Змістовий модуль 1. витоки українського народу та його історія до початку хvіі ст

Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності

План вивчення теми

1. Утворення та становлення східнослов’янської держави – Київської Русі.

2. Галицько-Волинська держава.

3. Монголо-татарська навала на українські землі та її наслідки.

4. Дохристиянський світогляд східних слов’ян.

5. Історичне значення введення християнства на Русі.

Навчальні цілі: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про: проблему походження Київської Русі; культурні процеси у Київській Русі; соціальні групи населення і форми земельної власності в Київській Русі періоду найвищого розквіту; монголо-татарське яго на землях Київської Русі; місце і роль Галицько-Волинського князівства в середньовічній історії України; історичне значення Галицько-Волинського князівства.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Висвітлення питань рекомендується здійснювати у формі доповіді або презентації.

Виділимо декілька аспектів такої частини, які є традиційними в характеристиці означеної доби:

1. Активні державотворчі процеси.

2. Формування особливого статусу княжої влади, формування нової законодавчої бази.

3. Хрещення Русі та процес подальшої інтеграції християнської релігії в повсякденне життя.

В психоісторичному дискурсі ці течії суспільно-політичного життя є органічно з’єднаними, оскільки пов’язані з такою категорією як тілесність (точніше пошуками її реалізації через фантазії), яка є іманентною людині як біологічній істоті на шляху соціалізації. Л.Демоз з точки зору загально методичних настанов психоісторії робить не багатозначний висновок: «Те, що звичайно називають «соціальними інститутами» - це історичні групи-представники: церква – це групова фантазія залежності, армія – групова фантазія народження, уряд – групова фантазія плекання, капіталізм – групова фантазія контролю, революція – групова фантазія антизалежності, класова система – групова фантазія поваги, школа – групова фантазія приниження».

З точки зору еволюції фантазій на Заході доба життя Київської Русі підпадає під так звану добу «відмови», яка має такі характеристики:

Рівень фантазії	Особистісний рівень	Історичний рівень
Бажаного	Мати/батько не відмовились від мене	Феодальні зв’язки, Великий Ланцюг Буття, культ Діви Марії, розквіт церкви, містичне злиття з Христом
Захисту	Я відмовився від батька/матері	Монастирі, хрестові походи, паломництво, зневіра
Лиха	Мати відмовилася від мене	Екскомунікація, безвладдя,чаклунство, чортівня

Згідно психогенної теорії історії психогенні стилі визначають рівень розвитку особистості в історичному контексті. Якого ж типу особистість є типовою для доби «відмови», котра є об’єктом нашого дослідження:

Стиль відмови

Аутична особистість

Невключена в процеси; нарцисистська; експлуататорська, паразитична; недовірлива; оральна агресія; мегаломанія або слабкість «я»; психопатична; нетерпляча;відсутність тортур совісті; ідеалізація матері; відсутність відчуття часу.

Що стосується останньої характеристики на це звертають увагу навіть публіцисти зразка Олеся Бузини, які стверджують, що людина того часу сприймала час циклічно через зміну сезонів, і лише держава реалізувала концепцію лінійного часу через необхідність впроваджування планування.

В якості проміжного висновку зазначимо, подібна візія дозволяє нам зрозуміти внутрішню мотивацію діяльності людини того часу як приналежної до верхівки суспільства, так і особистозалежної. Наприклад, князівська мегаломанія, яка провокувала до таких дій як публічне зґвалтування, або слабкість особистого аутичного «я» феодальнозалежної особи.

При вивченні першого питання слід пам’ятати, трактування цього питання є одним з найзаплутаніших у вітчизняній та світовій історіографії. Перші спроби розв’язати проблему походження Русі було здійснено ще середньовічними хроністами. З кінця ХVIII ст. полеміка потрапила в русло не наукової дискусії, а ідеологічного протистояння. «Космополітизмові» німецьких вчених, які абсолютизуючи «варязький чинник», принижували державотворчу здатність слов’ян, було протиставлено «державний патріотизм, що був своєрідним виявом зростаючої національної свідомості.

При вивченні другого питання, необхідно уважно розглянути основні етапи становлення та розвитку Галицько-Волинського князівства, та звернути увагу на основні причини занепаду держави, її історичне значення для історії України. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяло:

1. Вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів).

2. Необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга.

3. Енергійна об’єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205 рр.) та Данила Романовича Галицького (1238-1264 рр.).

4. Існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі.

Необхідно пам’ятати, про ту роль, яку у вітчизняній і світовій історії відіграла Галицько-Волинська держава. Це була спадкоємиця Київської Русі що продовжувала її культурні традиції. Галицько-Волинська держава забезпечила високий економічний та духовний розвиток українських земель. Державницькі традиції Галицько-Волинської держави мали велике значення для збереження і зміцнення історичної самосвідомості українського народу.

У третьому питанні необхідно розглянути умови та наслідки васальної залежності руських князівств від золотої орди. Покажіть, враховуючи дослідження останніх років, що представляло собою встановлене на Русі монгольське іго, який був його характер.

Розкриваючи зміст четвертого питання необхідно звернутися до історичних першоджерел та праць відомих українських істориків, які досліджували проблему дохристиянського світогляду східних слов’ян, наприклад до літопису “Повісті минулих літ», «Слово про Закон і Благодать» Іларіона Київського, «Повчання» Володимира Мономаха, а також до праць М.Костомарова, І.Нечуя-Левицького, П.Куліша та інших.

Аналізуючи п’яте питання, необхідно мати на увазі, що в основі формування давньоруської культури лежав релігійний чинник – православна віра східних слов’ян. (з кінця Х ст. визначальними стають впливи візантійської культури). Розгляньте основні здобутки культури, що знайшли своє вираження в писемності, освіті, науці, літописанні, архітектурі, образотворчому та прикладному мистецтві, тощо.

Питання для самоконтролю

1. З чим пов’язують виникнення Київської Русі, які сучасні концепції досліджують це явище?

2. Які фактори лежали в основі державотворчих процесів у східних слов’ян?

3. Чим відрізнялися між собою категорії залежного населення в Київській Русі?

4. Які зміни в господарському житті східних слов'ян зумовили утвердження майнової та соціальної нерівності в їхньому суспільстві?

5. Яка роль літописів для давньоруського суспільства?

6. Охарактеризуйте роль Церкви і духовних осіб у Київській русі? Чому більшість руських митців були церковними діячами?

7. Які причини та наслідки поразки руських князів у боротьбі з монголо-татарськими завойовниками?

8. Як виникла і розв’язувалась в історичній науці проблема прабатьківщини слов’ян?

Рекомендована література:

Основна література: 3, 6, 7, 8,13,15,19.

Додаткова література: 13, 14, 16, 18, 21, 23, 24, 31, 36, 39,55,87,91,93.

Тема 2: Українські землі у складі іноземних держав (ХІV-XVI ст.). Україна у XVI – першій половині XVII ст.

План вивчення теми

1. Становище українських земель під владою Польщі та Литви.

2. Кревська та Люблінська унії та їх значення для життя українців.

3. Берестейська унія та осмислення її значення у полемічній літературі.

Навчальні цілі:засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про: особливості перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського; еволюцію козацтва та його вплив на формування національної свідомості українського народу; основні культурні досягнення на українських землях в ХIV –ХVI ст.; Берестейську унію (1596 р.) православної церкви з католицькою і реакцію на неї в українському суспільстві.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні першого питання слід знати, що перебування українських земель у складі Польщі та Великого князівства Литовського мало такі політичні особливості:

- на відміну від литовців, поляки починаючи з 1340 року почали проводити поступове окатоличення західноукраїнського населення, натомість литовці більш лояльніше ставилися до духовно-культурної самобутності українського етносу;

- ті українські землі, що опинилися у складі Литовської держави, вважалися власністю династії Гедиміновичів, зберігаючи, особливо на перших порах, попередній політико-адміністративний устрій, певну автономію, правову традицію, давні місцеві звичаї, православну віру, яку активно переймали литовські правителі;

- руські князі та бояри на підставі угод з великим князем литовським служили йому як васали;

- в адміністративно-політичному устрої українських земель стає помітною ініційована Литвою централізація влади;

- необхідно згадати про події 1340 та 1349 рр., коли саме і розпочалася політична боротьба іноземних держав за українські землі, що в процесі польсько-литовського протистояння втратили незалежність та територіальну цілісність.

Необхідно висвітлити погляди вітчизняних та зарубіжних істориків та вчених на значення Кревської, Люблінської та Берестейської уній. Рекомендується друге та третє питання розкривати у формі порівняльного аналізу поглядів дослідників щодо даної проблеми.

Питання для самоконтролю

1. Яку політику щодо українців проводили литовські князі?

2. В чому полягає значення боротьби українських козаків проти турецько-татарських нападів?

3. Які тенденції культурного життя України знайшли своє вираження в архітектурі та іконописі на український землях ХIV-ХVI ст.

4. Назвіть культурні досягнення України в ХIV-ХVI ст.

5. Охарактеризуйте роль братств в культурі України в ХVI - початок ХVII ст.

6. В чому полягав політичний і соціальний зміст рішень Берестейської унії?

7. Якою була реакція українського суспільства на створення нової, уніатської церкви?

8. Якими наслідками для України обернулося створення нової церкви?

Рекомендована література:

Основна література: 2, 3, 6, 7, 8, 14, 16, 18.

Додаткова література: 18, 21, 27, 29, 36, 44, 47, 52, 64, 69, 88, 90, 95, 101.