Вашингтонська конференція.

Суперечності, що утворилися між провідними країнами світу щодо розмежування сфер впливу на Тихому океані, на Далекому Сході та морських озброєнь, була покликана усунути Вашингтонська конференція.

Вашингтонська конференція відбувалася 12 листопада 1921 року — 6 лютого 1922 року. У роботі конференції брали участь представники США, Англії, Китаю, Японії, Франції, Італії, Нідерландів, Бельгії і Португалії, а також британські домініони та Індія. Ініціаторами зустрічі виступили США, які розраховували домогтися на конференції вирішення питання щодо морських озброєнь та закріпити нове співвідношення сил у Китаї.

На конференції були прийняті домовленості, основні з яких: Договір «чотирьох», «п'яти», «дев’яти »

Договір чотирьох держав (США, Англія, Японія, Франція) гарантував збереження всім його учасникам їх володінь у басейні Тихого океану. Країни учасники давали взаємні гарантії недоторканості колоній терміном на 10 років.

Японсько-англійський союз 1902-1921 років про поділ сфер впливу на Тихому океані скасовувався

- Країни, що підписалися, зобов'язувалися взаємно поважати права одне одного щодо їхніх острівних територій у Тихому океані та спільно захищати їх у разі нападу іншої держави

- Такі ж гарантії надавалися тихоокеанським володінням Португалії та Голландії.

Договір п'яти держав (Англії, США, Японії, Франції, Італії) був про обмеження морських озброєнь та встановлював пропорції у співвідношенні військово-морських флотів 5:5:3:1,75:1,75 послідовно зазначених держав. Заборонялося створювати нові військово-морські бази (крім США та Великобританії) в Тихоокеанському регіоні.

- Водотоннажність всіх суден не повинна перевищувати 35 тис. тонн

- Корабельні гармати повинні бути не більше16 дюймів

- Угода про підводні човни

- Морські бази ніким не будуватимуться ближче, ніж за 5 тис. км від Японії

- Договір фактично скасовував право Британії мати такий флот, який би дорівнював флотам двох наступних за нею держав.

Не бажаючи втрачати свою морську перевагу, Велика Британія погодилась лише на обмеження граничного тоннажу великих бойових кораблів - лінкорів та авіаносців, котрі з розвитком підводного флоту й авіації втратили своє вирішальне значення.

Це був перший в історії договір про обмеження гонки озброєнь. Вперше Великобританія формально визнала рівність флоту США зі своїм.

6 лютого 1922 року був підписаний договір дев'яти держав, який проголошував принцип суверенітету і територіальної цілісності Китаю. Японія відмовлялась від монопольної політики у Китаї і повертала йому колишні території.

Потужні держави брали зобов'язання розділяти Китай на сфери впливу і дотримуватися принципів "відкритих дверей" та "рівних можливостей".

- Держави, що підписалися, визнавали суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість Китаю.

- Усім цим державам надавались рівні можливості в економічній діяльності в Китаї й торгівлі з ним.

' '1.2 Значення Версальсько-Вашингтонської системи.

Конференція чітко показала зростання впливу США в міжнародній політиці і уже в ході конференції США заявили про недостатність поступок зі сторони Японії у Китаї.Японія також після завершення конференції захотіла переглянути рішення, прийняті у Вашингтоні, що само собою породжувало нову, небезпечну конфронтацію на Далекому Сході.

Домовленості прийняті на Парижскій і Вашингтонській конференція заклали основу Версальсько-Вашингтонської системи формування післявоєнних міжнародних відносин. Її створення дало можливість зменшити післявоєнну напругу та заклало основу для більшої стабільності у міжнародних відносинах. Нова система була недосконалою, так як її творці «загнали» багато держав і народів у таке невигідне становище, що ті не могли не боротися проти такої системи. Країни Антанти виявились немилосердними переможцями і весь тягар післявоєнних змін поклали на переможені народи. Не було враховано, що країни позбулися тоталітарних режимів, що розв’язали війну.

Назначені для виплати репарації не враховували можливості країн. Таким чином, піднялася хвиля шовінізму і націоналізму, і її силу підсилювало почуття національного приниження. Ніби під егідою самовизначення народів, як основу для національних рухів, переможці неодноразово порушували свої принципи і заплющували очі, коли порушували інші. У результаті прийнятих переділів кордонів, виникло багато районів з щільним проживанням національних меншин, які були там не з своєї волі. Німці - в Чехословаччині, Франції, Бельгії та Польщі; угорці - в Чехословаччині, Югославії та Румунії; українці - у Польщі, Румунії, Чехословаччині і т.д. Народам не варто було розраховувати на підтримку новоствореної системи міжнародних відносин. Також поза Версальською системою залишилась Росія. Для держав-переможців Антанти, вона була зрадницею, яка окремо уклала мир з ворогом (мається на увазі Брестський мир 3 березня 1918 р.) Крім того більшовизм викликав у країнах Антанти неприязнь, що призвело до ізоляції Росії на міжнародній арені.

Версальсько-Вашингтонська система затвердила культ сили в міжнародних відносинах і багато в чому зумовила розв'язання нової світової війни. Недосконалість Версальської системи договорів полягала в тому, що вона не ліквідувала протиріччя між провідними країнами світу, які призвели до Першої світової війни. Вона лише констатувала нову розстановку сил на міжнародній арені після завершення війни.

Вашингтонська конференція. - student2.ru