Вимоги до написання рефератів та реферативних робіт
1. Реферат оцінюється викладачем. Критеріями оцінки виступають:
· змістовність;
· ступінь самостійності;
· вміння під час обговорювання реферату обгрунтувати положення та висновки що містяться у роботі, конкретно і коротко відповідати на питання, що виникли;
· довести вагомі аргументи на користь підтриманих суперечливих чи дискусійних положень;
· додержання вимог що до оформлення роботи і перш за все - науково-довідкового апарату.
2. Реферат повинен мати деякі обов’язкові елементи структури:
· титульний аркуш;
· зміст роботи, з вказанням сторінок;
· перелік умовних скорочень (якщо в цьому є необхідність);
· вступ;
· основна частина ( складається з кількох розділів);
· висновки;
· список використаних джерел та літератури;
· додатки.
3. Титульний лист реферату обов’язково містить найменування Міністерства освіти і науки, Донецького Державного університету управління та кафедри соціології управління, тип роботи, назву роботи, назву навчальної дисципліни, прізвище та ініціали автора роботи; прізвище, ініціали, науковий ступень та посаду наукового керівника; місто і рік.
4. Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають окремий заголовок), висновків, списку джерел та літератури, додатків та ін.
5. Вступ, як правило складає 15-20% загального об’єму роботи. Він повинен мати певну структуру, обумовлену науковою логікою:
· актуальність теми;
· ступень її вивченості в спеціальній науковій літературі;
· визначення мети та завдань дослідження;
· огляд джерельної бази дослідження;
· практичне значення отриманих результатів, їх апробація, публікації (якщо є).
Основна частина реферату повинна містити результати аналізу не менше ніж п’яти джерел; якщо йдеться про першоджерела, то можна обмежитися одним чи двома.
Висновки реферату містять особисті результати, до яких дійшов автор у ході опрацювання джерел.
6. Під час використання цитат необхідно мати на увазі декілька рекомендацій:
· не слід вживати дві і більш цитат підряд;
· немає потреби за допомогою посилань на авторитети підтверджувати наочні істини;
· не можна закінчувати окремі розділи цитатами, бо натомість повинні бути власні висновки за змістом розділу;
· немає сенсу використовувати занадто великі цитати;
· небажано приводити цитати з одного джерела, монографії, статті (за винятком випадків, коли досліджується одне джерело і таке інше).
7. Посилання на використані в рефераті джерела мають бути оформлені наступним чином: перша цифра у квадратних дужках вказує на номер джерела у списку використаної літератури, цифри після літери “с” вказують сторінку чи обсяг сторінок з відповідного джерела, на які посилається автор реферату чи контрольної роботи. Наприклад: [7, с. 34], або [7, с. 34 - 36].
8. Джерела у списку використаної літератури можуть бути розташовані як за алфавітом, так і по мірі їх появи у тексті реферату чи контрольної роботи. У першому випадку, роботи одного й того ж автора слід розташовувати за роком видання; якщо автори та рік видання декількох робіт співпадають, їх розташовують за алфавітом по назві роботи.
9. Загальний обсяг реферату чи реферативної роботи повинний складати 10-15 друкованих сторінок тексту на аркушах формату А4 (поля: 2 / 2 / 3 / 1) через 1,5 інтервали 14-м кеглем.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ З ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТОЛОГІЯ»
1.Основні етапи розвитку політичної науки.
2.Основні парадигми і школи політології.
3.Політологія замість ідеології: чи необхідна політична освіта демократичному суспільству?
4.Хто є хто у світовій політичній науці.
5.Методика політологічного дослідження.
6.Політологія в системі гуманітарної освіти.
7.Порівняльна і прикладна політологія.
8.Співвідношення політології і політичної антропології.
9.Системний підхід і комп'ютерне моделювання в політичному прогнозуванні.
10.Політична наука в сучасній Україні: основні завдання, шляхи розвитку і перспективи.
11.Принцип справедливості в «ідеальній державі» Платона.
12.Вчення Аристотеля про найкращий устрій суспільства.
13.Мораль і політика у вченнях Конфуція і Макіавеллі.
14.Ідеї Ш. Монтеск'є про поділ влади.
15.Порівняльний аналіз вчень про державу Т. Гоббса і Дж. Локка.
16.Консервативна думка в Росії: М. Данилевський, К. Леонтьев, К. Победоносцев.
17.Політичні ідеї російського післяжовтневого зарубіжжя (М. Бердяєв, С. Франк, Г. Федотов, И. Ільїн).
18.Ідейна боротьба в українській політичній думці початку ХХ ст.: «самостійники» і «автономісти» (М. Міхновський, Д. Донцов, М. Грушевський, В. Вінниченко).
19.«Український титан» М.П. Драгоманов і його погляди на політику.
20.Дослідження проблем влади в українській політичній думці (В. Ліпинський, М. Хвилевий).
21.У джерел элітизму: Парето, Моска, Міхельс.
22. Українська історія з погляду концепції циркуляції еліт.
23. Реформи в пострадянській Україні: чи відбулася зміна еліт?
24. Політичні портрети сучасних українських лідерів.
25.Лобізм у політичному житті західних країн.
26.Теорії соціальних класів: між Марксом і Вебером.
27. Соціальні групи і політична поведінка.
28.Сучасні концепції еліти.
29.Харизматичне лідерство.
30.Політико-психологічні концепції лідерства.
31.Партійні орієнтації українського електорату.
32.Порівняльний аналіз партійних систем у країнах СНД.
33.Порівняльна характеристика партійних систем у розвинутих і перехідних суспільствах.
34.Електоральні стратегії українських партій.
35.Партія як соціальний і правовий інститут.
36.Партії на виборах, у парламенті й уряді.
37.«Залізний закон олігархізації» Р. Міхельса.
38.Опозиція і її роль у політичному житті.
39.Групи інтересів в українській політиці: структура, механізм діяльності, ефективність.
40.У джерел партології: Дж. Брайс, Р. Міхельс, М. Острогорський.
41.Формування громадянського суспільства в сучасній Україні: проблеми і перспективи.
42.Структурний функціоналізм як методологічна основа теорії політичної системи.
43.Порівняльний аналіз концептуальних моделей політичних систем Д. Істона і Г. Алмонда.
44.Концепція громадянського суспільства: ідейні джерела й основні віхи формування.
45.Громадянське суспільство в країнах Заходу, Сходу, Африки і Латинської Америки.