Березня 1953 р. помер Й.Сталін

План.

1. Передумови десталінізації.

2. Внутрішньополітичне становище України на початку 1950-х рр.. Десталінізація.

3. Реабілітаційний процес.

4. Реформи в сільському господарстві, промисловості, соціальній сфері та їх наслідки.

1.

Розробляється нова програма ВКП(б) (КПРС), проект якої був підготовлений в 1947 р. Його особливість – акцент робиться на соціальні програми:

- будівництво житла,

- забезпечення кожного громадянина автомобілем,

- організація мережі їдалень, пралень.

Завершення процесу відбудови не послабило командно-адміністративну систему. Вона ще більше зміцніла. Про це свідчить ХІХ з'їзд КПРС, останній за життя Й.Сталіна. З'їзд затвердив новий 5-річний план розвитку СРСР у 1951 – 1955 рр., у якому головним завданням було наздогнати і перегнати провідні капіталістичні держави за всіма показниками.

На з'їзді проголошено курс «на розгорнуте будівництво комуністичного суспільства».

Теоретичною основою цього курсу стала стаття Й.Сталіна «Економічні проблеми соціалізму в СРСР»

Він сформулював 3 основні попередні умови виконання завдання:

1) забезпечити раціональну організацію виробничих сил, безперервне зростання всього суспільного виробництва з переважним розвитком виробництва засобів виробництва;

2) шляхом поступових переходів підняти колгоспну власність до рівня загальнонародної, а товарний обіг поступово замінити системою продуктообміну з метою охопити ним всю продукцію суспільного виробництва;

3) домогтися такого культурного росту суспільства,яке б забезпечило всім членам суспільства всебічний розвиток їх фізичних і розумових здібностей.

2.

березня 1953 р. помер Й.Сталін.

Ця дата стала початком процесу, що згодом отримав назву «відлига» - процес спроб лібералізації суспільно-політичного життя, проведення значних соціально-політичних реформ. Це певний відхід від жорстокої сталінської тоталітарнї системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, демократизації, гуманізації, десталінізації.

Назву період отримав від повісті популярного письменника І.Еренбурга«Відлига», що з'явився 1954 р.

У партійно-державній верхівці точилася гостра боротьба за владу.

Л. Берія спробував захопити владу.

1. Він намагався встановити повний контроль правоохоронних органів над партійними.

В Україну було переведено найближчих помічників Л.Берії – генерал-полковника П.Мешина і генерал-лейтенанта С.Мільштейна на посади міністра і заступника міністра внутрішніх справ.

2. Начальники обласних управлінь МВС отримали таємну вказівку встановити нагляд за роботою партійних органів.(Начальник львівського управління МВС генерал Т.Строкач передав вказівку І-му секретареві львівського обкому компартії З.Сердюку, а той повідомив про це І-го секретаря компартії України Л.Мельникова).

3. Л.Мельников після цього повідомлення не вжив ніяких заходів.

За наказом Л.Берії Т.Строкача звільнили з роботи і відкликали до Москви. Він зумів вручити матеріали М.С. Хрущову, І-му секретареві ЦК КПРС, які засвідчували наміри Л.Берії та його прибічників в Україні.

4.У липні 1953 р. відбувся пленум ЦК КПРС , на якому Л.Берію та його прибічників звинуватили в антипартійних та антиурядових діях, позбавили всіх посад, заарештували. У Києві заарештовано П.Мешика і С.Мільштейна.

5. П. Строкач став новим міністром внутрішніх справ України.

Подолавши противників,всю повноту влади в СРСР захопив М.Хрущов.

Причини «відлиги»:

1. Розгортання НТР вимагало змін у розвитку радянського суспільства.

2. «Змагання 2-х систем» потребувало нових темпів і прискорення економічного розвитку на базі НТ прогресу, ↑ життєвих стандартів.

3. Слід було скоротити розрив у відставанні від західних держав.

4. Слід вивести промисловість і с ∕ г з кризи.

5. Треба було змінити курс «на загострення класової боротьби і припинити репресії.

6. Частково лібералізувати громадянське і культурне життя.

7. Прагнення частини партійно-державної еліти усунути від влади зверхників сталінської епохи.

8. Боротьба за владу між прихильниками М.Хрущова і сталіністами.

Лібералізація – це скасування або послаблення державного контролю над усіма сферами життя суспільства.

Термін «десталінізація» означає відмова партійно-державного керівництва СРСР від методів, за допомогою яких функціонували органи влади з кінця 20-х рр..(країною єдиновладно керував Й.Сталін) і часткову демократизацію суспільства.

Основний зміст «відлиги» - десталінізація –система заходів по усуненню найбільш одіозних проявів сталінського режиму.

Складові десталінізації:

1. Ліквідація системи ГУЛАГу, системи масових репресій.

2. Амністія. Реабілітація незаконно засуджених.

3. Реформа силових відомств,судової системи. Впровадження в їх діяльність принципу законності.

4. Послаблення ідеологічного тиску. Тимчасове припинення кампанії проти «українського буржуазного націоналізму».

5. Децентралізація управління. Послаблення командно-адміністративної системи.

6. Розширення прав і повноважень союзних республік. ↑ українців у партійному і державному апараті.

3.

Процес реабілітації почався відразу після смерті Й.Сталіна і найбільш поширився після ХХ з’їзду КПРС (лютий 1956 р.).

І етап (1953 – 1956).

Реабілітація торкалася лише незначної частини незаконно репресованих. Проголошуються масові амністії.

Амністія 1953 р. – стосувалась осіб, засуджених терміном до 5 років; за посадові, господарські та військові злочини.

Амністія 1955 р. – особи, що співробітничали з окупантами в роки війни, але не чинили злочинів. Проголошувались амністії для воїнів УПА, які складуть зброю, і тих, хто утримувався в таборах. До 1957 р. звільнено ›65534 бійці ОУН – УПА.

Але амністія не передбачала реабілітацію. Звільнені політичні в’язні продовжували носити клеймо «ворогу народу».

Протягом 1954 – 1956 р. реабілітовано лише 8 тис. осіб.

ІІ етап (1954 – 1955)