Сучасна українська наука і освіта: досягнення і перспективи.

Розвиток України як незалежної, демократичної, економічно стабільної держави Європи і світу неможливо уявити без повноцінного розвитку освіти й науки.

Зараз у сфері освіти України відбуваються такі процеси:

— демократизація середньої й вищої школи;

— запровадження різноманітних форм шкільної освіти з урахуванням інтересів і здібностей учнів (гімназії, ліцеї, коледжі, спеціалізовані класи в загальноосвітніх школах);

— забезпечення свободи творчості педагогів (відмова від єдиних догматичних програм, підручників, методик).

З 2001 р. набрав чинності Закон України «Про загальну середню освіту», який передбачає демократизацію, гуманітаризацію системи освіти і введення 12-річного терміну навчання - в середній школі. У загальноосвітніх закладах України введено 12-бальну шкалу оцінювання навчальних досягнень учнів. Особливу роль у впроваджені в освіті України стандартів епохи інформаційного суспільства відіграє Національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та основні напрямки розвитку освіти в Україні, ураховуючи досвід реформування освіти європейських країн. Протягом червня—жовтня 2001 р. педагоги України активно обговорювали проект доктрини, вносили зауваження та пропозиції. Проект доктрини був ухвалений під час роботи у Києві 7—9 жовтня 2001 р. II Всеукраїнського з'їзду працівників освіти. У роботі з'їзду взяли участь майже 2 тис. педагогів України. Вони обговорювали питання поліпшення навчально-виховного процесу, виховання освіченого, фізично та духовно здорового громадянина України. У 2002 р. було прийнято програму «Вчитель» на 2003—2012 рр. та програму розвитку позашкільних закладів. Перспективним напрямком розвитку системи дошкільної освіти є збільшення показників охоплення дітей дошкільною освітою та залучення до навчання у дитячих садках дітей п'ятирічного віку.

Із вересня 2003 р. розпочався перехід старшої школи на профільне навчання. У загальноосвітніх навчальних закладах відкрито класи різних профілів: універсального, суспільно-гуманітарного, природничо-математичного, технологічного, спортивного та інших.

Важливим етапом на шляху реформування середньої освіти є прийняття Державного стандарту основної і старшої школи (січень 2004 р.) та Державного стандарту для дітей, що потребують корекції здоров'я.

Із 2004 р. започатковано експеримент щодо впровадження зовнішнього стандартизованого тестування, що дозволить надати рівні можливості для здобуття випускниками шкіл вищої освіти. Із 2007 р. очікується обов'язкове тестування випускників.

Завершився перехід початкової школи на чотирирічний термін навчання і розпочався перехід основної школи (5—9 класи) на новий зміст навчання.

З метою безперебійного і безпечного підвозу учнів сільської місцевості до місця навчання прийняті державна і регіональні (обласні) програми «Шкільний автобус». Продовжується реалізація Програми інформатизації та комп'ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів, що дозволило створити сучасні комп'ютерні класи, підключити їх до мережі Інтернет, придбати ліцензовані програми.

Перспективним напрямом у роботі професійно-технічних навчальних закладів є апробація нових програм та забезпечення ринку праці кваліфікованими робітниками.

Відбуваються зміни в роботі вищої школи: уведення обов'язкового вступного іспиту з української мови, створення кафедр історії України та українознавства; контрактна форма навчання; відкриття приватних ВЗО (Києво-Могилянська академія в Києві, Українська народна академія в Харкові); скорочення підготовки фахівців на вечірній та заочній формах навчання, продовжується впровадження предметно-модульної системи навчання.

В Україні діє Державна програма відродження й розвитку освіти національних меншин :— кримських татар, болгар, євреїв, поляків. Країна має солідний науковий потенціал. Сучасний науковий комплекс України складається з науково-дослідних інститутів, ВЗО, проектно-конструкторських і технологічних бюро. АН України, яка в 1994 р. одержала статус національної (НАНУ), є провідним і координаційним науковим центром країни.

Установи НАНУ розташовані на всій території держави, найбільше їх в Києві. У Західному науковому центрі діють 18, у Північно-Східному — 16 установ НАНУ. НАНУ має багато чинних угод з академіями наук, авторитетними науковими товариствами і провідними університетами Росії, країн Європи, США.

Установлено тісні зв'язки з науковими центрами української діаспори: Українським вільним університетом у Мюнхені, Українським інститутом при Гарвардському університеті (США), Канадським інститутом українських студій. Наукові розробки Національного космічного агентства України дозволяють досліджувати й освоювати космічний простір. Україна бере участь у міжнародній програмі ракетно-космічного комплексу морського базування «Морський старт» і у програмі «Глобалстарт».

Конструкторські бюро заводів ім. Антонова, ім. Малишева, «Південмаш», "Мотор-Січ" створюють сучасну цивільну й військову техніку. Підтримуються контакти з державними та науковими установами США в галузі академічної та прикладної космічної науки, здійснюються спільні розробки космічних кораблів. Підписано угоду між Інститутом електрозварювання ім. Патона і НАСА про розробку технології космічного зварювання.

Останнім часом в Україні приділяється велика увага розвиткові біокібер-нетики, проблемам штучного інтелекту та розробки відповідних інформаційних технологій. Плідно працюють вчені над розв'язанням проблем трансплантації внутрішніх органів, зокрема серця. Значних успіхів у цій роботі здобув колектив українських кардіологів Інституту ім. М. Амосова АМНУ. Проводиться розробка наукових досліджень в галузі мембранних технологій.

Активно працюють наукові установи Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки України та регіональних наукових центрів. Так, наприклад, з квітня 2003 р. в Харківській області розпочато спільну роботу обласної державної адміністрації, Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України щодо розвитку регіонального комплексу: освіта, наука, виробництво — забезпечення ресурсами інноваційного розвитку. Така робота на місцях за участю керівників регіонів, науковців, керівників установ освіти і науки та підприємців сприяє успішному вирішенню проблем інноваційного розвитку областей і районів України.

Україна уклала Болоньську угоду щодо інтеграції вищої освіти в єдиний європейський освітній процес. Здійснюється активне реформування системи вищої освіти.

Висновок. Освіта й наука мають стати двигуном динамічного розвитку, основою престижу й безпеки України. Для цього органам державної влади необхідно зупинити руйнівні процеси в цих сферах духовного життя суспільства, надати серйозну допомогу в їхньому реформуванні й перетворити освіту й науку на пріоритетні галузі економіки.

Дати: 2001 р., 7—9 жовтня 2001 р., 2004 р.

■ Поняття, терміни, назви: НАНУ, Національна доктрина розвитку освіти, Болоньська угода.

Білет 16