Тема 4. ТЕРИТОРІЯ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Поняття і види територій. Державна територія, її ознаки. Державні кордони. Делімітація. Демаркація. Територіальний розподіл. Територіальний спор і претензія. Демілітаризовані і нейтралізовані зони. Міжнародні ріки. Міжнародно-правовий режим Антарктики. Правовий режим Арктики.

Роль і значення теми у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.Правовою основою територіальних змін є передусім здійснення права націй на самовизначення. Тому до законних способів зміни при­належності території сучасне міжнародне право відносить вирішен­ня територіальних питань шляхом плебісциту та референдуму, віднов­лення історичних прав на окремі території. Для усвідомлення значення територіальних проблем у міжнарод­них стосунках необхідно з’ясувати відмінності національної і держав­ної територій від режиму територіальних просторів, що не перебува­ють під суверенітетом окремих держав (режиму відкритого моря, космічного простору, Антарктики, демілітаризованих та нейтралізо­ваних зон).

Ключові слова:“внутрішні води України”, “водна територія”, “географічний державний кордон”, “геометричні кордони”, “делімітація”, “демаркація”, “державна територія”, “державний кордон”, “каботаж”, “міжнародні ріки”, “підземна територія”, “повітряна територія”, “правовий статус Антарктики”, “правовий статус Арктики”, “при­кордонний режим”, “сухопутна територія”, “територіальне море”, “територіальне розмежування”, “територіальний режими”, “території з міжнародним режимом”, “території з особли­вим міжнародним режимом”, “території зі змішаним режимом”, “територія”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми.Після вивчення теми студент повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати:види, склад і юридичну природу території держави. Анклави і напіванклави. Водну територію. Надра. Повітряний простір. Кондомі­ніум. Процедуру розподілу та встановлення державного кордону. Демаркація державних кордонів. Деліміта­ція державних кордонів. Зміна кордонів. Ректифікація кордонів; особливості територіального верховенства держави; правовий зміст принципу недоторкан­ності державних кордонів. Анексія. Ад'юдикація. Акреція; ознаки та правовий режим міжнародних рік; загальну характеристику правового статусу міжнародних територій; загальні дані про Арктику; право­вий режим територій і морських просторів Арктики. Концепція роз­поділу території Арктики на сектори та ставлення до неї Української держави. Фіксацію особливих прав приарктичних держав у Конвенції ООН за морським правом 1982 р. Національні документи, що регулю­ють правовий статус сухопутних територій та морських просторів Арктики. Акт про північно-західні території Канади. Королівський Указ 1926 р. Постанова Президії ЦВК СРСР від 15 квітня 1926 р.;

вміти: визначати територіальні претензії, територі­альні суперечки і порядок їхнього розв'язання; формулювати те­риторіальні проблеми щодо архіпелагу Шпіцберегн (Свальбард). Зу­силля світового співтовариства, спрямовані на охорону природних багатств Арктики. Конвенція 1973 р. про охорону білих ведмедів; визначати перспективи міжнародної співпраці в арктичному регіоні. Загальні дані про Антарктику. Претензії на антарктичні простори на початку XX ст. Наукове та дипломатичне співробітництво щодо вирішення спірних питань після Другої світової війни; характеризувати систему договорів про Антарктику. Договір про Антарктику 1959 р. Принципи діяльності дер­жав у антарктичному регіоні відповідно до цих документів. Припи­нення геологорозвідних робіт в Антарктиді за Мадридським Прото­колом 1991р. Участь України в договорах про Антарктиду. Діяльність українських науковців у Антарктиді; визначити перспективи міжнародної спів­праці в антарктичному регіоні. Режим судноплавства по міжнародній річці. Міжнародний режим Антарктики. Правовий ре­жим Арктики.

Наши рекомендации