Домашні промисли та ремесла

1. Чому і коли ви почали займатися цим ремеслом?

2.Чи є воно характерним для вашої місцевості? Якщо так, то чому?

3.У кого ви вчилися азам ремесла? Хто були вашими наставника­ми ?Що запам'яталося з їхнього навчання? Як давалися перші уроки? Що ви при цьому відчували? Чи не виникало бажання все кинути і займати­ся чимось іншим? Як оточуючі ставилися до вашого прагнення ово­лодіти майстерністю коваля, тесляра чи гончара?

4.Де і як добувається матеріал? Як його готують до роботи?

5.3 чого починається робота? Як обладнане приміщення, де вона ведеться, майстерня?

6.Яка технологія, секрети, тонкощі виготовлення того чи іншого, виробу? Протягом якого часу воно відбувається? Які етапи обробки ма­теріалу?

7.Якими інструментами користується майстер? Де і як він їх виготовляє, придбає? Як до них ставиться?

8.Які бувалиці, оповідки, легенди пов'язані з ремеслом і з результатами роботи майстра? Які примовки, приказки, жарти з цього приводу ви знаєте?

9.Якими термінами, професійними слівцями користується майстер?

10.Як оточуючі оцінюють його роботу?

11.Який подальший шлях виробів? Яку винагороду одержує за них майстер?

12.Кому передає майстер свій досвід?

Традиційні повсякденні та обрядові страви та напої

1.Які найпоширеніші і найулюбленіші страви у будень і під час свят?

2.Які страви готують на сніданок, обід, вечерю? Взагалі скільки разів на день сідають за стіл? Чим починається і чим завершується застілля?

3. Які приказки, примовки, жарти, анекдоти, билиці пов'язані з тим чи

іншим видом страв?

4.Які рецептурні рецепти приготування окремих видів страв

(борщу, вареників, кулішу тощо)? Які складники входять до них? Яка послідовність приготування?

5.Що проголошує господиня (приказки, примовки), готуючи ту чи іншу страву і подаючи її на стіл? Як характеризують її смакові якості члени родини, гості?

6.Як називається посуд, в якому готується і подається на стіл їжа?

7.Скільки постів ви знаєте? Чому слід постувати? Чи дотримуєтесь ви постів? Які страви готують під час постів? Які взагалі пісні страви розповсюджені?

8.Які тости проголошуються за святковим столом? Які страви приносять із собою гості під час свят, урочистих подій? Що як дарунок від господарки забирають додому?

9.Яку їжу беруть із собою в дорогу? З чого складаються "тормозки" косарів, лісників, рибалок тощо?

10.Які страви готують під відкритим небом під час сільськогосподарських робіт, в дорозі, на відпочинку? Яким посудом при цьому користуються? Як розпалюють вогнище?

11. Які обрядові страви готують під час релігійних свят? Як готують кутю і узвар? З чого складається пасхальний сніданок? Як печуть паски? Як фарбують крашанки? Як з ними бавляться діти?

12.Які страви готують на помини і хрестини?

13.Де зберігаються продукти? Як їх готують для довгого зберігання? Що роблять господарки, щоб вони не псувалися? Як назива­ються продуктові схованки, приміщення, посуд? В чому перевозять, переносять овочі, фрукти, продукти?

14.Чи знаєте ви конкретні рецепти заготівлі сала, овочевих консервів, варення тощо?

15.Які існують правила поведінки за столом, прийому гостей? Як до­рослі вчать цьому дітей?

16.Які дикі рослини використовуються у стравах?

17.Як харчувалися під час голодомору? Як рятувалися від голоду? Що

вживали в їжу? Українські народні звичаї та обряди

Український народний одяг

Жіночий одяг

1. З яких частин складався у давнину (так давно, як пам'ятає
опитуваний) жіночий костюм Вашого села (сорочка, плахта чи
запаска, спідниця, корсет та ін.)?

2. Чим відрізнявся колись одяг жінок бідних і багатих?

З.Чим відрізнялось в давнину вбрання дівчини від вбрання заміжньої жінки?

4.Коли став зникати традиційний костюм?

5.Якою мірою зберігаються елементи традиційного народного одягу та в яких рисах вони виявляються (крій, матеріал, забарвлення) сьогодні.

Сорочка

6.Яку сорочку носили в давнину? Як вона називалася? З якого матеріалу її шили? Яке завширшки було полотно? У скільки пілок шили сорочку?

7.Чи була сорочка суцільна (додільна), чи мала поперечний шов? Як в такому разі називалася її верхня і долішна частини?

8.Чи були в жіночих сорочках на плечах шви і вставні клинці (полики, вставки) чи ці сорочки шили з перегнутої вдвоє пілки полотна?

9.Як називалися вставки на плечах сорочки і якої вони були форми? Як пришивали ці вставки до основних полотнищ, по основі чи по пітканню?

10.Чи побутували сорочки на кокетці (з гесткою)? Як називалися
такі сорочки?

11. Де в жіночій сорочці розрізали пазушку (спереду, збоку, ззаду)? Як вони називалися?

12. Чи був в сорочці комір і який (виложистий, стоячий, на обшивці та ін.)? Як називали комір?

13. Чи вирізували у сорочці викот для шиї чи ні? Якщо вирізували, то який – округлий, квадратний, трикутний? Як він називався?

14. Як викроювали рукав сорочки і як його вишивали: по основі чи по пітканню? Чи побутували сорочки з суцільним рукавом, що пришивався до коміра? Як такий рукав називався? Довжина і ширина рукава?

15. Чи врізали кінці рукава, якої форми і як називалися?

16. Як викінчувався рукав сорочки (вільно, манжетою, чохлом та ін.)?

17. Де, як і чим оздоблювали сорочку? Висвітліть характер, техніку, колір вишивки, мережку, тканий орнамент, аплікацію та інші прикраси?

18.Як носили жінки сорочку в давнину? Підперезавши в стані мотузочком і підсмикнувши поверх нього чи ні? З підсмикнутими або пов'язаними чи застебнутими поверх ліктів рукавами чи ні? Так, щоб поділ виднівся з під плахти, запаски, горбатки, спідниці?

Поясний одяг

19.Який одяг носили жінки поверх сорочки на долішній частині тіла? Як він називався (плахта, запаска, горбатка, спідниця, димка, поньова, андарок тощо)? З якого матеріалу його виготовляли?

20.Крій поясного жіночого одягу (кількість пілок, довжина, ширина, за допомогою чого тримається в стані)? Якщо це була спідниця, то як її шили біля¹ пояса? Чи мала пришивний поясок? Шили на підшивці чи без неї? Мала спереду пілку з іншого полотна чи ні? За допомогою чого трималася спідниця на стані? За допомогою зав'язок, ґудзиків, гапликів? Де застібали чи зав'язували спідницю (спереду, праворуч, ліворуч, ззаду)? Чи складали їх в складочки?

21 .Якого кольору був поясний одяг? Чим і як його оздоблювали (тканим або вишиваним орнаментом, аплікаціями)? Характер оздоблен­ня (смуги чи ромби, квадрати, квітки тощо) і його розміщення.

22.Чи носили фартух? З якого матеріалу? Як він називався? Крій фартуха (в одну, дві, три пілки, до зборок, чи в складочку)? Чи був фартух святковий, буденний?

23.Де та як оздоблювали фартух?

24.Які були в жінок пояси? їх назви? З якого матеріалу їх виготовляли? Спосіб виготовлення (ткали, плели). Техніка ткання чи плетіння пояса? Розмір, колір, оздоблення?

25.Поверх якого одягу жінки носили пояс?

26.Способи зав'язування пояса.

Плечовий одяг

27.Яке вбрання носили жінки поверх сорочки на плечах? Чи носили безрукавку, кофту, сарафан? Як звалось це вбрання? З якого матеріалу його шили? Забарвлення.

28.Який крій мав плечовий одяг (підрізна в стані спинка чи суцільна, пряма чи звужена до стану, є в сарафані шви чи немає)? Яка форма навколо вирізу? Довжина одягу?

29.Як (вишивкою чи аплікацією) і де оздоблювали плечовий одяг?

30.Коли вбиралися в той чи інший плечовий одяг (на свято, в будень), хто вбирався – всі жінки чи тільки дівчата або молодиці, старі жінки?

Зачіски і вбрання для голови

З1 .Яка була жіноча зачіска?

32. З чого складалося вбрання для голови дівчини (вінок, стрічка, пов'язка, хустка тощо)? Як називалось дівоче вбрання для голови?

33. Яке було весільне вбрання для голови?

34.Чим відрізнялася дівоча зачіска і вбрання для голови від зачіски і вбрання для голови заміжньої жінки?

35.Вбрання для голови заміжньої жінки? Як воно називалось? З якого матеріалу його шили? Чим оздоблювали?

36.Чим відрізнялось святкове вбрання жінки від буденного?

37.Чи носили жінки хустку? З якого матеріалу і якого кольору?

38.У які способи пов'язували хустку? Запишіть назви способів пов'язування хустки.

39.Чи носили жінки таке вбрання на голові, що мало вигляд рушника? Коли? Як воно називалося? Що таке намітка?

40.Як пов'язували вбрання типу намітки?

41.Чи носили жінки хустку і вбрання на голові типу рушника окремо чи в поєднанні з іншим вбранням? З яким? Його' назва. Матеріал і спосіб виготовлення? Колір?

42.Крій жіночого вбрання для голови типу шапчини (очіпок, чіпець, каптур)? Чи зустрічалися рогаті вбрання для голови? Як оздоблювали вбрання для голови типу очіпка?

43.Яка була жіноча зачіска (заплітали волосся в коси чи вкладали незаплетеним)?

44.Чи носять жінки традиційне вбрання на голові або його складові частини тепер? Якщо так, то як саме?

Прикраси

45.Які прикраси носили дівчата і жінки вашого села в минулому? їхні місцеві назви? З якого матеріалу виготовлялися? Хто виготовляв? На яких частинах тіла або поверх якого одягу носили ту чи іншу прикрасу (прикраса для рук, пальців, вух)? Що ви знаєте про "коралі", "добре намисто", "баламути", "пацьорки", ґердани, силенки, згарди, дукачі тощо.

Взуття

46.Яке взуття носили жінки в давнину (чоботи, черевики, постоли, личаки тощо)? Як воно називалося? З яких матеріалів воно виготовлялося?

47. Чи побутувало кольорове взуття? Якого саме кольору? Хто його носив?

48. Який крій мали жіночі чоботи?

а) чи були це з двома швами по боках халяви, вирізаних з одного шматка шкіри з передами (передня частина халяви) і закаблуками (задня половина халяви)?

б) чи була халява чобота з одного шматка шкіри, якого зшивали одним швом ззаду або збоку, а переди і закаблуки викроювали окремо і потім пришивали до халяви? Висота халявок жіночих чобіт (в півлитки, до коліна)?

в) чи використовували декоративну строчку при зшиванні? Чи прикрашали закаблучки або халяви?

49. Крій жіночих черевиків?

50. Крій постолів? Гостроносі чи тупоносі? Форма шматка шкіри? Як зашивали носок (поверх ноги по центру, чи впродовж великого пальця)?

51.3 чого і як плели личаки (пряме чи укісне плетіння)? Що таке солом'яники?

52. Що одягали на ноги або чим обгортали ноги, перш ніж узутися (шкарпетки, панчохи, онучі)? Як усе це називалося і з чого усе це робилося?

53. Чим і як прив'язували постоли або личаки до ніг (ремінчиками, вовняними плетеними шкурками, конопляними мотузочками)? Місцева назва зав'язок.

Історико-етнографічні відомості

54.Чим відрізнявся жіночий одяг даного населеного пункту від одягу сусідніх сіл у давнину?

55.Які зміни сталися в ньому за довоєнних і післявоєнних часів?

56.Чим відрізняється сучасний народний жіно^ііі одяг від традиційного?

Чоловічий одяг.

57. З яких частин складався давній (кін. XIX – поч. XX ст.) чоловічий одяг вашого села (сорочка, штани, безрукавка, пояс)?

58.Чи відрізняється вбрання парубка від вбрання одруженого чоловікаі чим?

59.Чим відрізняється одяг бідних від одягу багатих?

60.Коли став зникати традиційний чоловічий костюм?

61.Які елементи традиційного старовинного-чоловічого вбрання зберігаються в сучасному одязі жителів села?

Сорочка

62.Яку сорочку носили чоловіки в давнину? Як вона називалася? З якого матеріалу її шили? У скільки пілок? Якої довжини?

63.Чи була чоловіча сорочка суцільною на всю довжину, чи мала поперечний шов у стані? Якщо сорочка мала поперечний шов, то як називалася її верхня частина і нижня?

64.Чи шили чоловічу сорочку з лінією, перегнутою вдвоє по пітканню пілки полотна, а чи вона мала на плечах клинці-вставки?

65.Як називалися наплічні вставки? Якої вони були форми і як їх пришивали до основних пілок, по основі, чи по пітканню?

66.Де прорізали пазуху?

67.Чи мала сорочка комір і якої він був форми (стоячий, виложистий)?

68.Як кроїли рукав, як його викінчували?

69.Чи вшивали під рукавами чоловічої сорочки клинці? Як вони називалися, яку вони мали форму?

70.Де, чим і як оздоблювали чоловічу сорочку? Вкажіть техніку вишивки?

71. Носили сорочку навипуск чи заправляли в штани?

Поясний одяг

72.Як називалися і з якого матеріалу шилися штани?

73. Крій штанів (широкі чи вузькі холоші, їх довжина, чи була вставка між холошами і якої форми)?

74.3а допомогою чого штани трималися на стані (шнура, гапличків, на ґудзиках тощо)?

75.Який у чоловіків був пояс (шкіряний, плетений, тканий)? Техніка ткання або плетіння? З якого матеріалу? Якого кольору? Місцева назва чоловічого пояса? Його довжина, ширина?

76.Чим оздоблювали чоловічі пояси?

77.Поверх якого вбрання одягали пояс? Спосіб зав'язування пояса.

Плечовий одяг

78.Яке вбрання носили чоловіки поверх сорочки на горішній частині тіла? Носили безрукавку чи піджак з рукавами? Жилет? Як це вбрав називалося? З якого матеріалу його виготовляли?

79.Крій чоловічого плечового одягу?

80.Де і чим оздоблювали чоловіче плечове вбрання?

Зачіска та вбрання голови

81.Як чоловіки підстригали волосся?

82.Яке вбрання для голови побутувало серед чоловіків узимку, влітку? З яких матеріалів його виготовляли? Яку воно мало форму? Як називалося?

83.Спосіб носіння головних уборів хлопцями і чоловіками?

84.Коли стали носити картузи?

85.Чи побутували в даній місцевості брилі або валяні капелюхи? Як вони називалися? Хто виготовляв ці капелюхи або де їх купували?

86.Техніка плетіння брилів.

Взуття

87.Яке взуття носили чоловіки (чоботи, постоли, личаки, солом'яники, капці тощо)? Як воно називалося по-місцевому? З яких матеріалів його виготовляли?

88.Чи побутувало кольорове взуття і яке саме?

89.Який крій мали чоловічі чоботи:

а) вони були з двома швами по боках халяви, вирізаних з одного шматка шкіри (передня частина халяви), закаблуками (задня половинка халяви)?

б) може, халявки. викроювалися з одного шматка шкіри, зашивали одним швом ззаду або збоку, а до них пришивали окремо вирізані переди і закаблуки? Висота халяви чоловічих чобіт (в півлитки до коліна, вище коліна)?

90. Який крій мапи чоловічі чоботи (гостроносі чи тупоносі, форма шматка шкіри, з якого стягувалися постоли, як зашивали носок – зверху, прямо по центру, вздовж великого пальця)?

91.Спосіб плетіння личаків (пряме чи укісне плетіння)? Спосіб плетіння солом'яників?

92.Що вдягали на ноги, перш ніж узутись (онучі, шкарпетки, панчохи, їх місцева назва)?

93.Як закріплювали постоли або личаки на нозі? Місцева назва зав'язок.

Історико-етнографічні відомості

94.Чим відрізнявся чоловічий одяг даного населеного пункту від одягу сусідніх сіл у давнину?

95.Які зміни сталися у чоловічому вбранні за довоєнних і повоєн­них часів?

96.Чим відрізняється сучасний народний чоловічий одяг від традиційного?

Верхній одяг

97.Який верхній одяг носили чоловіки і жінки в даному селі, його місцеві назви (свитки, юбка, манта, сердак, гуня, чугаїна та ін.)?

98.3 якого матеріалу виготовляли кожну одежину? Його колір? Ширина матеріалу?

99.0пишіть крій кожної верхньої одежини, що побутувала у вашому селі:

а) спинка була пряма, розширена з боків клинцями або без них?

б) спинка була фігурна, покроєна до стану?

в) чи не викроювали од спинки до самого низу одного з нею шматка тканини вузеньку смужку, обабіч якої вишивалися густо зібрані клини ("ряси")? Чи підрізали в такому випадку та збирали в густі зборки і передні поли, і самі бочки?

г) у спинку від стану вниз вкидали трикутні клинці?

д) не підрізали часом всю спинку у стані і чи не пришивали до неї знизу густі зборки?

є) яка була довжина верхнього одягу у співвідношенні з людським тілом (до колін, вище колін, нижче колін)?

є) чи є в одязі на плечах шов, чи немає?

ж) чи є рукава, чи немає, їх крій?

з) чи є комір і який?

100.Був верхній одяг однобортний чи двооборотний, чи глибоко заходили поли одна за одну, чи запиналися по краю? На який бік запинали майже по краю? На який бік запинався верхній одяг, та на які застібки (на гаплики, ґудзики)?

101.У яких місцях і як оздоблювався верхній жіночий одяг (шнури, тасьма, металеві прикраси, вишивка, аплікація матірчата і шкіряна тощо)? Колір прикрас? їх назва?

102.Чим відрізняється чоловічий верхній одяг від жіночого (кроєм, оздобленням, кольором)?

103 .Чим відрізнявся верхній одяг даного населеного пункту від одягу сусідніх сіл у минулому (до 1917 р.)?

104.Які зміни сталися в ньому за довоєнних, повоєнних часів?

105.Чим відрізняється сучасний верхній одяг від традиційного?

Додаткові запитання

106.Як одним словом називається в даному селі все те, що людина одягає на себе (костюм, вбрання, ноша, одежа, одяг, стрій)?

107.Чим відрізняється вбрання дітей і підлітків від вбрання дорослих?

108.Коли і який одяг перестали шити з домотканих матеріалів?

109.Яке місце посідав той чи інший одяг у сімейних та громадських звичаях та обрядах (родини, весілля, похорони, сівба, жниво тощо)?

110.До якого соціального стану належали жителі даного села в минулому: державні селяни, монастирські, поміщицькі, козаки?

111.Чи місцеве населення села складається з людей, що живуть тут з діда-прадіда, чи з переселенців? Звідки прибули переселенці?

112.Чи багато було переселенців у вашому селі з інших місцевостей звідки?

113.Чи багато жителів даного населеного пункту працювало в містах, на залізницях, на морському і річковому транспорті, і в інших місцевостях? Де саме? Коли?

114.Чи часто жителі даного населеного пункту бували в інших селах, містах, місцевостях? Де, коли? З нагоди (в гостях у родичів, на ярмарку)?

Укладіть тлумачний словник незрозумілих Вам слів і термінів.

Етнографія голодоморів

1. Місце запису: назва села (район, область) повністю. Бажано вказати стару й нову назву сіл.

2. Дата запису: число, місяць, рік, коли записана інформація.

3. Ким записано: повне ім'я, прізвище студента, курс.

4. Питання: Чи пам'ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

5. Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

6. Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

7. Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

8. Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

9. Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

10. Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

11. Як люди боронилися?

12. Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

13. Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

14. Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

15. Де можна було заховати продукти харчування?

16. Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

17. Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

18. Що таке закон про "п'ять колосків?" Чи чули Ви про нього?

19. Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

20. Хто охороняв поля, колгоспні комори?

21. Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

22. Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

23. Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

24. В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

25. Скільки разів приходили до хати?

26. Коли почали люди помирати з голоду?

27. Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

28. Хто не голодував у селі і чому?

29. Хто зумів вижити?

30. Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

31. Які засоби вживали до виживання?

32. Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

33. Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

34. З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

35. Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

36. Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

37. Чи був голод у містах?

38. Скільки людей померло у селі? ^Т1н є такі відомості?

39. Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

40. Де і хто хоронив померлих від голоду?

41. Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

42. Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

43. Чи поминають їх на "Проводи", "Гробки", Зелені свята?

44. Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

45. Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

46. Чи встановлені в селі хрести, пам'ятники померлим від голоду?

47. Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

48. Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

49. Дозвольте зробити з Вас фото (фото не приклеювати).

50. Прізвище, ім'я, по-батькові оповідача. Рік народження.

51. Чи ви знаєте, що таке Торгсін?

Додаток до запитальника

1. Чи народжувались діти у 1932-1933рр., якщо так то скільки?

2. Чи робили родини, хрестини?

3. Чи одружувались? Якщо так, чи робили весілля?

4. Чи ходили люди до церкви?

5. Як хоронили людей, чи за обрядом?

6. Після похорону робили 9-тини, 40-ковини?

7. Чи ставили хрести на могилах?

8. Чи були в селі копачі могил, хто і що їм платив?

9. Чи відзначали релігійні свята і як?

10. Чи вітали один одного зі святами?

11. Що готували на Різдво, Великдень?

12. Чи співали пісень, яких?

13. Коли лягали спати і коли вставали?

14. Що робили протягом дня?

15. Що одягали?

16. Чи ткали, шили, вишивали?

17. Які стосунки були в сім’ї?

18. Чи були ремісники (кустарі) в селі, чи виготовляли речі в голод?

19. Чи були в вашому селі представники інших етносів, як вони жили?

20. Як відносились люди до усуспільнення майна?

21. Як виживала сільська інтелігенція (вчителі, лікарі, священики)?

22. Чи допомагали люди один одному?

23. Чи збирались на вечорниці?

24. Чи співали частівки, які?

25. Чи були крадіжки? Якщо так, то як карались?

26. Чи були мародери в вашому селі?

27. Чи доглядали за хатою, подвір’ям?

Громадські звичаї

1. Запишіть від старожилів розповіді про дівочі та парубоцькі громади. До якого часу вони існували?

2. Чи відомі у Вас звичаї побратимства, посестринства?

3. Коли починались у Вашому селі вечорниці, досвітки, оденки (після "Миколая", після "Андрія")? Як вони проходили, які види робіт на них виконувались, які страви готувались, якими були розваги молоді? Коли розпочиналася вулиця та як вона проходила?

4. Чи існував у Вашому селі, селищі, містечку звичай безкоштовної колективної допомоги при виконанні тих чи інших робіт (будівництво хати, шаткування капусти тощо)? Як називався такий вид колективних робіт (толока, клака, як іще)?

5. Як колись у Вашій місцевості наймали громадського пастуха? Як укладався договір між громадою та пастухом?

6. На які свята обов'язково виносили пастуху гостинець?

7. Як у Вашій місцевості проходили раніше і проходять тепер храмові свята? Чи запрошують на них гостей із інших сіл? Чи відбувалась колективна трапеза біля церкви? Як вона називалася (братчина, мед, якось інакше)?

8. Чи відомі у Вас звичаї, яких потрібно було дотримуватись у випадках мору, стихійного лиха (посухи, повені)? Чи збереглись у вас перекази про випадки оборювання села, обходів його з молебнами, освячення криниць, джерел тощо? Хто брав у них участь?

Дитяча субкультура (Народні ігри, забави, іграшки)

(1950- 70 роки)

(реципієнту потрібно відповідати на запитання запитальника за період свого дитинства від народження до 10 років)

1.Реципієнт (прізвище, ім'я, по-батькові, рік народження).

2. Місце запису: назва міста, села, район, область (повністю).

3.Дата запису: число, місяць, рік.

4. Ким записано (прізвище, ім'я, по-батькові) курс чи де працюєте, навчаєтесь.

5. Скільки дітей у Вашій сім'ї?

6. Хто Вас доглядав в період вашого дитинства?

7. З ким в дитинстві найбільше проводили свій час: з батьками, сестрами (братами), бабусею, дідусем, іншими родичами або нянею?

8. Чи приходилося Вам доглядати менших братів, сестер? Як саме?

9. Як Вас розважали, яким іграм вчили у дитинстві дорослі, зокрема батьки, бабуся, дідусь? Опишіть правила гри.

10.Які ігри Ви влаштовували у дитинстві на свіжому повітрі?

а) На городі?

б) В полі?

в) В лісі?

г) На воді?

д) На льоду? Опишіть.

11.Які предмети, іграшки Ви використовували у ваших забавах і розвагах?

12.Чи використовували в іграх предмети побуту, господарське начиння, знаряддя праці? В яких саме?

13.Які ігри ви знаєте з:

а)м'ячем;

б)дрючками;

в)головними уборами;

г)крашанками;

д)кістками;

е) городніми і садовими плодами;

є) горіхами тощо? Опишіть їх правила гри.

14. Які знаєте ігри, пов'язані з господарською діяльністю дорослих? Що намагалися у них перейняти в іграх?

15.Які Ви знаєте народні ігри? Опишіть.

16. Чи брали участь у ваших забавах дорослі? У ролі кого?

17.Які знаєте кімнатні ігри? Як розважалися взимку в квартирі, хаті? Опишіть.

18.Чи грали спортивні ігри? Які саме? Опишіть.

19.Чи вживали під час гри в їжу дикі рослини? Які саме?

20. Якими іграшками в дитинстві гралися Ви? До якого віку? Які були найулюбленішими?(саморобні чи куплені)

21.Чи виготовляли іграшки Вам дорослі? З якого матеріалу?

22.Чи робили іграшки в дитинстві самостійно? Які саме та з якого матеріалу?

23. Чи знаєте Ви дитячі пісеньки, віршики, примовки, дражнили, що супроводжували ігри? Які сам, наведіть приклади?

24. Які колискові пісні, заклички, промовки, прозивалки, мирилки, лічилки Ви знаєте? Які саме, наведіть приклади?

25. Які цікаві слова говорили в дитинстві на різні речі? Наприклад: мити підлогу – швабрикувати, саляпот – самальот....

26.Чи вигадували в дитинстві фантастичні історії? Які саме, наведіть приклади?

27. Чи відвідували в дитинстві «страшні місця»? Які саме? З ким саме та з якою метою?( підвали, чердаки)

29.Чи ходили в дитинстві на свалки, будівництва, кар'єри та інші небезпечні місця для життя ? Чому? Що там шукали?

30. Чи були у Вас в дитинстві захоплення: дитяче збиральництво (скарбниці,
секрети, тайники) та колекціонування?

31. Чи розповідали в дитинстві страшні історії? Які саме? Наведіть приклади.

32. Чи будували в дитинстві під час гри штаб (будиночок)? З якою метою? З якого матеріалу?

33. Чи залучали дорослі дітей до народних ремесел і промислів? Яким чином?

34. Чи дотримувались у Вашій сім'ї народних та релігійних звичаїв, традицій? Яких саме?

35. Які свята народного та церковного календарів відзначали у вашій родині? Як саме?

36.Чи був у Вашій родині звичай відвідувати церкву? Відвідували регулярно чи періодично? Якого Ви віросповідання?

37. Чи знаєте Ви молитви(дорослі, дитячі)? Наведіть приклади.

38. Які були в дитинстві вірування, повір'я, прикмети, забобони про:

а)рослинний світ;

б)тваринний світ;

в)нечисту силу (бабай, відьма, чорт...).

39. Яких повір'їв, вірувань дотримувалися в повсякденному житті.

40. У якому віці Ви почали брали участь в обговоренні домашніх проблем? Яких саме?

41. Чи розповідали одне одному анекдоти? Які саме? Наведіть приклади?

42. Чи залучались Ви до обговорення політичної ситуації в державі?

43. Чи обговорювали з батьками представників місцевої та центральної влади? Чи карали за це Вас? Як саме?

44. Як проводили свій вільний час після школи?

45. Чи допомагали Вам робити уроки? Хто саме? До якого класу?

46. Як часто відвідували бібліотеку?

47. Книгам яких жанрів надавали перевагу? Чому?

48. Як часто ходили до кінотеатру? Яким фільмам надавали перевагу?

49. Як часто в дитинстві Ви дивились телевізор? Яким передачам надавали перевагу?

50. Чи любили дивитися мультфільми? Які саме?

51. Які фільми дивились по телебаченню? Які улюблені?

52. Чи доводилося Вам (з батьками чи самостійно) торгувати на базарі? У якому віці? В яку пору року?

53. Які види хатньої роботи виконували в дитинстві? З якого віку? Примусово чи добровільно?

54.Які види господарської роботи виконували в дитинстві ? З якого віку? Примусово чи добровільно?

55. Чи доводилось Вам пасти корів, гусей, качок... ? З якого віку?

56. Чи ходили до лісу, поля? Що збирали в лісі, полі?

57. Чи прикрашали свій одяг під час гри? Чим? (листям, бусами з рослин та ін.)

58.Одяг для Вас шили чи купували?

59. Якого кольору переважали речі у вашому гардеробі?

60. Які аксесуари (прикраси) використовували в дитинстві? (портфель, рукавички, парасолька, намисто)

61. Чи любили в дитинстві умиватися? (рано, ввечері, ні разу, тільки зранку протирали очі рушником....) Чи використовували рослинні засоби?

62. Як часто милися? Чи використовували при купанні рослинні чи тваринні засоби? (в травах, в сироватці, яйцем...)

63. Які страви переважно входили до щоденного Вашого дитячого раціону?

64. Які страви були улюбленими в дитинстві ?

65. Який був розпорядок прийому їжі?

66. Як Ви зверталися до батька (матері), дідуся (бабусі)?

67. Якщо Ви потрапляли в іншу компанію, Вас приймали одраз, чи потрібно було виконати якісь завдання? Якщо так, то які сам є?