакии 1943—1948 гг.// Российские и славянские исследования / том 4. 2009 // Режим доступа: http: www.rsijournal.net/index.php.

Марьина В. В. Пражская весна 1968 года: к вопросу о международном резонансе (по опубликованным в Чешской республике документам и материалам чешского журнала «Soudobe dejiny») // Славяноведение. – 2008. – № 3. – C. 22–40.

Мотрук С. Політичні кризи в Чехословаччині другої половини ХХ ст..: погляд із сьогодення // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип. 19: Міжвідомчий збірник наукових праць / Відп. ред. С. В. Віднянський / НАН України. Інститут історії України. –

К.: Ін-т історії України, 2010. – С. 71–86 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/mo/mo_2010_19/1.pdf.

Мотрук С. Демократична опозиція в Чехії та Словаччині періоду "нормалізації": спільне та специфічне / С. Мотрук // Історичний журнал. – 2007. – № 3. – С. 12–20.

Терешко Ю.М. Демократичний рух у Чехословаччині 1945–1968 рр. : Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Ю.М. Терешко; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. – К., 1999. – 20 с.

Слесаренко А.В. Антитоталітарні рухи в Чехословаччині (1969–1989 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / А.В. Слесаренко; Київ. славіст. ун-т. – К., 2007. – 19 с.

Десятничук І.О. "Празька весна" 1968 р.: становлення громадянського суспільства : Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / І.О. Десятничук; Київ. славіст. ун-т. – К., 2007. – 20 с.

Новак-Каляєва Л. М. Чеська демократична опозиція: ідеологія та діяльність (серпень 1968 – грудень 1989 рр.) : Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Л.М. Новак-Каляєва; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Л., 2004. – 19 с.

Мелещенко Т. В. Мирне розділення Чехословацької Федеративної республіки та позиція Гавела у цьому процесі // www.nbuv.gov.ua/portal/.../I14_doc.pdf.

Основні поняття:уряд національної єдності; Рада Економічної Взаємодопомоги; Варшавський Договір; соціалістичний табір; життєвий рівень населення; “Празька весна”; режим Густава Гусака; „Хартія-77”; Громадянський форум; демократична революція.

Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми:

При розгляді питань семінару необхідно виділити: створення та діяльність нового післявоєнного чехословацького уряду національної єдності (1945 р.), його склад, особливості діяльності комуністів; заходи з конфіскації власності німців та їх виселення у прикордонні райони; передача Закарпатської Русі СРСР; соціально-економічні перетворення в промисловості та аграрній сферах; політична криза 1947 р. та вихід з неї; зовнішня політика країни (укладення договорів, співробітництво з СРСР та соцтабором; політична криза 1968 р. (“Празька весна”) та її негативні наслідки; режим Густава Гусака; рух „Хартія-77”; міжнародне становище країни у 70-х–80-х рр.; “оксамитова” демократична революція 1989 р. (діяльність Громадянського форуму під керівництвом В. Гавела, демонстрації у Празі, діалог з урядом).

До складу уряду нового чехословацького уряду (від 5 квітня 1945 року) увійшли комуністи, соціал-демократи, націонал-соціалісти, народні (католицькі) партії, словацькі комуністи і демократи. Комуністи мали сильні позиції в Міністерстві внутрішніх справ, Міністерстві сільського господарства, Міністерстві інформації. Компартія могла б захопити повну владу у 1945 р., але свідомо вирішила не робити цього, на думку окремих дослідників. Соціально-економічні перетворення післявоєнного періоду передбачали: проведення аграрної реформи (ліквідовано поміщицьке землеволодіння, створено ділянки 8–13 га, які передавались за невелику плату у розстрочку); часткову націоналізацію (великі заводи, фабрики, підприємства з понад 500 роб. тощо); запровадження грошової реформи (листопад 1945 р.); уведення прогресивно-подоходного податку тощо. У 1947 р. соціальні реформи продовжилися, але викликали критику з боку опозиційних партій, які зробили невдалу спробу державного заколоту. Комуністи сформували майже однопартійний уряд. За новою Конституцією (1948 р.) було проголошено народно-демократичну республіку (ЧНР) із соціалістичним шляхом розвитку.

Негативні явища в економіці, внутрішньополітичній обстановці середини 60-х років призвели до того, що проти політики уряду на початку 1968 року виступила частина КПЧ на чолі з новообраним першим секретарем О. Дубчеком. Нове керівництво проголосило про намагання побудувати „соціалізм із людським обличчям”. Весною–влітку 1968 року розпочався масовий рух проти правлячого режиму („Празька весна”), що завершився придушенням його у серпні цього ж року військами п’яти країн Варшавського договору (студентам необхідно звернути на цей рух особливу увагу, проаналізувати сучасні оцінки його істориками та політиками). Не менш важливе значення має характеристика руху «Хартія-77» (1977), який виник у відповідь на репресії КПЧ на чолі із Г. Гусаком проти інакомислячих. У період перебудови в СРСР нові демократичні тенденції в країні сприяли звільненню за власним бажанням у 1989 р. Г. Гусака із посади Генерального секретаря ЦК КПЧ; створенню з ініціативи „Хартії-77” 19 листопада 1989 року Громадянського форуму, що об’єднав супротивників комуністичного режиму, мітингам та демонстраціям на центральній площі в Празі (події «оксамитової» революції). Президентом Чехословаччини було обрано Вацлава Гавела. Охарактеризувати поділ країни на Чехію та Словаччину: передумови, причини, основні події

Семінарське заняття № 14