The Past Indefinite (Simple) Tense

Past Indefinite (Simple) – часова форма дієслова, яка виражає дію, що відбулася або відбувалася в минулому. Past Indefinite (Simple) правильних дієслів утворюється додаванням до інфінітива основного дієслова без частки to закінчення – ed:

She worked at the plant. Вона працювала на заводі.

Питальна та заперечна форми Past Indefinite правильних та неправильних дієслів утворюється за допомогою допоміжного дієслова to do вPast Indefinite (Simple) та інфінітива основного дієслова без частки to:

Did you go to the forest yesterday? Ви ходили вчора в ліс?

I did not seeyou in the dark. Я не бачив Вас у темряві.

Дієслова to be і to have у Past Simple відмінюються не за загальним правилом.

Дієслово to be в Past Simple має дві форми: was для першої і третьої осіб однини і were для інших осіб:

I was We were

He was You were

She was They were

It was

Для утворення питальної і заперечної форми Past Simple дієслова to be допоміжне дієслово to do не вживається:

Was he at school yesterday? Він був у школі вчора?

They were not late. Вони не запізнились.

Дієслово to have у Past Simple має одну форму had для всіх осіб однини та множини.

Питальна й заперечна форми дієслова to have у Past Simple утворюються за допомогою допоміжного дієслова to do:

Did you have a pleasant trip? У Вас була приємна прогулянка?

He did not have a job. У нього не було роботи.

The Future Indefinite (Simple) Tense

Future Indefinite (Simple) – часова форма дієслова, що виражає дію, яка відбудеться або відбуватиметься в майбутньому. Future Indefinite (Simple) - утворюється за допомогою допоміжного дієслова will та інфінітива основного дієслова без частки to:

He will go there. Він поїде туди.

They’ll be back in an hour. Вони повернуться за годину.

У питальній формі допоміжне дієслово will ставиться перед підметом:

When will she be at home? Коли вона буде вдома?

У заперечній формі після допоміжного дієслова вживається частка not:

He will not (won’t) stay here. Він не залишиться тут.

Прикметник

Прикметник (the adjective) — частина мови, що виражає ознаку, якість або властивість предметів і відповідає на питання what? (який?).

Прикметники в англійській мові не змінюються ні за відмінками, ні за числами, ні за родами.

Прикметники бувають прості (good, cold, young), по­хідні (important, international, beautiful), складні (well-organized, time-consuming).

За значенням прикметники поділяються на дві групи; відносні (a brick wall, a wooden table) і якісні (cold, beau­tiful).

Є три способи утворення вищого і найвищого ступенів порівняння (degrees of comparison):

1) за допомогою суфіксів -er, -est (big – bigger - the biggest, hot- hotter - the hottest);

2) за допомогою слів more, the most (important - more important - the most important, beautiful - more beautiful - the most beautiful);

3) від іншого кореня ( good – better - the best; bad – worse - the worst).

Займенник

Займенник (the pronoun) — це слово, яке не називає предмета, особи, явища, якості та числа, а лише вказує на них.

Особові займенники в англійській мові мають два відмінки називний (the Nominative Case) і об’єктний (the Objective Case).

Називний відмінок Об’єктний відмінок

I - Я me - мене, мені

He - Він him - його, йому

She - Вона her - її, їй

It - Він, вона, воно it - його, йому, їй

We - Ми us - нас, нам

You - Ви, ти you - Вам, Вас, тобі, тебе

They - Вони them - їх, їм

До вказівних займенників належать: this цей, that той, such такий, the same той самий. Займенники this і that мають форму множини thеsе ці і thоsе ті.

Займенник this (thеsе) вживається стосовно предметів, що перебувають близько від того, хто говорить, а також тоді, коли йдеться про щось близьке в часі, що відноситься до теперішнього часу.

Займенник that (thоsе) вживається стосовно предметів, більш віддалених від того, хто говорить, а також тоді, коли йдеться про щось більш віддалене в часі, що відноситься до минулого або майбутнього.

Займенники this і that вживаються як займенники - прикметники у функції означення і як займенники – іменники у функції підмета і додатка:

This watch is expensive. (означений).	Цей годинник дорогий.
This is an expensive watch (підмет).	Це дорогий годинник.
If you need a pen, take this one. (додаток)	Якщо тобі потрібна ручка, візьми цю.

В англійській мові є такі питальні займенники: who хто; what що, який; which який, котрий; whose чий.

Питальний займенник who має два відмінки: називний – who і об’єктний – whom.

Who told you about it?	Хто розповів вам про це?
Who is this girl?	Хто ця дівчина?
Whom did you see there?	Кого ви там бачили?

Питальний займенник what вживається як займенник – іменник що і займенник – прикметник який:

What are you doing?	Що ви робите?
What newspaper are you reading?	Яку газету ви читаєте?

Питальний займенник which який, котрий вживається стосовно істот і неістот, коли мається на увазі вибір (Хто з ..?, Який з ...?)

Which of them is a doctor?	Хто з них лікар?
Which magazine do you want to take?	Який журнал (який з цих журналів) ви хочете взяти?

В англійській мові питальні займенники в функції означення ставляться безпосередньо перед означуваним іменником на відміну від української мови, де між займенником який, чий і означуваним іменником можуть стояти інші члени речення:

Whose bag have you taken?

Чий портфель ти взяв? Чий ти взяв портфель?

В англійській присвійні займенники мають дві форми: залежну (conjoint) і незалежну (absolute).

залежна форма незалежна форма українські відповідники

my mine мій, моя, моє, мої

his his його (чоловічий рід)

her hers її

its ----- його (середній рід), її

our ours наш, наша, наше, наші

your yours ваш, ваша, ваше, ваші,

твій, твоя, твоє, твої

their theirs їхній, їхня, їхнє, їхні

Наприклад: my address - моя адреса, our school – наша школа.

Числівник

Числівник (the numeral) — частина мови, що виражає кількість або порядок предметів.

Числівники поділяються на кількісні і порядкові.

Кількісні числівники (cardinal numerals) означають кількість предметів і відповідають на питання how many? (скільки?).

Порядкові числівники (ordinal numerals) означають по­рядок при лічбі і відповідають на питання which? (котрий?).

Кількісні числівники від13 до 19 утворюються за допомогою суфікса -teen. Зверніть увагу: three — thirteen; five — fifteen.
Числівники, що означа­ють десятки, утворюються за допомогою суфікса -ty, який додається до назв одиниць.
two — twenty; three — thirty; four — forty; five — fifty.

Перед числівниками hund­red, thousand, million ста­виться неозначений ар­тикль а або числівник one(один): a (one) hundred, a (one) thousand, a (one) million.

Числівники hundred, thou­sand, million не прийма­ють закінчення -s, коли перед ними стоять числів­ники two, three, four та ін.:

three hundred four thousand five million.

Числівники hundred, thousand, million можуть вживатися із закінченням-s у множині, коли вони виражають невизначену кількість сотень тисяч, мільйонів. У цьому випадку вони перетворюють­ся в іменники і після них вживається іменник з прийменником of:

hundreds of letters , thousands of kilometers, million of roses.

Між сотнями (або тисяча­ми і мільйонами) та де­сятками і одиницями зав­жди ставиться сполучник and:

5,250 — five thousand two hundred and fifty

10,002 — ten thousand and two.

Порядкові числівники, крім first, second, third, утворюються за допомо­гою суфіксів -th, -eth, які додаються до кіль­кісних числівників:

four — fourth fifteen — fifteenth twenty — twentieth.

При утворенні порядко­вих числівників fifth, twelfth буква v у кіль­кісних числівників five, twelve змінюється на f, а буква е випускається. У числівнику eight випускається буква t: eight — eighth. У числівнику nine випус­кається буква е: nine - ninth.

До числівників, які за­кінчуються на -ty, дода­ється суфікс -eth, а бук­ва у замінюється на і:

thirty — thirtieth, fifty — fiftieth та ін.

У складених порядкових числівниках лише останній набуває форми порядкового:
the two hundred and thirty fifth.

Перед порядковим чис­лівником ставиться означений артикль: the first, the tenth.

Тривалі часи (Continuous Tenses)

Теперішній тривалий час

Утворення. The Present Continuous Tense утворю­ється за допомогою дієслова to be в Present Indefinite (am, is, are) та дієприкметника теперішнього часу (the present participle) смислового дієслова (із закінченням -ing): We are writing, he is smiling.

Вживання. The Present Continuous Tense вжива­ється; для вираження тривалої дії, що відбувається в момент розмови: What are you doing now? Про тривалість дії у те­перішньому часі свідчить наявність таких слів, як now, at the moment або контекст.

Зверніть увагу: дієслова, які виражають почуття, сприй­мання, розумові процеси (to love, to like, to hate, to want, to wish, to see, to hear, to feel, to know, to understand, to re­member, to forget, to believe, to appear та ін.), як правило, не вживаються у формах Continuous Tenses;

· для вираження тривалої дії, яка відбувається в теперіш­ньому часі, хоч не обов'язково в момент розмови: They are making mistakes;

· для вираження майбутньої дії, коли виражається намір здійснити її: She is going to Berlin tomorrow.

· для вираження наміру виконати дію вживається також вираз to be going to з інфінітивом: I am going (збираюся) to buy a new wireless.

Минулий тривалий час

Утворення: The Past Continuous Tense утворюється за допомогою дієслова to be в Past Indefinite (was, were) і діє­прикметника теперішнього часу (the present participle) смис­лового дієслова (дієслова із закінченням -ing): We were writing, he was smiling.

Вживання. The Past Continuous Tense виражає дію у процесі її виконання. Українською мовою перекладається минулим часом дієслова недоконаного виду.

The Past Continuous Tense виражає дію, що відбулася в певний момент часу у минулому.

Майбутній тривалий час

Утворення. The Future Continuous Tense утворю­ється за допомогою дієслова to be y Future Indefinite (will be) та дієприкметника теперішнього часу (the Present Participle) смислового дієслова (із закінченням -ing): She will be speaking, he will be doing.

Вживання. The Future Continuous Tense виражає дію, що відбудеться у певний момент часу в майбутньому. Цей момент може позначатися:

· точним зазначенням часу чи відрізку часу: at two o'clock at that time, at noon, all the evening, from eight to nine: He will be playing chess from eleven to twelve;

· іншою майбутньою дією, вираженою дієсловом у Pre­sent Indefinite в підрядному реченні умови або часу: They will be working when I come.

Перфектні часи (Perfect Tenses)

Теперішній перфектний час

Утворення. The Present Perfect Tense утворюється за допомогою дієслова to have y Present Indefinite (have, has) і дієприкметника минулого часу (the past participle) смислового дієслова: He has written, they have played.

Вживання. The Present Perfect Tense виражає дію, яка відбулася або відбувається у певний період часу, що триває, і для мовця важливий результат цієї дії: І have received a letter. Here it is.

The Present Perfect Tense вживається з такими обставина­ми часу: today, this week (month, year) та ін., а також з прислівниками неозначеного часу: ever, never, just, often, already, seldom, up to now, lately, recently, since та ін.

He has received a letter this week.

They have never been to London.

Але: прислівник just now вимагає Past Indefinite і ста­виться в кінці: She gave me a pen just now.

The Present Perfect Tense використовується у випадках, коли дієслово не може вживатися в Present Perfect Con­tinuous (to love, to hate, to want, to know, to understand та ін.), а також у підрядних реченнях часу і умови для вираження майбутнього часу:

І have known them for two years.

After he has read the poem, he'll learn it by heart.

Модальні дієслова

До основних модальних дієслів (modal verbs) належать can, must, may. Після цих дієслів вживаються смислові дієслова без частки to. Модальні дієслова мають деякі особливості:

Не змінюються за особами і числами (тобто не мають закінчення -(e)s у третій особі однини): Не can dance.

Не мають неособових форм: інфінітива, герундія і дієприкметників.

Питальну та заперечну форми утворюють самостійно­ без допоміжного дієслова: May I come in? He cannot.

Сап і тау мають форми теперішнього і минулого часу (could, might), а дієслово must вживається лише в тепе­рішньому часі.

Can (could)

Дієслово can у сполученні з інфінітивом вживається для вираження можливості чи вміння виконати дію, перекла­дається українською мовою могти, уміти, бути спромож­ним , як і в українській мові, може стосуватися теперіш­нього і майбутнього часу: She can speak English. — Вона уміє (може)

розмовляти англійською мовою. І can do this work tomorrow. — Я зможу виконати цю роботу завтра.

У значенні can (could) може вживатися також і слово­сполучення to be able to в минулому, теперішньому і май­бутньому часі. They were (are, will be) able to finish their work in time. — Вони змогли (можуть, зможуть) закінчити роботу вчасно.

May (might)

Дієслово may у сполученні з інфінітивом вживається для вираження дозволу і прохання, можливості, припу­щення, перекладається українською мовою могти, мати змогу, можливо, мабуть: You may take my umbrella. — Мо­жете скористатися моєю парасолькою. May I соmе in? — Чи можна увійти? Не may come any moment. — Він може прийти будь-якої миті.

Для вираження дозволу в значенні may (might) може вживатися словосполучення to be allowed у минулому, те­перішньому і майбутньому часі: We were (are, shall be) allowed to take part in the competitions. — Нам дозволили (дозволяють, дозволять) брати участь у змаганнях,

Дієслово mауможе виражати побажання, надію: May all your dreams come true. — Нехай здійсняться всі ваші мрії.

Must

Дієслово mustмає лише єдину форму і виражає необхід­ність, обов'язок і перекладається українською мовою тре­ба, необхідно, мушу, маю, повинен, зобов'язаний: You must bring this dictionary. — Ви повинні принести цей словник.

У значенні must може вживатися словосполучення to have to в минулому, теперішньому і майбутньому часах - She had (has, will have) to buy copy-books. — Вона мала (має) придбати зошити.