Наука адміністративного процесуального права
Здобуття Україною незалежності започаткувало нову епоху становлення не лише її державності, але і розвиток національної правової науки, яка останнім часом, з урахуванням політи-ко-правових реформ, що проводяться у країні, набула нових форм та напрямів. Тому не випадково, що у системі вітчизняного права поступово формуються нові галузі права, донедавна невідомі радянському праву.
Європейський вибір України, подальша демократизація державної влади та суспільства, гарантування законності діяль-ності органів державної влади та місцевого самоврядування обумовили розвиток і такого вітчизняного правового інституту, як адміністративна юстиція.
Однак лише розроблення та удосконалення національного законодавства, що регулює здійснення адміністративного судочинства, функціонування адміністративних судів, як свідчить практика, є недостатнім. Тому наразі гостро стоїть проблема теоретичного обґрунтування закономірностей становлення та розвитку як адміністративної юстиції, так і формування відповідної галузі права і законодавства. Важливу роль у цьому процесі відіграє, зрозуміло, наука адміністративного процесуального права, якій має відводитися провідна роль у розробці концепції вітчизняної адміністративної юстиції та адміністративного судочинства.
Наука, як специфічна діяльність спрямована на отримання нових теоретичних і прикладних знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення, характеризується такими основними ознаками':
— наявністю систематизованого знання (наукових ідей, теорій, концепцій, законів, закономірностей, принципів, гіпотез, основних понять, фактів);
— наявністю наукової проблеми, об'єкта 1 предмета дослідження;
— практичною значущістю як явища (процесу), що вивчається, так і знань про нього.
Практична роль науки адміністративного процесуального права полягає у тому, що вона не просто описує правові інститути, властиві цій галузі права, а й забезпечує її подальший розвиток та вдосконалення. Наука адміністративного процесуального права спрямована на поліпшення законодавства, яке регулює здійснення адміністративного правосуддя, вона покликана забезпечити вироблення пріоритетних способів та напрямів його систематизації та реалізації.
Отже, результати теоретичних досліджень адміністративного процесуального права носять прикладний характер, оскільки у перспективі мають запроваджуватися, по-перше, у право-застосовчу судову діяльність та, по-друге, враховуватися при розробці і прийнятті відповідного законодавства. У цьому, власне, і проявляється головне призначення науки адміністративного процесуального права.
За допомогою методів наукового пізнання вивчаються закономірності та особливості утворення, функціонування та розвитку таких правових елементів та категорії! адміністративного процесуального права, як:
1) правові інститути адміністративного процесуального права та особливості їх співвідношення, зокрема, і в цілому із іншими галузями права;
2) адміністративні процесуальні правовідносини, їх зміст, об'єкт та суб'єкти;
3) структура адміністративного процесу і система адміністративного процесуального права;
4) принципи адміністративного процесу;
5) методи правового регулювання в адміністративному процесуальному праві;
6) джерела адміністративного процесуального права;
7) генезис вітчизняного адміністративного процесу та зарубіжний досвід організації адміністративної юстиції та правосуддя.
Впровадження результатів таких досліджень у судову та законодавчу практику здійснюється у формі рекомендацій, висновків, певних пропозицій, отриманих окремими вченими, групами, організаціями, установами.
Якщо вести мову про безпосередні форми вираження результатів наукової діяльності, спрямованої на дослідження особливостей адміністративного процесу та адміністративного процесуального права, то до таких, як приклад, можна, зокрема, віднести: 1) дисертаційні дослідження; 2) монографії; 3) науково-практичні видання (науково-практичний посібник, науково-теоретичний посібник); 4) статті; 5) тези доповідей.
Незважаючи на те, що адміністративне процесуальне право остаточно ще не сформувалося як галузь права і не отримало достатнього концептуального визнання, однак свого часу завдяки ґрунтовним дослідженням вчених-правознавців були закладені підвалини цієї відносно нової галузі процесуального права.
Фундаторами сучасної вітчизняної науки адміністративного процесуального права можна вважати М. О. Куплеваського, І. Т. Тарасова, які ще у ХІХ-ХХ ст.ст. у своїх працях активно