Коли саме утворилася держава у скіфів?
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Гуманітарно-педагогічний факультет
Кафедра історії і політології
Історія української державності:
Тестові завдання з курсу
Київ – 2016
УДК 93/94 477: (07)
Запропоновано завдання різного рівня складності для контрольних заходів з дисципліни “Історія української державності” для студентів стаціонарного та заочного відділень. Вміщено загальні положення, контрольні завдання, розподілені відповідно визначених навчальних модулів, та список рекомендованої літератури.
Рекомендовано вченою радою гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України (протокол № __ від ___.07.2016 р.).
Укладачі: доктор історичних наук, доцент С.О. Білан. кандидати історичних наук, доценти С.М. Живора, Н.П. Ісакова, Н.Б. Кравченко, О.М. Кропивко, Л.П. Лановюк, В.О. Хвіст.
Рецензенти: доктор історичних наук, професор ,
доктор філософських наук, професор
Історія української державності:
Тестові завдання з курсу
Навчальне видання.
Укладачі: БІЛАН Сергій Олексійович (1 модуль-І частина)
ЖИВОРА Станіслав Михайлович
(2 модуль-І частина)
ІСАКОВА Наталія Петрівна (1 модуль-ІІ частина)
КРАВЧЕНКО Наталія Борисівна
(2 модуль-ІІ частина)
КРОПИВКО Олена Михайлівна
(2 модуль-ІІ частина)
ЛАНОВЮК Людмила Петрівна (2 модуль-І частина)
ХВІСТ Вікторія Олексіївна (1 модуль-ІІ частина)
Видання друкується в авторській редакції
| Підписано до друку 26.07.2016 р. | Формат 60 х 84 1/16. |
| Ум. друк. арк. 9,4 | Обл.-вид. арк. 10,34 |
| Наклад 50 прим. | Зам. № 621 |
Надруковано в типографії ПП «ДІРЕКТ ЛАЙН»
м. Київ, вул. Васильківська 28
З М І С Т
| І. Загальні положення ...................................................................... | |
| ІІ. Завдання для контрольних заходів ........................................... | |
| Модуль І. Українська державність: витоки, форми, тенденції (І частина).................................................................. | |
| Модуль І. Українська державність: витоки, форми, тенденції (ІІ астина).................................................................... | |
| Модуль ІІ. На шляху до відродження державності (ХХ - поч. ХХІ ст.) (І частина)............................................................. | |
| Модуль ІІ. На шляху до відродження державності (ХХ - поч. ХХІ ст.). (ІІ частина)........................................................... | |
| ІІІ. Список рекомендованої літератури ......................................... |
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Запровадження модульно-кредитної системи у вищих навчальних закладах зорієнтоване сьогодні на активізацію аудиторної та самостійної пізнавальної діяльності студента, підвищення рівня його теоретичної та практичної підготовленості. Як форма організації навчального процесу система дозволяє, по-перше, конкретизувати та диференціювати програмний матеріал; по-друге, об’єктивно визначити та врахувати рівень знань і спроможностей студента в процесі автономного виконання ним різноманітних завдань; по-третє, формувати навички об’єктивної самооцінки знань і прагнення до підвищення рівня навчальних досягнень; по-четверте, сприяти системному та регулярному засвоєнню матеріалу.
Запропоновані завдання для самостійної роботи студентів розроблені на основі робочої навчальної програми з дисципліни “Історія української державності” та відображають зміст двох модулів курсу. Завдання являють собою репродуктивні, аналітичні завдання до кожного модуля: від простого відтворення дати, факту, історичного явища, імені історичного діяча до знання історичної теорії, концепції, у т.ч. державотворення, історичного джерела та визначення причини, наслідку, характерної риси, особливості історичного явища чи події, причинно-наслідкового зв’язку, тенденції державотворчих традицій та можливої альтернативи процесам і подіям.
Шкала оцінювання якості виконаних завдань у балах розробляється викладачем на власний розсуд.
Подані матеріали з курсу “Історія української державності” дають можливість проконтролювати рівень знань і творчого мислення студентів, що має важливе значення для подальшого становлення студента як у професійному сенсі, так і в набутті певного громадянського статусу.
ІІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ
І МОДУЛЬ
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ: ВИТОКИ, ФОРМИ, ТЕНДЕНЦІЇ
Ічастина
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Актуальність вивчення дисципліни «Історія української державності» передусім обумовлена:
а) геополітичною вагою української держави;
б) потребами нав’язування української мови;
в) проблемами становлення сучасної держави України;
г) необхідністю вивчення історії України.
2. Предметом «Історії української державності» є:
а) вивчення історії українського народу і його держав;
б) державотворчі процеси на території України, які передусім пов’язані з українцями;
в) вивчення психології українців;
г) знайомство з українською землею.
3. До завдань вивчення предмету «Історії української державності» відноситься:
а) дати певний обсяг знань, які стосуються самобутності українського народу в різних сферах його життя та історико- культурного розвитку;
б) дати певний обсяг знань, які стосуються особливостей українського державотворення, і сприяти виробленню мотивацій до об’єднавчих та тверезих суджень про Україну;
в) сприяти пошуку найоптимальніших шляхів її державницького становлення й розвитку;
г) допомогти краще пізнати певні державницькі традиції українського народу з метою культивування та збагачення кращих із них в сучасних умовах.
4. Найдавніші сліди пралюдей (архантропів) на території України вперше знайдено на:
а) Донеччині; б) Закарпатті;
в) Київщині; г) Волині.
5. Давній кам’яний вік – це:
а) неоліт; б) палеоліт;
в) енеоліт; г) мезоліт.
6. Середній кам’яний вік – це:
а) неоліт; б) палеоліт;
в) енеоліт; г) мезоліт.
7. Новий кам’яний вік – це:
а) неоліт; б) палеоліт;
в) енеоліт; г) мезоліт.
8. Міднокам’яний вік – це:
а) неоліт; б) палеоліт;
в) енеоліт; г) мезоліт.
9. Фетишизм – це:
а) віра у походження людини від одного пращура;
б) чаклування перед полюванням;
в) віра у надприродні властивості речей;
г) віра в душу, якою володіє кожен живий та неживий предмет.
10. Анімізм – це:
а) віра у походження людини від одного пращура;
б) чаклування перед полюванням;
в) віра у надприродні властивості речей;
г) віра в душу, якою володіє кожен живий та неживий предмет.
11. Магія – це:
а) віра у походження людини від одного пращура;
б) чаклування перед полюванням;
в) віра у надприродні властивості речей;
г) віра в душу, якою володіє кожен живий та неживий предмет.
12. Тотемізм – це:
а) віра у походження людини від одного пращура;
б) чаклування перед полюванням;
в) віра у надприродні властивості речей;
г) віра в душу, якою володіє кожен живий та неживий предмет.
13. Ознаками кризи первісного родоплемінного ладу і початку державної консолідації у східних слов’ян було (виберіть неправильну відповідь):
а) існування родової общини;
б) виникнення майнової нерівності;
в) поява знаті – групи людей, що претендують на управління общиною завдяки походженню;
г) виникнення приватної власності на майно і худобу.
14. Час існування на території України трипільської культури:
а) V-IV тис. до н.е.; б) IV-III тис. до н.е.;
в) II-I тис. до н.е.; г) III-V тис. до н.е.
15. Уперше дослідив поселення носіїв трипільської археологічної культури:
а) С.Бібіков б) Я.Пастернак
в) В.Хвойка г) В.Петров
16. Трипільська культура – це культура доби:
а) мезоліту; б) неоліту; в) енеоліту; г) бронзи.
17. Характерні риси способу життя носіїв трипільської культури (виберіть неправильну відповідь):
а) виготовляли і користувалися мальованою керамікою;
б) мали житла типу куреня, вкриті шкурами тварин;
в) шанували найбільше богиню матір;
г) займалися мотичним землеробством.
18. Реконструкція, зображена на рисунку, відображає життя та побут:
а) кіммерійців;
б) царських скіфів;
в) давніх слов’ян;
г) трипільців.
19. Зміст “неолітичної революції” полягає у переході людини:
а) від збиральництва до мисливства;
б) від відтворюючого до привласнюючого господарства;
в) від привласнюючого до відтворюючого господарства;
г) від збиральництва до рибальства.
20. Перший суспільний поділ праці на території України відбувся в:
а) ІV тис. до н.е.; б) ІІІ тис. до н.е.;
в) ІІ тис. до н.е.; г) І тис. до н.е.
21. Серед народів, які колись населяли Україну, першими на шлях державотворення в сер. І тис. до н.е. вступили:
а) скіфи; б) таври;
в) кіммерійці; г) анти.
Коли саме утворилася держава у скіфів?
а) VІІІ ст. до н.е; б) VІ ст. до н.е;
в) VІІ ст. до н.е; г) V ст. до н.е.
23. Глава скіфського ранньодержавного утворення:
а) князь, який обирався віче;
б) царі, які затверджувалися народними зборами;
в) вождь, що обирався зборами воїнів;
г) імператор, що затверджувався представницьким органом.
24. Назвіть органи державної влади Скіфії::
а) геліея; б) рада царів;
в) рада міста; г) народні збори.
25. Зазначте одне з основних джерел права у скіфів:
а) норми моралі; б) звичаї;
в) традиції; г) прецеденти.
26. Грецькі міста-держави існували в Північному Причорномор’ї та Приазов’ї у:
а) Х ст. до н.е. – І ст. н.е.; б) VII ст. до н.е. – ІV ст. н.е.;
в) V ст. до н.е. – Х ст. н.е.; г) VІ ст. до н.е. – VІ ст. н.е.
27. Що було однією з особливостей розвитку грецьких міст-держав Північного Причорномор’я в VІІ - VІ ст. до н.е.:
а) державно-політична незалежність колоній від метрополії;
б) федеративне об’єднання всіх міст-держав навколо Ольвії;
в) карбування єдиної монети для новозасвоєних колоній;
г) військова залежність міст-держав від місцевих племен.
28. Столицею Боспорського царства було місто:
а) Херсонес; б) Ольвія;
в) Пантікапей; г) Тіра.
29. Виборні колегії в античних державах Північного Причорномор’я називалися:
а) магістратури; б) магістрати;
в) ради; г) дікастерії.
30. Етногенез – це:
а) походження держави; б) походження суспільства;
в) походження народів;г) походження релігії.
31. Праслов’янська етнічна спільність відокремилася у:
а) IІІ тис. до н. е.; б) II тис. до н.е.;
в) I тис. до н. е; г) І тис. н.е.
32. Розселення слов’ян зі своєї прабатьківщини зумовилося:
а) несприятливими для життя природними умовами;
б) зростанням чисельності населення;
в) пошуком багатих пасовищ для худоби;
г) бажанням освоїти нові землі.
33. Найдавнішою концепцією походження слов’ян вважають:
а) Карпато-Дунайську; б) Вісло-Одерську;
в) Дунайську; г) скіфо-сарматську.
34. Вісло-Дніпровську теорію походження слов’ян сформулював на поч. ХХ ст.:
а) П.Шафарик; б) Л.Нідерле;
в) В.Петров; г) Нестор-літописець.
35. Автор дунайської теорії походження слов’ян:
а) Л.Нідерле; б) Нестор літописець;
в) М.Грушевський; г) В.Баран.
36. У вирішенні проблеми етногенезу слов’ян більшість дослідників дотримуються:
а). дунайської теорії б) скіфо-сарматської теорії
в) дніпро-одерської теорії г) вісло-дніпровської теорії
37. У писемних джерелах слов’яни вперше згадуються як:
а) венеди, склавини, анти; б) склавини, готи, алани;
в) алани, готи, анти; г) венеди, анти, алани.
38. Поділ слов’янської групи на три гілки: західну, південну і східну відбувся:
а) на початку І ст.; б) у ІІ-ІІІ ст.;
в) у ІV-V ст.; г) у VІІ-VІІІ ст.
39. Основним заняттям слов’ян наприкінці І тис. до н.е. – на поч. І тис. н.е. було:
а) перегінне скотарство; б) мисливство та рибальство;
в) ремесло; г) орне землеробство і тваринництво.
40. Спосіб обробітку землі племенами східних слов’ян, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називається:
а) перелоговою системою; б) трипіллям;
в) двопіллям; г) підсічною системою.
41. Систему дохристиянських релігійних вірувань слов’ян вчені називають:
а) магією; б) фетишизмом;
в) язичництвом; г) тотемізмом.
42. Племінний союз антів існував у:
а) ІІІ-IV ст.; б) IV-VII ст.;
в) V-VIII ст.; г) III-VII ст.
43. Назва „анти” у тогочасних джерелах не згадується від:
а) 588 р.; б) 882 р.;
в) 765 р.; г) 602 р.
44. Предками українців вважають:
а) венедів та антів; б) антів та склавинів;
в) склавинів та венедів; г) антів та дулібів.
45. Українці – це:
а) південні слов’яни; б) східні слов’яни;
в) північні слов’яни; г) західні слов’яни.
46. Так звана „норманська” теорія походження Київської Русі з’явилася у:
а) ІХ ст.; б) ХІV ст.;
в) ХVІІІ ст.; г) ХІХ ст.
47. Хозарську гіпотезу походження Київської Русі підтримав:
а) Нестор-літописець; б) М.Ломоносов;
в) О.Пріцак; г) М.Грушевський.
48. Київ виник на землях східнослов’янського союзу племен:
а) сіверян; б) древлян;
в) полян; г) хозарів.
49. Вчені вважають, що Київ засновано в:
а) І ст. н.е.; б) V ст. н.е.; в) VІІ ст. н.е.; г) ІХ ст. н.е.
50. Згідно з „Повістю минулих літ” засновниками Києва були:
а) Рюрик, Синеус, Трувор; б) Рюрик, Кий;
в) Щек, Хорив, Рюрик; г) Кий, Щек, Хорив.
51. Династія Києвичів перервалася внаслідок убивства Аскольда і захоплення Києва Олегом у ....:
а) 879 р.; б) 882 р.; в) 912 р.; г) 862 р.
52. Морський похід руських дружин 860 р. на Константинополь очолив князь:
а) Кий; б) Олег;
в) Ігор; г) Аскольд.
53. Напади печенігів на Русь припинилися внаслідок їх остаточного розгрому:
а) Князем Святославом;
б) Князем Володимиром Великим;
в) Князем Ярославом Мудрим;
г) Князем Володимиром Мономахом.
54. Перший та другий дунайські походи у другій половині Х ст. були здійснені князем:
а) Олегом; б) Святославом; в) Ігорем; г) Києм.
55. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом управління в часи Київської Русі була (о):
а) віче б) дружина
в) ополчення г) боярська дума
56. Щорічний об’їзд у К.Р. князем з його дружиною власних володінь та підлеглих племен з метою збирання данини називається:
а) полюддя; б) погост;
в) оброк; г) ловище.
57. Християнство на Русі офіційно було прийняте:
а) у 955 р. за княгині Ольги;
б) у 988 р. за князя Володимира Великого;
в) у 1036 р. за князювання Ярослава Мудрого;
г) у 1120 р. за князювання Володимира Мономаха.
58. Для правління Володимира Великого характерне (виберіть невірну відповідь):
а) призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі власних синів та довірених людей;
б) налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями;
в) організація численних завойовницьких походів;
г) підтримка церкви та місіонерської діяльності священників.
59. Княгиня Ольга встановила „уроки”. Це означало, що було:
а) запроваджено обов’язкове відвідування Києва князями сусідніх земель;
б) визначено розміри повинностей на користь київських князів;
в) створено школи при церквах та монастирях, які давали початкову освіту;
г) визначено грошовий податок з іноземних купців.
60. Розпад Хозарського каганату був наслідком походів князя:
а) Володимира; б) Олега; в) Святослава; г) Ігоря.
61. Адміністративну реформу, за якою місцевих князів було замінено синами київського князя та вірними йому людьми, здійснено:
а) Святославом; б) Ярославом Мудрим;
в) Володимиром; г) Володимиром Мономахом.
62. Основними центрами ремісництва на Русі були:
а) села; б) міста;
в) монастирі; г) хутори.
63. Землі, на які у ХІ – ХІІІ ст. поширюється влада того чи іншого відгалуження роду, який володарює (землі у спадковому володінні), на Русі називали:
а) отчинами; б) волостями;
в) „причастям”; г) уділами.