Конституційний суд україни, його склад та порядок формування

Повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України (розділом XII і окремими статтями інших розділів), Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. та Регламентом Конституційного Суду України — актом, що рег­ламентує організацію внутрішньої роботи Конституційного Суду України у відповідності до Закону України "Про Кон­ституційний Суд України".

Діяльність Конституційного Суду України базується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти та всебічності роз­гляду справ і обґрунтованості прийнятих ним рішень.

До складу Конституційного Суду України входять 18 суддів, по 6 з яких згідно з порядком, визначеним Законом, призна­чають відповідно Президент України, Верховна Рада та з'їзд суддів України (стаття 148 Конституції України).

Суддею Конституційного Суду України може бути громадя­нин України, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту та стаж практичної роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою та проживає в Ук­раїні протягом останніх 20 років.

Суддя Конституційного Суду України призначається стро­ком на 9 років без права призначення повторно; він вступає на посаду з дня складання ним присяги судді Конституційного Суду України на засіданні Верховної Ради, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра, Голови Вер­ховного Суду, не пізніше як через місяць після призначення суддею Конституційного Суду України.

Зі складу суддів Конституційного Суду України на спеці­альному його пленарному засіданні лише на один трирічний строк таємним голосуванням обираються Голова Конститу­ційного Суду України та два його заступники.

Судді Конституційного Суду України під час здійснення своїх повноважень є незалежними; вони підкоряються лише Конституції України та керуються законами України.

На них розповсюджуються гарантії недоторканності. Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесен­ня обвинувального вироку судом і не несе юридичної відпові­дальності за результати голосування чи висловлювання в Кон­ституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп під час розгляду справ, прийняття рішень і дачі висновків Конституційним Судом України.

Для розгляду питань щодо відкриття провадження в спра­вах за конституційними поданнями та конституційними звер­неннями в складі Конституційного Суду України утворено три колегії суддів Конституційного

91 Функції та повноваження Конституційного Суду України.

Згідно з Конституцією України та із Законом України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

конституційності законів та інших правових актів Вер­ховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим (стаття 150 Конституції України);

відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість (стаття 151 Конституції України);

додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з по­ста в порядку імпічменту (стаття 151 Конституції України);

офіційного тлумачення Конституції та законів України (стаття 150 Конституції України);

відповідності законопроекту про внесення змін до Кон­ституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України (стаття 159 Конституції України).

порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України в разі дострокового припинення її повноважень Верховною Радою України (пункт 28 статті 85 Конституції України).

До повноважень Конституційного Суду України не нале­жать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місце­вого самоврядування, а також інші питання, віднесені до ком­петенції судів загальної юрисдикції.

Закон чітко визначає підстави для визнання правових актів неконституційними повністю чи в їх окремих частинах. До та­ких підстав належать невідповідність Конституції України, по­рушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення чи набрання ними чинності та перевищення кон­ституційних повноважень під час їх розгляду.

Розгляд матеріалів на Колегіях суддів і засіданнях Консти­туційного Суду України здійснюється зазвичай у формі пись­мових слухань, а на пленарних засіданнях Конституційного

Суду України — у формі усних та письмових слухань. Форма розгляду визначається Конституційним Судом.

Засідання Конституційного Суду України вважається пра­вомочним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні.