Зборівська угода 18 серпня 1649 р.
Періоди розвитку національно-визвольної війни
2.Початковий етап війни (1648-1649).. Формування Української козацької держави.
Підготовка повстання:
Þ у лютому 1648 р. Б.Хмельницький був обраний гетьманом;
Þ формування збройних сил;
Þ залучення на бік повсталих реєстрових козаків;
Þ залучення до боротьби широких верств населення;
Þ пошуки союзників. Б.Хмельницький укладає союз з кримським ханством у березні 1648 р.
Б.Хмельницький розпочинає військовий похід
· квітень – травень 1648 р. – козацько-татарське військо розгромило польську армію під Жовтими Водами.
· травень 1648 р. – козаки й татари завдали нищівної поразки польській армії під Корсунем.
· літо 1648 р. – боротьба охопила майже всі українські землі Речі Посполитої. Міщани і селяни, козаки розправляли з панами. На чолі полків стояли Іван Богун, Матвій Гладкий, Мартин Пушкар та інші.
· вересень 1648 р. – відбулася битва поблизу Пилявець.
· жовтень 1648 р. – облога Львова.
· до листопада 1648 р. – козацькі полки і повстанці звільнили увесь західноукраїнський регіон.
· 21 листопада 1648 р. – Б.Хмельницький уклав перемир’я з Яном Казимиром.
Чому було підписано перемир’я?
Перша думка – Б.Хмельницький на той час ще не думав про відокремлення. Його мета була – автономія України в складі Речі Посполитої.
Друга – армія Б.Хмельницького понесла великі втрати, зменшилась боєздатність армії.
З грудня 1648 р. – Б.Хмельницький повертається до Києва, де спілкується з духовенством, козацькою старшиною.
З лютого 1649 р. – переговори з королівським посольством у Переяславі, де вперше гетьман висловив ідею створення української суверенної держави.
Відновлення війни
Польща порушує перемир’я і розпочинає війну у травні 1649 р. Битви під Збаржем (липень 1649 р.) та Зборовом (серпень 1649 р.) були успішними для повсталих. Але зрада татар змусила Б.Хмельницького піти на переговори.
Зборівська угода 18 серпня 1649 р.
| |||
|
|
|
|
|
|
28 вересня 1651 р. була укладена Білоцерківська угода:
· територія обмежувалася лише Київським воєводством;
· козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тис. осіб;
· гетьман позбавлявся права закордонних зносин
· шляхта мала право повертатися до своїх маєтків і використовувати працю селян.