Загальна характеристика звернень, віднесених до компетенції інших державних органів

Кадрові та організаційні можливості прокуратури щодо безпосереднього вирішення значної частини скарг є обмеженими. Йдеться про такі звернення, які в принципі також відносяться до компетенції прокуратури та можуть бути вирішені в її органах, але їх краще передати до органів управління, які здійснюють загальний і спеціальний контроль за додержанням законодавства. Це дозволить уникнути підміни прокуратурою цих органів, що заборонено ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» та пунктом 2.1 наказу Генерального прокурора України № 3гн від 12.04.11 «Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України» (див. Вісник Академії прокуратури України. 2006. № 2. с. 55-56).

На сьогодні практично усі контрольно-наглядові органи (крім Державного казначейства) мають власні закони, які визначають широкий спектр їх повноважень, спрямованих на виявлення порушень закону, їх усунення та притягнення винних осіб до відповідальності. На відміну від прокурора ці контролюючі органи здатні самі безпосередньо використовувати власні повноваження, застосовувати засоби державного примусу. Прокурор же діє опосередковано, звертаючись із відповідними вимогами до уповноважених органів та посадових осіб (крім, звісно, порушення кримінальної справи). Тому прокуратура має поступово відходити від ролі компенсатора слабкої державної влади (див. Вісник прокуратури. 2010. № 6. с. 107).

Як свідчить практика, понад 70% первинних скарг, які надходять до прокуратури, мають знаходити своє остаточне вирішення в уповноважених органах державного управління та місцевого самоврядування. Залежно від характеру порушень прав громадян та інших обставин прокурор може взяти під свій контроль хід розгляду такої скарги та її остаточне вирішення (див. Вісник прокуратури. 2010. № 6. с. 108).

Перевірки за заявами громадян, юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів слід проводити лише у разі їх попереднього вирішення керівниками компетентних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та контролю (пункт 2.4 Інструкції).

В інших випадках для уникнення підміни контролюючих органів, відповідно до ст. 7 Закону України “Про звернення громадян” заяви та скарги у 5-денний термін направляти за належністю, про що повідомляти заявників.

Зокрема до компетенції місцевих органів влади та контролю (відповідних управлінь та відділів РДА) відноситься вирішення питань щодо:

· забезпечення житлом, приватизації житла, постановки на квартоблік (райдержадміністрації);

· поточного та капітального ремонту житлових будинків (райдержадміністрації);

· дотримання стандартів, норм і правил забудови, надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм (райдержадміністрації);

· охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів (управління земельних ресурсів);

· контролю за якістю та обсягом медико-санітарної допомоги (управління охорони здоров’я);

· забезпечення пільгових категорій громадян засобами реабілітації, санітарно-курортними путівками, автомобілями, влаштування в будинки для осіб похилого віку, організація розподілу гуманітарної допомоги (управління соціального захисту населення);

· організації санітарно-курортного лікування та оздоровлення населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, надання пільг і компенсацій, соціального захисту, медико-санітарного забезпечення (управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС);

· захисту прав громадян-споживачів, порушень на підприємствах торгівлі, громадського харчування, сфері послуг (управління у справах захисту прав споживачів);

· охорони праці (територіальне управління Держгірпромнагляду);

· легалізації місцевих громадських організацій, об’єднань громадян, виконання рішень та ухвал судів, роботи установ нотаріату, органів РАЦСу (управління юстиції);

· виконання санітарного законодавства (міська та районна санітарно-епідеміологічні станції);

· додержання законодавства про пенсійне забезпечення (управління Пенсійного фонду України);

· порушення термінів виплати заробітної плати, законодавства про працю (територіальна державна інспекція праці);

· законності видачі лікарняних листів, сплати внесків страхувальників (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності);

· додержання законодавства про зайнятість населення, створення нових робочих місць (центри зайнятості);

· соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчинення неповнолітніми правопорушень (служба у справах дітей РДА);

· виконання навчальними закладами усіх форм власності державних вимог щодо змісту, рівня та обсягу дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної освіти (управління освіти);

· охорони та використання водних, земельних ресурсів, атмосферного повітря, лісів, тваринного та рослинного світу (державна екологічна інспекція);

· щодо меж земельних ділянок у населених пунктах, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства (органи місцевого самоврядування);

· погодження знесення зелених насаджень, відведення земельних ділянок, проведення екологічних експертиз (див. Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.06 № 1045; Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.06 № 105);

· законності приватизації, здачі державного майна в оренду, оцінки його вартості (регіональне відділення ФДМУ);

· законності приватизації, здачі в оренду комунального майна (управління комунальної власності РДА);

· порушень законодавства з фінансових питань (КРУ);

· здійснення контролю за веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням і поданням фінансової й бюджетної звітності; бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету; відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів, показникам розпису бюджету; відповідністю взятих бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); відповідністю платежів взятим бюджетним зобов’язанням та відповідним бюджетним асигнуванням (органи Державного казначейства України; див. ст. 112 Бюджетного кодексу України від 08.07.10 та п. 3 Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.05 № 1232);

· здійснення митного контролю (регіональна митниця);

· ухилення від подання декларації про доходи (ДПА);

· щодо поведінки суддів (Вища кваліфікаційна комісія суддів України; Вища рада юстиції; див. ст.ст. 84, 85 Закону України від 07.07.10 «Про судоустрій та статус суддів»);

· тримання засуджених до позбавлення волі та осіб, взятих під варту (підрозділи Державного департаменту з питань виконання покарань).

· Наведений перелік органів державного контролю та сфер їх контролю (нагляду) не є вичерпним.

Водночас слід урахувати, що скарги громадян на порушення їх прав та чинних законів можуть прийматися до вирішення прокурорами у разі бездіяльності органів державного контролю, залишення ними без реагування обґрунтованих скарг громадян. У цих випадках прокурори, свідомо «підмінюючи» органи державного контролю внесенням, зокрема, приписів у порядку ст. 22 Закону України «Про прокуратуру», мають з’ясувати причини бездіяльності їх посадових осіб та дати належну правову оцінку їх протиправної поведінки (Вісник прокуратури. 2010. № 6. с. 106).