Тема 2. принципи виборчого права

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА

Кафедра конституційного та міжнародного права

Виборче ПРАВО України

Плани

Семінарських та практичних занять

Розробник:

доцент кафедри конституційного та міжнародного права ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, кандидат юридичних наук

Нестерович В.Ф.

Луганськ

Передмова

Вибори – важливий інститут безпосередньої форми демократії, який має засадниче значення для забезпечення легітимності державної влади, становлення й розвитку громадянського суспільства, стабільності конституційного ладу та наступності влади народу, формування державності на демократичних, правових засадах. Інститут виборів забезпечує репродукцію, оновлення органів державної влади та місцевого самоврядування на демократичних засадах, їхню ротацію відповідно до волі українського народу. Разом з тим, досвід проведення різних видів виборів в Україні свідчить про наявність низки суттєвих проблем щодо проведення чесних, прозорих та демократичних виборів. Однією з таких причин є низька підготовка учасників виборчого процесу при проведенні різних видів виборів в Україні. Саме ця обставина й спонукала автора до розробки спеціального курсу у рамках науки конституційного права – «Виборче право України».

Зміст навчальної дисципліни спрямований на засвоєння студентами положень:

- про засадничі ідеї, принципи та категоріально-понятійний апарат виборчого права України;

- про систему джерел виборчого права України та їх сутність;

- про різновиди виборчої системи та їх застосування при проведенні різних видів виборів в Україні;

- про засади порядку організації виборчого процесу при проведенні різних видів виборів в Україні.

Водночас студенти повинні:

- опанувати знаннями з методики правового аналізу норм виборчого права та заснованій на її дії системі державних установ і суспільних інститутів;

- зрозуміти вплив факторів політичного, економічного, культурного й морального характеру на правові норми виборчого права України та практику їх реалізації.

- виробити алгоритм юридичної кваліфікації в умовах конкретно поставленої практичної задачі.

В процесі вивчення виборчого права України студенти пови­нні засвоїти:

1) поняття виборчого права України та його систему; 2) поняття та види виборів; 3) систему джерел виборчого права, їх юридичну силу та співвідношення з іншими джерелами конституційного права Україні; 4) міжнародні стандарти з виборчого права; 5) систему принципів виборчого права та їх дотримання при проведенні виборів в Україні; 6) поняття та види виборчих цензів; 7) конституційно-правові засади діяльності виборчих органів в Україні; 8) конституційно-правові засади виборчого процесу в Україні; 9) конституційно-правові засади застосування виборчої системи в Україні.

Студенти, опанувавши знаннями дисципліни виборче право України, повинні вміти:

- орієнтуватися у системі джерел виборчого права України;

- аналізувати акти виборчого законодавства з орієнтацією на їх застосування у професійній діяльності та подальшого удосконалення;

- вірно та швидко здійснювати кваліфікацію тих чи інших питань, які пов’язані з проведенням різних видів виборів в Україні;

- використовувати в практичній діяльності знання основних принципів виборчого права України.

Плани семінарських та практичних занять укладено з урахуванням проведення різних видів виборів в України у різні роки. Курс розроблено на основі програм провідних вузів України та провідних демократичних держав світу; власної науково-педагогічної практики; положень і висновків новітньої вітчизняної та зарубіжної конституційно-правової літератури з виборчого права, вимог «логіко-тематичного підходу» до побудови програми курсу.

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

ТЕМА 1. Вступ до виборчого права України

Семінарське заняття № 1

Поняття та види виборів

Тривалість 2 години

Мета заняття і завдання: ознайомлення студентів з основами виборчого права України; з’ясування сутності виборів як одного з головних елементів демократичної держави; встановлення класифікації виборів за різними критеріями; опанування знаннями про історію розвитку виборчого права як інституту конституційного права, вміти визначати тенденції розвитку виборчого права на сучасному етапі України.

Категоріально-понятійний апарат: вибори, виборче право, об’єктивне виборче право, суб’єктивне виборче право, активне виборче право, пасивне виборче право, чергові вибори, позачергові вибори, перші вибори, повторні вибори, голосування, прямі вибори, непрямі вибори, праймеріз, виборче законодавство, джерела виборчого права, виборчий кодекс.

План

1. Виборче право: поняття та види.

2. Поняття та види виборів, які проводяться в Україні.

3. Джерела виборчого права України: поняття та види.

4. Система міжнародних стандартів з виборчого права.

Контрольні запитання і завдання:

1. Дайте визначення поняттю «виборче право»?

2. Що таке об’єктивне виборче право та суб’єктивне виборче право? Порівняйте їх за змістом.

3. Що таке активне виборче право та пасивне виборче право? Порівняйте їх за змістом.

4. Розкрийте вибори як одну з основних форм безпосередньої демократії.

5. Вкажіть класифікацію виборів за різними критеріями.

6. Визначте відмінність виборів від референдумів.

7. Розкрийте систему, види і класифікацію джерел виборчого права.

8. Чи потрібна кодифікація виборчого законодавства?

9. Що таке міжнародні стандарти з виборчого права?

10. Назвіть міжнародно-правові акти, ратифіковані Україною, які закріплюють міжнародні стандарти з виборчого права?

11. Хто такі міжнародні спостерігачі на виборах та від яких установ і організацій вони приймають участь у виборчому процесі?

12. У чому проблематика співвідношення джерел національного права з принципами та нормами міжнародного права у сфері виборчого права?

13. Що таке Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія), та яку роль вона відіграє під час законопроектної роботи щодо виборів?

14. Чи мають обов’язкову юридичну силу висновки Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) для України?

Теми для повідомлень, есе та рефератів

1. Виборче право як конституційно-правовий інститут, його зміст та структура.

2. Роль виборів у розбудові в Україні правової та демократичної держави.

3. Проблематика прийняття в Україні Виборчого кодексу.

4. Колізії у виборчому праві: поняття, причини виникнення та можливі наслідки.

5. Інститут міжнародних спостерігачів при проведенні різних видів виборів в Україні.

6. Місце та роль судової практики Європейського Суду з прав людини у встановленні регіональних європейських виборчих стандартів.

Нормативно-правові та інші акти[1]:

Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Загальна декларація прав людини: прийнята та проголошена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року № 217 А (ІІІ) // Вісник Конституційного Суду України. – 2006. – № 3. – С. 69-74.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року: ратифікована Законом України 17 липня 1997 року № 475/97-ВР разом з першим протоколом та протоколами № 2, 4, 7 та 11 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.

Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок від 18 грудня 1979 року // Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998.

Міжнародна конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації від 7 березня 1966 року: ратифікована Президією Верховної Ради Української РСР 21 січня 1969 року // Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – С. 138-148.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року: ратифікований Указом Президії Верховної Ради УРСР від 19 грудня 1973 року № 2148-VІІІ (з двома факультативними протоколами)//Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – С. 53-76.

Документ Копенгагенської наради Конференції з людського виміру ОБСЄ від 29 червня 1990 року // Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – С. 653-664.

Кодекс належної практики у виборчих справах: керівні принципи та пояснювальна доповідь: ухваленні Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанською комісією) на 52-й сесії 18-19 жовтня 2002 року // Вибори та демократія. – 2006. – № 4. – С. 86-110.

Висновок Венеціанської Комісії та ОБСЄ/БДІПЛ від 2 березня 2006 року щодо Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року №1665-IV // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2006. – № 3. – С. 84-97.

Експертний висновок від 6 вересня 2010 року щодо проекту Виборчого кодексу України (місцеві вибори), підготовлений Директоратом з питань демократичних інституцій Генерального директорату з питань демократії та політичних справ Ради Європи // Вибори та демократія. – 2011. – № 1. – С. 77-86.

Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 10 липня 2010 року № 2487-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 35-36. – Ст. 491.

Про вибори народних депутатів України: Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI // Голос України. – 2011 – № 234.

Про вибори Президента України: Закон України від 5 березня 1999 року № 474-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81.

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.

Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 28097-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 6 квітня 2000 року № 1647-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 224.

Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня 2000 року № 1550-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – Ст. 176.

Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим : Закон України від 22 грудня 2006 року № 533-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 14. – Ст. 168.

Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11 липня 2002 року № 93-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 40. – Ст. 290.

Про статус народного депутата України: Закон України від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 17.

Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 30 червня 2004 року № 1932-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 36. – Ст. 448.

Рішення Конституційного Суду України від 26 лютого 1998 року № 1-рп/98 у справі про вибори народних депутатів України // Вісник Конституційного Суду України. – 1998. – № 2. – С. 4-18.

Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 у справі про застосування української мови // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 1. – С. 5-15.

Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 6. – С. 16-21.

Рішення Конституційного Суду України від 23 жовтня 2003 року № 17-рп/2003 у справі про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів // Вісник Конституційного Суду України. – 2003. – № 5. – С. 11-13.

Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 у справі про здійснення влади народом // Вісник Конституційного Суду України. – 2005. – № 5. – С. 26-31.

Рішення судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 грудня 2004 року (справа про факти системного і грубого порушення принципів і засад виборчого процесу при повторному голосуванні з виборів Президента України від 21 листопада 2004 року) // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 234. – С. 4.

Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 // Бюлетень законодавства і юридичної практики. – 2004. – № 11. – С. 20-28.

Рішення Європейського суду з прав людини від 2 жовтня 2001 року у справі «Гаттон та інші проти Сполученого Королівства» (Hatton and Others v. the United Kingdom) // European Court of Human Rights Portal: http://www.echr.coe.int.

Рішення Європейського суду з прав людини від 14 березня 2002 року у справі «Пол та Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) // European Court of Human Rights Portal: http://www.echr.coe.int.

Рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2002 року у справі «Ай проти Сполученого Королівства» (I v. the United Kingdom) // European Court of Human Rights Portal: http://www.echr.coe.int.

Рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська Прес-група проти України» (Ukrainian Media Group v. Ukraine) // Офіційний сайт Міністерства юстиції України: http://www.minjust.gov.ua/0/164

Рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі «Невмержицький проти України» (Nevmerzhitsky v. Ukraine) // Офіційний сайт Міністерства юстиції України: http://www.minjust.gov.ua/0/164

Рішення Європейського суду з прав людини від 30 червня 1993 року у справі «Сігарпур А. Сігарджинссон проти Ісландії» (Sigarpur A. Sigurjynsson v. Iceland) // European Court of Human Rights Portal: http://www.echr.coe.int.

Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січня 1998 року у справі «Об’єднана Комуністична партія Туреччини та інші проти Туреччини» (United Communist Party of and Others v. Turkey) // European Court of Human Rights Portal: http://www.echr.coe.int.

ТЕМА 2. Принципи виборчого права

Тривалість 2 години

Практичне заняття № 1.