Заняття № 1. Гомерівська Греція: генеза полісної системи

1. Характеристика джерел.

2. Басилевси (“царі”) в часи Гомера:

а) соціальний і майновий статус;

б) обов’язки басилевса перед общиною і його повноваження за даними гомерівських поем;

в) басилевс і народні збори.

3. Становище вільних общинників в гомерівську епоху:

а) майнові категорії особисто вільних;

б) влада народу і повноваження народних зборів;

в) народ і Рада: особливості правових взаємин;

г) категорії особисто залежного населення згідно поем Гомера.

4. Правове і майнове становище рабів:

а) джерела рабства;

б) патріархальність гомерівського рабства;

в) сфера застосування праці рабів.

5. Економічний розвиток гомерівської Греції:

а) сільське господарство;

б) розвиток ремесла;

в) торгівля.

6. Передумови виникнення полісної організації.

Теми рефератів:

1. “Гомерівського питання” в дослідженнях істориків ХVІ–ХХ ст.

2. Генріх Шліман – дослідник Трої.

3. Гомерівські басилевси (“царі”): поетичні перебільшення та історична реальність.

4. Народ за даними поем Гомера: вільні общинники в гомерівську епоху.

5. Праці Ю. В. Андреєва з історії Стародавньої Греції в гомерівську епоху.

Теми есе:

1. Порушення Агамемноном яких неписаних законів дало Ахіллу та його дружині привід покинути поле битви (див. Іліада: I)?

2. Чим відрізняється соціальний статус реального басилевса, сучасника Гомера (Іліада: XVIII, 541–584 і ін.), від соціального статусу епічного владики Мікен (Іліада: IX, 265–299)? У чому, на вашу думку, причина таких невідповідностей у Гомера?

3. На які пережитки родового ладу вказують опис будинку Пріама і розповідь вихователя Ахілла Фенікса про свою молодість (Іліада: VI, 242–252; IX, 445–485)?

4. Які висновки можна зробити про рівень економічного розввитку Греції IX–VIII ст. до н.е. з тієї характеристики, яку Ахілл дає глибі самородного заліза (в Іліаді: XXIII, 826–835)?

5. Чи можна, виходячи з опису сцен народних зборів у “Іліаді” й “Одіссеї”, стверджувати, що народні збори підкорялися волі однієї особи і чому (див. Іліада: II, 50-269; Одіссея: II, 1–256)?

Рекомендовані джерела та література:

1. Гомер. Іліада / Переклад Б. Тена. – К.: Дніпро, 1978. – 430 с.

2. Гомер. Одіссея / Переклад Б. Тена. – К.: Вид-во худ. л-ри, 1977.

3. Авдиев В. И. Военная демократия и классовый характер древнейшего государства // Вопросы истории. – 1970. - № 1. – С. 89-102.

4. Альтман М. С. Пережитки родового строя в собственных именах у Гомера. – Л.:Огиз, 1956. – 164 с.

5. Андреев Ю. В. К проблеме гомеровского землевладения // Социальная структура и политическая организация античного общества: Межвуз. сб. / Под ред. Э.Д.Фролова. —Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. – С. 10-31.

6. Андреев Ю. В. К проблеме послемикенского регресса // ВДИ. – 1985. – № 3. – С. 9-29.

1. Андреев Ю. В. Мужские союзы в поэмах Гомера // Вестник древней истории. – 1964. – № 4. – С. 37–49.
2. Андреев Ю. В. Об историзме гомеровского эпоса // ВДИ. – 1984. – № 4. – С. 3–11.

9. Андреев Ю. В. Об историзме гомеровского эпоса // ВДИ. –1984. – №4. – С. 3-11.

1. Андреев Ю. В. Раннегреческий полис (гомеровский период). – Л., 1976.
2. Андреев Ю. В. Ранние формы урбанизации // ВДИ. – 1987. – №1. – С. 3–18.
3. Андреев Ю. В. Труд в жизни гомеровских героев // Государство, политика и идеология в античном мире. –Л., 1990. – С. 4–13.
4. Андреев Ю. В. Цари и царская власть в поэмах Гомера // Проблемы отечественной и всеобщей истории. – Л., 1976. – Вып. 3. С. 126–139.
5. Блаватская Т. В. Греческое общество второго тысячелетия до новой эры и его культура. – М., 1976.
6. Боннар А. Греческая цивилизация. От Илиады до Парфенона http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Bonn1/index.php
7. Гиндин Л. А., Цыбурский В. Л. Троя и “Пра-Аххиява” // ВДИ. – 1995. – № 3.
8. Гордезиани Р. В. Проблемы гомеровского эпоса. Тбилиси, 1978.

18. Демина Н. А. Фольклорные мотивы в изображении древнегреческими поэтами // Античный миф и археология. – 1990. - №7. – С. 51-56.

1. Истон Д. Ф. Исследование Трои: прошлое, настоящее, будущее // ВДИ. – 1996. – №4. – С. 208-217.
2. Истон Д. Ф. Исследование Трои: прошлое, настоящее, будущее // ВДИ. – 1996. – № 4.
3. Казанский Б. В. Нынешнеее состояние гомеровского вопроса // Класическая филология.- Л.: ЛГУ, 1959. – С. 3-23.
4. Карпюк С. Г. Роль толпы в политической жизни архаической и классической Греции // ВДИ. – 2000. – № 3.
5. Клейн Л. С. Древнейшие песни “Илиады”. – М., 1992. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Article/kl_drpesn.php

24. Коржинский А. Л. Война в поэмах Гомера // Античный мир и археология. – Саратов, 1979. – С. 70-82.

25. Косвен М. О. К вопросу о военной демократии // Проблемы истории первобытного общества. – М.-Л., 1960. - С. 35-43.

26. Ленцман А. Я. Пилосские надписи и проблема рабовладения // ВДИ. – 1955. - № 4. – С. 41-62.

27. Ленцман Я. А. Гомеровский вопрос // Советская историческая энциклопедия. – М.: Советская Энциклопедия, 1963. – С. 511-512.

28. Ленцман Я. А. Об историческом месте гомеровского рабства // ВДИ. – 1952. - № 2. – С. 38-59.

1. Ленцман Я. А. Рабство в микенской и гомеровской Греции. – М., 1963.

30. Лурье С. Я. Крито-микенские надписи и Гомер // ВДИ. – 1956. – № 4. – С. 3-12.

31. Меллинк М. Дж. Троя II в контексте раннего бронзовго века Анатолии. – 1998. – № 4.

32. Морган Г. Л. Древнее общество. – Л.: Изд-во ин-та народов Севера ЦИК СССР, 1934. – 316 с.

33. Пальцева Л. А. Суд у Гомера и Гесиода // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2002 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2002/palz.htm

34. Папазогулу Ф. К вопросу о прееемственности общественного строя в микенской и гомеровской Греции // ВДИ. – 1961. - № 1. – С. 23-41.

35. Перевалов С. М. О характеристике военной организации гомеровского общества // Раннеклассовые формации. Теоретические проблемы становления государства и города. – М., 1984. – С.22-29.

1. Полякова Г. Ф. От микенских дворцов к полису /Античная Греция. Проблемы развития полиса. В 2 т. – М.: Наука, 1983. – Т. 1. – С. 89-127.
2. Сахарный Н. Гомеровский эпос. — М.: Худож. литература, 1976.
3. Сахарный Н. Л. “Илиада”. Разыскания в области смысла и стиля гомеровской поэмы. – Архангельск, 1957. – 378 с.
4. Свенцицкая И. С. Некоторые проблемы землевладения по “Илиаде” и “Одиссее” // ВДИ. – 1976. – № 1. – С. 52-63.
5. Трейстер М. Ю. Троянские клады в ГМИИ им. А. С. Пушкина (предварительные итоги исследования) // ВДИ. – 1996. – № 4.
6. Туманс Х. К идее государства в архаической Греции // ВДИ. – 2006. – № 3.

42. Флоренсов А. А. Троянская война и поэмы Гомера. – М.: Наука, 1991. – 143 с.

1. Фролов Э. Рождение греческого полиса. – Л., 1988.
2. Фролов Э. Д., Никитюк Е. В., Петров А. В., Шарнина А. Б. Альтернативные социальные сообщества в античном мире. – СПб., 2002. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/books/assam/index.htm
3. Штоль Г. А. Генрих Шлиман: Мечта о Трое. – М.: Мол. гвардия, 1991.

Методичні рекомендації

Мета заняття — вивчення соціально-економічних відносин і суспільно-політичного устрою Греції XI — VIII ст. до н.е. за даними епічних поем Гомера “Іліада” й “Одіссея”.

Роботу над темою необхідно почати із з’ясування значення гомерівських поем як особливого виду історичного джерела. Для правильної оцінки даних джерел необхідно спочатку уважно ознайомитися з навчальною і науковою літературою, а вже потім працювати з текстами поем, відповідно до плану занять.

Необхідно показати, що поеми “Іліада” й “Одіссея” – не тільки твори великого епічного масштабу і високих художніх достоїнств, але й духовна парадигма античної Еллади. По суті, поеми “Іліада” й “Одіссея” відіграли для еллінської цивілізації ту ж роль, яку відіграє Біблія в житті християнської цивілізації. Тут же варто зазначити, що загальний висновок про цінність гомерівських поем як особливого виду історичного джерела не виключає критичного до них ставлення. Далі необхідно показати, що в поемах міститься багатий матеріал про соціально-економічне і політичне життя стародавніх греків, побут, вдачі, культуру, світогляд і мову грецьких племен.

Висвітлюючи перший пункт плану, треба пам’ятати, що поема “Іліада” була створена раніше, ніж “Одіссея”. Як підтвердження даного твердження необхідно звернути увагу на те, що залізо в “Іліаді” згадується рідше, ніж в “Одіссеї”. Студенти повинні уміти пояснити причину цього явища.

Характеризуючи джерела, не можна не враховувати достовірність даних поем, які, правда, знаходяться в поєднанні з міфологічною, легендарною і поетичною вигадкою, що підтверджується матеріалами археологічних розкопок на території Греції. У зв’язку з цим пильну увагу необхідно приділити і так званому гомерівському питанню, тобто історії створення, авторства й оцінки цих поем в історіографії.

Розглядаючи соціальну структуру гомерівського суспільства, зверніть увагу на майнову диференціацію демосу, встановіть економічну і політичну основу могутності родоплемінної знаті, визначте гостроту суперечностей між знаттю і простим народом, з’ясувати характер експлуатації вільної праці і становища сільських общинників. Далі належить розглянути питання про рабство. Визначте джерела рабства, склад і чисельність рабів, їх становище і форми експлуатації, сферу застосування праці рабів і загальний рівень розвитку рабства. Доцільно також порівняти гомерівське рабство з стародавньосхідним.

Складовою частиною даної теми є також питання про військову організацію. Основна мета полягає в тому, щоб на основі аналізу джерел показати особливості військового мистецтва стародавніх греків, характер їх озброєння, відтворити картину битв. При цьому слід враховуйте, що в поемах відображені як легенди мікенської епохи, так і сучасна поету дійсність. Особливу увагу зверніть на те, що в цей час спостерігається відхід від стародавньої війни племені проти племені в систематичний розбій на суші і на морі з метою захоплення худоби, рабів і скарбів, перетворення війни на регулярний промисел.

Аналізуючи роботу органів управління, поясніть, чому політичну організацію гомерівського суспільства в історичній літературі прийнято називати “військовою демократією” На конкретних прикладах, почерпнутих з писемних джерел, з’ясуйте функції басилеїв і ради старійшин, простежте поступове зниження ролі народних зборів і узурпацію родовою знаттю влади царів. Особливу увагу зверніть на подвійний характер політичної організації грецького суспільства, визначте, які риси гомерівського суспільства свідчили про розклад первіснообщинного ладу та зародження державності.

При вивченні економічного устрою грецьких племен особливу увагу зверніть на розвиток сільського господарства (землеробство, аграрні відносини, скотарство, вирощування оливок, виноградарство, садівництво і городництво), знаряддя і техніку сільськогосподарської праці, робочу силу, особливості землекористування і землеволодіння. На підставі даних поем спростуйте твердження деяких істориків про панування у той час приватної власності на землю.

Характеризуючи розвиток ремісничого виробництва в стародавній Греції бажано звернути увагу на становище ремісників у суспільстві, на роль і значення ремісничої діяльності в житті грецьких племен, знаряддя і техніку виробництва, ступінь праці та спеціалізацію професій. З’ясуйте, які галузі ремесла були розвинені у той час і чи відбулося відокремлення ремесла від землеробства.

Розглядаючи джерела, що характеризують торгівлю, визначте рівень її розвитку, з’ясуйте значення другої та третьої форм суспільного розподілу праці і їх місце в гомерівському суспільстві. Відзначаючи рівень розвитку торгівлі в гомерівській Греції, зверніть увагу на процес купівлі-продажу, кількість і якість виробів, що продаються, їх різноманітність. З’ясуйте, що слугувало мірилом вартості, яка роль обміну в розвитку торгівлі, чи існувало виробництво на продаж, хто виступав у ролі торгових посередників, як відносилося населення до торгівлі і купців. Необхідно визначити роль внутрішньої та зовнішньої торгівлі в житті грецьких племен.

Аналізуючи питання про передумови виникнення полісної організації, розгляньте і співставте описи Гомером двох типів поселень, відповідним двом основним стадіям у розвитку ранньогрецького полісу: сільська община і протомісто, позбавлене чітких стратифікаційних градацій, з простою дуалістичною опозицією – знать і родове населення. На матеріалі поем покажіть, що в гомерівський період почався процес концентрації основної маси вільного населення на невеликих ділянках, обнесених фортечною стіною і протиставлення їх общинникам, які живуть за межами цього укріпленого центру.

Підводячи підсумок заняття, варто зазначити, що гомерівський період займає особливе місце в грецькій історії. Це був період не тільки занепаду і культурного застою, але це був і час концентрації сил перед новим стрімким підйомом. Соціально диференційоване суспільство і держава, що існувала в Греції в період розквіту мікенської цивілізації, зароджується тут знову, але вже в інших масштабах і формах. На зміну централізованій бюрократичній державі мікенської епохи прийшла невелика самоврядна община вільних землеробів у вигляді ранньорабовласницького полісу.

Заняття № 2. Грецький поліс архаїчної епохи за даними Гортинських законів (VII-V ст. до н. е.)

1. Структура й особливості гортинського цивільного кодексу.

2. Сімейне і спадкове право.

3. Стратифікація крітського суспільства згідно з гортинським законодавством:

а) соціальна ієрархія та майновий статус вільних громадян полісу;

б) гетерія й апетайри;

в) категорії залежного населення: раби та войкеї.

4. Особливості державного устрою.

Теми рефератів:

1. Вільні громадяни за даними Гортинських законів: соціальна ієрархія і майнові права.

2. Становище неповноправних і рабів у світлі Гортинського законодавства.

3. Державний устрій крітських полісів згідно з Гортинськими законами й античними авторами (Арістотель, Страбон).

4. Фюстель-де-Куланж і його праця “Стародавня громадянська община”.

Тематика есе:

1. Що в тексті Гортинських законів указує на сакральний характер актів законодавства і судочинства в стародавній Гортині?

2. Які положення Гортинських законів указують на те, що соціальний статус члена гетерії був вищим, ніж статус апетайра?

3. Як можна охарактеризувати правове положення апетайра?

4. Чи міг громадянин Гортини оскаржити дії посадової особи в суді?

5. Чи могла особа, що потрапила в рабство за борги, звільнитися?

6. Чи була у войкеїв власність?

7. Чи могла донька-спадкоємиця одружитися з вихідцем з іншої філи? Якщо ні, то чому?

Рекомендовані джерела та література:

1. Гортинские законы // Казаманова Л. Н. Очерки социально-экономической истории Крита (V-IV вв. до н. э.) / Пер. Л. Н. Казамановой. – М., 1964. – С. 179–189.

2. Гортинские законы // Хрестоматия по истории Древнего мира / Пер под ред. В. Струве. – Т.2. – М., 1951. – С. 79–88.

3. Аристотель. Политика / Пер. С.А. Жебелева и С.И. Радцига. М., 1967 (II, 6–7) (см. электронную версию: http://grachev62.narod.ru/aristotel/arpol1.html).

4. Платон. Законы // Собрание починений. – В 3 т. – Т. 3, ч. 2. – М.: Мысль, 1972. – С. 83-477 (I, II, IV)

5. Страбон. География в 17 книгах. – М.: Наука, 1964. – 940 с. (X, I–IV).

6. Андреев Ю. В. К вопросу о так называемых “вольноотпущенниках” на Крите // ВДИ. – 1963. – № 4. – С. 116-127 http://liberea.gerodot.ru/a_hist/andreev006.htm

7. Колобова К. М. Войкеи на Крите // ВДИ. – 1957. – № 2. – С. 25–41.

8. Казаманова Л. Н. Некоторые вопросы социально-экономи-ческого строя Критских полисов в VI-IV вв. до н. э. // ВДИ. – 1957. – № 3. – С. 76–91.

9. Казаманова Л. Н. К вопросу о семейном и наследственном праве на Крите в VI – IV вв. до н. э.// ВДИ. – 1960. – № 4. – С. 41–55 (см. электронную версию: http://liberea.gerodot.ru/a_quest/kazamanova.htm).

10. Казаманова Л. Н. Очерки социально-экономической истории Крита (V– IV вв. до н. э.). – М., 1964.

11. Маринович Л. П. Полис и обмен: к концепции Аристотеля // ВДИ. – 2003. – № 4.

12. Пальцева Л. А. Гортинское законодательство и его место в становлении греческого права // Жебелевские чтения-3: Тезисы докл. науч. конф. 29–31 окт. 2001 г. СПб., 2001. – С. 55–60 (см. электронный вариант по: http://centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/ paltzeva.htm)

13. Пальцева Л. А. Гортинское законодательство и его место в становлении греческого права // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – C. 55-60 (см. электронную версию: http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/paltzeva.htm)

14. Семенов С. В. Критский startos: род, фила или военный союз http://www.antiqvitas.narod.ru/ai5/pdf/semenov.pdf.

15. Фюстель-де-Куланж Д. Древняя гражданская община. Исследование о культе, праве и учреждениях. – М., 1903. (см. электронную версию: http://ancientrome.ru/publik/fustel/fus01s.htm

16. Шишова И. А. Раннегреческое законодательство и становление рабства в античной Греции. Л., 1991.

Методичні рекомендації

Дана тема присвячена одному з найбільш помітних явищ, пов’язаних з процесом становлення грецького полісу як автономної самоврядної громади – появі писаних законів. Процес кодифікації звичаєвого права протікав, наскільки можна про це судити з наявних даних, так же нерівномірно, скільки нерівномірним був узагалі соціально-політичний і економічний розвиток окремих областей і міст Греції. Найвизначнішою законодавчою пам’яткою архаїчної Греції є напис з Гортини, що являє собою найобширніший і детально розроблений кодекс законів.

Аналізуючи структуру кодексу, зверніть увагу на те, що в ньому детально розроблені норми приватного права, і водночас немає ніяких постанов конституційного характеру. Тобто законодавець не намагається переглянути усталену систему державного управління; до сфери його інтересів входять, перш за все, сімейне право, спадкове право, деякі питання майнового права.

Відзначте слабку розробленість кримінального законодавства, зокрема відсутність статі покарання за вбивство, що можна розглядати як один з пережитків родового ладу, коли вбивство розглядалося як справа, що цікавить перш за все родичів убитого, а не суспільство в цілому. В цьому аспекті варто порівняти текст Гортинських законів з текстом законів Зелевка і Драконта.

Працюючи з текстом джерела, зверніть увагу на той факт, що в ньому простежуються намагання законодавця виробити точну юридичну термінологію, що, власне, й відрізняє взагалі писані закони в цілому від звичаєвого права. Варто також порівняти еволюцію кодифікованого законодавства порівняно зі звичаєвим правом, на що вказує факт конкретики у визначенні покарання за кожне правопорушення.