Болотний - болотяний -болотистий 6 страница

2. (чого) перен. Той, хто створює щось; творець. Людино! Будівник,

творець, дивися/ Твоєї творчості бли­щить кришталь (П.Дорошко). У скл. сл.: верстатобудівник, метробудівник, мостобудівник.

Будівничий, -ого. Те саме, що бу­дівник, будівельник, а також архітек­тор. З губернії приїхав будівничий (Па­нас Мирний); Випробуй себе, зваж, розваж! Бо не сліпець ти, а будівничий! (Є.Плужник).

будівля див. будинок.

будівний див. будівельний.

будівник див. будівельник.

будівництво див. будування.

будівничий див. будівельний, бу­дівельник.

будова див. будинок.

БУДУВАННЯ- БУДІВНИЦТ­ВО- ПОБУДОВА

Будування. 1. тільки одн. Спору­дження якоїсь будівлі, дороги, маши­ни тощо. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М.Коцюбинський); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг (З.Тулуб). У скл. сл.: авіабудуван­ня, верстатобудування.

2. тільки одн. зрідка. Характер, стиль будови. Кладовище в Мадриді.. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Леся Українка).

3. зрідка. Готова або споруджувана будівля. Не пройшли й п'ятнадцяти верстов, як почались будування і де-не-де стояли повкопувані стовпи, себ­то межі (О.Стороженко); Незграб­не будування з соснових дощок та оба-полів — народний театр (С.Василь-ченко).

Будівництво. 1. Місце, де здійсню­ється будування, а також споруджу­вана будівля; установа або організа­ція, яка будує що-небудь. Іван Макси-

БУР

мович ще ніколи не бачив, як працює дочка, і вирішив піти до неї на будівни­цтво (О.Донченко).

2. (тільки одн. — чого) перен. Ство­ренняпевних суспільних відносин, суспільного ладу, нових форм управ­ління державою тощо. Вж. зі сл.: дер­жавне, соціально-культурне, мовне.

3. Те саме, що будування 1.Вж. зі сл.: заводу, каналу, господарське, доро­жнє, шляхове, житлове, капітальне, цивільне. Будівництво йшло повним хо­дом вдень і вночі (В.Собко); Сто тисяч народу ми підняли на будівництво ук­ріплення (В. Кучер).

Побудова. 1. Дія від побудувати; побудування: побудова газопроводу, побудова строфи.

2. Структура чого-небудь, система думок, положень тощо; теорія: побу­дова твору, філософські побудови.

буквадив. літера.

БУКСИРУВАТИ - БУКСУВАТИ

Буксирувати,-ую, -уєш, перех. Тя­гти за собою або штовхати машину, судно тощо.

Буксувати,-ує, неперех. Обертати­ся, ковзаючись на місці (про колеса).

БУМ¹, -а. Гімнастичний прилад у вигляді бруса на стійках: вправи на бумі.

БУМ², -у. Штучне пожвавлення на біржі; сенсація: біржовий бум, нафто­вий бум.

БУНДЕСВЕР,-у. Збройні сили Федеративної Республіки Німеччи­ни.

БУНДЕСРАТ,-у 1.Верхня палата парламенту в Німеччині (1871 — 1918), орган представництва земель у ФРН.

2. Федеральна рада в Австрії.

БУНДЕСТАГ,-у. Нижня палата парламенту ФРН.

4 — 4-2287 ^і

БУНТ¹,-у. Стихійне повстання; заколот.

БУНТ²,-а. Зв'язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів: бунт дро­ту, товар у бунтах.

БУРАН - БУРУН

Буран,-у. Снігова буря.

Бурун,-а. Піняста хвиля.

БУРГОМІСТР - БУРМЙСТР, БУРМИСТЕР

Бургомістр,-а. Голова міської управи.

Бурмистр, -а, бурмистер,-тра. 1.іст. Староста над кріпаками.

2. Те саме, що бургомістр.Бурмис­три підхопили старосту під руки і урочисто повели його до ратуші(З.Ту-луб).

БУРІТИ - БУРЇШАТИ

Буріти.Ставати бурим, бурішим; виділятися бурим кольором, видніти -ся (про щось буре). Так застигають в розвитку своєму ранні квіти, що їх прибило жорстоким приморозком, — за наступного тепла вони тільки жух-нуть, буріють(І.Волошин); Погляну я у віконце, калина буріє (П.Чубин-ський).

Бурішати.Ставати бурішим. То­рішні кураї, протряхаючи на вітрі та сонці, поволі бурішають(О.Гончар).

БУРЛАКА - БУРЛАК

Бурлака,-и, ч. Людина без постій­ної роботи й без постійного місця проживання; одинокий, неодруже­ний хлопець. Пристав забрав гроші в бурлак і видав їм пашпорти (І.Не-чуй-Левицький); Наперед із лісу ви­бігає бурлака, обідраний, здоровий чо­ловік (С.Васильченко); — Чудесний він козарлюга, — розказував Іван, — бурлакою жив собі біля Ненаситця на

в

Дніпрі (А.Кащенко); — О, нарешті з 'явився бурлака, — радо стрінас бать­ко Романа (М.Стельмах); Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць (Мар­ко Вовчок).

Бурлак,-а. 1. Те саме, що й бурла­ка.Ой нема так нікому, Як бурлаку молодому (пісня); У неділю багацький син На конику грає, — Бурлак бідний напас воли Та з плугом рушає (пісня); Ой ішов козак, ой ішов бурлак Та через долину Та й зустрів же він пізно ввечері Хорошу дівчину (М.Костомаров).

2. У старовину — робітник, що ра­зом з іншими тяг линвою річкове су-

В¹ (ве). Як назва літери вживається в с. р.: мале в\ як назва звука вжива­ється в ч. р.: нескладовий в, твердий в.

в²див. у².

ВАГОМИЙ - ВАГОВИЙ

Вагомий. 1.Який має вагу — важ­кість предмета: вагоме тіло. Пох. ва­гомість{фізична вагомість).

2. перен. Змістовний, авторитет­ний, переконливий: вагоме слово, ва­гомі цифри. Пох.: вагомість, вагомо(вагомо переконувати).

Ваговий.Пов'язаний з вагою пред­мета; який стосується ваг — приладу для зважування: вагова категорія (у спорті), вагове господарство, ваговий завод.

ВАЖКИЙ - ТЯЖКИЙ

Майже всі значення (за деякими винятками) збігаються. Паралельно вж. зі сл.: відро, голова, рука, людина, школяр, повіки, роки, день, боротьба, праця, втома, туга, стан, думка, вда-

дно. Бурлаки десь баржу тягли з усіх сил (І.Нехода); Бійці тягнули за собою норовистих коней силоміць, як бурлаки барку (О.Гончар).

бурмистер, бурмистрдив. бурго­містр.

бурундив. буран.

БУТАДІЄН - БУТАДІОН

Бутадієн,-у. Газ дивініл.

Бутадіон, -у. Ліки.

БУТАН - БУТЕН

Бутан,-у. Насичений вуглеводень.

Бутен,-у. Ненасичений вуглево­день; бутилен.

ча, злочин, провина, гріх, запах, повіт­ря, дух, податок, залежність, зітхан­ня, сон, пологи, хода, кроки, слово, ра­на, характер, погляд тощо.

Тільки важкийвживається узна­ченнях "про мову, стиль твору, роз­повіді" (важка книжка, важкий стиль), "великий розмірами й силою дії" (важка артилерія, важкий електро­воз, важкі вагові категорії, важкі фігу­ри—в шахах) та в словосполученнях важка індустрія, важка промисло­вість.

У складних словах вживається па­ралельно: важкопоранений і тяжко­поранений, важкохворий і тяжкохво­рий, важкодум і тяжкодум, важко-тілий і тяжкотілий. Тільки з важко...вживаються: важкоатлет, важкоат­летичний, важковаговик, важкован­тажний, важковимовний, важковихо-вуваний, важководний, важкорозчин­ний.

в

ВАЛ

важкопоранений— важко поране­нийдив. тяжкопоранений.

важкохворий — важко хворийдив. тяжкохворий.

ВАЖЛИВИЙ - ВАЖНИЙ

Важливий.Який має велике, особ­ливе значення. Вж. зі сл.: вантаж, виріб, висновок, етап, договір, доку­мент, дослід, завод, засіб, захід, крок, метал, об'єкт, процес, район, ритуал, рубіж, стимул, факт, фактор, віха, галузь, деталь, думка, заслуга, істина, комісія, лабораторія, нарада, особа, особливість, подія, праця, проблема, професія, річ, робота, розмова, роль, сполука, справа, таємниця, тема, уго­да, умова, форма, відкриття, діло, за­вдання, засідання, місто, місце, пи­тання, укріплення, збори.

Важний. 1.Сповнений гідності, поважний, гордий: важний генерал, важний професор, важна особа.

2. зрідка. Те саме, що важливий.

ВАКАЦІЇ,-ій, мн. Перерва в роботі навчальних закладів, установ; каніку­ли. Настали вакації, і він поїхав на се­ло до батька (І.Нечуй-Левицький); — Чому ти не в школі, Лндрушко ? Чи у вас тепер вакації? (О.Кобилянська); Після різдвяних вакацій навчання в гім­назії не було: до Коломиї наближався фронт (Р.Іваничук).

ВАКУУМ-...Перша частина склад­них слів, що означає розріджений стан газу або повітря в якомусь при­ладі чи посудині; пишеться через де­фіс: вакуум-апарат, вакуум-компре­сор (але вакуумметр).

ВАЛЛІЙЦІ - ВАЛЛОНИ

Валлійці,-ів, мн. (одн. валлієць, -ійця). Народ на півострові Уельс у Великій Британії.

4* і

Валлони,-ів, мн. (одн. валлон, -а). Народ у Бельгії.

ВАЛОК - ВАЛЬОК

Валок,-лка. Маленький вал; де­таль інструмента, механізму, маши­ни: згрібати сіно у валки, валок граб­лів, валок компресора.

Вальок,-лька. Грудка мокрої, пе­реважно замішаної з соломою глини для обмазування стін або споруджен­ня глиняних будівель.

ВАЛОНЕЯ - ВАЛОНІЯ

Валонея,-ї, ор. -єю. Чашечка жо­лудів деяких видів дуба.

Валонія.Рід зелених водоростей, поширених у тропічних морях.

ВАЛОРИЗАЦІЯ,-ї, ор. -єю. 1.Су­купність заходів для штучного підви­щення ціни товару.

2. Заходи для підвищення курсу паперових грошей.

вальваціядив. девальвація.

Вальок див. валок.

ВАЛЬЦЮВАТИ - ВЕЛЬЦЮВА­ТИ

Вальцювати,-юю, -юєш. Пропус­кати між вальцями для розплющен-ня, роздрібнення тощо: вальцювати залізо, вальцювати шкіру.

Вельцювати.Переробляти поліме­талеві відходи металургійного вироб­ництва для добування цинку та деяких інших металів.

ВАЛЮТА - ВОЛЮТА

Валюта.Грошова одиниця якоїсь країни, а також тип грошової систе­ми: золота валюта, іноземна валюта, паперова валюта.

Волюта.Скульптурна оздоба у ви­гляді спірального завитка з вічком у центрі.

ВАМ

ВАМПІР - АМПІР

Вампір,-а. 1.За повір'ям — мрець, що нібито виходить ночами з домо­вини і ссе кров сонних людей; пере­носно — кровопивця.

2. Рід великих кажанів, що живуть у тропічних лісах.

Ампір,-у. Стиль пізнього класици­зму в архітектурі й мистецтві, що ви­ник у Франції на початку XIXст.

ВАНДЕЯ,-ї, ор. -єю. Департамент на заході Франції, який під час фран­цузької революції кінця XVIII ст. ів пізніші роки був центром контррево­люційних заколотів. Пізніше почали вживати як загальну назву (вандея) для позначення вогнищ контррево­люції.

ВАННА¹,ванни,/?.мн. ванн. Вели­ка (переважно довгаста) посудина для купання; процес купання в такій по­судині.

ВАННА²,ванної, р. мн. ванних. Спеціально обладнана кімната для купання.

ВАНТОЗ- ВАНТУЗ

Вантоз,-а. Шостий місяць року за французьким республіканським ка­лендарем (1793—1806 рр.).

Вантуз, -а. Пристрій для автоматич­ного випускання повітря з водопро­відних труб.

ВАПОРИЗАЦІЯ,-ї, ор. -єю. Пере­творення води на пару.

варення — вареннядив. варіння.

ВАРІАНТ - ВАРІАНТА

Варіант,-а. Видозміна, різновид чогось, одна з кількох редакцій твору, одна з можливих комбінацій тощо.

Варіанта.Організм тварини або рослини, який відхиляється за пев­ною ознакою від основного типу; у статистиці — кожен член ряду чисел.

ВАРІННЯ, ВАРЕННЯ - ВАРЕН­НЯ

Варіння,рідше варення.Процес го­тування страви, питва іт. ін. кип'я­тінням.

Варення.Зварені в цукровому си­ропі, меді тощо ягоди або фрукти.

ВАРЮ...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "зміню­вати"; пишеться разом: варіоекран, варіоклішограф.

ВАРТА - ВАХТА

Варта. 1.Загін, група людей (пере­важно озброєних), що охороняють когось, щось; сторожа: стояти на варті, прикордонна варта, звільнити з-під варти; почесна варта(для вша­нуваннякогось).

2. Вартування: нічна варта, закін­чувати варту.

Вахта.Вартування на судні; час, протягом якого чергує одна зміна; час­тина суднового екіпажу, яка позмінно чергує: стояти на вахті, закінчувати вахту, команду поділено на дві вахти.

ВАСИЛЬКИ - ВОЛОШКИ

Васильки,-ів, мн. (одн. васильок, -лька) (Осітит). Кущова трав'яниста рослина із запашними синіми квітка­ми, що колись використовувалася у певних народних обрядах; деякі види її вирощуються як ефіроолійні куль­тури. Без васильків і без рути Спочи­вайте, діти (Т.Шевченко); Вона по­дала йому квіти, серед яких найбільше було васильків та волошок (О.Гончар); З-поміж тієї трави визирали блакитні барвінки, червоний мак та сині василь­ки (А.Кащенко).

Волошки, -ок, мн. (одн. волошка) (Сепіоигеа). Польова трав'яниста рос­лина із синіми квітками, що росте пе­реважно серед озимих культур.

вгл

вахтадив. варта.

вашдив. ви.

ВБАЧАТИ (УБАЧАТИ).Вважати кого-, що-небудь кимсь, чимсь. У значенні "сприймати зором, спосте­рігати" вживається зрідка.

ВБІК (УБІК) - В (У) БІК

Вбік (убік),присл. В сторону від когось, чогось, у якийсь бік. Легенька хвиля ледве помітно зносить човна вбік (О.Донченко); Вакуленко сахнувся вбік (С.Журахович); Козаков одхилив голову вбік (О.Гончар); Рибка майнула кудись убік (3.Тулуб).

В (у) бік, ім. з прийм. Голова хита­лася з боку в бік (Г.Хоткевич); — Лісо­вики ще й не приходили сюди, хіба що ось один, — веде ліктем у бік, де сто­їть Гончар (М.Стельмах); Глянувши з гори у бік Стебліна, Пріся побачила над Россю обоз козацького війська (А.Кащенко).

ВБРІД (УБРІД) - В (У) БРІД

Вбрід(убрід), присл. По дну річки, ставу, озера, по неглибокому місцю; бродом. Перейшли вбрід напівпересох-лу річку Іргиз (3.Тулуб); Війська і вози в кількох місцях убрід почали переходи­ти по-весняному багатоводну річку (ІЛе).

В (у) брід, ім. з прийм. Клекоче по­тік, хлеще піну в брід (І.Франко).