Логічна послідовність викладу матеріалу в документі

Усі частини документа логічно пов'язані. Це виявляється в межах речення чи тексту документа, які будуються з чітким дотриманням послідовності викладу матеріалу, вмотивованим порядком розташування змістових частин тексту (вступ, основна частина, висновки) та поділом його на абзаци, пункти, підпункти.

Мовними засобами реалізації виступають слова, які вказують на причинно-наслідкові зв'язки (тому що; оскільки; через те, що; внаслідок того, що), підкреслюють наступність, черговість подій або явищ (спочатку, водночас, одночасно, потім, насамкінець), виражають протиставлення (не ... а), позначають результативність виконання дій (отже, таким чином, в результаті).

Логічна послідовність передбачає вміння виділяти основне в документі та зробити його очевидним для реципієнта.

Правопис складних слів

Складні слова можуть утворюватися за допомогою сполучних звуків і без них. Коли перша частина складного слова - прикметник, то сполучним звуком виступає звук о

важкоатлет, гірничопромисловий, чорногуз, яснозорий

Якщо першою частиною такого слова є прикметник м'якої групи, то перед о пишеться ь

верхньодніпровський, давньоруський, середньовіччя, синьоокий

З цими словами не слід змішувати складних слів, перша частина яких є вищий ступінь прислівника на е: вищезгаданий, нижчепідписаний

Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває: після твердого приголосного, зокрема після шиплячого, звук о

атомохід, грушоподібний, дощомір, самовчитель

кожум'яка, овочесховище, очевидний

Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває після м'якого приголосного (неподовжений), яким закінчується основа іменника м'якої групи, пишеться е

бурелом, землетрус, працездатний, яйцеподібний

конов'язь, коногон, костогриз, костоправ, свинопас, свиноматка

Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває після й, яким закінчується основа іменника м'якої групи, або м'якого подовженого приголосного першої частини пишеться е

боєздатність, краєзнавство; життєздатний, життєпис

Складні слова можуть утворюватися без сполучуваного звука — шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. При цьому перша основа може закінчуватися: на голосний звук

всюдихід, кількаразовий, радіокомітет

Складні слова можуть утворюватися без сполучуваного звука — шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. У словах із числівниками двох-, трьох-, чотирьох-, якщо дальша частина починається голосними а, о

одноденний, двоярусний, триніжок, чотирикутник

Складні слова можуть утворюватися без сполучуваного звука — шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. При цьому перша основа може закінчуватися: на приголосний звук

Болград, Новгород

в абревіатурах:

виконком, колгосп, медінститут

У словах із числівниками двох-, трьох-, чотирьох-, якщо дальша частина починається голосними а, о

двохосьовий, чотирьохактний

Складні слова можуть писатися разом. Разом пишуться усі складноскорочені слова й похідні від них, а також складноскорочені з першими частинами авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, ме-тео-, мікро-, мілі-, моно-, мого-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото-

Нацбанк, Міносвіти, міськрада, облвиконком, профспілка, радгосп, соцстрах; профспілковий, радгоспний, соцстрахівський

Разом пишуться складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник (коли він не позначається цифрою)

двобічний, сімдесятиріччя, трикутник, трипроцентний, чотиримісячний

Складні слова можуть писатися через дефіс. Через дефіс пишуться повторення того самого слова з метою підсилення його основного значення, зокрема: в дієсловах для підсилення інтенсивності дії; у прикметниках і прислівниках для вираження великої міри, ознаки

писав-писав, робив-робив, ходив-ходив; білий-білий, легенький-легенький, багато-багато, синьо-синьо, тихо-тихо

Через дефіс пишуться поєднання синонімічних слів; антонімічних слів; близьких за значенням слів, що передають єдине поняття; слів із тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами й суфіксами.

гидко-бридко, зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо; більш-менш, видимо-невидимо; батько-мати (батьки), хліб-сіль (їжа); великий-превеликий, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, повік-віки, радий-радісінький, сила-силенна, тихий-тихесенький.

Два однакових іменники, з яких один має форму називного відмінка, а другий — орудного, пишуться окремо: кінець кінцем, одним одна, честь честю, чин чином. Так само і займенники: сама самотою.

Через дефіс пишуться поєднання слів, що означають приблизність

день-другий, година-дві, не сьогодні-завтра, три-чотири

Поєднання слів зі значенням приблизності або певних числових меж можуть складатися й з двох числівників, позначених цифрами. У таких випадках між ними ставиться тире: 3—4 (дні), учні 8—10 класів.

Через дефіс пишуться складні вигуки та звуконаслідування

гей-гей, ого-го, бом-бом.

Звуки в словах, що вимовляються протяжно

По-о-дай, а то во-о-ни наморились уже й та-а-к біля мене (Тесленко); По-о-лк, стій!

Літерні абревіатури з належними до них цифрами

Ту-154, ЗІЛ-111

2.7 Літерні найменування паралельних класів у школах

7-А, 10-В

Терміни, до складу яких входить літера алфавіту

П-подібний, Т-подібний.

Літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефіс

с.-г.— сільськогосподарський, с.-д.— соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл.—старослов'янський.