Есенційний та екзистенційний виміри людини

Коротко про головне

Коли учень готовий,

приходить вчитель.

Давня мудрість

Призначення цієї роботи полягає в тому, аби створити атмосферу для нових переживань, спонукати до активного пошуку, а за одне допомогти зорієнтуватися в обставинах, в яких кожен виявляє себе спонтанно, як таких, що існують до нього та поза ним, але є невід’ємною умовою його існування. А ще точніше, користуючись словами Мірча Еліаде, не буде зайвим сказати, що ця робота покликана «допомогти тим, хто намагається знайти щось, що варто побачити в тому, що вони називають «цим життям»[1]. І ні на йоту більше чи менше. Тож, ця робота не передбачає жодних претензій на істину в останній інстанції чи на право бути дороговказом і путівником по життю. Основоположним принципом формування змісту даної роботи послугувала ідея про те, що «у всьому є і добро, і зло. Все поєднано, все підлягає впливу жорстких світових законів, яких ми, на жаль і на щастя, не розуміли, не розуміємо і ніколи не зможемо збагнути у всій їх повноті»[2], але при цьому ніхто і ніщо не може перепинити людину на шляху осягнення істини. Хіба що окрім неї самої, озброєної молотом байдужості та клинком смутку.

ПЕРЕДМОВА

Спецкурс «Екологія свідомості» розрахований для студентів вищих навчальних закладів освіти III – IV рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра, спеціаліста і магістра.

За своїм покликанням цей спецкурс направлений на відтворення цілісної світоглядної картини студента, розрізнені, а часто й суперечливі поміж собою елементи якої закладалися впродовж всього проміжку його попереднього становлення під тиском світу. Окрім того, спецкурс спрямований також на оптимізацію процесу корегування та розширення світоглядних установок, що протікає в руслі здобуття вищої освіти, особливо якщо йдеться про опанування курсу низки соціально-гуманітарних дисциплін, таких як філософія, етика, естетика, релігієзнавство, соціологія, політологія та дисциплін з більш вузьким предметом дослідження.

В основу спецкурсу «Екологія свідомості» закладені принципи всебічного розгляду предмету пізнання та альтернативного мислення, що дозволяє уникати або відмежовуватися від численних стереотипів і догматичних штампів, притаманних світогляду сучасної людини. Як наслідок, нейтралізація або хоча б виявлення й означення стереотипних нашарувань, властивих процесу мислення, сприяє формуванню нових підходів до сприйняття реалій життя і причин та обставин, що стоять за тими чи іншими буденними подіями та проблемами, з якими стикається переважна більшість людей, заклопотаних турботами сьогодення.

Відправною точкою в формуванні змісту спецкурсу «Екологія свідомості» є спроба змоделювати на стільки це можливо цілісне уявлення про людину як унікальну неповторну і ні з чим незрівнянну істоту, що чи не єдина з-посеред решти істот одвічно переймається питанням власного буття та буття взагалі. Виходячи з обмеженості пізнавальних можливостей та зважаючи на певну специфіку предмету пізнання, незбагненна суть людини в межах даного спецкурсу розкривається в контексті симбіозу природи людини та становища людини; поєднання фізичного, психічного (душевного) та духовного проявів; взаємозалежності та взаємозумовленості індивідуального і колективного начал, притаманних індивіду.

Спецкурс передбачає низку теоретичних занять, націлених на засвоєння слухачами певного об’єму спеціально підібраної та відповідно структурованої інформації. Разом з тим, змістовне навантаження спецкурсу направлене на активний розвиток рефлексії, інтуїції та операційної системи мислення студента. За для цього передбачені відповідні вправляння під час міні-тренінгів; самостійна пошукова робота студентів щодо опрацювання деякої заданої інформаційної бази; організація аналітико-синтетичних вправлянь в осмисленні специфіки власної та інших поведінки, а також особливостей взаємодії в межах тих чи інших колективів і груп.

Практична сторона опанування матеріалом спецкурсу полягає ще й в тому, що сам спецкурс з необхідністю передбачає активне стимулювання студентів до перегляду своїх світоглядних установок та ієрархії цінностей; спонукає до пошуку відповіді на питання, на які б, здавалося, відповіді не можливо знайти принципово; підштовхує до розкриття творчого потенціалу кожного індивіда та пошуку ним, притаманного винятково йому шляху самореалізації.

В цілому «Екологія свідомості» направлена на відтворення в людині її цілісності, відродження відчуття внутрішньої рівноваги, повноти буття і життєвого затишку, шляхом навертання людської уваги і енергії на розв’язання дійсно актуальних, на відміну від надуманих або дріб’язкових, екзистенційних завдань, що постають перед кожною людиною без винятку відповідно до її покликання. Таким чином, даний спецкурс виходить на проблему змісту людського існування, персоналізованого на рівні кожної особистості.

Зрештою, вивчення спецкурсу «Екологія свідомості» є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, корекції світоглядно-ціннісної сфери молодої людини, усвідомлення нею свого місця і ролі в суспільстві; визначення ціннісних орієнтирів особистої та соціальної активності громадянина, розуміння проблеми людського буття. Добрі знання та навички в контексті даного спецкурсу також покликані допомогти їх носіям (студентам) не лише розуміти і прогнозувати ті чи інші процеси в суспільстві та світі, правильно позиціонувати себе відносно різноманітних життєвих подій та визначати своє місце і місце соціально-політичних інститутів в суспільному житті, але і уникати або нейтралізувати спроби будь-яких маніпуляцій щодо себе та оточуючих.

Опанування інформаційною базою та набуття низки вмінь і навичок в ході вивчення спецкурсу «Екологія свідомості» значною мірою пов'язане зі знаннями, здобутими під час засвоєння матеріалу, висвітленого в межах інших гуманітарних дисциплін, особливо з філософії, психології, релігієзнавства. Таким чином, знання, набуті в процесі опанування спецкурсу «Екологія свідомості» є не стільки методологічною основою вивчення гуманітарних та суспільно-політичних наук, скільки логічним завершенням процесу формування цілісного світогляду студента, його остаточної адаптації до суспільного існування в якості громадянина, члена спільноти.

Мета вивчення спецкурсу:

формування у студентів цілісної системи логічно завершених базових знань про природу та становище людини; базові умови і обставини, за яких відбувається неповторна двояко унікальна істота, якою є кожен індивід; глибинні мотиви і механізми, що безпосередньо чи опосередковано стоять за особливостями людської поведінки та визначають специфіку вчинків та намірів індивіда. Створення підґрунтя для набуття студентами умінь та навичок, пов’язаних з засвоєнням найбільш ефективних та адекватних потокові подій реакцій, необхідних і достатніх для успішної адаптації в межах приватного та публічного життя. Сприяння становленню самосвідомості студентів та формуванню цілісної духовно орієнтованої ієрархії цінностей; осмисленню себе як неповторної індивідуальності, значимої в межах спільноти (подоланню відчуття світовідчуження). Актуалізація етнічно-національної свідомості студентів, залучення їх до джерел етнічної ідентичності.

Завдання вивчення дисципліни:

створити необхідні та сприятливі умови для

· засвоєння студентами системи базових знань щодо природи та становища людини, механізмів формування і трансформації життєвого простору людини, визначальних віх і факторів екзистенції кожного індивіда, які б розвивали тип сприйняття і мислення студентів, що виключали б догматизм та ідеологізаторство, базувалися на конструктивно-критичних підходах, гуманістичних ідеалах, поєднанні культурно-етнічного і загальнолюдського;

· набуття додаткового досвіду та засвоєння умінь і навичок, спрямованих на утвердження кожного окремого студента як неповторної індивідуальності, самодостатньої особистості та активного громадянина.

Вимоги до знань і вмінь студентів, набутих у процесі вивчення дисципліни:

¨ знати зміст фундаментальних світоглядно-ціннісних категорій, філософських, соціально-політичних та інших понять; чітко володіти й оперувати загальнонауковим та філософським понятійно-категоріальними апаратами;

¨ розрізняти і усвідомлювати ключові відмінності між природою та становищем людини; правильно ідентифікувати різноманітні екзистенційно-буттєві явища, класифікувати онтично-онтологічні процеси та події, розуміти призначення і функціональне навантаження соціально-політичних та інших інститутів;

¨ усвідомлювати сутність людини як подвійно унікальної істоти, особливості формування та функціонування суспільної та індивідуальної культури, свідомості та поведінки; визначати власне ставлення щодо різноманітних процесів та явищ, що мають місце в приватному та суспільному житті;

¨ знати можливості, ресурси та слабкі місця людини, їх джерело, способи маніпуляції індивідуальним вибором людини та масовою поведінкою; механізми захисту людини від проявів різноманітних технологій управління; мати уявлення про головні мотиви людської діяльності, її витоки і відмінність від буденної поведінки;

¨ розуміти сенс та основні напрямки розвитку світового порядку подій та структури відносин і взаємодії, сучасне становище в світі в цілому та в межах життєвого простору; основні чинники, що визначають формування пан-ойкуменічної кон’юнктури та зумовлюють процеси глобалізації, явища тероризму, антиглобалізму, тощо;

¨ вміти синтезувати набуті знання з фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприймання, вибудовувати на основі отриманих та засвоєних знань власну позицію і обстоювати її;

¨ вміти пов’язувати набуті теоретичні знання із реаліями сучасного суспільного буття; правильно позиціонувати себе в публічній сфері та уникати маніпуляцій, гомогенного тиску та спроб уніфікації;

¨ розпізнавати особливості різних владних відносин, їх джерела, специфіку всякої влади; усвідомлювати себе не лише об’єктом тиску та управління, а і активним суб’єктом, що формує власний та спільний життєвий простір, будучи носієм певної культури та світогляду, притаманних певному етносу чи народу;

¨ орієнтуватися в особливостях прийняття значимих в житті індивіда чи колективу рішень, чинниках, що визначають процес прийняття рішень; усвідомлювати зміст поняття «приватний інтерес», його джерело.

Вивченню дисципліни передують курси:

«Філософії», «Політології», «Соціології», «Філософії науки», «Логіки», «Релігієзнавства», «Історії української та зарубіжної культури». Набуті знання з зазначених дисциплін тією чи іншою мірою виступають в якості основи або сприяють засвоєнню матеріалу зі спецкурсу «Екологія свідомості». Певна суміжність гуманітарних дисциплін сприяє продуктивному посиланню та пошуку опори на раніше засвоєний досвід студентів під час опанування ними особливостей функціонування публічної та приватної сфер людського буття, відтвореної і репрезентованої в культурі, філософії, релігії та науці.

У результаті вивчення курсу студент повинен:

знатиосновні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми; визначення фундаментальних світоглядних категорій, на основі яких розкривається зміст спецкурсу «Екологія свідомості»; орієнтири та особливості структурування і викладу інформації в першоджерелах та основній сучасній філософській, науковій та суміжній літературах;

вмітисинтезувати набуті знання, як в ході опанування спецкурсу «Екологія свідомості», так і з фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття; застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного буття в усіх його проявах та формах; формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

Запропонована програма спецкурсу «Екологія свідомості» має дати студентам цілісний виклад основних проблем екзистенційного простору індивіда та спільного світу помешкання на рівні виваженого, ідеологічно не заангажованого сучасного бачення ситуації людини в світі, ознайомити студентів із наявними різноманітними інформаційними джерелами, концепціями і вченнями в їх поліфонічному і плюралістичному звучанні, яке допомагає альтернативному сприйняттю і осмисленню буття.

Інформаційною та методичною базою для розробки та формування змісту спецкурсу «Екологія свідомості» послугувала низка Навчальних програм з нормативних дисциплін для вищих закладів освіти, таких як «Політологія», «Філософія», «Релігієзнавство», «Загальна психологія», «Медична психологія», «Етика», «Естетика», а також окремих філософських дисциплін.

ЗМІСТ КУРСУ «Екологія свідомості»

Модуль І

Есенційний та екзистенційний виміри людини