Тема 8. Сучасні напрями досліджень в теорії міжнародних відносин

План

1. Неоліберальні концепції міжнародних відносин.

2. Становлення неореалізму.

3. Неомарксизм.

Реферати

1. Конструктивізм у міжнародно-політичній науці.

2. Постпозитивістська «революція» в дослідженнях міжнародних відносин.

Методичні рекомендації

Розгляд неоліберальної концепції міжнародних відносин необхідно почати із розкриття змісту нових напрямів досліджень, які сформувалися у рамках ліберальної парадигми у 1950-1970-х рр.: транснаціоналізм (Г. Алмонд, Кохейн Р., Дж. Най та ін.), досліджень інтеграції (Д. Мітрані, Е. Хаас, Л. Ліндберг, К. Дойч), теорії демократичного миру (М. Хаас, М. Саллівен, Р. Румель, М. Дойл, Б. Рассетт та ін.). Слід визначити відмінності між неолібералізмом та класичним ліберальним ідеалізмом щодо тлумачення характеру міжнародних відносин, основних процесів, акторів, їх цілей та засобів тощо. Треба прослідкувати подальший розвиток ліберально-ідеалістичної парадигми у 1980-2000-х рр.: неоліберальний інституціоналізм (Р. Кохейн, Дж. Най) (поняття «інститутів» та їх значення), теорія міжнародних режимів (С. Краснер, Р. Кохейн, Ф. Краточвіл, Дж. Раггі, О. Янг та ін.), посткласичний лібералізм – теорія світової спільноти, теорія світового громадянського суспільства, глобального управління (Дж. Розенау, Е. О. Шемп’єл, Е. Моравчик, Дж. Метьюз, Ф. Фукуяма та ін.).

У другому питанні належить розглянути становлення і розвиток структурного реалізму (неореалізму). Основні положення неореалізму у викладі К. Волца - його праці «Людина, держава та війна» (1959), «Теорія міжнародної політики» (1979). Розвиток дослідницької повістки неореалізму у працях Р. Гілпіна, С. Брауна, С. Волта, Б. Бузана та інших представників школи. Специфіка розуміння системності міжнародних відносин у працях К. Волца та його послідовників (основні характеристики структури системи міжнародних відносин, анархічність як структурна характеристика). Критика структурного реалізму, треті «великі дебати» - транснаціоналізм проти «державно-центричної» картини міжнародних відносин політичного реалізму. «Подолання несумісності» неореалізму та неоліберального ідеалізму, синтез «нео-нео». Поняття «зрілої анархії» (Б. Бузан).

У третьому питанні слід висвітлити причини та особливості формування неомарксистського напряму в теорії міжнародних відносин. Необхідно проаналізувати відмінності неомарксизму від ленінської версії марксизму. Треба охарактеризувати зміст основних концепцій неомарксизму: теорія залежності (Р. Пребіш, С. Фуртадо, Ф. Кардозо, П. Баран, С. Амін та ін.), теорія структурної нерівності (Й. Галтунг), світ-системна теорія (Е. Валлерстайн), італійська школа неомарксизму (А. Грамші) і теорія антигегемоністського блоку (Р. Кокс). Окремої уваги потребує вплив неомарксизму на становлення та розвиток критичної теорії в рамках науки міжнародних відносин (Р. Кокс) та політичної економії міжнародних відносин (Р. Гілпін, С. Стрендж). Критика неомарксизму.

У першому рефераті слід з’ясувати інтелектуальні витоки конструктивізму: теорія соціального конструювання реальності (П. Бергер, Т. Лукман, Е. Гіденс), «англійська школа» (М. Вайт, Х. Булл), французька соціологія міжнародних відносин (Б. Баді, М.-С. Смутс), неоліберальний інституціоналізм. Особливу увагу приділити наступним питанням у дослідженнях конструктивістів: соціальна природа міжнародних відносин; проблематика «агент-структура»; інтерсуб’єктивність; особлива роль мови; проблематика ідентичності та формування інтересів.

У другому рефераті необхідно розкрити зміст методологічного зсуву «руху пост-»: історичні критика фундаціонізму (критика раціоналізму, позитивізму, сцієнтизму), «рефлективізм» проти «раціоналізму», «повернення норм» у міжнародно-політичні дослідження. Треба визначити внесок постпозитивістських шкіл (критична теорія, постмодернізм, фемінізм, історична соціологія) у розвиток дослідницької проблематики міжнародних відносин.

Література

1. Богатуров, А. Современный международный порядок‎ [Електронний ресурс] / Алексей Богатуров // Международные процессы. - 2003. - Том 1, N 1. – Режим доступу: http://www.intertrends.ru/one/001.htm

2. Виноградова, С. М. Государство, безопасность, суверенитет: международные отношения в зеркале феминизма [Електронний ресурс] / С. М. Виноградова // Политическая экспертиза: ПОЛИТЭКС. Научный журнал. Том 6. № 4. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2010.– Режим доступу: http://www.politex.info/content/view/759/30/

3. Казанцев, А. А. «Конструктивистская революция», или о роли культурно-цивилизационных факторов в современной теории международных отношений / А. А. Казанцев // Политическая наука: Сб. науч. тр. / РАН. ИНИОН ; Ред. кол.: Ю. С. Пивоваров – гл. ред. и др. – М.: ИНИОН, 2009. – № 4: Идеи и символы в политике: Методологические проблемы и современные исследования. – С. 88-114.

4. Категории политической науки: Учебник для вузов / Авт. концепции проекта и рук. авт. кол. А. Ю. Мельвиль; МГИМО (У) МИД России. – М.: РОССПЭН, 2002. – 655 с.

5. Колосов, В. Теоретическая лимология: новые подходы [Електронний ресурс] / Владимир Колосов // Международные процессы. – 2003. – Том 1, № 3. – Режим доступу: http://www.intertrends.ru/three/004.htm

6. Ланцов, С. А. Проблемы безопасности в теории международных отношений[Електронний ресурс] / С. А. Ланцов, Ф. И. Усмонов // Политическая экспертиза: ПОЛИТЭКС. Научный журнал. Том 4. № 2. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2008.– Режим доступу: http://www.politex.info/content/view/437/30/

7. Макарычев, А.С. Суверенитет, власть и политическая субъектность: две линии критической теории[Електронний ресурс] / А. С. Макарычев // Политическая экспертиза: ПОЛИТЭКС. Научный журнал. Том 6. № 4. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2010.– Режим доступу: http://www.politex.info/content/view/757/30/

8. Малыгина, А. А. Проблема суверенитета в трудах представителей Английской школы[Електронний ресурс] / А. А. Малыгина // ПОЛИТЭКС. – 2010. – №4. – Режим доступу: http://www.politex.info/content/view/761/30/

9. Международные отношения: теории, конфликты, движения, организации : [Учебное пособие] / П. А. Цыганков, Г. А. Дробот, М. М. Лебедева и др.; Под ред. проф. П. А. Цыганкова. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Альфа-М: ИНФРА-М, 2007. – 320 с.

10. Мировая политика и международные отношения: Учебное пособие / Под ред. С. А. Ланцова, В. А. Ачкасова. – СПб: Питер, 2008. – 448 с.

11. Морозов, В. Понятие государственной идентичности в современном теоретическом дискурсе [Електронний ресурс] / Вячеслав Морозов // Международные процессы. - 2006. - Том 4, № 1 (10). – Режим доступу: http://www.intertrends.ru/tenth/007.htm

12. Новиков, Г. Н. Теории международных отношений: Учебное пособие [Електронний ресурс] / Г. Н. Новиков. – Иркутск: Изд-во Иркутского университета, 1996. – 298 с. – Режим доступу: http://krotov.info/libr_min/14_n/ov/ikov_00.htm

13. Савельева, М. А. Эволюция применения термина «интерес» в теории международных отношений [Електронний ресурс] / М.А. Савельева // Вестник МГИМО-Университета. – 2011. – № 1 (16). – С. 25-33. – Режим доступу: http://www.vestnik.mgimo.ru/fileserver/16/03_savelieva.pdf

14. Сафронова, О. В. К вопросу о генеалогии конструктивизма в теории международных отношений [Електронний ресурс] / О. В. Сафронова // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. Серия «Международные отношения, Политология, Регионоведение». – Выпуск 1 (2). – Нижний Новгород: Изд-во Нижегородского университета, 2004. – С. 99-105. – Режим доступу: http://www.unn.ru/pages/issues/vestnik/99990200_West_MO_2004_1(2)/10.pdf

15. Семёнов, Ю. И. Философия истории: Общая теория, основные проблемы, идеи и концепции от древности до наших дней [Електронний ресурс] / Ю. И. Семёнов. – М.: Современные тетради, 2003. - 776 с. – Режим доступу: http://scepsis.ru/library/id_1065.html

16. Сергунин, А.А. Суверенитет: эволюция концепта[Електронний ресурс] / А. А. Сергунин // Политическая экспертиза: ПОЛИТЭКС. Научный журнал. Том 6. № 4. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2010.– Режим доступу: http://www.politex.info/content/view/756/30/

17. Соловьев, Э. Синдром усталости от «научного либерализма» [Електронний ресурс] / Эдуард Соловьев // Международные процессы. - 2005. - Том 3, № 2 (8). – Режим доступу: http://www.intertrends.ru/seven/016.htm

18. Теория международных отношений: Хрестоматия [Електронний ресурс] / [сост., науч. ред. и коммент. П. А. Цыганкова ; предисл. М. М. Лебедева]. – М.: Гардарики, 2002. – 400 с. – Режим доступу: http://grachev62.narod.ru/tmo/content.html

19. Теория и методы в современной политической науке: Первая попытка теоретического синтеза / Под ред. С. У. Ларсена ; [пер. с англ. Е. А. Жуковой]. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2009. – 751 с.

20. Тимофеев, И. Проблемы страновой идентичности в зарубежной политологии [Електронний ресурс] / Иван Тимофеев // Международные процессы. - 2007. - Том 5, N 1 (13): Январь-апрель. – Режим доступу: http://www.intertrends.ru/thirteen/007.htm

21. Фененко, А. Сети и государства в мировой политике [Електронний ресурс] / Алексей Фененко // Международные процессы. - 2005. - Том 3, № 1 (7). – Режим доступу: http://www.intertrends.ru/seventh/013.htm

22. Цыганков, А. Кризис идеи «демократического мира» [Електронний ресурс] / Андрей Цыганков, Павел Цыганков // Международные процессы. - 2005. - Том 3, N 3 (9). – Режим доступу: http://www.intertrends.ru/nineth/003.htm

23. Цыганков, П. Мировая политика и ее содержание [Електронний ресурс] / Павел Цыганков // Международные процессы. – 2005. – Том 3, № 1 (7). – Режим доступу: http://www.intertrends.ru/seventh/005.htm

24. Чесноков, А. С. «Идейно-ориентированные» подходы в современных исследованиях международных отношений (Обзор) / А. С. Чесноков // Политическая наука: Сб. науч. тр. / РАН. ИНИОН ; Ред. кол.: Ю. С. Пивоваров – гл. ред. и др. – М.: ИНИОН, 2009. – № 4: Идеи и символы в политике: Методологические проблемы и современные исследования. – С. 115-125.

25. Шаров, К. С. Конструктивистская парадигма в изучении национализма и национальных вопросов / К. С. Шаров // Вестник Московского университета. Серия 7: Философия. – 2006. - № 1. – С. 59-72.

Наши рекомендации