ХАРАКТЕРИСТИКА. Засада публічностізакріплена в ст

Засада публічностізакріплена в ст. 25 КПК України та передбачає, що

прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове

розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального

правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може

бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви

про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених

законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи,

яка його вчинила.

Засада публічності кримінального процесу проявляється:

як вимога закону до державних органів, що уповноважені здійснювати

кримінальне судочинство, вести процес від імені держави (ех оffiсіо);

як вимога закону до цих органів керуватися законом, діяти в межах своїх

повноважень на виконання поставлених завдань за власною ініціативою, в інтересах

держави, незалежно від інтересів, бажань та уподобань будь-яких інших державних

органів, службових осіб, політичних партій і громадських організацій, окремих

громадян;

заінтересовані громадяни та організації мають право звертатися до

уповноважених державних органів за захистом своїх прав та законних інтересів, що

охороняються законом, а останні зобов'язані вжити заходи щодо захисту їхніх прав

та законних інтересів.

Зміст засади публічності визначають такі правові положення:

обов'язки:

органів, які ведуть кримінальний процес, в межах своєї компетенції розпочати

досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак

кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне

провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі

надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити

всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального

правопорушення та особи, яка його вчинила;

цих органів встановити всі суттєві обставини, зібрати і перевірити всі

необхідні докази незалежно від клопотань сторін провадження;

органів, які ведуть процес, здійснити процесуальну діяльність протягом

певного строку;

державних органів, що ведуть процес, за наявності відповідних підстав надати

певний статус тим чи іншим його учасникам;

слідчого, прокурора і слідчого суддю щодо забезпечення прав всіх учасників

кримінального процесу;

заборони:

на здійснення слідчим, прокурором і слідчим суддею провадження у випадках,

якщо у них з'являються інші, окрім інтересів справи (загальносуспільних), інтереси;

домагатися показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у

кримінальному провадженні, шляхом насильства, погроз та інших незаконних

заходів.

Закон передбачає і деякі винятки із засади публічності – справи приватного

обвинувачення. Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є

провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви

потерпілого щодо кримінальних правопорушень, статті яких перераховані в ст. 477

КПК України.