Особливості розвитку Західної Європи періоду Середньовіччя
l виникнення і розвиток національних держав;
l соціально-економічні особливості: різка диференціація та ієрархієзація населення, становлення верстви рицарства, панування відносин за принципом “ сеньйор-васал”, міста отримали Магдебурзьке право;
l особливості в організації влади: постійна боротьба між світською і духовною владою за панування у суспільстві, в суспільстві панували догмати Церкви і свавілля сильніших, жорстокіших.
Основні риси політичної думки Середніх віків:
l середньовічне світосприйняття – теоцентричне, в якому панують уявлення про визначальну роль Бога в природі, суспільному і особистому житті та орієнтація на “спасіння душі”
l некритичне сприйняття сфери політики як наслідку божественного одкровення
l влада розуміється як здійснення волі Божої.
Політичні ідеї Аврелія Августина (354-430рр.), “Про град Божий”
l в історії йде постійна боротьба двох держав: “Граду Божого”, породженого любов’ю до Бога і “граду земного”, породженого любов’ю до себе;
l “Град Божий” не є тотожний Церкві, але саме вона є основним представником царства Божого на землі;
l земна держава також є творінням Божим і її основне призначення – служіння Церкві;
l повне підкорення світської влади церковній призведе до їх злиття і успішного спільного функціонування (теорія теократії);
l основним принципом суспільного життя має бути заповідь “віддайте кесарю кесареве, а Богу богове”.
Політичні ідеї Томи Аквінського (1225-1274рр., “Сума теології”)
l держава виступає не як безпосереднє, а опосередковане Церквою творіння Боже, головне призначення якої сприяти спасінню душ людей;
l світській владі підпорядковуються лише тіла людей, а не їх душі;
l всяка влада – від Бога, але є різниця між сутністю влади (сам інститут держави, який походить від Бога) і її формою (спосіб правління, структура влади, яка може походити і не від Бога);
l Проти державної влади можна повстати у двох випадках:
- Якщо вона виступає проти законів Бога і моральних принципів;
- Якщо влада перевищує свою компетенцію (встановлює надмірні податки, незаконні побори тощо).
Остаточне рішення про законність форми влади належить Церкві.
Особливості розвитку Візантійської імперії періоду Середньовіччя.
l не була завойована варварами, залишилася єдиною імперією в Європі;
l соціально-економічні особливості: повільний занепад інституту рабства, розвиток приватновласницького господарства супроводжувався розширенням державної власності на землю;
l особливості в організації влади: абсолютний характер імператорської влади, домінування світської влади над духовною, високий рівень централізації імперії;
l політична думка спиралась на ідеї римської державності, християнства та месіанізму.
Політичні аспекти Реформації.
----------------
Політична концепція Н.Макіавеллі. Макіавеллізм. .
-----------------
Теорія природних прав та суспільного договору.
Доктрина лібералізму.
Лібералізм – (від лат. liberalis – вільний) – суспільно політична течія, представники якої обстоюють пріорітетність індивідуальних прав та свобод особи, парламентаризм, ринкову економіку
Причини виникнення лібералізму
1. Ідеологічні підстави:
l звільнення політичної теорії від теології, поширення гуманістичних ідей, теорії природних прав, цінностей Реформації;
l ідея непорушності приватної власності.
2. Соціально-економічні причини:
l становлення капіталізму;
l поява прошарку нових власників (буржуа), які виступили із вимогами широких прав та свобод і прагненням увійти у владні структури.
Етапи розвитку лібералізму
- Класичний лібералізм (XVIII-XIX ст.) – Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, І. Кант, Дж. С. Міль
Основні ідеї класичного лібералізму
l віра в постійне вдосконалення людей і суспільних систем;
l індивідуалізм і гуманізм;
l універсальність, відкритість, гнучкість, повага до інших ідей та позицій;
l свобода від обмежень зі сторони держави (ідеї “держави – нічного сторожа” і переваги громадянського суспільства над державою);
l ототожнення свободи і приватної власності.
Шарль Монтеск’є (1689-1755рр.) “Про дух законів”
l один із засновників географічної теорії політики;
l обгрунтував теорію класичного поділу влади – три гілки влади повинні здійснюватися різними і специфічно організованими органами, закони повинна приймати тільки законодавча влада, виконавча влада не може їх змінювати, суд має бути незалежним ;
l розумів свободу як право робити все, що дозволено законом.
Імануїл Кант(1724-1804рр.)“До вічного миру”
l поєднує політику і мораль;
l людину розглядає як абсолютну цінність, яка не може бути лише засобом для досягнення будь-яких цілей (моральний імператив);
l досягнення загального миру можливе через встановлення республіканської (демократичної) форми правління;
l розробляв концепцію правової держави.
Джон Стюарт Мілль(1806-1873рр.)“Про свободу”, “Утилітаризм”
l розвивав ідеї утилітаризму – свобода і справедливість мають цінність настільки, наскільки вони сприяють добробуту та щастю людини;
l розвивав феміністичні ідеї – в праці “Залежність жінок” висунув вимогу надати жінкам право голосу нарівні з чоловіками.
2. Модернізований лібералізм (кін. XIX- поч. XX ст.) – Дж. Кейнс, М. Фуко, М. Вебер; Е. Дюркгейм, З. Фройд
3. Сучасний лібералізм (ХХ ст.) – К. Поппер, Дж. Роулз, Е. Геллнер.
Ідеї сучасного (соціального) лібералізму
l визнається необхідною певна участь держави в регулюванні економічних відносин, проведення активної соціальної політики;
l обмеження влади монополій;
l перерозподіл матеріальних благ через систему податків і державних соціальних програм на користь нижчих верств населення;
l створення моделі держави “всезагального добробуту” (соціальної держави).
Поширення лібералізму
Майже у кожній державі сучасного світу є політичні партії, які стоять на позиціях лібералізму.
Найбільші із них: Британська і Канадська ліберальні партії, демократична партія США, Ліберально-демократична партія Японії.
В Україні до ліберальних партій можна віднести: ДПУ, ЛПУ, ЛПУ(о), ЛДПУ.