Методики визначення економічної ефективності АСУ

Ефект від АСУП створюється завдяки наявності на будь-якому підприємстві втрат, невикористаних можливостей і недостатньої технічної оснащеності управлінського апарата. Ефект виявляється в сфері керування й у сфері виробництва, на самому підприємстві, що автоматизується, і в його суміжників, у виробничій і суспільній сферах.

Відомі методики, що відбивають різні підходи, стосуються тільки економічної ефективності АСУП на самому підприємстві, що автоматизується.

Тут використовується досить широкий комплекс техніко-економічних показників ефективності, а для оцінок застосований метод порівняння. Використовується так само метод розрахунку припустимих показників, що орієнтують проектувальників на дотримання визначених параметрів систем. Розрахунки економії і додаткових прибутків засновані на порівнянні ситуації «до АСУП» і «при АСУП». У цьому порівнянні принциповим є питання про спосіб переходу до ситуації «при АСУП», оскільки ситуація «до АСУП» звичайно відома.

При розрахунках економічної ефективності часто виникають побажання декомпозиції розрахунків. Основні напрямки декомпозиції: розрахунок ефективності окремих підсистем АСУП, окремих завдань. Пропонують свої специфічні критерії економічності для кожної підсистеми, відмінні від критерію ефективності в цілому.

Для масових проектів АСУП такі багатоступінчасті обчислення ні до чого. У практику проектування АСУП обгрунтування економічної ефективності доцільно робити один раз – на першій стадії проектування. Розрахунок є підставою для твердження першої стадії проекту, дозволи на виконання робочих креслень, на відкриття фінансування при впровадженні АСУП. Масові багатоступінчасті розрахунки економічної ефективності АСУП створюють значні зайві витрати.

Перші розробки АСУ, виконані в 1959-1965 р., були більш ефективними, ніж наступні. В основному позначився вплив росту питомих витрат на устаткування. У перших АСУ фактична ефективність, як правило, перевищувала розрахункову.

По нашому вважається, на фактичну економічну ефективність АСУ в період їх розгорнутого масового створення вплинули в негативний бік наступні основні чинники: уведення нераціонального жорсткого порядку створення АСУ (ОРММ АСУП і ін.); залучення широкого кола непідготовлених розроблювачів; ріст вартості технічних засобів; низький рівень керування вирішенням проблеми автоматизації керування.

Крім того, створити і впровадити АСУ виявлялося мало. Одержати ефект від її функціонування – теж мало. Потрібно було ще підрахувати його, затвердити і переконати всіх, що він реально існує. Так, наприклад, процедура фіксації факту наявності економічного ефекту припускала потрійний рахунок: твердження ефекту у встановленому порядку, фіксація в акті приймання АСУ, підтвердження замовником із додатком документів. А це теж приводило до чималих витрат.

Докладніше про основні показники визначення єфективності АСУ дивись в питанні №34.

1.Фактичний річний економічний ефект від розробки і впровадження АСУвизначається як різниця між річною економією (річним приростом прибутку) і приведеними єдиночасними витратами на розробку і впровадження АСУ; затверджений у встановленому порядку і зафіксований в акті приймання в промислову експлуатацію, підтверджений замовником на основі фактичних даних опитної експлуатації.

1.1 Річна економія (річний приріст прибутку) від розробки і впровадження АСУмістить у собі приріст прибутків, викликаний збільшенням об’єму господарської діяльності при розробці і впровадженні АСУ; річний приріст прибутків за рахунок прискорення освоєння нової продукції в результаті розробки і впровадження АСУ; економію поточних витрат на виробництво продукції, послуг або робіт в умовах функціонування АСУ; економію інших витрат, що не входять у собівартість виробництва або робіт, забезпечувану функціонуванням АСУ як безпосередньо на об’єкті впровадження, так і в сполучених сферах.

1.2Приведені витрати на розробку і впровадження АСУвизначаються шляхом множення нормативного коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень у даній операції на витрати, по’язані зі створенням та впровадженням АСУ, серед них і єдиночасні витрати на розробку і впровадження АСУ.

2. Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капітальних витрат на розробку і впровадження АСУ являє собою відношення розрахункової річної економії (річного приросту прибули) до капітальних витрат на розробку і впровадження АСУ.

3. Термін окупності являє собою відношення капітальних витрат на розробку і впровадження АСУ до річної економії (до річного приросту прибутку).

При визначенні економічної ефективності АСУ обов’язковою умовою є порівнянність усіх показників: у часі; за цінами і тарифними ставками заробітної плати по елементам витрат, по об’ємам виробництва і номенклатурі продукції , що випускається , або послуг; по скороченню ручної праці за рахунок автоматизації; по методах числення вартісних показників.

Економічні показники визначаються на основі діючих на момент розрахунку оптових цін, тарифів і ставок заробітної плати.

Вибір найбільш ефективного варіанта створення АСУ приводить до максимума народногосподарського економічного ефекту.

9. Вибір критеріїв прийняття управлінських рішень залежить від моделі прийняття управлінських рішень у конкретній ситуації. Усі критерії прийняття рішень можна розташувати між двома підходами (полюсами): повною раціональністю і повною ірраціональністю. Узагальнимо їх у табл. 9.3.

Таблиця 9.3

ВИБІР КРИТЕРІЇВ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Визначальні фактори	Підхід	Застосовувані критерії прийняття управлінських рішень
Зовнішнє середовище: науково-технічні фактори, економічні фактори, природні фактори, юридичні фактори Внутрішнє середовище: витрати, терміни. Завдання: терміни, витрати, вигоди.	Цілком раціональний	Кількісні (максимізація прибутку акціонерної вартості фірми й ін.)
Зовнішнє середовище: фактори культурного оточення, демографічні фактори, політичні фактори і т. п. Внутрішнє середовище: корпоративна культура (норми, цінності), ієрархія і повноваження в організації, особистісні особливості, організаційна структура і т. п. Завдання: учасники, баланс сил, баланс інтересів тощо.	Цілком ірраціональний	Якісні (завоювання престижу фірми, інтереси груп усередині фірми, задоволення амбіцій керівника й ін.)

Для будь-якої конфігурації визначальних факторів можна сформулювати вимоги, на які повинен орієнтуватися контролер при розробці системи критеріїв прийняття управлінських рішень:

• повна оцінка усіх економічних наслідків прийнятого рішення в короткому й у тривалому періодах виходячи з цілей підприємства (тобто оцінка усіх релевантних результатів);

• відповідність системі цілей підприємства і несуперечність;

• пристосованість до аналізу в умовах невизначеності:

• об'єктивність і доступність вихідних даних;

• універсальність;

• гнучкість (тобто здатність враховувати зміни, що відбуваються);

• облік специфіки розв'язуваного завдання;

• відповідність особливостям особистості керівника і корпоративній культурі підприємства;

• зрозумілість і зручність у використанні;

• вимірність і об'єктивність;

• орієнтація на перспективу, можливість "раннього попередження". При розробці системи критеріїв прийняття управлінських рішень перед контролером часто виникають такі проблеми:

• легко вимірним показникам надається надмірно багато уваги, у той час як важко вимірні показники ігноруються;

• короткостроковим факторам надається більше уваги, ніж довгостроковим;

• важко розробити систему показників, що відображає зміни важливості різних видів діяльності і цілей підприємства.

У прийнятті управлінських рішень керівник використовує кількісні і якісні критерії. Якісні критерії визначають індивідуальну специфіку конкретної ситуації, а кількісні — є більш універсальною характеристикою, тому розглянемо саме кількісні критерії прийняття рішень з найбільш важливих для будь-якого підприємства питань:

• короткострокове планування виробничої програми;

• керування матеріальними потоками;

• вибір між власним виробництвом і закупівлею на стороні;

• встановлення цін на продукцію.