Незаконна порубка лісу як злочин проти довкілля

Безпосереднім об’єктом є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу.

Предметом цього злочину є ліс, тобто дерева і чагарники в природному стані, які невідокремлені від коріння і зростають у всіх лісах, незалежно від їх характеру, а також у заповідниках, на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду або в інших лісах, що особливо охороняються. Відповідно не є предметом цього злочину сухостій, трава, очерет, пеньки, хмиз, деревина, що повалена буреломом та ін.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконній порубці лісу, тобто у відділенні дерев, що знаходяться в лісі, від кореня незалежно від засобів, що використовуються для цього, і способів (за допомогою сокири, пилки або механічної тяги тощо). Незаконною визнається порубка лісу без відповідного дозволу (тобто лісорубного квитка чи ордера), виданого відповідним органом або, хоч і за лісорубним квитком або ордером, але не на відведеній дільниці, в більшій, ніж дозволено кількості, не тих порід дерев або недозволеним способом.

Даний склад злочину за структурою є формально-матеріальним, тобто в одній частині є закінченим з моменту вчинення діяння (незаконна порубка на територіях природно-заповідного фонду), а в інших випадках з моменту заподіяння істотної шкоди (категорія оціночна).

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Суб'єкт злочину - загальний.

60. Поняття та характеристика незаконного полювання.

Безпосереднім об’єктом є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу і суходолу.

Предметом незаконного полювання є дикі звірі та птахи, які перебувають у стані природної волі та відносяться до так званого мисливського фонду. Мисливський фонд це перелік видів дичини, на яку можна полювати за умови дотримання всіх правил полювання. До мисливських звірів належать: хохулі, олені, зайці, козулі, кабани та інші, а до мисливських птахів – гуси, качки, кулики. Не є предметом цього злочину: 1) комахи, плазуни, земноводні, морські ссавці, риби; 2) шкідливі звірі і птахи, які не охороняються кримінальним законом (хом'яки, щурі, ховрахи, ворони, сороки та ін.); 3) мисливські тварин у неволі, які утримуються у відповідних спорудах.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконному полюванні, тобто в порушенні правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконному полюванні в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Полювання - це висліджування з метою здобичі, переслідування і сама здобич (відлов, відстріл диких звірів та птахів). До полювання прирівнюється також перебування в мисливських угіддях з мисливськими об'єктами, рушницями чи іншими знаряддями здобичі, а також із здобутою продукцією. Під незаконним полюванням розуміють полювання, що здійснюється без належного дозволу, в заборонений час, в недозволених місцях та ін.

За структурою даний склад злочину є формально-матеріальним, а, отже, в одній частині є закінченим з моменту початку полювання, а в іншій - з моменту заподіяння такими діями істотної шкоди. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до статті).

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом.

Суб'єкт злочину - загальний.

Кваліфіковані види незаконного полювання: 1) вчинення службовою особою із використанням службового становища; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу; 4) з використанням транспортних засобів; 5) особою, раніше судимою за цей злочин.

61. Кримінально правовий аналіз злочинів проти громадської безпеки.

Злочини проти громадської безпеки передбачені 9 розділом Особливої частини кримінального закону (ст.ст. 255-270 КК України). Вони є загально небезпечними діяннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, насамперед, життя та здоров’я невизначеного кола осіб під загрозу заподіяння їм істотної шкоди.

Родовим об’єктом цього злочину є громадська безпека, тобто загальний стан захищеності суспільства, а, зокрема, таких його цінностей як життя та здоров’я людей, власності, довкілля та інших, від загально небезпечних посягань. Безпосередні об’єкти кожного із злочинів цього розділу аналогічні родовому. додатковий безпосередній об’єкт (бандитизм, терористичний акт, недбале зберігання вогнепальної зброї та ін.). Такими є життя і здоров’я осіб, інші блага, власність, авторитет органів державної влади. Такими предметами виступає: 1) вогнепальна зброя та боєприпаси; 2) вибухові речовини; 3) радіоактивні матеріали; 4) легкозаймисті та їдкі речовини; 5) продукти харчування рослинного та тваринного походження із зони відчуження та ін.

Всі злочини проти громадської безпеки із об’єктивної сторони сконструйовані по різному. Абсолютна їх більшість характеризується формальним складом, для яких обов’язковим є лише суспільно небезпечне діяння. При цьому характерним також є те, що такі посягання вчиняються виключно ляхом активної дії.

Деякі із злочинів цього розділу відносяться до злочинів із матеріальним складом.

Діяння у цих складах може бути вчинене як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Наслідки можуть виражатись в наступному: 1) в створенні небезпеки загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; 2) у загибелі людей; 3) в інших тяжких наслідках; 4) у майновій шкоді у великих або особливо великих розмірах.

Із суб’єктивної сторони злочини проти громадської безпеки із формальним складом характеризуються виключно прямим умислом. Для злочинів із матеріальним складом характерною як правило, є змішана форма вини.

Досить часто обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони деяких злочинів проти громадської безпеки є мета їх вчинення. Зокрема, метою бандитизму є напад на підприємства, установи, організації або окремих громадян; метою створення злочинної організації є вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів; метою вербування, фінансування, навчання, озброєння особи є вчинення терористичного акту і ряд інших.

Суб’єктом злочинів даної категорії можуть бути:

1) особа з 14-ти років (бандитизм, терористичний акт);

2) особа з 16-ти років (створення злочинної організації, завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян і ін.);

3) спеціальний суб’єкт (службова особа або особа, на яку законом покладено обов’язок дотримуватись певних правил).

Злочини проти громадської безпеки – це суспільно небезпечні та протиправні діяння (дія або бездіяльність), що посягають на загальний стан захищеності суспільства, вчинені суб’єктом злочину.

62. Створення злочинної організації.

Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп.

Об’єктом злочину є громадська безпека. Додатковим – можуть виступати будь-які блага, в залежності від того, які злочини були вчинені суб’єктом в складі злочинної організації.

Об'єктивна сторона цього злочину виражається в одній із наступних альтернативних дій:

1) створенні злочинної організації для вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину;

2) керівництві такою організацією;

3) участі у ній;

4) участі у злочинах, вчинюваних такою організацією;

5) організації зустрічі (сходок) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп;

6) керівництві цією зустріччю (сходкою);

7) сприянні такій зустрічі (сходці).

Під створенням злочинної організації слід розуміти дії, спрямовані на виникнення злочинної організації. Такі дії включають підшукування співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, створення плану, визначення способів його виконання.

Керівництво злочинною організацією передбачає виконання організаційно-розпорядчих функцій стосовно організації в цілому чи її структурних підрозділів.

Участь у злочинній організації передбачає перебування у складі злочинної організації.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони створення злочинної організації є мета вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а організації, керівництва чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп - мета розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп. Мотиви злочину можуть бути різними, однак, на кваліфікацію це не впливає.

Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка фізична особа, яка досягла 16-річного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КК України звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора чи керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю. Для наявності звільнення необхідні усі умови в їх сукупності.