Розділ 2. лексикологія. лексикографія. фразеологія 3 страница

3. Покоління, студент, грузин, фотографія, гроші, шеф.

389. У котрому рядку є застарілі слова?

1. Гущавина, боярин, перепілка, пристав, гривна, лук.

2. Постоли, наймичка, острів, правда, таксі, віз.

3. Дуб, фінанси, кошти, дріт, щедрість, пісня.

390. У котрому рядку є застарілі слова?

1. Кордон, загін, лейтенант, осавул, кольчуга, риба.

2. Кайдани, челядь, виделка, сестра, очіпок, волость.

3. Бояриня, наймичка, товариш, танк, мавпа, кріт.

391. У котрому рядку є застарілі слова?

1. Швидко, каша, борошно, бійка, боятися, п’ять.

2. Влада, груша, перст, уста, рать, життя.

3. Замок, метал, ґрунт, сіль, шлях, дуже.

392. У котрому рядку є застарілі слова?

1. Крона, врожай, кущ, стафілокок, алюміній.

2. Дамба, ліси, повінь, кошти, провокація, березень.

3. Студент, кобеняк, уста, челядь, завод, кольчуга.

393. У котрому рядку є застарілі слова?

1. Біологія, князь, старшина, гусар, жупан, рамена.

2. Хата, будівля, кордон, вагон, цукор, лимон.

3. Президент, свобода, середа, гори, стіни, парламент.

394. У котрому рядку є застарілі слова?

1. Кошти, дукат, король, наймичка, рало, губернія.

2. Детектив, історія, служба, юнкер, шеляг, жупан.

3. Дух, наймичка, перстень, хустина, якобінець, меч.

395. У котрому рядку є застарілі слова?

1. Шкіра, м’яч, зустріч, шахи, розум, чесність.

2. Художник, личаки, цибуля, свято, меч, бунчужний.

3. Солдат, гроші, доля, жінка, сокіл, міністр.

396. У котрому рядку є застарілі слова?

1. Плахта, споруда, вирубка, гайдамаки, чумаки, диваки.

2. Рекрут, перст, княгиня, дівчина, страйк, метод.

З. Міністр, ремонт, доба, дощ, саміт, плеєр.

397. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: „Які слова називаються загальномовними неологізмами?”

Варіанти відповіді: 1.Це слова на позначення нових предметів чи понять, новизна яких усвідомлюється мовцями. 2.Це слова, які служать для заміни попередніх найменувань новими. 3.Це нові слова, утворені письменниками.

398. У котрому рядку є неологізми?

1. Євро, пейджер, прем’єр-ліга, чат, мегаломан, телефон.

2. Магазин, фільм, мікроскоп, детектив, серія.

3. Спорт, спорт-бліц, спорт-тайм, спортзал, відеоролик.

399. У котрому рядку є неологізми?

1. Концерт, ансамбль, анонс, шлягер, рейнджер.

2. Кримінал, провайдер, модем, джунглі, фільм.

3. Інформація, сервер, дискета, бейсбол, караоке, спікер.

400. У котрому рядку є неологізми?

1. Бестселер, анонс, європеїзація, ситуація, фіксація, процес.

2. Телеаудиторія, інтермаркет, гандбол, прогноз, фірма.

3. Телевізор, репортер, баскетбол, секрет, теніс, секрет.

401. У котрому рядку є неологізми?

1. Футбол, менеджмент, драйвер, інформація, сомбреро.

2. Шпигун, трибуна, календар, серія, фехтування.

3. Тайм, комікс, трилер, маніфест, тендер, дилер.

402. У котрому рядку є неологізми?

1. Кросворд, гороскоп, коридор, депутат, телевізор.

2. Кліринг, шлягер, анонс, досьє, сайт, піар, тести.

3. Дистанція, валентність, фільм, євроінтеграція, кімоно.

403. У котрому рядку є неологізми?

1. Факс, телемаркет, юзер, мас-медіа, колекція, римейк.

2. Кримінал, бізнесмен, гіпсокартон, бумеранг, лізинг.

3. Шафа, парламент, інформація, вікторина, дощ, новини.

404. У котрому реченні є авторські (поетичні, художні) неологізми?

1. Бджолиність золота гуде (О.Гончар).

2. Приїжджайте частіше додому, Щоб не мучила совість потому (М.Луків).

3. Я не бував за дальніми морями, чужих доріг ніколи не топтав... (В.Симоненко).

405. У котрому реченні є авторські (поетичні, художні) неологізми?

1. Збирають світлі, золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли (М.Рильський).

2. Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині... (В.Симоненко).

3. Обніміте ж, брати мої, найменшого брата (Т.Шевченко).

406. У котрому реченні є авторські (поетичні, художні) неологізми?

1. З минувшини йдуть у майбутнє Сократи, З плечей не сфутболити їхніх голів, У правду людську не забити голів (І.Драч).

2. Треба берегти, як зіницю ока, безцінну культурну спадщину нашого народу (О.Гончар).

3. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Вирушать з тобою приспані тривоги (В.Симоненко).

407. У котрому реченні є авторські (поетичні, художні) неологізми?

1. Людська душа тисячозвука, в гірськім одбита кришталі (М.Рильський).

2. Якого ж ми будемо племені-роду, як буде в устах наша мова згасать? (А.Демиденко).

3.Одною мовою одвік Всі люди плачуть, Одною мовою сміється всенький світ (Г.Вієру).

408. У котрому реченні є авторські (поетичні, художні) неологізми?

1. У ластівки – ластовенятко, В шовковиці – шовковенятко. В гаю у стежки – стеженятко, У хмари в небі – хмаренятко, В зорі над садом – зоренятко Вже народилося (М.Вінграновський).

2. Та як любов і гнів Улити в спів гарячий? Лиш рідна мова дасть тобі На те одвіт (Г.Вієру).

3. Дерева мене чекають, І падає лист на стежку, І падають зорі в долоні, І падає сон у траву (І.Драч).

409. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: „Що вивчає фразеологія?”

Варіанти відповіді: 1.Фразеологія як наука вивчає словосполучення, які вживаються носіями мови в усталеному оформленні. 2.Це розділ мовознавчої науки, який вивчає значення, будову і походження та вживання фразеологізмів. 3.Фразеологія – це наукова дисципліна, яка вивчає крилаті вислови, прислів’я й приказки.

410. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Що таке фразеологізми?”

Варіанти відповіді: 1.Це єдність двох і більше компонентів, неподільних і стійких за будовою, які мають цілісне значення і відтворюються у мові. 2.Це єдність двох і більше компонентів, яка може замінюватися одним словом. 3.Фразеологізм – це переосмислене вживання двох і більше слів, які мають цілісне значення.

411. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням “дуже мало”?

1. Настав вечір, а в хаті було сміття трохи не по кісточки (І.Нечуй-Левицький).

2. Я пишу: “копійки”, хоч їх у нас було як кіт наплакав (А. Дімаров).

3. Трошечки, трошечки розстроєний рояль, але дуже гарний – м’який співучий тон (М.Рильський).

412. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням “бити, карати кого-небудь”?

1. Турна розбишаки! Вам дасть Еней міцной [міцної] кабаки (І.Котляревський).

2. Чи бач, у мене розходились! Я дам вам зараз тришия (І.Котляревський).

3. Бідний із шкіри пнеться, а багатому черево дметься (Нар. тв.).

413. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням “посваритися”?

1. До Гайденка вже щось не став Раденко їздити: мабуть, глек розбили (Б.Грінченко).

2. Він так обурився, що полаявся та мало не побився з сусідом (М.Коцюбинський).

3. Кожухи, свити погубили І з голоду в кулак трубили. Така нам лучилась пеня (І.Котляревський).

414. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням “не жити”?

1. Турна розбишаки, Вам більше рясту не топтать! (І.Котляревський).

2. – Не бійся, брате, не оббивала я до цього тобі порогів, не буду й тепер (С.Васильченко).

3. Петра з нудьги не носять ноги (П.Гулак-Артемовський).

415. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням “що-небудь невпорядковане”?

1. Збираються чабани, ... по черзі спускаються у вогку колодязну глибінь, щоб вибрати звідти різну нечисть, мул, залізяччя... (О.Гончар).

2. Словом – горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється (М.Коцюбинський).

3. Метушня у дворі все посилювалася, і чим більше було цієї метушні, тим більше непорядку (Гр. Тютюнник).

416. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням “бити”?

1. Микола однією рукою вхопив пана за ногу, другою почав давати стусани в груди (І.Нечуй-Левицький).

2. Під удари вітру злісні, що летить над морем нив, відчинив вікно я пісні, серце пісні відчинив (В.Сосюра).

3. Онуки понатягували на руки здоровенні й чорні, як горшки, рукавиці і духопелять один одного в пику! (Є.Кравченко).

417. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням “кричати”?

1. Німець сказав щось прикажчикові, той з усіх ніг помчався у двір (Панас Мирний).

2. Не буде вона у суботу бігати з ними [дружками] по вулиці та горло драти (Г.Квітка-Основ’яненко).

3. Корова реве, ведмідь реве, а хто кого дере – і чорт не розбере! (Нар. тв.).

418. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням “швидко тікати”?

1. Мотря вхопила півня за ногу, витягла з борщу та й дала драла з хати (І.Нечуй-Левицький).

2. Схопився Клим і дременув із хати (Л.Глібов).

3. Забравши деяких Троянців, Осмалених, як гиря, ланців, [Еней] П’ятами з Трої накивав (І. Котляревський).

419. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням “сердитися”?

1. Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т.Шевченко).

2. Він морщить лоб, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А.Хижняк).

3. Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? – дивується дядько Микола (М.Стельмах).

420. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням “дуже далеко; невідомо де”?

1. Так він коло нього впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б.Грінченко).

2. Вона не дослухалася, що люди плескали про Марину, як її судили на всі боки, як глузували – сміялися з Довбні (Панас Мирний).

3. Дехто попхався туди, де Макар телят пасе! (Панас Мирний).

421. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Блаженко люто витріщився на юнака (О.Гончар).

2. Україна – це тихії води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки (С.Васильченко).

3. Гриць, мамин пестій, був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (І.Франко).

422. У котрому реченні є фразеологізм?

1. Микола вчився читати з великою охотою, прочитав од дошки до дошки ввесь часословець і псалтир...(І.Нечуй-Левицький).

2. Од чорної шафи з книжками до шкільної дошки павук снував павутиння (М.Коцюбинський).

3. Василина насилу добрела до других дверей (І.Нечуй-Левицький).

423. У котрому реченні є фразеологізм?

1. Лукаш сидів на печі, точив веретено (Марко Вовчок).

2. Далі Максим уже орудував бесідою: точив баляси та баляндраси (Панас Мирний).

3. Враже поле кров’ю мочить І об камінь шаблю точить Палій! (Л.Боровиковський).

424. У котрому реченні є фразеологізм?

1. Гірського вітру перелив ромашку нижче нахилив (В.Швець).

2. Свій біль переливаючи в сонети, Іван Франко дививсь на Львів крізь ґрати (Д.Павличко).

3. Кажуть, що жінки люблять поговорити, а ви, мужчини, переливаєте з пустого в порожнє ось уже чималий час (Ю.Яновський).

425. У котрому реченні є фразеологізм?

1. Він розповідає, а я печу раків від сорому (Ю.Збанацький).

2. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті (Нар. тв.).

3. Мороз пече, під ногами шкварчить... (Ю.Яновський).

426. У котрому реченні є фразеологізм?

1. Коваль клепле, доки тепле (Нар. тв.).

2. Кузьма привчає хлопця до ковальської справи (К.Гордієнко).

3. Та коли воно таке було, щоб ото прості люди та своїх дітей байдики бити привчали? (Ю.Збанацький).

427. У котрому реченні є фразеологізм?

1. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат [солдат] намальований і що увесь базар з нього глузує (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Я роззявив рота й хотів дихнуть, а вода пішла в рот (І. Нечуй-Левицький).

3. – Вже я мовчу, вже я й набираю води в рот – все одно, ... а він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький).

428. У котрому реченні є фразеологізм?

1. Багато води втекло за сі півроку; пішли за водою і твої сільські думки, твої надії, твої молоді жадання (П.Куліш).

2. Хотіла б я уплисти за водою. Немов Офелія, уквітчана, безумна (Леся Українка).

3. Ця земля не знала жодного мосту із каменю (П.Загребельний).

429. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра (Леся Українка).

2. І плачу, було, й сміюся, Як слухаю ці пісні (В.Симоненко).

3. Та часом гінець доганяє світання і клаптями ночі доточує день (Л.Костенко).

430. У котрому рядку є фразеологізм?

1. А сам Наум таку колись пригоду На очі власні бачив (М.Рильський).

2. Ні, вона мене не проведе, наскрізь я її бачу, що воно за цяця (Панас Мирний).

3. Еней, таку уздрівши цяцю, Не знав із ляку, де стояв (І.Котляревський).

431. У котрому рядку є фразеологізм ?

1. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (І.Нечуй-Левицький).

2. Мене по волі і неволі Носило всюди (Т.Шевченко).

3. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю (Укр. прислів’я).

432. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Дарма біситься злість ворожа, чорна – нічим не очорнить твоєї боротьби!.. (В.Симоненко).

2. Дарма, що він [батько] старий, а ще нікому не дасть на поталу дитини! (М.Коцюбинський).

3. А мати хоче научати, Так соловейко не дає (Т.Шевченко).

433. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Палаюче сонце висить над степом (М.Коцюбинський).

2. Знаючи свою минувшину і розуміючи, що його посада висить на волоску, він весь той час мовчав, працював (І.Франко).

3. Лисиче над Дінцем, де висне дим заводу (В.Сосюра).

434. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Мокрий сніг обліплював голе гілля дерев (А.Шиян).

2. Люди хотіли голіруч землю узяти (М.Коцюбинський).

3. Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих у панцир інструкцій, служак, яких голими руками не візьмеш, з якими треба воювати... (О.Гончар).

435. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Історики літератури розкрили частину білих плям у біографії письменника [Леся Мартовича]. Проте ще й досі їх лишається немало (Літературна Україна).

2. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров (О.Стороженко).

3. Білими плямами виділялися хати в тіні садів (С.Журахович).

436. У котрому рядку є фразеологізм?

1. А Соловей аж горло надриває І на всі заставки співає (Л.Глібов).

2. Сміється сонце з небозвода, кудись хмарки на конях мчать... (П.Тичина).

3. Хлопчик мчав на всі заставки (О.Досвітній).

437. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Обабіч вулиці величезні крани повертали свої довгі, витягнуті шиї, підіймаючи вгору і спускаючи на високі поверхи штабелі дощок... (В.Собко).

2. Треба було б йому, скінчивши школу, злазити з батькової шиї (Панас Мирний).

3. А лукавий капітан Підікрався змієм Й Лоскотонові аркан Зашморгнув на шиї (В.Симоненко).

438. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Не увіриш, поки сам не зміриш (М.Номис).

2. Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п’ят, наче не сподівався такої упертості (М.Коцюбинський).

3. Добре чуже лихо міряти – зміряй своє (М.Номис).

439. У котрому рядку є фразеологізм?

1. З людиною буває часто так, Що, добре знаючи колишнього події, Вона сучасності ні в зуб не розуміє (М.Рильський).

2. Я чув колись приказку: “Їж борщ з грибами, держи язик за зубами” (М.Кропивницький).

3. Вартові стояли на вишках під грибками (О.Гончар).

440. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Залізо б’ють і гнуть прекрасну мідь В горбатих м’язах руки чоловіка (М.Бажан).

2. Я їй накупив таких гостинців, а вона кирпу гне (І.Нечуй-Левицький).

3. Німці, зім’яті несподіваним ударом, вже швидко і полохливо дременули до села (В.Собко).

441. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді (Т.Шевченко).

2. Маруся ні жива ні мертва! Злякалась того, що Василь став з нею говорити (Г.Квітка-Основ’яненко).

3. Я воскрес, щоб із вами жити Під шаленством весняних злив (В.Симоненко).

442. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т.Шевченко).

2. Ще в океан, ще хоч один рейс, навіть якщо він і буде твоєю лебединою піснею! (О.Гончар).

3. Кажи, Єлеазаре, як прийняли чужинці пісню слави? (Леся Українка).

443. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Дідона [...] Точила всякії баляси І підпускала різні ляси, Енею б тільки угодить (І. Котляревський).

2. Не уміє спокійно жити, завжди його точить якийсь черв’як (М.Тарновський).

3. Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка).

444. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (М.Старицький).

2. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть (М.Номис).

3. Казна-що меле, аби не мовчати (П.Чубинський).

445. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Гіркий світ, а треба жить (М.Номис).

2. Остапові першому довелося випити гірку чашу (О.Довженко).

3. Не лай мене, моя мати, гіркими словами (А.Метлинський).

446. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І.Котляревський).

2. Навіщо нам туди йти? Витрішки купувати я не хочу. Іди сам (В.Кучер).

3. Дивився на неї своїми блискучими витрішкуватими баньками (Панас Мирний).

447. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Андрій прямував до старого в’яза, що ріс на вершечку горба. Звідти злазили з горбка униз фабричні будинки (М.Коцюбинський).

2. Іде на ярмарок витрішки купувати (Укр. прислів’я).

3. Шануйтеся, хлопці. Знаю: всі ви нечисті на руку. Спіймаю, позбудетеся останньої сорочки (М.Стельмах).

448. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Мовчить Полтава, наче приголомшена, перехотілось людям говорить (Л. Костенко).

2. Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М.Коцюбинський).

3. Одразу видно, що вони бували в бувальцях (Ю. Яновський).

449. Котре з тверджень є правильною відповіддю на питання: “Які відомості подають в орфографічних словниках?”

Варіанти відповіді: 1.Подають слова, які вживалися в мові раніше та зафіксовані у її писемних пам’ятках. 2.Принципи каліграфічного правопису. 3.Нормативне (загальноприйняте) написання слів, граматичних форм. 4.Пояснюються слова з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, відповідності словам інших мов.

450. Котре з тверджень є правильною відповіддю на питання: “Які відомості подають в тлумачних словниках?”

Варіанти відповіді: 1.У тлумачному словнику засобами рідної мови розкривається значення слова, характеризуються його граматичні й стилістичні властивості, подаються типові ілюстрації. 2.У тлумачному словник пояснюються слова з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису тощо. 3.У тлумачному словнику з’ясовується історія слів за їх історичними згадками, ілюструється розвиток та зміни їх значень.

Розділ 3. МОРФОЛОГІЯ

451. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке морфологія?”

Варіанти відповіді:1. Це розділ науки про частини мови. 2. Це розділ науки про морфеми, принципи правильного їх уживання в реченні. 3.Це розділ науки про слово – його будову, форми cлів і їх значення, а також про частини мови. 4. Це вчення про словотворення у межах частин мови.

3. 1. Іменник

452. Яка частина мови називається іменником? Виберіть найбільш повну правильну відповідь.

Варіанти відповіді: 1. Це слова самостійної частина мови, що мають значення предметності, відповідають на питання хто? або що?, відносяться до певного роду і змінюються за відмінками і числами. 2.Це самостійна частина мови, що означає назви предметів, людей і тварин і відповідає на питання хто? або що? 3.Це частина мови, що означає назви живих і неживих предметів і відповідає на питання хто? або що? 4.Це службова частина мови, за допомогою якої виражаються зв’язки між словами.

453. У котрому рядку всі слова – іменники?

1. Рух, бігати, читати, завдання, радий.

2. Звертання, синява, сміливість, радість, читання.

3. Дія, молодий, природа, життя, рухатися.

454. У котрому рядку всі слова – іменники?

1. Бентежитися, свистун, бентежність, бентежний, бентежно, пустодзвін, бентежити.

2. Лепетун, торохтій, щебетун, цокотун, базікало, патякало, пустомеля.

3. Велетень, велет, гігант, колос, титан, велетенський, титанічний.

455. На які розряди за значенням поділяються іменники?

Варіанти відповіді: 1.Це іменники чоловічого, жіночого чи середнього роду. 2.Це назви істот чи неістот; власні чи загальні; конкретні чи абстрактні; збірні; речовинні. 3.Це назви реалій об’єктивної дійсності, людей, рослин і тварин. 4.Це збірні чи речовинні та одиничні назви.

456. Виберіть правильний варіант для продовження речення: “Україна, Дніпро, Тарас Шевченко, Леся Українка, Ліна Костенко належать до...

1...загальних назв”. 2....власних назв”. 3....назв істот”. 4....назв неістот”.

457. У котрому рядку всі іменники є назвами істот?

1. Дівчина, вчителька, колесо, жалюзі, група.

2. Мавка, покійник, лев, доповідач, лектор.

3. Коваль, мрець, отаман, птах, експерт.

458. У котрому рядку всі іменники є назвами неістот?

1. Дочка, житло, зірка, людина, діалог.

2. Ворота, гол, гурток, джерело, каучук.

3. Каталог, колія, новина, столяр, селянство.

459. У котрому рядку всі іменники є абстрактними назвами?

1. Стіл, зошит, ручка, радість, юність.

2. Краса, щедрість, ідея, припущення, комп’ютер.

3. Гіпотеза, хитрість, демократія, мораль, одухотворення.

460. У котрому рядку всі іменники є конкретними назвами?

1. Відро, вікно, книга, вірш, верба.

2. Гуртожиток, донька, кінь, коромисло, олень.

3. Гора, глядач, кулінарія, мережа, обіцянка.

461. У котрому рядку всі іменники є збірними?

1. Птаство, малеча, картоплиння, товариство, професура.

2. Поезія, збірка, твір, група, молодь.

3. Квасолиння, городина, учнівство, людство, листя.

462. У котрому рядку всі іменники речовинні?

1.Хліб, молоко, радість, мед, відро.

2.Цукор, жито, пшениця, малина, шовк.

3.Срібло, нафта, анальгін, водень, гречка.

463. Які морфологічні ознаки має іменник?

Варіанти відповіді: 1.Рід. 2.Змінюваність за числами. 3.Змінюваність за відмінками. 4.Змінюваність за особами.

464. Скільки іменників чоловічого роду в поданому тексті?

О краю рідний, степе несходимий! Надійде час – і темрява густа, Що ти її у спадщину дістав Укупі з мріями найкращими своїми, Розійдеться... (Є.Плужник).

465. Скільки іменників середнього роду в поданому тексті?

З серцем, повним смутку-горя, Утомився я ходить І прийшов на берег моря, Щоб журбу свою втопить (О. Олесь).

466. У котрому рядку не всі іменники належать до одного роду?

1. Біль, цвіль, туш, кріль, кужіль.

2. Промінь, степ, Дніпро, абажур, син.

3. Узбережжя, обличчя, зілля, життя, знання.

467. У котрому рядку всі іменники належать до одного роду?

1. Аромат, боєць, верф, горобець, слоненя.

2. Білченя, немовля, листя, драже, дівча.

3. Адреса, тінь, любов, тюль, толь.

468. У котрому рядку всі іменники належать до одного роду?

1. Дитя, орля, рілля, гілля, Микола.

2. Пальто, слово, таксі, меню, пюре.

3. Міледі, фрау, поміч, пісня, гривня.

469. У котрому рядку не всі іменники належать до одного роду?

1. Мадам, боа, ГЕС, “Юманіте”, галіфе.

2. Бра, Поль, денді, салямі, соло.

3. Авеню, путь, подорож, суміш, річ.

470. До якого граматичного роду належать іменники шимпанзе, зебу, колібрі, поні?

1. Спільного. 2. Чоловічого. 3. Жіночого. 4. Середнього.

471. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Клавіш, аркуш, туш, розкіш, ретуш.

2. Рояль, фламінго, ему, колібрі, поні.

3. Кашне, аташе, кюре, какаду, шимпанзе.

472. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Воєвода, Лука, джура, ферзь, рукопис.

2. Біль, цвіль, абажур, розгардіяш, степінь.

3. Кріль, нежить, колодязь, дріб, жнець.

473. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Народ, нащадок, путь, край, бій.

2. День, рій, договір, ступінь, аромат.

3. Вир, ківш, трон, дім, плач.

474. Котрі з поданих іменників належать до чоловічого роду?

1.Слуга. 2.Колорадо (штат). 3.Путь. 4.Умань. 5.Тире. 6.Тюль. 7.Ступінь. 8.Кір. 9.Село. 10.Альпи.

475. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Лист, край, Ілля, земля, піч.

2. Честь, вість, путь, доповідь, ніч.

3. Біль, кінь, Микола, дядько, дріб.

476. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Шимпанзе, фламінго, поні, зебу, маестро.

2. Місіс, мадам, леді, Бетті, кенгуру.

3. Бюро, журі, метро, какаду, Сахара.

477. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Радість, любов, кінь, день, вість.

2. Вік, синтаксис, вітер, ніч, пісок.

3. Біль, кір, насип, степ, дріб.

478. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Саго, морзе, Колорадо (штат), Токіо, Палермо.

2. Толь, Капрі (острів), Овруч, м’якуш, розпач.

3. Легато, гінді (мова), рись, індича, пальто.

479. У котрому рядку всі іменники належать або можуть належати до чоловічого роду?

1. Бідолаха, покруч, гуаш, фальш, купіль.

2. Староста, нерівня, невдаха, нікчема, ніч.

3. Чорнобиль, шашіль, нежить, тюль, толь.

480. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Бязь, жовч, нехіть, кофе, спіраль.

2. Сибір, розсип, накип, велич, м’якуш.

3. Степінь, степ, кір, рояль, ступінь.

481. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Собака, рись, висип, міль, путь.

2. Тюль, зір, шампунь, біль, дріб.

3. Гінді, ревю, прес-аташе, галіфе, фрау.

482. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Протеже, каное, регбі, фрикасе, салямі.

2. Маестро, портьє, рантьє, аташе, боа (удав).

3. Кольрабі, боа (шарф), фламінго, макао (гра).

483. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Суддя, надія, земля, Микита, гілля.

2. Лоша, теля, зілля, дівча, круча.

3. Дріб, край, кінь, біль, Сибір.

484. У котрому рядку всі слова є іменниками чоловічого роду?

1. Більбао (місто), білль (законопроект в Англії), віче, вестерн, денді, Гобі (пустеля).

2. Шимпанзе, какаду, зебу, поні, аташе, імпресаріо.

3. Гоа (територія), графіті, ескудо (грошова одиниця), кіно, пенсне, драже.

485. Котрі з поданих іменників належать до жіночого роду?

1. Вересень. 2. Арена. 3. Міссісіпі (річка). 4. Село.5. Щука. 6. Кольє. 7. Путь. 8. ЧАЕС. 9. Степ. 10. Меню.

486. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Межа, мережа, хаща, задача, дівча.

2. Юнь, лань, жаль, звичай, відстань.

3. Вежа, пожежа, поезія, злива, спрага.

487. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Рось, повінь, врода, воля, річ, ячмінь.

2. Буря, гарячка, косовиця, криниця, стерня.

3. Круча, тиша, легеня, курча, велич.

488. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Зусилля, рілля, знаряддя, світило, плем’я.

2. Подорож, упряж, нехворощ, жовч, одіж.

3. Суміш, жолудь, лебідь, вождь, фальш.