Розділ XII. МОСКОВСЬКЕ ПАНУВАННЯ НА УКРАЇНІ. АВСТРО-ПОЛЬСЬКЕ—В ГАЛИЧИНІ

ПОЧАТКИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛИЧИНИ (1780 р.)

Уніатство — національна ознака.Поляки вигадали унію, щоб швидше окатоличити та спольщити українців. Проте сталося так, що хоч частина українців унію й прийняла, однак на римо-католицтво не пристала й не спольщилась. Вони залишились україн­цями, як і були, тільки тримались уніатської віри. Спершу українці-уніати соромились свого уніатства: всякому відомо було, що уніатство приймали тільки заради вигоди та з малодушності. По­волі виросли нові покоління українців, які змалку виховувались батьками в уніатстві. Вони звикали до уніатства, як до рідної батьківської віри. Вони вже не соромились його, а, навпаки, ша­нували як рідну віру, як усякий шанує свою віру. Поляки трима­лись тільки католицтва, а українці — уніатства. Уніатство стало звичайною вірою українців у Польщі, особливо в Галичині; воно стало там національною ознакою українського народу.

Австрійський уряд, прибравши Галичину до своїх рук, допо­міг уніатському духовенству вибитись з темноти та злиднів.

Освіта рідною мовою.Австрійський цісар Иосиф II зробив тро­хи добра для бідного, трудящого люду. Він обмежив владу поміщиків і подарував усім народам право заводити школи для селян та міщан і вищі школи для духовенства, а по тих школах дозво­лив учитись своєю рідною мовою. Від того була велика користь усім народам, бо наука рідною мовою найшвидше й найбільше розвиває людей та робить їх освіченими.

У Відні закладено було духовну семінарію для уніатів. Згодом таку саму семінарію закладено було й у Львові. По тих семінаріях та по народних школах українці стали учити своїх дітей українською мовою. Коли 1784 р. у Львові закладено було університет, то встановлено було деякі науки вчити українською мовою. При університеті заклали ліцей для підготовки українців до уні­верситету. Так поволі розходилась в народі наука рідним словом. Та наука єднала народ в один національний гурт.

Вороги української мови.На Буковині так само дозволено було вчити «місцевою мовою». Там жило багато румунів. Вони почали доводити урядові, нібито на Буковині живуть самі тільки румуни, й через те «місцева мова» там тільки румунська, а тому й по школах Буковини треба вчити тільки по-румунськи.

Швидко й у Галичині знайшлись людці, що стали виганять із шкіл українську мову. То були поляки. Вони боялись, що український народ через рідну мову в школі швидко здобуде освіту й не захоче служити панам — полякам. В той час польська шляхта мала при цісарськім дворі велику вагу. Вона залякала австрійський уряд, ніби українці хиляться до Росії й хочуть одкаснутись від Австрії. Заходами польського панства скасовано було українську мову спершу в університеті та ліцеї, а згодом і по інших школах. Натомість запровадили польську мову.

Боротьба за мову в школах.Уніатський митрополит Левицький, намовлений каноніком Могильницьким, вдався до уряду, щоб по народних школах учили-таки по-українськи. Багато людей стало-за ним. Тоді уряд дозволив сільським громадам закладати своїм» коштами приватні школи з українською мовою. Адміністрація на­казувала духовенству, щоб воно не дуже до таких шкіл заохо­чувало.

Тогочасне українське уніатське духовенство не шанувало свого народу. Здобувши освіту, воно відривалось від народного життя, мови, звичаїв і т. ін. й пнулося до панства. За взірець собі брало польських панів, польську інтелігенцію, а тому й говорило по-польськи. А дехто тримався старої книжної змертвілої мови, нез­датної вже до розвитку. Українська мова, як «мова мужиків», їх не цікавила, й вони за нею по школах не впадали.

Та проходив час. Поволі з'явились тямущі люди, які дбали не про себе, а про народне добро, про його освіту та добробут. Вони ширили народну освіту рідною мовою, допомагали народові в ха­зяйстві, розвивали його національну свідомість і т. ін.

Канонік Іван Могильницький згуртував у Перемишлі перше просвітнє товариство. Українці стали заводити свої парафіяльні й тривіальні (вищого типу) школи. Впорядили в Перемишлі учи­тельську семінарію для підготовки учителів, складали українські підручники, наламували поволі стару книжну мову на живу на­родну й т. ін.

Розповісти й списати: Для чого поляки добивались унії? — Чи справди­лись їх мрії? — Чим стала унія для українців у Польщі? Хто й які зро­бив полегкості для народної освіти? — Через що наука рідною мовою корисніша? — Де заведено було українську мову? — Хто й як виступив проти української мови на Буковині та в Галичині? — Як українці обстою­вали за своєю мовою? — Чого добились? — Як і через що зразу уніатське духовенство не дбало про українську мову? — Що трапилось згодом? —Чим уславився канонік Іван Могильницький?