Заснування Української Центральної Ради, її соціальна база і програма

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 31

Заснування Української Центральної Ради. І - ий і ІІ - ий Універсали Центральної Ради.

У к лют 17 р. в Петрогр в резуль збройн повстан робітн і солда царизм було повал але борот за вла не закінч. Паралел існув 2 політ структ, які представ інтерес різн соціал верств: Тимчас уряд, сформ з ліберал-буржуазн депут IV Держ думи, і Рада робіт і солдатськ депу-ів.

Поряд з органами Тимчасового уряду та робітничими і солдатськими Радами виник орган, який згурт укр націонал-демокр сили, — Ц. Рада. Це громадське об'єдн споч було створ 7 бер 1917 р. у Києві Голова Ради обрали історика і гром діяч М. Грушевсь. 10(23)черв 1917-I -Ун.—Автон укр. у скл Рос; Ц.Р.-навищ держ орг. влади в укр.; Проголош необхідн скликан Укр Установч збор. Створ укр. скарбн шляхом оподаткув.; Закон про землю, право на яку має укр. народ.; Надан прав націонал менш-ам укр. 3(16) лип.17р. II Ун—визнан Тимч Уря-ом Гун Секретар найвищ орг. управлінь в Укр., та затвердж його скл.. Ц. Р зобов*яз—ввести до св. Скл представ нац. Меншин, рос кадетів, меншов, есерів—відмов від самочин введ автоном. Форм-ня укр. армії відб-лось під контролем рос. команд.

2)Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі.

Сучасне соціально-економічне становище України характеризується збитковістю стратегічно важливих підприємств, істотною структурної деформацією вітчизняних, посиленням сировинної спрямованості експорту із незначною часткою доданій вартості, великий залежністю економіки відстають від зовнішніх джерел енергоносіїв, істотним зменшенням національного багатства з одночасним прискоренням збільшення боргової залежності держави, посиленням диференціації соціально-економічного розвитку регіонів. У дивовижній країні відзначаються критично низька народжуваність і надмірно висока смертність, підвищення демографічної навантаження на населення у віці, низькі матеріальний рівень добробуту і якість життя громадян, зростання бідності, значного розповсюдження практики протиправної діяльності господарюючих суб'єктів, що з вкрай високий рівень корупції та зловживань суб'єктів, наділених владними повноваженнями і під час ними державних функцій.

Сучасне соціально-економічне становище України

Велику стурбованість учених викликає сучасний світовий фінансову кризу, безпрецедентний який масштабами та глибині. На думку фахівців, він продемонстрував криза ідеології "ринкового фундаменталізму" та ліберальної ідеї саморегулювання ринку, спонукав до створення корінного переосмислення механізмів і моделей державного на економічні та соціальні процеси. Найвідчутнішими проявами фінансової кризи вже стали: "параліч" платіжно-розрахункової системи та криза банківської ліквідності, зменшення доходів бюджету та взагалі валютних надходжень за значного накопиченні зовнішньою і внутрішньою заборгованості, прискорений спад виробництва, обсягів ВВП і зарубіжних інвестицій, скорочення імпорту й експорту, істотне зниження реальних доходів населення і життя населення. За виробництва ВВП за неповний рік кризи Україна опустилася до рівня 2002-2003 рр., а темп зниження цього узагальнюючого показника економічне становище країни у поточного року безпрецедентна в новітній історії України. З огляду на такої різкої спаду економічної активності надходження до бюджету забезпечується значною міроюузаконением підвищених ставок непрямих податків і зборів і завдяки критичного накопичення державного боргу перед. Звичним явищем став неконтрольований і безпідставне зростання ціни енергоносії, споживчі товари та, тоді як держава практично ігнорує виконання владних повноважень у сфері регулювання цін, і антимонопольної політики.

Велику увагу приділяють пропозицій по згладжування диференціації в рівнях розвитку окремих регіонів. Диспропорції у соціально-економічному і культурний розвиток, сформовані у процесі централізованого, передусім галузевого, управління економікою, вимагають невідкладних суттєвих змін у регіональної політики. Наявність таких диспропорцій ускладнює проведення єдиної державної політики соціально-економічних перетворень, збільшує загрозу виникнення кризових явищ лише на рівні регіонів, що безпосередньо заподіяти шкоду прав і інтересам громадян. Відсутність виваженої державної регіональної політики вже призвело до значного ослаблення, навіть до фактичному припинення міжрегіональних економічних зв'язків і порушення ефективного взаємодії за вертикаллю "центр - регіони". Тому першочерговим завданням держави має стати пошук раціонального балансу між обсягом делегованих владних повноважень лише на рівні регіонів і тих публічними повноваженнями і функціями, які здійснюватимуться лише центральні органи влади. За підсумками узагальнення підсумків обговорення проблем становлення України конкурентоспроможної регіональної економіки шляхом прискореного початку інноваційної моделі розвитку, усунення недоліків у податкове законодавство, створення позитивного іміджу України у світі залучення інвестицій можна запропонувати такі рекомендації.

Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, місцеві органи влади й органам місцевого самоврядування:

1. З метою забезпечення стабільного, керованого і передбачуваного економіки України та її регіонів, передусім, необхідно кардинально змінити роль держави у системі ринкових відносин на засадах новітніх моделей кон'юнктурного регулювання економіки та економічного зростання з активним впливом на пожвавлення інвестиційної діяльності, формування інноваційні форми конкурентоспроможного господарювання. Негайно можливість перейти до державному стратегічного планування (прогнозуванню) розвитку з урахуванням загальнодержавної Програми стратегічного соціально-економічного розвитку та її регіонів на довгостроковий період (15-25 років), що має бути прийнята Верховна Рада України відповідно до її конституційні повноваження.

У основу такий Програми необхідно покласти новітню ідеологію економіки знань і інноваційного ділового мислення, що забезпечить потужний потенціал реальних трансформацій всі сфери життя країни та її регіонів, зорієнтованих подолання кризових явищ і динамічне зростання економіки умовах об'єктивних процесів інтеграції господарської системи країни у світовий економічний простір і очікуване значне посилення конкурентоспроможної боротьби на міжнародних ринках у зв'язку з наступним циклом стабілізації і зростання економічної кон'юнктури в глобальному вимірі. Ця Програма має стати методологічної базою і розробити середньострокових п'ятирічнихпланов-прогнозов соціально-економічного розвитку України, її регіонів, цільових державних галузевих і регіональних програм. Натомість з урахуванням таких п'ятирічних прогнозів соціально-економічного розвитку України" має формуватися щорічний країни і.

2. Виходячи з розуміння, основним ознакою конкурентоспроможності країни є його здатність генерувати і швидко опановувати науковими, технологічними, промисловими, організаційними інноваціями, набувають актуальність розробка та реалізація Доктрини економіки знань, спрямованої на побудова національної інноваційної системи. При побудові такої системи повинні максимально враховуватися існуючі режими та поки що не втрачені Україною гуманітарні, геополітичні, економічні, науково-технічні переваги - вигідне географічне розташування, висококваліфіковані кадри, високий рівень науково-технічного потенціалу ін. І тому необхідно:

- відповідно до Концепцією розвитку національної інноваційної системи невідкладно розробити і затвердити у порядку довгострокову Стратегічну програму інноваційного розвитку на десятиліття і такі 25 років;

- розробити й ухвалити спеціальні законів України про венчурною діяльність у інноваційної сфері, державну підтримку розвитку високих технологій, про кластерної моделі економічного розвитку,иннополисах,інноваційній інфраструктурі. Завершити створення законодавчої бази для у сфері економіки знань прийняттям Інноваційного кодексу;

створити інтегровану багаторівневу державну систему інформаційно-консультативної підтримки інноваційної діяльності всіх етапах впровадження новацій (ідея - дослідження - розробка - впровадження). У загальнодержавну інформаційну мережу (банк даних) інновацій мають вноситися відомостей про учасників інноваційної роботи і об'єктах інноваційної інфраструктури, напрямах нових фундаментальних і прикладних розробок та можливостях впровадження у виробництві;

- активізувати процес інтеграції вузівської науки з дослідницьким сектором й галузевої науки з допомогоюисследовательско-образовательних комплексів (центрів) інноваційної спрямованості за прикладом провідних європейських і світових університетів.

Для належної реалізації зазначених пропозицій з формуванню державної політики у сфері інновацій необхідно створити, й забезпечити функціонування:

- патентних підрозділів на державних підприємствах;

- підрозділів з питань трансферу технологій, інноваційної роботи і інтелектуальної власності у органах виконавчої;

4. З метою прискорення інноваційного розвитку і, підвищення і досягнення регіонами самодостатності пропонується:

- у кожної сфери, районі, місті програму розвитку малого середнього бізнесу як стратегічного напрями розвитку і країни загалом. Головне завдання таких програм має бути забезпечення стабільних умов подальшого функціонування малих та середніх підприємств, відродження містечок і селищ, залучення широкої населення до підприємницької діяльності, збільшення кількості нових робочих місць. Для розвитку бізнесу необхідно посилити фінансової підтримки вказаної вельми значущої сектора регіональної економіки, впровадити ефективніші системи фінансування, кредитування і страхування і основі забезпечити збільшення надходжень засобів у місцевих бюджетів, що позитивно позначиться на динаміку економічного та розвитку регіонів;

- прискорити впорядкування і удосконалення законодавчої та нормативної бази, котра регламентує діяльність суб'єктів малого підприємництва. Підвищити мотивацію місцевим органів влади з створення сприятливогоклімату для малого підприємництва шляхом збільшення частки податкових надходжень, залишених у місцеві бюджети;

3)------------------------------

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 32