Сутність, об’єкт, завдання геополітики
Підходи до визначення геополітики надзвичайно різноманітні: від ототожнення її з мистецтвом управління загальносвітовим процесом, державою чи іншою спільнотою, через твердження, що геополітика є цілісною самостійною наукою, до визнання її світоглядною концепцією майбутнього.
Процес формування цілісного уявлення про геополітику як науку та вироблення єдиного поняттєво-термінологічного апарату ускладнює, однак водночас сприяє її методологічному збагаченню і розширенню сфери практичного застосування те, що серед геополітиків багато представників географічних, політичних, історичних та інших наук.
Термін «геополітика» етимологічно складається з двох грецьких слів: geo– земля, politicos — держава, громадянин та все, що пов'язане з містом. На відміну від політичної географії, чіткого і всеохопного визначення геополітики немає. Геополітику нерідко розуміють як науку, що вивчає глобальну політику, тобто стратегічний напрям політичних відносин, в основному сучасних. Поняття використовується для оцінки міжнародно-політичних позицій держави, її місця в системі міжнародних досліджень, умов її участі у військово-політичних союзах.
Кілька поширених визначень геополітики:
• «Геополітика служить визначенню національної політики з урахуванням факторів впливу на неї природного середовища» (Енциклопедія «Вritaniса», 1994).
• «Це наука, яка вивчає і аналізує в єдності географічні, історичні, політичні та інші взаємопов'язані фактори, які впливають на стратегічний потенціал держави» («Тhе Еnсусlореdіа Аmегісаnа», 1973).
• «Геополітика — це поєднання географічних і політичних факторів, що визначають положення держави чи регіону з ухилом на вплив географії на політику» (3. Бжезінський, 1997).
• «Наука про вивчення відносин між владною політикою в міжнародному плані й тими географічними рамками, в яких вона проводиться» (П. Галлуа, 1990).
• «Геополітика — це наука про контроль над простором» (В. Мадіссон, В. Шахов, 2003).
Отже, по-перше, стрижнем геополітики залишається географія як динамічна система суспільно-природничих наук, що дає підстави більшості дослідників визначати її як географічну дисципліну. Супротивники даного підходу переважно політологи.
По-друге, геополітика пов'язує в одне ціле політичні процеси і земні простори. Раніше вважалося, що ця наука, на противагу політичній географії, досліджує лише глобальний простір, проте з'являється дедалі більше праць, присвячених політичній стратегії на мезо- та мікрорівні (регіональна геополітика, атомістична геополітика тощо).
Геополітика — це наука про багатогранну політику держав та інших суб'єктів, спрямована на вивчення можливостей активного використання даностей геопростору в інтересах військово-політичної, культурно-інформаційної, економічної та екологічної безпеки в межах відповідних полів взаємодії.
Супротивники визнання за геополітикою статусу науки небезпідставно закидають їй суб'єктивність суджень, філософування, мрійництво. На це справді хибує прикладна геополітика, яка виходить з інтересів конкретного суб'єкта і є «теорією позиційної боротьби на світовій шахівниці».
Натомість академічна геополітика позбавлена національної заангажованості та авторського суб’єктивізму. За М. Мироненком, вона «повинна виокремити розумне з минулого і подати геополітичну аргументацію у вигляді загальних закономірностей і тенденцій геополітичних відносин» (В. Колосов, М. Мироненко, 2002).
Основним об'єктом дослідження геополітики є геополітична структура світу в усій її різноманітності. Нині вона представлена багатьма просторовими моделями.
Предметом дослідження геополітики є поля взаємодії («силові поля») – виокремлені сегменти суспільної діяльності, які взаємодіють з певним географічним простором.
Оскільки геополітика є суспільною наукою, то об'єкт і предмет її дослідження перебувають у постійній динаміці, відображаючи мінливу реальність.
Головним завданням геополітики є фіксація і прогноз меж полів взаємодії, динамічна мозаїка яких формує геополітичну структуру світу.
Інші завдання:
– дослідження механізмів і форм контролю над геопростором;
– геополітичне районування планети на основі розмежування геополітичних полів провідних акторів;
– виявлення об'єктивно існуючих просторових політичних одиниць, геостратегічних зон та геополітичних регіонів;
– подолання конфронтаційної логіки в міжнародних відносинах;
– розробка геополітичних кодів для суб'єктів геополітики тощо.