Цінні пепери як обєкт інвестицій: акції

Далі більш детально зупинимося на характеристиці кож­ного виду цінних паперів.

Акція— це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій.

Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кож­ну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбан­ня акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів. По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні ак­ціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.

Привілейовані акції можуть випускатися з фіксованим у процентах до їх, номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначе­ному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі коли прибуток відпо­відного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейова­них акціях провадиться за рахунок резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, по простих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованих акціях, власникам останніх може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.

Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 процентів статутного фонду акціонерного това­риства. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства.

Власник акції має право на частину прибутку акціонер­ного товариства (дивіденди), на участь в управлінні товариством (крім власника привілейованої акції), а також інші права, перед­бачені цим Законом, іншими законодавчими актами України, а також статутом акціонерного товариства.

Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція нале­жить кільком особам, усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або че­рез спільного представника.

Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна дер­жавного підприємства (у разі перетворення його в акціонерне то­вариство). Додатковий випуск акцій можливий у тому разі, коли попередні випуски акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної. Забо­роняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних із гос­подарською діяльністю акціонерного товариства.

Дивіденди по акціях виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому стату­том акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законо­давством податків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський кредит.

69. Цінні пепери як обєкт інвестицій: Облігації зовнішніх державних позик України— це цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондо­вих ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.

Облігації зовнішніх державних позик України можуть деномінуватися у конвертованій іноземній валюті і випускатися процентними, дисконтними та можуть бути іменними або на пред'явника, з вільним або обмеженим колом обігу.

Вони оплачуються виключно в конвертованій іноземній валюті відповідно до умов їх випуску. Емітентом облігацій зовніш­ніх державних позик України є держава в особі Міністерства фінан­сів України. Грошові кошти, одержані від розміщення таких облі­гацій, спрямовуються виключно до Державного бюджету України.

Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України в межах передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України приймається Кабінетом Мі­ністрів України щодо кожного випуску.

Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних по­зик України оформляється постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни, якою затверджуються умови випуску. Умовами випуску облігацій зовнішніх державних позик України визначаються за­гальний обсяг випуску, номінальна вартість однієї облігації, ва­люта, в якій деномінуються облігації, строк виплати та розмір доходу, строк погашення тощо.

Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних по­зик України поза межами передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансуван­ня дефіциту Державного бюджету України має визначати мету ви­пуску, джерело погашення та підлягає затвердженню Верховною Радою України і набирає чинності після такого затвердження.

Первинне розміщення, обслуговування та погашення об­лігацій зовнішніх державних позик України здійснює Міністерст­во фінансів України. З цією метою Міністерство фінансів України може залучати банки, інвестиційні компанії тощо. Відносини між Міністерством фінансів України і такими організаціями регулю­ються відповідними угодами згідно із законодавством України.

Виплата доходів і погашення облігацій зовнішніх дер­жавних позик України здійснюються виключно за кошти або за інші облігації державних позик за добровільною згодою сторін.

Казначейські зобов'язання України— вид цінних папе­рів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінан­сового доходу.

Випускаються такі види казначейських зобов'язань:

а) довгострокові — від 5 до 10 років;

б) середньострокові — від 1 до 5 років;

в) короткострокові — до одного року.

Рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів Украї­ни.

Рішення про випуск короткострокових казначейських зобов'язань приймається Міністерством фінансів України. У рі­шенні про випуск казначейських зобов'язань визначаються умо­ви їх випуску.

Порядок визначення продажної вартості казначейських зобов'язань встановлюється Міністерством фінансів України ви­ходячи з часу їх придбання.

Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямову­ються на покриття поточних видатків республіканського бюджету.

Виплата доходу по казначейських зобов'язаннях та їх погашення здійснюються відповідно до умов їх випуску, затверд­жених: по довгострокових і середньострокових зобов'язаннях — Кабінетом Міністрів України, короткострокових — Міністерст­вом фінансів України.

Наши рекомендации