Обгрунт, чому держ позики як засіб покриття дефіциту бюджу безпечніші ніж грошова емісія. 3 страница

172.Обгрунт, особлив перерозподільних віднос у сфері страх.

особлив перерозподільних віднос, що виник під час страх:

Страх як екічна категорія — це сук-ть особливих замкнутих перерозподільних віднос між його учасниками з приводу формув цільового страх фонду і його використ для відшкодування збитків, заподіяних за непередбач обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті. Страх є гарантом компенсації збитків, заподіяних майновим інтересам держ, суб’єктів госп і насел-я. Воно значною мірою звільняє бюдж від тягаря витрат на відшкодування збитків, що мають місце внаслідок руйнівних прир катаклізмів, техногенних катастроф, епідемій та інш нещасних випадків, захищає підприємців від майнових і комерційних витрат, забезпечує підтримку рівня життя громадян. Підприємництво і страх нерозривно пов’язані. Наявність ринкових віднос обумовлює необх-ть дій самостійних виробників на свій страх і ризик, що посилює значення страх послуг. Страх є ефективним засобом реаліз соцї політики держ, здійснюючи матеріальний захист громадян шляхом виплати пенсій і грошї допомоги через систу держ соцго страх. Страх — стабільне джерело інвестиційних ресурсів держа-ви. Вкладаючи кошти страх резервів (переважно за довгостроковими договорами особ страх) в пріоритетні галузі, держ спроможна вирішувати глобальні екон завдання. Страх має стратегічне значення у перерозподіл національної екіки. Отже, страх є одночасно засобом залучення грош ресурсів і способом відшкодування збитків.

173.Сутн страх. об’єкти страх: майнове, соціальне, особисте, медичне, страх відповідальності і страх підпр ризиків.

Страх — це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів — це перерозподільні віднос між тими суб’єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб’єктів зі страхи компаніями — це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страх та іншими суб’єктами фін віднос.

Об’єктом майнового страх є рухоме та нерухоме майно юр і фіз осіб. Нині в У найпоширеніші серед фіз осіб страх будівель, домашнього майна, транспортних засобів.

особового страх — це життя та здоров’я громадян. Видами особового страх є змішане страх життя (об’єктами виступ одночасно життя і здоров’я), страх дітей, весільне страх .

соцго страх о страх є працездатність і працевлаштування. Страх працездатності здійсн на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страх працевлаштування — на випадок безробіття.У медичному страх є здоров’я громадян.У разі страх відповідальності об’єктом є зобов’язання застрахної особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Найпоширеніший вид його — страх громадянської відповідальності водіїв автотранспортних засобів. Крім того, об’єктом страх може бути професійна відповідальність для осіб окремих професій, які своїми діями чи неналежним викон-ям своїх обов’язків можуть сприч збитки своїм клієнтам.

страх ризиків — недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фін операцій, які є ризикованими. Це ризики, пов’язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юр і фіз осіб, втратами від коливання вал курсів .

174.Сутн і ф-ї страх. Назв. галузі страх віднос.

Страх — це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів — це перерозподільні віднос між тими суб’єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб’єктів зі страхи компаніями — це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страх та іншими суб’єктами фін віднос. Страх виконує такі ф-ї: ризиковану (полягає в переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором); створення і використ страх резервних фондів (страх стає можливим лише за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпеч покриття збитків у разі їх виникн-я, заподіяних страхувальникові страх подією), заощадження коштів (населенню часто вигідніше заощаджувати кошти у страхй систі, ніж у банках), превентивну (до правової превенції належ передбачені чинним законодавством або договорами страх застереження, згідно з якими страхувальник повністю або частково позбавляється страх відшкодувань, Фін превенція полягає в тому, що частина страх премій спрямовується на фінасув превентивних заходів). Галузі страх віднос: майнове, особове, соціальне, медичне, страх відповідальності, страх ризиків. Об’єктом майнового страх є рухоме та нерухоме майно юр і фіз осіб. Об’єкти особового страх — це життя та здоров’я громадян. Видами особового страх є змішане страх життя (об’єктами виступ одночасно життя і здоров’я), страх дітей, весільне страх . Особове страх виконує дві ф-ї: страхову та нагромаджувальну. Страх ф-ї передбачає відшкодування втрат у разі настання страхової події. Нагромаджувальна полягає в тому, що після закінчення строку дії страх договору, застрахному виплачується страх сума. У систі соцго страх об’єктами страх є працездатність і працевлаштування. Страх працездатності здійсн на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страх працевлаштування — на випадок безробіття. У медичному страхуванні об’єктом страх є здоров’я громадян. Воно здійсн на випадок хвороби чи травми як в обов’язкй, так і додатково в добровільній формі через держ та недерж структури. У разі страх відповідальності об’єктом є зобов’язання застрахної особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Об’єкт страх ризиків — недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фін операцій, які є ризикованими. Це ризики, пов’язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юр і фіз осіб, втратами від коливання вал курсів .

175. Визначте ф-ї страх.об’єкти і суб’єкти страх віднос.

Страх — це екон віднос, за яких страхувальник сплатою грош внеску забезпечує собі чи третій особі в разі нас­тання події, обумовленої договором або законом, суму виплати стра­ховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпеч поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превен­тивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхсті перестрахо­вує частину останнього. Завдяки страхуванню акумулюються великі кошти, які до настання страх випадків використ передусім як джерело кред ресурсів.

Ф-ї страх Це ризикова, попереджувальна, нагромаджу вальна, контрольна. Суб’єкти

Страховики — юридичні особи (акціонерні, повні, командитні товар иства або товар иства з додатковою відповідальністю), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійсн страхової діяльн. Вони виробляють умови страх і пропонують страх послуги своїм клієнтам.

Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страх свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страх премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страх випадку.

Застрахний — юридична чи фіз особа, якій належні, страх відшкодування у разі настання страх випаді Застрахний може бути одночасно і страхувальником, якщо уклав договір стосовно себе ісплатив страх внесок. Крім того, може виділятись такий суб’єкт як отримувач страх відшкодування у тих випадках, коли його не може отримати застрахний.

Об’єктом страх віднос завжди повинен виступати законний майновий інтерес страхувальника щодо матер і грош цінностей (майно, прибуток від підприємницької діяльн), або цивільної відповідальності страхувальника з приводу можливого заподіяння шкоди внаслідок його діяльн або бездіяльн, або щодо особистих благ, котрими людина володіє – її життя, здоров’я, працездатності, пенсійного або ритуального забезпеч, котрі вона ризикує втратити у зв’язку з настанням певних випадкових подій у період страх.

176. Назв ф-ї страх. Специф особлив категорії “страх”. Як страх пов’язане з ризиками?

Головною, визначальною є ризикова ф-ї, оскільки страх ризик як імовірність збитків безпосер пов'язаний з основним призначенням страх — надання грошї допомоги постраждалим госпм або громадянам. Саме в рамках ризикової ф-ї відбув перерозподіл грош коштів серед учасників страх у зв'язку з наслідками страх подій. Страх виконує також попереджувальну ф-юпов'язану з використм частини страх фонду на зменшення наслідків страх ризику. У страхуванні життя категорія страх найбільшою мірою зближується з категорією кредит і при заощадженні за договором страх на дожиття обумовлених страх сум. Заощадження грош сум за допомогою страх на дожиття пов'язане з потребою в страх захисті досягнутого сімейного статку. Отже, страх може мати нагромаджу вальну

Контрольна ф-їстрах випливає з указаних вищі трьох специфічних ф-й і проявляється одночасно з ними і конкретних страх відносах в умовах страх. Відповідно до вимоги контрольної ф-ї здійсн фін контроль за правильним проведенням страх операцій.

можна виділити суттєві ознаки, що хар специфічність категорії страх.Це:

1) страх пов'язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню.

В умовах ринкового госп поряд з традиційним використм можливостей страх з захисту від надзвичайних явищ природного хар-ру (землетруси, урагани, повені та ін.) і техногенних ризиків (пожежі, аварії, вибухи ) зростає потреба у підприємців у страх покритті збитків, що виник у разі порушення фін і кред зобов'язань, неплатоспроможності контрагентів, коливання вал курсів та дії інш екічних факторів, які призводять до втрат прибутків і реальних дох. Страх захист життя, здоров'я, працездатності і матеріального благополуччя насел-я також пов'язаний із його еки інтересами і реалізується за допомогою страх послуг;

2) при страхуванні має місце солідарне розкладення завдано збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду.

3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд.

4) перерозподільні віднос у страхуванні виходять за рамки календарного року. Розкладення збитків у часі пов'язане із випадковим характером виникн-я надзвичайних подій: кілька років підряд надзвичайних подій може і не бути, і точний час їх настання невідомий.

177.Об’єктивна необх-ть страх захисту і роль у відтворення.

Необх-ть страх захисту визнач кількома аспектами:

— з позиції прир інтересів людства страх захист виник як засіб збереження матеріального добробуту в разі настання непередбачуваних ситуацій або випадків, які можна передбачити, але яких неможливо уникнути, з метою розподілу збитків, завданих окремим громадянам, між багатьма членами суспільства, задля зменшення втрат потерпілих;

— екон аспект страх захисту пояснюється необхідністю організації сусп віднос, які базуються на мобілізації та використанні фін ресурсів на відшкодування збитків з метою забезпеч безперервного процесу сусп відтворення;

— соціальна потреба страх захисту зумовлена необхідністю вирішення соц питань у суспільстві з метою захисту особистих інтересів громадян;

— в юридичному аспекті організ страх захисту як цивільно-правових віднос здійсн відповідно до чинного страх законодавства та договору страх;

— міжнар аспект страх захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавчих актах різних країн з метою забезпеч страховикам та страхувальникам достатніх фін гарантій.

Таким чином, страх захист — сук-ть екічних віднос, пов'язаних із попередженням, подоланням або зменшенням негативного впливу несприятливих подій (ризиків) і відшкодув їх наслідків з метою забезпеч безперервного і безперебійного сусп вир-ва, фін стабільності держ, її сталого ек перерозподіл і загального добробуту.

Страх захист може бути забезпечений лише за наявності ресурсів, які зосереджуються для цих цілей у страх фонді суспільства. Так, з'являється об'єктивна необх-ть формув страх фонду для збереження збалансованості пропорційного перерозподіл сусп вир-ва, зменшення збитків унаслідок виникн-я ризикових ситуацій.

Так, підприємницька сфера в ринковому середовищі пов'язана з певним ризиком: банкрутства, катастрофи, недоотримання прибутку, втрати капіталу. Крім того, життєдіяльн практично кожної людини також має ризиковий характер (травматизм, непрацездатність, смерть), що потребує непередбач витрат. Наявність елементів ризику, які неодмінно супроводжують сусп вир-во, а також підприємн діяльн та життя окремих громадян, породжує необх-ть їхнього попередження, відшкодування, зменшення збиткових наслідків. Взаємовіднос між людьми з приводу забезпеч стійких гарантій захисту їх майнових інтересів формують зміст категорії "страх захист".

178. Форми створення страх фондів. + і -

Страх фонд є ек необхідністю й обов'язковим елементом сусп відтворення у будь-якому суспільстві.

Розрізняють три основних форми створення страх фонду: самостійна, централізована І страх.

Самостійна форма передбачає, що кожний окремо взятий господарюючий суб'єкт накопичуватиме необхідні матер засоби і фін ресурси, які могли б покрити можливий збиток, не перериваючи на довгий час процес нормального функціон-я.

Централізована форма страх фонду створюється за рах держ ресурсів, які резервуються у централізованому порядку в натуральній і грошй формах. Натуральні резерви формують із регулярно поновлюваних запасів готової продукції, сировини, матеріалів, палива, продовольства . Грош резерви фондів створ щорічно під час складання держ бюджу. У галузях народного госп грош резерви створ у вигляді фондів для надання фін допомоги підпрм і організм галузі.

Страх форма створюється за рах внесків численних юр та фіз осіб, що виявили бажання застрахувати свій можливий збиток від будь-яких непередбач обставин. Кошти цього фонду, які збирають Спеціалізовані організації — страх товар иства, призначені для відшкодування своїм страхувальникам збитків, яких вони зазнали у резі стихійних лих, нещасних випадків або інш непередбач обставин, обумовлених у договорах страх.

179. Обгрунт, що колективне страх є найбільш ефективною формою створення страх фондів.

Створення колект страх фондів ґрунтується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Суть віднос страх полягає в тому, що формув страх фондів здійсн за рах внесків усіх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин.

Колективне страх є найбільш доцільною, екною, ефективною і раціональною формою створення страх фондів. Порівняно з самострахм воно значно дешевше, оскільки засноване на солідарній відповідальності. Ці витр юр і фіз осіб хар їх плату за зниження рівня ризику фін втрат. Раціональна організ фін справи означає її надійність і раціональність: з одного боку, наявність централіз коштів забезпечує високі гарантії відшкодування збитків, з іншого – дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фін ринку.

180. Обгрунт + і - фондів самострах та колект фондів.

Самострах ґрунтується на індивідй відповідальності й полягає в тому, що кожна юридична і фіз особа формує власні страх (резервні) фонди за рах власних ресурсів і дох. Це дорога і не раціональна форма. Дорога тому, що кожний суб’єкт повинен витрачати кошти на їх створення в повному обсязі можливих збитків, що зменшує його фін можливості. Нераціональна тому, що вона передбачає в масштабах суспільства вилучення з обігу значних фін ресурсів. Відтак сфера самострах обмежена мінімальними потребами і виражається насамперед у створенні фін резервів суб’єктами госп та певному резервуванні коштів фізичними особами.(найпоширеніша в банкй сфері через вищий ступінь ризику та рівень відповідальності).

Колективне страх є найбільш доцільною, екною, ефективною і раціональною формою створення страх фондів. Порівняно з самострахм воно значно дешевше, оскільки засноване на солідарній відповідальності. Ці витр юр і фіз осіб хар їх плату за зниження рівня ризику фін втрат. Раціональна організ фін справи означає її надійність і раціональність: з одного боку, наявність централіз коштів забезпечує високі гарантії відшкодування збитків, з іншого – дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фін ринку.

181. Об’єкти страх віднос. Обов’язкове та добровільне

Об’єктом страх віднос завжди повинен виступати законний майновий інтерес страхувальника щодо матер і грош цінностей (майно, прибуток від підприємницької діяльн), або цивільної відповідальності страхувальника з приводу можливого заподіяння шкоди внаслідок його діяльн або бездіяльн, або щодо особистих благ, котрими людина володіє – її життя, здоров’я, працездатності, пенсійного або ритуального забезпеч, котрі вона ризикує втратити у зв’язку з настанням певних випадкових подій у період страх.

За формою проведення розрізняють обов’язкове та добровільне страх.

Обов'язкове страх реалізується через загальнодерж ціл фонди: пенсійний, соцго страх, страх на випадок безробіття. Ф-ї страховика тут виконує держ в особі уповноважених органів, страхувальників — роботодавці й працюючі за наймом громадяни, застрахними є громадяни. Страх платежі здійснюються у формі внесків до пенсійного фонду, фонду соцго страх і фонду сприяння зайнятості насел-я. Страх відшкодування здійсн у формі пенсій — при повній чи частковій втраті працездатності; допо­мог— при тимчасовій втраті працездатності та при безробітті.

Добровільне страх здійсн через недерж та ві­домчі пенсійні фонди і має додатковий характер.

182.Визначте суб’єктів страх. Який зв'язок існує між ними?

Страховик – юридична особа – Страх компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страх фонду і виплати з нього страх відшкодування. За методом фін діяльн страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предм діяльн (фіновими ресурсами) страховик є фін інституцією.

Страхувальник – юридична чи фіз особа, яка на підставі угоди зі страховиком сплач страх внески до страх фонду

Застрахний – юридична чи фіз особа, якій належить страх відшкодування при настанні страх випадку. Крім того, може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страх відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахний.

Крім безпосередніх суб’єктів страх на страх ринку діють страх посередники. Страх агенти- громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і вик частину його страхової діяльн(укладання договорів страх, одержання страх платежів, викон-я робіт, пов’язаних з виплатами страх сум і страх відшкодування).Є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком. Страх брокери – громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльн і здійснюють посередницьку діяльн на страх ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

183.Необх-ть та призначення держ цільових фондів. Принципи їх організації. Які держ ціл фонди існ в У ?

у держ можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фін забезпеч. Це і є причиною формув фондів цільового призначення.

Ціл фонди поділ на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих ф-й держ. Другу групу становлять тимчасові фонди, які форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створ у разі конкретної необхсті і після вирішення проблеми закриваються.

В У такі основні ціл фонди:

А. У сфері соцго страх:

- Пенсійний фонд;

- Фонд соцго страх з тимчасової втрати працездатності;

- Фонд соцго страх на випадок безробіття;

- Фонд соцго страх від нещасних випадків;

Б. Тимчасові:

- Фонд соцго захисту інвалідів;

- Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Соціальне страх — це самостійна галузь страх, що охоплює сук-ть віднос з приводу формув і використ колект страх фондів, признач для виплати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або місця роботи.

Принципи організації централіз фондів фін ресурсів:

-відрах-я до фондів централізовано визнач державою відповідними законами і є власністю держ;

-відрах-я до фондів є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

-витр з фондів здійснюються лише на певні потреби, які передбачені законом.

184.В чому полягає необх-ть та призначення держ цільових фондів. джерела дох і напрями видатків Пенсійного фонду У.

За цільовим призначенням держ цілові кошти можуть бути соціальними і еки. За допомогою коштів цих фондів надається доп як населенню, так і для перерозподіл екіки, окремих галузей вир-ва. Особливу роль відіграють ціл фонди соцго призначення. (Пенсійний фонд У, Фонд соцго страх У з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового держ соцго страх У на випадок безробіття, Фонд соцго страх від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань).

Їх Специфікою є чітке закріплення дохідних джерел і, як правило, суворе цільове їх використ. Джерелами: спеціальні под і збори, асигнування із держ і місцевих бюджів, спеціальні позики, добровільні поступлення. Поступлення можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних засобів цільових фондів .Використ коштів бюджи фондами регламентується законодавством та органами влади, а використ коштів цільових фондів — законодавством та виконавчими дирекціями фондів, при цьому є реальна можливість використ коштів в оперативному режимі; Контроль за діяльн і використм коштів бюджних фондів здійснює Верховна Рада У, ціл фонди не підлягають контролю з боку законодавчих органів. Контроль здійсн податковими інспекціями, фіновими відділами і виконавч дирекціями фондів.

Джерела формув дох бюджу Пенсійного фонду

1) страх внески на загальнообов'язкове держ пенсійне страх;

2) внески добровільно застрахних осіб; 3)обов’язк збори на загальнообов'яз держ пенсійне страх

4) кошти Держ бюджу У та держ цільових орондів, що перераховуються до Пенсійного фонду У у випадках, передбач законодавством;5) інвест дохід, який отримується від інвест резерву коштів для покриття дефіциту бюджу Пенсійного фонду в майбутніх періодах;6) суми фін санкцій, застосованих до юр та фіз осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страх внесків та використ коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених на посадових осіб та громадян за ці порушення;7) благодійні внески юр та фіз осіб;8) інші надходж відповідно до законодавства.Основне джерело формув дох Пенсійного фонду У — страх внески на загальнообов'язкове держ пенсійне страх, які сплачують страхувальники та застрахні особи.

Кошти, акумульовані у бюджі Пенсійного фонду У, спрямовуються на:— виплату пенсій, яка згідно із законодавством здійснюються за рах коштів Фонду. Пенсія — гарантована щомісячна грошова виплата для забезпеч громадян у старості, а також у випадку втрати годувальника або працездатності. За рах коштів Пенсійного фонду У на сьогодні виплачуються такі види пенсій: за віком; за вислугу років; по інвалідності в резі загального захворювання, інвалідності з дитинства; у зв'язку із втратою годувальника;— надання соц послуг, передбач чинним законодавством (соціальна виплата — доп на поховання непрацюючих пенсіонерів );— погашення банк кредитів та відсотків за їх використ;— фінасув адміністративних витрат, пов'язаних з викон-ям ф-й, покладених на органи Пенсійного фонду;— оплату послуг з виплати та доставки пенсій;— формув резерву коштів Пенсійного фонду. Резерв коштів Пенсійного фонду У склад з резерву коштів для поточних потреб та резерву коштів для покриття дефіциту бюджу Пенсійного фонду

188.Обгрунт необх-ть перерозподіл недерж пенсійного страх На функціон-я пенсійної сист вплив ряд факторів, за допомогою яких форм не лише напрямки соцї політики, а й екічна стабільність країни. Сьогодні нагально постає питання удосконалення чинної сист соцго захисту та перерозподіл не тільки загальнообов’язкового держ пенсійного страх, з метою створення стійкої фін бази для забезпеч людини у старості, а й формув міцної пенсійної сист в цілому. Доцільним у цьому напрямку виступ перерозподіл недерж пенсійного страх, що займає винятково важливе місце у систі соцго захисту працюючої частини насел-я.

Необх-ть запровадження недерж пенсійного страх викликано: 1. Незбалансованістю солідарної сист, що спричиняється: високим рівнем демографічного навантаження на непрацездатне насел-я; наявністю значної кількості різного роду пільг із сплати внесків до держ Пенсійного фонду У; не високою, а в деяких регіонах навіть низькою заробітною платою; дефіцитом коштів бюджу Пенсійного фонду на виплату пенсій, що покривається за рах Держ бюджу; великою заборгованістю підпр із сплати внесків на загальнообов’язкове держ пенсійне страх. 2. Посилення мотивації людини до продуктивності праці, рези якої гарантуватимуть матеріальну забезпеченість у старості. 3. Обмеженістю бюджних ресурсів для вирішення соц потреб і як наслідок – зниження ролі держ у виконанні соц ф-й.

185.Обгрунт необх-ть і призначення держ цільових фондів.

Держ ціл фонди- це форма перерозподілу і використ фін ресурсів, залу­чених державою для фінасув сусп потреб з визначених джерел, які мають ціл призначення. Фонди фін ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фін сист і входять до складу держ фін. Бюдж є основним централізованим фондом грош коштів держ. Кошти бюджу знеособлені і забезп реалізацію його ф-й. Однак у держ можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фін забезпеч. До таких потреб належ: надання певних соц гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання інш непередбачуваних подій.Це і є причиною формув фондів цільового призначення. Ціл фонди певною мірою доповнюють Держ бюдж, мають строго цільове призна­чення і на інші цілі не використ. За допомогою цільових держ фондів можливо:· впливна процес вир-ва через фінасув, субсидування і кредитування підпр;· забезпечувати природоохоронні заходи, фінуючи їх за рах спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;· надавати соц послуги населенню через виплату пенсій,

соціальну допомогу, субсидування соцї інфраструктури в цілому. Ціл фонди поділ на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих ф-й держ. Так, в реаліз соцї ф-ї особлива увага приділяється соц страхуванню. У зв’язку з цим окремо створ спеціальні фонди для гарантованого забезпеч цих видатків. Другу групу становлять тимчасові фонди, які форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створ у разі конкретної необхсті і після вирішення проблеми закриваються.

Ціл фонди можуть бути постійними і тимчасовими. Створення постійних фондів пов’язане з виділенням окремих ф-й держ.. Тимчасові фонди форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціон-я після викон-я покладених на них завдань. Джерела формув цільових держ фондів визнач характером і масштабністю завдань, для реаліз яких вони створені. На їх величину вплив екон і фін стан держ на тому чи іншому етапі перерозподіл. Отже, джерела формув коштів держ цільових фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер. Напрями використ коштів залеж від призначення фондів, конкретних екічних умов і змісту розроблених програм, що реаліз. Деякі держ ціл фонди можуть бути інвесторами і учасниками фін ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерідко використ грош коштів не збігається у часі з їх надходжм, а по-друге, дох від інвестицій є додатковим джерелом фінасув витрат відповідного фонду необхіднiсть цiльових фондiв викликана об’єктивною закономірністю існув-я та перерозподіл суспільства, що пов’язано в першу чергу з необхiднiстю перерозподiлу фiнансових ресурсiв для вирiшення найбільш важливих соцiально-екiчних завдань, не передб бюдж