Входження УСРР до складу СРСР
До 1922 р. УРСР була формально незалежною державою, однак уже під час громадянської війни найважливіші наркомати УРСР були об'єднані з наркоматами РРФСР (1919 р.). У 1920 р. між УРСР і РРФСР була укладена угода про військовий і господарський союз, що збільшувало кількість об'єднаних наркоматів. Таким чином, оформився союз УРСР і РРФСР — «договірна федерація».
«Договірна федерація» не влаштовувала ні керівництво РРФСР, ні керівництво інших радянських республік. РРФСР заважала формальна незалежність УРСР, що забезпечувала республіці визначену самостійність у внутрішній політиці. Керівництво УРСР було незадоволене тим, що об'єднані наркомати підкорялися Раднаркому РРФСР і піклувалися, у першу чергу, про розвиток Росії, виділяючи менше коштів іншим союзним республікам. У 1922 р. лідери республік, особливо Грузії й України, наполегливо домагалися юридичного оформлення прав радянських держав. В. Ленін, розуміючи небезпеку конфлікту між республіками, наполіг на вирішенні проблеми союзних відносин.
У вересні 1922 р. комісія ЦК РКП(б) на чолі з Й. Сталіним представила план державотворення — план «автономізації», відповідно до якого республіки входили до складу РРФСР на правах автономії. План викликав обурення в керівництва компартії Грузії; проти плану Й. Сталіна виступив і голова РНК УРСР X. Раковський. Представникам ЦК Компартії Грузії удалося зустрітися з уже хворим В. Леніним і переконати його в необхідності перегляду плану «автономізації».
В. Ленін запропонував новий план союзного договору — план «федерації»: усі радянські республіки на рівних правах об'єднуються у федеративну державу, у якій утворюються федеральні органи законодавчої і виконавчої влади, не підлеглі жодній союзній республіці. Крім того, кожна республіка мала право на вихід зі складу союзної держави. У жовтні на пленумі ЦК РКП(б) план В. Леніна був прийнятий. У грудні ленінський план було схвалено на VII Всеукраїнському з'їзді Рад.
30 грудня 1922 р. на І з'їзді Рад СРСР було проголошено створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік у складі РРФСР, УРСР, БРСР і ЗСФРР. Однак союзний договір остаточно не був затверджений, передбачалося доопрацювати його у майбутньому. Цим і скористалися прихильники плану «автономізації». Під час розробки Конституції СРСР, яку було вирішено затвердити замість союзного договору, Й. Сталін і його прихильники домоглися розширення повноважень федеративних органів влади і обмеження республіканських прав. Було створено три типи наркоматів: союзні, директивні (об'єднані) і республіканські. Сталіну вдалося збільшити кількість союзних наркоматів і скоротити число республіканських, обмеживши тим самим повноваження республік.
X. Раковський, що виступив у 1923 р. проти дій автономістів, був знятий з посади голови РНК УРСР.
31 січня 1924 р. на II з'їзді Рад СРСР була прийнята Конституція СРСР. За формою СРСР залишався федеративною державою, як на цьому наполягав В. Ленін, однак завдяки діям прихильників «автономізації» союзні республіки занадто залежали від федерального центру. Стаття про право виходу республіки зі складу СРСР залишилася тільки декларацією, тому що був відсутній юридичний механізм такого виходу.
Крім того, на практиці державою керували не органи радянської влади, а РКП(б) і республіканські комуністичні партії, що робило Конституцію СРСР ширмою, за якою приховувалася диктатура більшовиків. У травні 1925 р. процес входження України до складу СРСР завершується прийняттям IX Всеукраїнським з'їздом рад нового тексту Конституції УСРР, яка законодавчо закріпила вступ радянської України до СРСР.
У той же час, створення СРСР дозволило Україні остаточно оформити свій державний статус, зберегти власні органи влади, чіткі кордони. Висновок. Утворення СРСР об'єктивно сприяло закріпленню ознак державності України, однак зміни в Конституції СРСР і порушення РКП(б) суверенітету республік перетворювали СРСР в унітарну державу.
Продподаток, продовольчий податок — натуральний податок з селянських господарств, введений у країні замість продрозкладки. Запроваджено рішенням X з'їзду РКП(б) 1921 р. Мета продподатоку полягала в стимулюванні с/г вир-ва. На відміну від продрозкладки, де встановлювалися тверді норми здавання продовольства і реквізовувалися усі надлишки, продподаток встановлювався у вигляді процентного відрахування від виробленої продукції. Продподаток був значно менший за продрозкладку — 20%, у той час як продрозверстка була фактично в середньому вдвічі більшою.