Закріплення вивченого матеріалу. 1. Вміти давати відповіді на питання:

1. Вміти давати відповіді на питання:

1. В чому виявилась гуманістична тенденція розвитку культури на початку XX ст.

2. Головні відкриття в науці, їх вплив на розвиток техніки.

3.Характерні особливості модернізму, його основні напрямки.

4.Особливості розвитку культури в тоталітарних країнах.

2. Вміти аналізувати: Проблеми техногенної цивілізації.

3. Підготувати доповіді:

«Особливості соцреалізму».

«Репресії 30 – х років проти діячів культури».

Література

Основна:

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 405-442

Тема: Назрівання Другої світової війни.

Основні терміни:агресія, «Антикомінтерновський пакт», «Вісь Рим-Берлін-Токіо», «Пак Молотова – Ріббентропа», колективна безпека.

План:

1. Основні тенденції зовнішньої політики провідних країн світу.

2. Консолідація сил агресорів.

3. Зовнішня політика СРСР наприкінці 30-х років.

1. У раки часткової стабілізації країн Північної Америки та Європи спостерігалася певна розрядка міжнародної напруженості. Проте економічна криза знову загострила міжнародне станови: ще. Вона посилила нерівномірність розвитку країн ускладнила, загострила суперечності між ними, виявила прагнення окремих держав вийти з кризи за рахунок інших. США оголошують нейтралітет і відмовляються від експорту зброї. Поширення ідеології націоналізму та шовінізму. Змінився характер міжнародних відносин у зв'язку з приходом до влади фашистських режимів, особливо у Німеччині, яка прагнула реваншу за поразку у Першій світовій війні. Середина 30-х pp. була відзначена боротьбою трьох тенденцій у сфері міжнародних відносин:

1. Деякі політики бачили наростання військової загрози та шукали можливостей для запобігання цій небезпеці - СРСР та деякі політичні кола Франції.

2. Негативне ставлення до системи колективної безпеки, спроби модернізувати Версальсько-Вашингтонську систему за рахунок підключення до неї Німеччини (Велика Британія).

3. Демонтаж Версальсько-Вашингтонської системи - Японія, Німеччина й Італія.

Першою країною, яка стала на шлях насильницького перегляду Версальсько-Вашингтонської системи, стала Японія. У вересні 1931 - березня 1932 р японці окупували Північно-східний Китай, створивши там маріонеткову державу.

Осередок війни виник в Європі. У 1935 р. Німеччині повертається Саарська область. Німеччина прийняла закон про відновлення загальної військової повинності, відмовилася дотримуватись тих пунктів Версальського договору, які забороняли їй мати військову авіацію та флот. У жовтні 1935 р. 500-тис. італійська армія напала на Ефіопію.

На початку 30-х років змінилося міжнародне становище СРСР. У 1933 р. його визнали США, а у 1934 р. прийняли до Ліги Націй. У 1935 р. підписаний франко-радянський договір про взаємодопомогу на випадок агресії. У тому не році було укладено договір з Чехословаччиною, але СРСР мав надавати їй допомогу лише разом із Францією. Систему колективної безпеки у Європі, яку пропонував створити СРСР, не вдалося запровадити через непослідовність Великої Британії

2. Послідовно йшов процес згуртування агресивних держав. У 1936-1937 pp. утворився блок Німеччини, Італії та Японії (вісь Берлін-Рим-Токіо). Німеччина та Італія втрутились у громадянську війну в Іспанії (1936-1939). Велика Британія та Франція проводили політику «невтручання», а СРСР допомагав республіканському уряду.

1937 p. Японія продовжила свою агресію в Китаї, захопивши Пекін, Шанхай, Нанкін. У 1938—1939 pp. мав місце воєнний конфлікт між СРСР і Японією в районі озера Хасан (біля Владивостока) 1938 р. і ріки Халхін-гол (Монголія) 09.39. Японські війська зазнали поразки.

У 1938 р. Німеччина переходить до насильницького переділу карти Європи і за потуранням Великої Британії і Франції приєднує до себе Австрію (аншлюс). Німеччина зажадала від уряду Чехословаччини передати їй Судетську область, де проживало чимало, німців Чехословаччина мала досить добре озброєну армію та укріплення. їй. обіцяв допомогу СРСР, який пересунув до свого західного кордону 30 дивізій. Проте правлячі кола Чехословаччини відмовилися від радянської допомоги. Доля держави вирішилася на конференції в Мюнхені 29-30 вересня 1938 p., де голови урядів Німеччини, Італії, Франції та Великої Британії без участі Чехословаччини прийняли рішення про передачу Судет Німеччині («Мюнхенська змова»). У результаті в березні 1939 р. Німеччина окупувала всю Чехословаччину, а Італія згодом Албанію.

3. У квітні 1939 р. почалися англо-радянські переговори про взаємодію проти агресії, вони тривали до серпня 1939 р. Але сторонам не вистачило політичної далекоглядності і терпіння. Англо-французька сторона проводила переговори формально, навіть не маючи достатніх повноважень. В результаті переговори було зірвано.

23 серпня 1939 р. СРСР і Німеччина підписали договір «Про ненапад» (пакт Ріббентропа-Молотова).