Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта

,, Нормативно-правові акти (закони та підзаконні акти) переважно містять значну кількість правових норм, які так або інакше пов'язані із предметом правового регулювання цього акта. У кодексах систематизований такий обсяг пра­вових приписів, які охоплюють своєю регулятивною дією галузі або підгалузі права.

Нормотворча юридична техніка виробила найбільш раціональні способи розташування правових норм у нор­мативно-правових актах, що забезпечують певну структу­ру цих актів і зручність користування нормативно-право­вим матеріалом. Структурно нормативно-правові акти складаються із загальної і особливої частин, розділів і глав. Первинною ж складовою є стаття нормативно-правового акта (у підзаконних нормативно-правових актах — пункт). У статті може міститися одна або кілька правових норм.

Можливі такі варіанти співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта:

1) в одній статті міститься одна норма права. При­
клад — ст.432 Кримінального кодексу України «Мародер­
ство»: «Викрадання на полі битви речей, що знаходяться
при убитих або поранених (мародерство), — карається по­
збавленням волі на строк від трьох до десяти років». Стат­
тя містить: гіпотезу — поле битви і майно, що знаходиться
при убитих і поранених (інакше кажучи, більше ніде маро­
дерство неможливе); диспозицію — заборону викрадання
речей; санкцію — міру відповідальності за це діяння;

2) в одній статті міститься кілька норм права. У тако­
му разі норми права регулюють кілька правових відносин,
що об'єднуються єдиною життєвою ситуацією. Наприклад,

ст. 185 Кримінального кодексу України, що складається з п'яти частин, об'єднує всі варіанти правового реагування на здійснення крадіжки. Цей варіант співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта є найбільш поши­реним;

3) елементи однієї норми права розташовані в кількох статтях. Цей варіант має місце у тому випадку, коли елементи правової норми (гіпотези, диспозиції, санкції) за допомогою прямих відсилань або бланкетного прийому виражені в інших нормах права. Наприклад, ст.328 Кри­мінального кодексу України «Розголошування державної таємниці» є відсильною. Ця стаття застосовується тільки в тому випадку, якщо вказане у ній діяння не містить ознак державної зради або шпигунства (відповідно — ст.111 і ст.114 КК України). Прикладом бланкетного способу ви­кладення правової норми є ст.286 Кримінального кодексу України «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспорт­ними засобами». Для того щоб правильно застосувати цю норму, слід звернутися до іншого нормативно-правового акта, а саме — Правил дорожнього руху.

Питання та завданнядля самоконтролю

1.Дайте визначення норми права, та охарактеризуйте
її ознаки.

2. Складіть схему «Класифікація правових норм».

3. Прокласифікуйте нижченаведену правову норму за
всіма відомими вам критеріями:

«Кожен має право на відшкодування за рахунок держа­ви чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місце­вого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень».

4. Дайте визначення гіпотези, диспозиції, санкції та
назвіть їхні різновиди.

5. У нижченаведеній правовій нормі визначте структуру
та визначте вид кожного структурного елемента:

«Умисне перешкоджання законній професійній діяль­
ності журналіста — .„

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років».

6. Охарактеризуйте способи викладення норм права.

7. Визначте співвідношення норми права і нормативно-
правового акта у ст.20 Конституції України, ст.186 Кри­
мінального кодексу України, ст.173 Кодексу про адміні­
стративні правопорушення, ст.654 Цивільного кодексу
України.

Нормативні джерела

Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

Про внесення змін до Конституції України: Закон Укра­їни від 8 грудня 2004 р.// Відомості Верховної Ради Укра­їни. — 2005. — № 2. — Ст.44.

Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квіт­ня 2001 р. (зі змінами і доповненнями) // http://portal.rada.

gov.ua

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон Української РСР від 7 грудня 1984 р. (зі змінами і доповненнями)// http://portal.rada.gov.ua

Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р.// http://portal.rada.gov.ua

Додатковалітература

Егоров А.В. Дефинитивная норма права: Автореферат дисс. канд.юрид.наук.— СПб, 2004. — 21 с(www.law.edu. ru/book/book. asp?bookID=l 201134)

Жинкин С. А. Некоторые аспекты понятия эффективнос­ти норм права // Правоведение. — 2004. — № 1 (252). — С. 191-196.

Капустина М.А. Юридические нормы и социальное вре­мя //Гос. и право на рубеже веков. — СПб, 2000. — С.110-111.

Кудрявцев Ю.В. Нормы права как социальная инфор­мация. — М.: Юрид.лит., 1981. — 144 с.

Мингазов Л.Х. Эффективность норм международного права /Науч. ред. Ю.Я. Баскин. — Казань: Изд-во Казанск ун-та, 1990.— 207 с.

Недбайло П.Е. Советские социалистические правовые нормы. — Львов : Изд-во Львовского ун-та, 1959. — 169 с.

Сенякин И.Н. Специальные нормы советского права / Под ред. М.И. Байтина. — Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1987.— 97 с.

Чечина Н.А. Норма права и судебное решение //Рос­сийский ежегодник гражданского и арбитражного процес­са. 2002-2003. № 2. — СПб: Изд.Дом Санкт-Петербург, гос. ун-та, 2004. — С. 656-721.

Розділ 14 СИСТЕМА ПРАВА