Геополітика та міжнародні відносини
1. ЩО ТАКЕ ГЕОПОЛІТИКА | 2. ГОЛОВНІ ШКОЛИ В ДОСЛІДЖЕННІ ГЕОПОЛІТИКИ | 3. СВІТОВИЙ ПОРЯДОК | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Геополітика(гр. γη - земля, πολιτική - політика) – світова політика, теорія і практика здійснення контролю над територією земної кулі, формування центрів впливу та міжнародних політичних відносин, на основі взаємопов’язаних географічних, економічних, військових, екологічних, демографічних, культурно-релігійних, етнічних та інших чинників. . засновники геополітичних досліджень | j Німецька школа вважає головною роль географічних чинників в політичному житті. Держава є організмом (Ф. Ратцель), котрий народжується і розвивається, прагнучи до територіального розширення і самодостатності (Р. Челлен). Ідея «надрегіонів» (насамперед сухопутного і морського (К. Хаусхофер). k Англо-американська школа подібно ні- мець-кій, виділяє дві макрогеографічні зони планети – океанічну півкулю (Захід і Британські острови) і континентальну півкулю (Євразія і Африка), центром якої є Хартленд – зона, недоступна для морського проникнення (Російська рівнина, Західний Сибір, Середня Азія). Хартленд є джерелом «континентальної сили» і становить головну загрозу для морських держав (Х. Маккіндер). Глобальною геополітичною стра- тегією, зокрема для США, має стати «принцип Анаконди» – придушення противника шляхом морської блокади його стратегічних об’єктів (А. Мехен). Згодом ця концепція перетворилась у концепцію домінування на всьому геополітичному просторі, шляхом встановлення однополярності і протидії багатополярному світу (С. Коен, С. Хантінгтон). l Французька школа вважала головним чинником геополітики не географію, а людину («посібілізм» П. Відаля де ла Блаша). Геополітика має були цивілізуючою, а не завойовницькою. Концепція триполярного світу: Європа, США і Японія (А. Деманжон). m «Слов’янська» школа висувала ідеї «панславізму», слов’янської єдності, федерації, євразійства тощо (Н. Данилевський, М. Бакунін, Кирило-Мефодіївці й ін.). | Світовий порядок – геополітична будова світу та міжнародних зв’язків, що відображає баланс сил в той чи інший період.
|