Чи відповідала боротьба ОУН-УПА інтересам українського народу?
Чи були однотипними за змістом явища включення до складу України Закарпаття та Криму?
г) ні, при включенні Закарпаття насамперед враховувався етнічний склад населення цього регіону, а при включенні Криму на нього мало зверталося уваги.
12. Договори 1945-1947 рр. між СРСР з одного боку та ЧСР, Румунією, Польщею з іншого розв’язували:
а) проблему західних кордонів СРСР;
13. Порівняно з колективізацією в Східній Україні колективізація в Західній Україні здійснювалася методами:
а) однаковими, оскільки також супроводжувалась масовими репресіями й геноцидом щодо українського населення;
14. Роком суцільної колективізації Західної України став:
б) 1950 р.;
"Культурна революція" на західноукраїнських землях включала (виберіть невірну відповідь):
г) відновлення системи "Просвіт";
6. Яке довгострокове значення мала для України її участь у створенні й діяльності ООН:
б) вона забезпечила Україні накопичення необхідних їй у майбутньому дипломатичного досвіду, кадрів дипломатів, певного міжнародного авторитету ;
17. Як могла вплинути на характер відбудови народного господарства УРСР у післявоєнний період згода СРСР на отримання американської допомоги за Планом Маршалла:
б) позитивно, оскільки в українську економіку прийшли б нові технології й значні кошти ;
Чи був курс на першочергову відбудову важкої промисловості у післявоєнний період економічно виваженим?
г) ні, але він відповідав усій економічній стратегії тоталітарного режиму.
Чи сприяла компанія з укрупнення колгоспів підвищенню ефективності роботи колективних господарств?
б) так, оскільки великі господарства мають більше можливостей для придбання тракторів та іншої сільськогосподарської техніки;
Чи відповідала боротьба ОУН-УПА інтересам українського народу?
г) так, тому що приклад ОУН-УПА надихав усіх майбутніх борців за незалежність України.
21. ОУН-УПА у повоєнні роки ставила перед собою завдання:
б) оборонити українське населення від беззаконня радянської влади і забезпечити умови для розгортання масової боротьби за незалежну українську державу;
22. У роки правління М.Хрущова розвиток присадибного господарства селян ... :
в) обмежувався;
23. Важливим засобом піднесення сільського господарства М. Хрущов вважав зростання:
г) врожаїв кукурудзи.
24. Паспорти колгоспникам було видано в:
в) 1958 р.;
25. Для загальної характеристики періоду правління М.Хрущова доцільно використовувати термін:
в) волюнтаризм;
6. Із вказаних тверджень виберіть ті, які характеризують політику радянського керівництва щодо церкви:
а) прокотилася нова хвиля по закриттю церков;
27. Систему раднаргоспів запровадили в
б) 1957 р.;
28. На території УРСР створили:
в) 11 раднаргоспів;
29. Система раднаргоспів сприяла розвитку:
а) легкої промисловості;
30. МТС було реорганізовано, а їхню техніку продано колгоспам у:
б) 1958 р
31. Гарантовану оплату праці трудівників колгоспів запровадили в:
а) 1964 р.;
32. Політика реформ у аграрному комплексі, здійснена радянським урядом у 1959 – 1964 рр.:
б) мала непослідовний та волюнтаристський характер, що в підсумку негативно вплинуло на стан сільськогосподарського виробництва в Україні, призвело до виникнення дефіциту продуктів харчування;
33. Завданням економічної реформи 1965 р. було:
а) продовженням економічної реформи 1959 р., запровадження госпрозрахункових методів стимулювання праці, розширення сфери товарно-грошових відносин, сприяння подальшому зростанню економічної самостійності республік;
34. У процесі реформування сільського господарства в СРСР у 1965 р. в Україні:
в) запровадили ринкові відносини в аграрному секторі, розпустили колгоспи та радгоспи, землю роздали в приватну власність селянам;
35. Термін „культ особи” історія пов’язує з ім’ям:
в) Й Сталіна;
36. Яким був зміст реформ 50-60 років у сфері управління промисловістю:
а) замість міністерств утворювалися раднаргоспи, планування "згори" замінювалося плануванням "знизу", розширювалися права керівників підприємств щодо визначення номенклатури виборів ;
37. Наприкінці 50-х – у середині 60-х років основну частку українського експорту становила (и):
а) продукція сільського господарства ;
38. Раднаргоспи було ліквідовано у:
в) 1965 р.
. Характерними рисами розвитку політичного життя в 1965-1985 рр. були (виберіть невірну відповідь):
г) висунення гасла про "розвинутий соціалізм".
40. У чому проявлялася обмеженість реабілітаційних процесів в Україні у другій половині 50-х років :
а) не піддавалися сумніву депортація селян під час колективізації та виселення населення з західних областей України, реабілітація не поширювалася на всіх політичних в’язнів, кримським татарам не дозволялося повернутися на Батьківщину ;
41. Культ особи Сталіна був розвінчаний на ХІХ з’їзді КПРС, який відбувся у:
в) 1956 р.;
42. Які особливості мав дисидентський рух в Україні:
в) мав національно-демократичне забарвлення, його учасниками були представники різних верств населення в усіх регіонах України, які прагнули досягти мети конституційними методами, шляхом проведення агітаційно-пропагандистських акцій;
43. Дисиденти не вдавалися до:
б) шпигунської діяльності;
г) критичних виступів по радіо і телебаченню.
44. В Україні учасниками дисидентського руху в основному були:
а) представники творчої інтелігенції
45. "Українськими буржуазними націоналістами" комуністична влада називала:
в) усіх, хто виступав за збереження мови, культури, звичаїв, історичних традицій українського народу;
46. Чому в 50-60-ті роки відбувалися лише так звана "відлига", а не повна ліквідація тоталітарної системи:
б) тоталітарна система на той час повністю збанкрутувала, але у Хрущова та його оточення не вистачило мужності відмовитись від комуністичної ідеї, якій вони присвятили все своє життя, і цим "перекреслити" власне минуле ;
47. Головними ідеологічними установками правлячої партії в період відлиги були:
в) загальний орієнтир – курс на побудову комунізму, у зовнішній політиці – курс на мирне співіснування держав з різним суспільним ладом, у національній політиці – курс на "зближення і злиття" націй;
48. Чому в період "відлиги" політика десталінізації суспільного життя супроводжувалась не курсом на культурне відродження націй, а курсом на русифікацію:
в) тому, що, відмовившись від прямого терору, режим прагнув зберегти свій контроль над суспільством завдяки мовно-культурній "уніфікації" останнього ;
49. Чому лише в умовах "відлиги" в Україні з’являється "дисиденство":
г) тому, що репресивність режиму дещо зменшилась, а загальна спрямованість його політики, що викликала невдоволення, не змінилась.
50. Українська громадська група сприяння виконанню Гельсинських угод (Українська Гельсинська спілка) була створена:
в) 1976 р.
51. Перша велика хвиля арештів дисидентів в Україні припадає на:
б) 1965 р.;
52. Друга хвиля арештів дисидентів в Україні припадає на:
б) 1972 р.;
53. „Українська Гельсинська спілка” – це:
а) громадська організація, яка не ставила за мету політичну боротьбу проти існуючого режиму, а керувалася у своїй діяльності гуманістично-правовими мотивами, спрямовуючи її на ознайомлення світового співтовариства з фактами порушення прав людини в Україні;
54. Реабілітація – це:
а) визнання особи, притягненої до відповідальності за злочин, якого вона не здійснювала, і засудженої, невинною повністю чи в певній частині звинувачення;
55. Наприкінці 50-х – в середині 60-х років ХХ ст. зовнішньополітична діяльність УРСР:
б) цілковито залежала від політичного курсу СРСР, який продовжував політику “холодної війни” з капіталістичними країнами;
56. Для структури промисловості України 70 – початку 80-х років характерна (і):
б) відсутність макроструктурних змін, переважаючий розвиток важкої індустрії – металургії, енергетики, машинобудування, вугільнодобувної, хімічної промисловості;
57. На президентських виборах 1994 р. перемогу здобув:
а) Л.Кучма;
58. Розвиток сільського господарства України 70 – початку 80-х років характеризувався:
а) розквітом колгоспно-радгоспної системи, її подальшим удосконаленням шляхом організаційного розширення, заміною екстенсивного характеру виробництва сільськогосподарської продукції на інтенсивний, впровадженням нових технологій та агрокультур, внаслідок чого значно зросла врожайність та була остаточно розв’язана продовольча проблема в республіці;
59. Русифікацію народної освіти в УРСР, яка посилилася в процесі реформування системи народної освіти у 1959 р.:
г) українська творча інтелігенція сприйняла негативно, однак лише деякі її представники (М.Рильський, М.Бажан, Л.Костенко) виступили проти прихованого знищення української мови та культури.
60. Партійне та політичне керівництво УРСР на чолі з першим секретарем ЦК Компартії України В.Щербицьким:
в) підтримувало курс центрального керівництва на згортання сфери обігу української мови і втілювало його в життя, побоюючись відродження національної свідомості населення України;
61. Активний опір політиці радикальних реформ в СРСР у 1985-1990 рр. чинили такі категорії населення:
в) селяни, робітники, партноменклатура;
62. Стан політичного та соціально-економічного розвитку СРСР, а відтак УРСР, початку 80-х років прийнято характеризувати як системну кризу, що означає:
г) кризовий стан усіх ланок та сфер життя радянського суспільства, в тому числі економіки, політичної сфери, соціальних відносин.
63. Партійно-політичне керівництво УРСР, очолюване першим секретарем Компартії України В.Щербицьким, стосовно реформаторського курсу М.Горбачова 1985-1987 рр.:
б) підтримало реформаторський курс на демократизацію суспільного життя в СРСР, активно впроваджувало нововведення в життя республіки;
64. Номенклатура – це:
б) партійно-господарська верхівка, яка займала панівне становище у системі управління державою;
65. Привілейоване становище партійно-державної номенклатури проявлялося у тому, що:
а) вона користувалася благами, недоступними рядовим громадянам;
66. Заходи з подолання системної кризи в СРСР, у тому числі в Україні, здійснені у 1985-1987 рр. партійно-державним керівництвом СРСР мали характер:
а) кардинальних всеохоплюючих реформ, спрямованих на демократизацію усіх сторін життя радянського суспільства;
б) кардинальних всеохоплюючих реформ, метою яких був злам соціалістичної системи суспільних відносин і побудова в СРСР відкритого громадянського суспільства та вільноринкової економіки;
67.Масова громадсько-політична організація, створена в Україні 1989 р. для підтримки перебудови, називалася:
в) Народний рух України за перебудову;
68. На XIX конференції КПРС (червень-липень 1988 р.) висувалася пропозиція:
б) кардинального реформування політичної системи;
69. Рішення березневого (1989 р.) пленуму ЦК КПРС мали безпосередньо стосуватися розвитку аграрного сектора в Україні і передбачали:
а) реорганізацію управлінських структур сільськогосподарським сектором;
70. Народна рада - це:
в) офіційна опозиція комуністичній більшості у ВРУ, створена у 1990 р.;
71. Очолив Народну раду:
в) І.Юхновський
72. Виникнення багатопартійності в Україні стало можливим після:
в) рішення лютневого (1990 р.) пленуму ЦК КПРС про відміну статті 6 Конституції СРСР, яка закріплювала керівну роль КПРС та однопартійну політичну систему;
73. Народний рух України за перебудову, що діяв у 1989-1991 рр.:
б) це масова громадсько-політична організація, мета якої полягала у побудові в Україні демократичного, гуманного суспільства, відродженні української мови та культури, національно-державного суверенітету України, а також у перебудові СРСР на засадах федералізму;
74. Урочисте проголошення положень чи принципів:
в) декларація
75. Добровільне об’єднання громадян для спільної господарської діяльності – це:
б) кооператив
76. „Група 239” у Верховній Раді України, що була обрана у березні 1990 р., представляла інтереси:
а) комуністичної більшості
77. Декларація про державний суверенітету країни була прийнята:
б) 16 липня 1990 р.;
78. У Декларації про державний суверенітет України було проголошено намір республіки:
а) в подальшому бути постійно нейтральною державою;
79. Суверенітет – це:
а) цілковита незалежність держави від інших держав у внутрішній та зовнішній політиці;
80. Автономія – це:
а) самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом (Конституцією);
81. Партійно-політична система України в перші роки після проголошення незалежності характеризувалася:
а) виникненням значної кількості нових політичних партій, які, за поодинокими винятками, не мали масового характеру і не відігравали помітної ролі в політичному житті країни;
82. Після здобуття незалежності перед Україною в економічній сфері повстало завдання:
б) створити стабільну, ефективну національну економіку на засадах багатоукладності, для чого забезпечити фінансову стабільність, здійснити приватизацію, реформу органів управління народним господарством з метою створення рівних умов для розвитку багатоукладної економіки, структурно перебудувати економіку, налагодити економічні зв’язки;
3. У соціальній сфері українського суспільства упродовж 90-х років ХХ ст. відбулися зміни:
б) різко знизився життєвий рівень населення, з’явилось нове соціальне явище – масове безробіття, знизився рівень соціальної захищеності населення, суспільством опанували настрої соціальної депресії, зневіри, з’явилось різке соціальне розшарування;
84. Після проголошення незалежності для України розпочався новий період соціально-політичного розвитку, суть якого:
б) поступова трансформація мирним шляхом радянських суспільно-політичних структур у правову демократичну державу, а радянської економіки в багатоукладну ринкову;
85. Групу "239" у Верховній Раді України очолював:
а) О.Мороз;
86. Україна була одним з ініціаторів створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), яка являла собою:
г) форму ліквідації СРСР і переходу новостворених держав до системи двосторонніх рівноправних стосунків.
87. Співдружність Незалежних Держав (СНД) було утворено:
в) 8 грудня 1991 р.;
88. У структурах СНД Україна виступає:
а) повноправним засновником та членом цієї міжнародної організації;
89. Акт про державну незалежність України був проголошений Верховною Радою:
б) 24 серпня 1991 р.;
90. Незалежність України здобуто:
а) мирним шляхом;
91. Першою формально задекларованою партією стала:
б) Українська національна партія;