Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів.

План заняття № 1

з дисципліни «Основи митної справи»

Дата проведення __________

Місце проведення _________

Тема №1. Організаційні основи митної справи в Україні

Вид заняття: лекція.

Тип заняття: ввідна лекція.

Вид практичного заняття і метод проведення: інформаційна.

Мета заняття: Історія митної справи України. Правові основи митної справи. Митний кодекс України – основний нормативний документ. Принципи організації митної справи в Україні. Основні категорії та характеристики єдиної митної системи в Україні. Митна система України: структура та функції. Організація проходження служби в митних органах України. Взаємодія митних органів з іншими службами, органами, установами й організаціями в Україні

Між предметні зв’язки:

«Основи митного права»

«Комерційна діяльність»

Забезпечення: Інструкційні карти, роздатковий матеріал.

Література:

1. Ківалов С.В., Карлич Б.А. Митна політика України. Одеса, Юридична література, 2002.

2. Митна справа. Ємченко І.В. Навчальний посібник.: - Київ, 2001.

3. Митне регулювання. Навчальний посібник. Владимиров К.М.; Херсон, Олді-плюс, 2002.

4. Нормативна база Митна справа в Україні.: - Київ, КНТ, 2004.

5. Пашка П.В. Основи митної справи , навчальний посібник, - К. Знання, 2002

6. Шершун А.А. Митне оформлення товарів та транспортних засобів. Київ, 2007.

Хід заняття

v Організаційний момент (взаємне привітання, з’ясування відсутніх та причин відсутності) (2-3хв.)

v Мотивація навчальної діяльності (5-7хв.):

Ø повідомлення теми та мети завдання;

Ø ознайомлення з місцем розміщення заняття серед занять розділу;

Ø зв'язок з іншими дисциплінами;

Ø постановка проблемного заняття.

v Виклад нового матеріалу (60 хв.)

Ø повідомлення плану лекції та питань самостійного вивчення:

План.

1. Поняття «Митна справа».

2. Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України.

3. Завдання митних органів.

4. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі.

5. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами.

Питання до самостійного вивчення: Пашка П.В. Основи митної справи , навчальний посібник, - К. Знання, 2002

Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів.

v Закріплення навчального матеріалу після кожного питання(7-8хв.)

ü Дата прийняття Митного кодексу України.

ü Кількість створених регіональних митниць України, їхні назви та місця дислокації.

ü Яким нормативним документом було передбачено створення Дер­жавного митного комітету України, дата його організації?

ü Хто призначає на посаду і звільняє з посади начальника регіональної митниці?

ü Якою статтею Митного кодексу України передбачені головні завдання митних органів країни?

ü Поняття «Митний тариф України».

ü Поняття «мито».

ü Поняття «митна справа».

ü З якою метою здійснюється взаємодія митних органів з правоохорон­ними і контролюючими органами?

ü Яким видам контролю підлягають товари, що переміщуються через митний кордон?

ü Які існують напрямки взаємодії?

ü Які види спеціальних операцій проводять митні органи?

v Підведення підсумків заняття (5-8хв.)

Викладач В. Ю. Дідняк

РОЗДІЛ 1. МИТНА СПРАВА В УКРАЇНІ.

Тема 1.1. Митна справа в Україні.

1. Органи державного регулювання митної справи.

2. Структура та завдання митних органів України.

3. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі.

4. Взаємовідносини митних органів України з іншими орга­нами та особами.

Питання самостійного вивчення: Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів. Основи митної справи За ред.. П.В. Пашка стор. 11-17

1. Поняття «Митна справа»

Митна справа України включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і пред­метів, обкладання митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні (ст. 1 Закону «Про митну справу України»).

Але потрібно відзначити, що таке формулювання поняття «митна справа» у цьому Законі не досить повне і тому в ст. 1 Митного кодексу України Верховна Рада України вдруге дає це поняття у такій редакції:

«Митна справа — порядок переміщення через мит­ний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з установленням мит та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики».

Таким чином ми встановили, що таке митна політика, що митна справа є її складовою частиною, а також, як сказано в ст.1 Закону України «Про митну справу України», що це низка заходів, або, як сказано в ст. 1 Митного кодексу України,— засіб проведення в жит­тя митної політики.

Самі засоби, вказані у вищеназваних статтях Закону та Кодексу, це:

ü порядок та організація переміщування товарів через кордон України;

ü обкладання та стягнення мита, зборів;

ü процедури митного контролю.

Що Верховна Рада мала на увазі під виразом «інші засоби прове­дення в життя митної політики»?

Для цього пропонуємо звернутися до ст. 6 Закону України «Про митну справу в Україні» та до ст. 9 Митного Кодексу України.

Це і брокерство, і організація МЛС, і робота з кадрами, і пропаган­да митної політики, і законотворча робота, і боротьба з контрабандою та ін.

2. Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України.

Регулювання митної справи здійснюють найвищі органи держав­ної влади та управління України. Головні напрямки митної політи­ки Україні, структура системи органів державного регулювання мит­ної справи, розмір мит та умов митного обкладення, спеціальні митні зони та митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт і транзит яких через територію України забороняється, ви­значається Верховною Радою України.

Забезпечення здійснення митної політики України відповідно до законів України; установлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури; координація діяльності міністерств, державних комі­тетів та відомств України з питань митної справи; проведення пере­говорів та укладення міжнародних договорів України з митних пи­тань у випадках, передбачених законами України; подання на роз­гляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України здійснюються Кабінетом Міністрів України.

Забороняється регулювання митної справи не передбаченими в законодавстві України актами і діями державних та недержавних органів. Державна митна служба України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів Украї­ни. Служба організовує здійснення митної політики, забезпечує ефек­тивне функціонування митної системи. ДМСУ у своїй діяльності ке­рується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, ак­тами Кабінету Міністрів України.

У межах своїх повноважень ДМСУ організовує та контролює виконання актів законодавства України про митну справу. ДМСУ узагальнює практику застосування законодавства з питань, що вхо­дять до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства та виносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

До складу Державної митної служби України входять: Централь­ний апарат ДМСУ, спеціалізовані установи та митниці.

Центральний апарат ДМСУ:

ü Голова ДМСУ;

ü перший заступник Голови ДМСУ;

ü заступники Голови ДМСУ.

ü Управління ДМСУ:

власної безпеки та контролю; організації митного контролю;

по організації боротьби з контрабандою та порушеннями мит­них правил;

митно-тарифне;

митних платежів;

статистики;

аналізу, прогнозування та зв'язків з громадськістю;

фінансово-економічне;

бухгалтерського обліку та звітності;

кадрами;

міждержавних зв'язків;

правове;

справами.

ü самостійні відділи:

сектор режимно-секретної та мобілізаційної роботи;

профспілковий комітет центрального апарату служби;

чергова частина.

Спеціалізовані установи:

ü рада профспілки працівників митних органів України;

ü господарсько-експлуатаційне митне управління;

ü постачальне митне управління;

ü автотранспортне митне господарство;

ü центральна митна лабораторія;

ü інформаційно-аналітичне управління;

ü Київський центр підвищення кваліфікації;

ü Хмельницький центр підвищення кваліфікації;

ü Академія митної служби;

ü санаторій «Перлина».

Митниці:

ü регіональні: Київська; Західна; Карпатська; Подільська; Чорноморська; Кримська; Донбаська; Східна; Північна; Дніпровська;

ü прямого підпорядкування: Бориспільська; Севастопольська; Центральна енергетична;

Оперативна (в складі Управління власної безпеки та контролю).

Вищезазначеним регіональним митницям підпорядковані від­повідні митниці.

На прикладі Східної регіональної митниці наведена структура ре­гіональної митниці (рис).

3. Завдання митних органів

Згідно зі ст. 9 Митного кодексу України митні органи України при проведенні в життя митної політики розв'язують такі головні завдання:

ü захист економічних інтересів України;

ü контроль за додержанням законодавства України про митну справу;

ü забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжна­родних договорів України стосовно митної справи;

ü використання засобів митно-тарифного та позатарифного регу­лювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

ü удосконалення митного контролю й оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

ü комплексний контроль разом із Національним банком Украї­ни за валютними операціями;

ü здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньо­економічних зв'язків України;

ü створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;

ü боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

ü співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також із міжнародними організаціями з питань митної справи;

ü ведення митної статистики.

4. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі.

Підсумки роботи, проведеної Українською митницею, свідчать про те, що відповідальне завдання — створення власної державної мит­ної справи та структури, покликаної надійно захищати економічні інтереси держави, — в основному виконане.

Для забезпечення належного функціонування митних органів та прикордонних військ у грудні 1993 р. була прийнята «Комплексна програма розбудови державного кордону України». Програмою ви­значено комплекс організаційних, правових і матеріально-технічних заходів щодо побудови митної інфраструктури та розвитку мережі пунктів пропуску через державний кордон до 2000 року.

У межах програми митниками України за останні роки збудовано та відкрито для митного контролю 79 міжнародних і міждержавних пунктів пропуску та дві паромні переправи. З них 16 пунктів діють за постійною схемою.

На сьогодні органи Держмитслужби забезпечують митний конт­роль та митне оформлення зовнішньоекономічних операцій на всій території держави. Через відкриті на митному кордоні України 92 автомобільних, 40 залізничних, 36 авіаційних, 36 морських та річко­вих пунктів пропуску щоденно проходить 160—180 тисяч громадян, 40 тисяч одиниць різних видів транспортних засобів.

Основні зусилля Державної митної служби України зосереджу­ються на посиленні боротьби з контрабандою, перш за все, нарко­тиків, культурних цінностей, зброї, радіоактивних елементів; подаль­шому зміцненні правопорядку і законності в роботі митних органів.

Створена в Україні державна система експортного контролю доз­воляє здійснювати дієвий контроль за ввезенням в Україну озброєн­ня, боєприпасів, радіоактивних та отруйних матеріалів, а також їх транзитних переміщень через територію України.

Одним з основних напрямів діяльності митних органів України є стягнення і спрямування в повному обсязі до Державного бюджету митних платежів. Цей показник постійно зростає:

1995 р. — 340 млн грн.;

1996 р. — 1,249 млн грн.;

1997 р. — понад 2,73 млрд грн.;

1998 р. — понад 3 млрд грн.;

1999 р. — близько 5 млрд грн.;

2000 р. — понад 9 млрд грн.

За рахунок чого досягнуто таке суттєве збільшення митних надхо­джень до Державного бюджету? Перш за все, це результат здійснення ефективної митно-тарифної політики, спрямованої на захист вітчизня­ного товаровиробника; посилення митного контролю за експортно-імпортними операціями та принциповою зміною технології обігу коштів.

Пріоритетне значення в практичній діяльності митної служби на­дається митно-тарифному регулюванню. Воно базується на постійно­му аналізі зовнішньоекономічної діяльності України і спрямоване на сприяння розвитку торговельних стосунків з іншими країнами, до­сягнення позитивного сальдо в зовнішньоторговельному балансі дер­жави, підтримання власного товаровиробника та захист внутрішньо­го товарного ринку.

Для розгляду пропозицій щодо зміни ставок ввізного мита в Україні ефективно діє міжвідомча Митно-тарифна рада України, робо­чим органом якої є Державна митна служба України.

У 1997 р. в структурі регіональних митниць створено спеціальні підрозділи — відділи тарифів та вартості. На них покладено здійснення контролю за застосуванням ставок Митного тарифу України залеж­но від умов здійснення зовнішньоекономічних операцій та класифі­кації товарів, а також за визначенням митної вартості товарів. Це сприяло покращенню роботи по справлянню митних платежів у пов­ному обсязі.

Таким чином ми встановили, що митна справа є однією з найсут­тєвіших складових частин економіки країни, яка дає значні грошові надходження до бюджету, дозволяє надійно зберегти народні надбан­ня в галузі культури, ефективніше вести боротьбу зі злочинністю, стимулює розвиток вітчизняної промисловості та сільського госпо­дарства, міжнародних зв'язків та міжнародної торгівлі.

5. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами.

Митні органи України в процесі здійснювання митної справи взає­модіють з іншими державними органами, підприємствами та грома­дянами (ст. 16 МК).

Державні та інші органи, які не здійснюють загального керівниц­тва митною справою, не мають права приймати рішення, які входять до компетенції митних органів України, чи іншим чином втручатися в діяльність цих органів.

Митні органи у своїй діяльності взаємодіють із правоохоронними органами (прокуратурою, СБУ, МВС України, Держкомкордоном, ДПА).

У разі виявлення під час здійснення митного контролю ознак зло­чинів, що не належать до контрабанди, начальник митного органу чи особа, яка його заміщує, повідомляє виявлені дані органам поперед­нього слідства.

У свою чергу інші правоохоронні органи повідомляють митним органам наявні факти правопорушень, пов'язаних із порушенням митних правил або контрабандою (ст. 17 МК).

Основні принципи і форми взаємодії митних органів із правоохо­ронними і контролюючими органами визначені спільною «Інструк­цією про взаємодію і розмежування функцій щодо здійснення конт­ролю на державному кордоні», затвердженою 10 відомствами і зареє­строваною в Міністерстві юстиції України 23 травня 1994 року.

Взаємодія здійснюється в таких напрямках:

ü розробка і здійснення погоджених спільних заходів щодо запо­бігання, виявлення і припинення порушень діючого митного законо­давства, протидії контрабандному і незаконному переміщенню через митний кордон товарів та інших предметів;

ü розслідування і розкриття злочинів та інших правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

ü обмін інформацією;

ü аналіз результатів і розробка нових форм взаємодії. Підрозділи по боротьбі з контрабандою та порушенням митних

ü правил, інші підрозділи митних органів проводять такі види спеціаль­них операцій:

ü «Кордон» — спеціальна операція поза місцем розташування пунктів пропуску через державний кордон, у межах прикордонних контрольованих районів разом із прикордонними військами;

ü «Кільце» — спеціальна операція з огляду (переогляду) транс­портних засобів із вантажами, які переміщуються під митним конт­ролем, разом із працівниками ДАІ;

ü «Переогляд» — спеціальна операція з огляду (переогляду) транс­портних засобів із вантажами, які переміщуються під митним конт­ролем, без працівників ДАІ;

ü «Аеропорт» — спеціальна операція з огляду (переогляду) літаків;

ü «Потяг» — спеціальна операція з огляду (переогляду) потягів;

ü «Акциз» — спеціальна операція разом із ДПА; — «БОЗ» — спеціальна операція разом із підрозділами по бо­ротьбі з організованою злочинністю правоохоронних органів;

ü «База» — спеціальна операція з контролю за вантажами, які знаходяться під митним контролем у приміщеннях підприємств, органі­зацій та установ;

ü «Пошук» — спеціальна операція з обстеження та спостережен­ня за визначеним районом (маршрутом) з метою виявлення та за­тримання контрабанди і порушників митних правил;

ü «Морпорт» — спеціальна операція з огляду (переогляду) плав-засобів у морських та річкових портах.

Порядок взаємодії структурних підрозділів Держкомкордон і Дер­жавної митної служби поза місцем розташування пунктів пропуску через державний кордон, у межах прикордонних контрольованих райо­нів визначається «Інструкцією про порядок взаємодії структурних підрозділів Держкомкордон України і підрозділів митної варти України».

З підрозділами МВС України (УБОЗ, ДАІ, «Беркут», Держслужба охорони «Титан» та ін.) взаємодія здійснюється як у рамках прове­дення операцій («Кільце», «База», «Пошук», «Переогляд»), рейдів, так й інших спільних заходів.

Взаємодія з підрозділами СБ України здійснюється як у рамках комплексних багатоцільових операцій, так і у формі повсякденної оперативно-службової діяльності. При цьому приділяється увага не тільки обміну інформацією, необхідною для планування і здійснення спільних операцій, про оперативну обстановку на державному кор­доні, але й на митній території України.

Взаємодія з підрозділами Державної податкової адміністрації органі­зовується для проведення операцій «Акциз», «База», «Переогляд». Крім того останнім часом поширилася така нова форма взаємодії з ДПА, як пошукова робота з виявлення і припинення діяльності фіктив­них комерційних фірм.

Вимогами сьогоднішнього дня визначено, що успішна протидія витонченим спробам протиправного переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України вимагає інших методів і за­собів боротьби, принципово нових форм і механізму правового та практичного співробітництва, єдності інтересів і зусиль професіоналів різних правоохоронних органів.

Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, окрім митного контролю, можуть підлягати й іншим видам контролю:

ü санітарному;

ü ветеринарному;

ü фітосанітарному;

ü радіологічному;

ü екологічному.

Митне оформлення може бути завершене тільки після закінчення зазначених видів контролю (ст. 18 МК).

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (далі — ЗЕД) та гро­мадяни мають право на своєчасне і повне ознайомлення з офіційни- ми текстами законів та інших нормативних актів, а також із змінами в них, що регулюють відносини, які прямо чи побічно стосуються митної справи (ст. 19 МК).

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та громадяни мають право на безпосереднє одержання інформації від митних органів.

Крім того, під час здійснення своїх функцій митні органи можуть співпрацювати з митними та іншими органами іноземних держав та міжнародними організаціями.

Д/з