Про порядок здійснення помилування

1. Відповідно до пункту 27 статті 106 Конституції України помилування здійснює Президент України.

2. Помилування засуджених здійснюється у вигляді:

заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк;

повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання;

заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням;

(Абзац п'ятий пункту 2 виключено на підставі Указу Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )

3. Право на клопотання про помилування має особа, яка:

а) засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;

б) засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування;

в) засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо відповідна установа цієї держави погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування;

г) відбула покарання в Україні.

З клопотаннями про помилування можуть звертатися також захисник, батьки, дружина (чоловік), діти, законний представник, громадські організації тощо.

4. Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили.

У разі засудження особи до довічного позбавлення волі клопотання про помилування її може бути подано після відбуття нею не менш як двадцять років призначеного покарання. ( Абзац другий пункту 4 в редакції Указу Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )

5. Підготовку матеріалів для розгляду клопотань про помилування та з'ясування ставлення засудженого до помилування здійснює Управління з питань помилування Адміністрації Президента України (далі - Управління з питань помилування).

6. Управління з питань помилування має право витребувати від суду, прокуратури, органів юстиції, внутрішніх справ, установ, у яких відбувають покарання засуджені, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування матеріали, необхідні для розгляду клопотань про помилування, їхню думку про доцільність застосування помилування, а також доручати їм проведення перевірок окремих питань.

У виняткових випадках, коли засуджений не перебуває під вартою, виконання вироку щодо нього може бути відстрочено до розгляду клопотання про помилування.

7. Клопотання про помилування, що подає засуджений через установу виконання покарань або інший орган, який відає виконанням вироку, надсилається до Адміністрації Президента України разом з копіями вироку, ухвали і постанови судів, докладною характеристикою про роботу і поведінку засудженого із зазначенням думки керівника цієї установи або органу і, як правило, думки спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті клопотання та іншими документами і даними, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

8. Підготовлені Управлінням з питань помилування матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія).

9. Комісію утворює Президент України у складі голови, двох заступників голови і членів Комісії.

Обов'язки секретаря Комісії виконує один із членів Комісії.

У засіданнях Комісії можуть брати участь народні депутати України.

10. Засідання Комісії проводить голова Комісії або за його дорученням один із заступників голови Комісії.

Пропозиції Комісії щодо розгляду клопотань про помилування вносяться до протоколу, який підписують усі члени Комісії.

11. Про свою роботу Комісія періодично інформує Президента України.

12. Під час розгляду клопотань про помилування враховуються:

характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа засудженого, його поведінка, ставлення до праці, участь у громадському житті в місцях відбування покарання, строк відбутого покарання та інші обставини; ( Абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )

думка керівника установи виконання покарань або іншого органу, який відає виконанням вироку, спостережної комісії, служби у справах неповнолітніх, громадських організацій і трудових колективів, а в необхідних випадках також думка місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування.

13. Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках. ( Пункт 13 в редакції Указу Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )

14. Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення, відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, вносяться на розгляд Комісії лише за наявності надзвичайних обставин.

Про інші клопотання, що не підлягають задоволенню, Управління з питань помилування доповідає Комісії і про результати розгляду повідомляє заявників.

15. Розглянувши клопотання про помилування і матеріали, підготовлені Управлінням з питань помилування, Комісія вносить Президентові України пропозицію про застосування помилування. Про клопотання, в яких Комісією не знайдено підстав для помилування, Управління з питань помилування інформує Президента України.

16. Про помилування засудженого Президент України видає Указ.

17. У разі відхилення клопотання про помилування повторне клопотання особи, засудженої за особливо тяжкий злочин, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії, як правило, не раніш як через рік, а особи, засудженої за інший злочин, - не раніш як через шість місяців з часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням. ( Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )

18. Укази Президента України про помилування засуджених для виконання надсилаються:

щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, виправних робіт, обмеження волі, які відбувають покарання, - Державному департаменту України з питань виконання покарань; ( Абзац другий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )

щодо осіб, які покарання не відбувають або засуджені до інших мір покарання, не пов'язаних з позбавленням волі, про звільнення від додаткових мір покарання, - відповідним судам; ( Абзац третій пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )

щодо осіб, засуджених до відбування покарання у дисциплінарному батальйоні або службового обмеження для військовослужбовців, - Міністерству оборони України. (Абзац четвертий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )

Крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України для відома.

19. Органи, на які покладено виконання указів Президента України про помилування засуджених, повідомляють Адміністрацію Президента України про їх виконання.

20. Контроль за виконанням указів Президента України про помилування здійснює Управління з питань помилування.

Глава Адміністрації

Президента України В.ЛИТВИН

Указ Президента України “Про помилування БОРДОНОСА М. П., БУГАЄНКО Г. В. та інших засуджених”

Розглянувши клопотання про помилування осіб, засуджених судами України, пропозиції Комісії у питаннях помилування та беручи до уваги відповідно характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу засуджених, їх сімейний стан, поведінку і ставлення до праці до вчинення злочину та після засудження, строк відбування покарання, покриття шкоди й інші обставини, думку адміністрації виправно-трудових установ,виконкомів місцевих Рад народних депутатів, спостережних комісій і комісій у справах неповнолітніх, громадських організацій і трудових колективів, а також висновки Прокуратури України і Міністерства внутрішніх справ України, помилувати:

1. БОРДОНОСА Миколу Петровича, 1966 року народження, засудженого вироком Куликівського районного народного суду Чернігівської області від 25 січня 1990 р., - міру покарання скоротити до двох років і шести місяців позбавлення волі.

2. БУГАЄНКО Галину Василівну, 1959 року народження, засуджену вироком Одеського обласного суду від 18 лютого 1987 р., - основну міру покарання скоротити до восьми років позбавлення волі.

3. ВАЩЕНКО Ірину Миколаївну, 1946 року народження, засуджену вироком Волинського обласного суду від 10 лютого 1986 р., - основну міру покарання скоротити до десяти років позбавлення волі.

4. ВЕРБОВЕЦЬКОГО Федора Васильовича, 1956 року народження, засудженого вироком Теребовлянського районного народного суду Тернопільської області від 9 квітня 1991 р., -призначену судом міру покарання замінити на два роки виправних робіт за місцем праці з відрахуванням десяти процентів заробітку в доход держави.

5. ГАЙДУКА Юрія Олександровича, 1967 року народження, засудженого вироком Ленінського районного народного суду м.Запоріжжя від 28 грудня 1989 р., - основну міру покарання скоротити до чотирьох років позбавлення волі.

6. ГЕЛЬМАН Лілію Йосипівну, 1938 року народження, засуджену вироком Харківського обласного суду від 18 жовтня 1985 р., - основну міру покарання скоротити до дев'яти років позбавлення волі.

7. ГРЕБЕННИКОВА Анатолія Івановича, 1949 року народження, засудженого вироком Шевченківського районного народного суду м.Львова від 1 липня 1985 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком три роки.

8. ДАНИЛИЦЬКОГО Сергія Степановича, 1963 року народження, засудженого вироком Жовтневого районного народного суду Миколаївської області від 27 березня 1990 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком два роки.

9. ДВОРНИКОВА Олександра Тихоновича, 1946 року народження, засудженого вироком Єнакіївського міського народного суду Донецької області від 4 листопада 1989 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком один рік.

10. ДЕРКАЧА Бориса Єгоровича, 1951 року народження, засудженого вироком Чорнобаївського районного народного суду Черкаської області від 31 березня 1989 р., - міру покарання скоротити до п'яти років позбавлення волі.

11. ДОЦЕНКА Сергія Івановича, 1968 року народження, засудженого вироком Московського районного народного суду м. Києва від 20 березня 1991 р., - невідбуту частину міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком один рік.

12. ЖИРНОВА Юрія Михайловича, 1962 року народження, засудженого вироком постійної сесії Харківського обласного суду від 8 грудня 1989 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на два роки виправних робіт за місцем проживання з відрахуванням десяти процентів заробітку в доход держави.

13. ЗАПАРИНЮКА Романа Васильовича, 1947 року народження, засудженого вироком Івано-Франківського обласного суду від 23 травня 1984 р., - основну міру покарання скоротити до дванадцяти років позбавлення волі.

14. ЗАХВАТОВА Андрія Юрійовича, 1973 року народження, засудженого вироком Краматорського міського народного суду Донецької області від 20 березня 1990 р., - основну міру покарання скоротити до трьох років позбавлення волі.

15. ЗУБКА Руслана Дмитровича, 1967 року народження, засудженого вироком Шепетівського районного народного суду Хмельницької області від 21 червня 1990 р., - основну міру покарання скоротити до двох років позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці.

16. ІВАНОВУ Лілію Іванівну, 1963 року народження, засуджену вироком Красногвардійського районного народного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 1987 р. - основну міру покарання скоротити до шести років позбавлення волі.

17. ІЩЕНКА Романа Анатолійовича, 1967 року народження, засудженого вироком Апостолівського районного народного суду Дніпропетровської області від 7 червня 1991 р., - невідбуту частину міри покарання замінити на один рік виправних робіт за місцем проживання з відрахуванням п'ятнадцяти процентів заробітку в доход держави.

18. КАГОТОНЕНКА Миколу Олександровича, 1952 року народження, засудженого вироком Солонянського районного народного суду Дніпропетровської області від 2 липня 1990 р., - невідбуту частину міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком три роки.

19. КОВЕРНИКА Анатолія Івановича, 1969 року народження, засудженого вироком Прилуцького районного народного суду Чернігівської області від 12 вересня 1989 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком один рік.

20.КОЛУПАЄВУ Алефтину Василівну, 1952 року народження, засуджену вироком Гуляйпільського районного народного суду Запорізької області від 15 грудня 1986 р., - основну міру покарання скоротити до семи років позбавлення волі.

21. КОРОТКЕВИЧ Марію Антонівну, 1944 року народження, засуджену вироком Київського міського суду від 16 вересня 1986 р., - основну міру покарання скоротити до десяти років позбавлення волі.

22. КРИВОРУЧКА Сергія Олександровича, 1974 року народження, засуджену вироком - Богунського районного народного суду м. Житомира від 2 березня 1989 р., - міру покарання скоротити до чотирьох років позбавлення волі.

23. ЛИСАКА Олександра Олександровича, 1950 року народження, засудженого вироком Закарпатського обласного суду від 14 серпня 1985 р., - основну міру покарання скоротити до дев'яти років позбавлення волі.

24. ЛОЗОВИЧА Миколу Михайловича, 1942 року народження, засудженого вироком Херсонського обласного суду від 4 квітня 1986 р., - основну міру покарання скоротити до восьми років позбавлення волі.

25. ЛОМАГУ Віктора Миколайовича, 1955 року народження, засудженого вироком Мукачівського міського народного суду Закарпатської області від 3 квітня 1991 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на два роки виправних робіт за місцем проживання з відрахуванням двадцяти процентів заробітку в доход держави.

26.ЛУЧКА Атиллу Петровича, 1972 року народження, засудженого вироком Ужгородського міського народного суду Закарпатської області від 26 жовтня 1990 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на один рік виправних робіт за місцем проживання з відрахуванням десяти процентів заробітку в доход держави.

27. ЛЯВДАНСЬКОГО Володимира Борисовича, 1955 року народження, засудженого вироком Магдалинівського районного народного суду Дніпропетровської області від 30 січня 1987 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком два роки.

28. МАЗУРЕНКА Михайла Петровича, 1948 року народження, засудженого вироком Вінницького обласного суду від 2 вересня 1987 р., - основну міру покарання скоротити до п'яти років позбавлення волі.

29. МАРТИНЮКА Сергія Степановича, 1966 року народження, засудженого вироком Ленінградського районного народного суду м.Києва від 13 грудня 1989 р., - основну міру покарання скоротити до двох років і шести місяців позбавлення волі.

30. ПАНЦУЛАЯ Руслана Шотовича, 1967 року народження, засудженого вироком Рубіжанського міського народного суду Луганської області від 3 січня 1991 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на один рік виправних робіт за місцем проживання з відрахуванням десяти процентів заробітку в доход держави.

31.ПЕТРІВА Ярослава Михайловича, 1956 року народження, засудженого вироком Бориславського міського народного суду Львівської області від 30 серпня 1991 р., - основну міру покарання замінити на два роки виправних робіт за місцем праці з відрахуванням десяти процентів заробітку в доход держави.

32. ПОГРЕБНОГО Григорія Павловича, 1955 року народження, засудженого вироком Київського обласного суду від 1 листопада 1984 р., - основну міру покарання скоротити до дев'яти років позбавлення волі.

33. ПОДІЛЬНИКА Леонтія Ільковича, 1957 року народження, засудженого вироком Чуднівського районного народного суду Житомирської області від 14 червня 1991 р., - призначену судом міру покарання замінити на два роки виправних робіт за місцем праці з відрахуванням десяти процентів заробітку в доход держави.

34. ПОЧТАРЯ Бориса Ароновича, 1939 року народження, засудженого вироком Київського міського суду від 21 травня 1984 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком два роки.

35. ПУТИВСЬКОГО Сергія Григоровича, 1957 року народження, засудженого вироком Харківського обласного суду від 9 квітня 1985 р., - основну міру покарання скоротити до дев'яти років позбавлення волі.

36. РОМАНЮК Парасковію Осипівну, 1952 року народження, засуджену вироком Надвірнянського районного народного суду Івано-Франківської області від 18 липня 1988 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком два роки.

37. СЕНИКА Володимира Івановича, 1961 року народження, засудженого вироком Барського районного народного суду Вінницької області від 16 серпня 1990 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком два роки.

38. СЕРЕДУ Володимира Миколайовича, 1972 року народження, засудженого вироком Павлоградського народного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 1989 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком один рік.

39. СКУРАТОВА Валентина Олександровича, 1973 року народження, засудженого вироком Олександрійського міського народного суду Кіровоградської області від 12 січня 1990 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком один рік.

40. СНІЖКА Володимира Вікторовича, 1972 року народження, засудженого вироком Красногвардійського районного народного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 1988 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком два роки.

41. СТАШЕНКА Олексія Івановича, 1965 року народження, засудженого вироком Христинівського районного народного суду Черкаської області від 25 травня 1988 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком два роки.

42. СТЕФУРАКА Андрія Дмитровича, 1956 року народження, засудженого вироком Богородчанського районного народного суду Івано-Франківської області від 28 червня 1990 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на два роки виправних робіт за місцем проживання з відрахуванням десяти процентів заробітку в доход держави.

43. СТРУМІНСЬКОГО Степана Григоровича, 1929 року народження, засудженого вироком Івано-Франківського обласного суду від 23 грудня 1985 р., - міру покарання скоротити до семи років позбавлення волі.

44. ТЕРЗІ Івана Кириловича, 1951 року народження, засудженого вироком Чернігівського районного народного суду Запорізької області від 31 жовтня 1986 р., - невідбуту частину міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком два роки.

45. ТОМАХА Олега Августовича, 1950 року народження, засудженого вироком Харківського обласного суду від 28 серпня 1985 р., - основну міру покарання скоротити до десяти років позбавлення волі.

46. ТУРОВЦЯ Миколу Андрійовича, 1959 року народження, засудженого вироком Ніжинського міського народного суду Чернігівської області від 25 жовтня 1989 р., - від дальшого відбування основної міри покарання звільнити.

47. УРАЗКІНА Василя Йосиповича, 1956 року народження, засудженого вироком Харцизького народного суду Донецької області від 26 листопада 1986 р., - міру покарання скоротити до восьми років позбавлення волі.

48. ФОПЛЯ Володимира Івановича, 1956 року народження, засудженого вироком Чаплинського районного народного суду Херсонської області від 25 грудня 1990 р., - невідбуту частину міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком один рік.

49. ХРАПКО Розу Митрофанівну, 1933 року народження, засуджену вироком Ленінського районного народного суду м. Чернівці від 10 травня 1989 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком два роки.

50. ЧЕБОТАР Олену Яківну, 1954 року народження, засуджену вироком Київського районного народного суду м. Харкова від 4 грудня 1990 р., - невідбуту частину основної міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком один рік.

51. ШЕВЦОВА Василя Васильовича, 1969 року народження, засудженого вироком народного суду Волинської області від 16 лютого 1990 р., - невідбуту частину міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком один рік.

52. ШИМОСЮК Аллу Федорівну, 1963 року народження, засуджену вироком міського народного суду Волинської області від 19 лютого 1985 р., - невідбуту частину міри покарання замінити на умовну з іспитовим строком один рік.

53. КОТЮКА Василя Васильовича, 1930 року народження, якого було засуджено вироком Червоноармійського районного народного суду Ровенської області від 27 лютого 1987 р., - від конфіскації половини грошового вкладу в Ощадбанку звільнити.

54. СОБОЛЕВСЬКОГО Івана Григоровича, 1940 року народження, якого було засуджено вироком Корольовського районного народного суду м. Житомира від 20 червня 1977 р., - від дальшого покриття шкоди звільнити.