Тема 9. Демократія: поняття, суть, основні форми. План семінарського заняття

Семінар

План семінарського заняття

1. Поняття, ознаки та сутність демократії.

2. Функції і принципи демократії.

3. Форми та інститути демократії.

4. Демократія в сучасних умовах розвитку України: проблеми і перспективи.

Вивчаючи дану тему студент (курсант) повинен виходити з того, що у науковій літературі можна зустріти різні уявлення про правову державу і ставлення до демократії. Сучасна правова держава характеризується тим, що для людини, особистості створюються всі умови для правової свободи, в яких лежить принцип «дозволено все, що не заборонено законом». Право, будучи формою і мірою свободи, покликаний максимально зменшити обмеження особистості, насамперед в економіці, політиці, соціальному, духовному, культурному житті.

Вирішальним фактором створення правової держави або руху до неї стали перші помітні успіхи у створенні громадянського суспільства, поза яким неможлива правова держава і загальний соціальний, економічний і культурний розвиток суспільства, його нових цивілізаційних, технічних та наукових основ.

Правова держава може бути тільки демократичною. При демократичному режимі законодавчо проголошуються і забезпечуються права і свободи людини, а громадянському суспільству надається реальна можливість впливати на склад державних органів і зміст їх найбільш значущих рішень, гарантується політичний плюралізм. Вищі органи держави мають мандат народу, влада реалізується в його інтересах демократичними і правовими методами.

Демократичний режим характеризується такими рисами:

- джерелом влади в державі є народ. Він обирає насамперед представницькі органи влади і наділяє їх правом приймати закони;

- право громадянського суспільства впливати на вироблення політичних рішень (шляхом схвалення або критики в засобах масової інформації, демонстрацій протесту чи підтримки, лобістської діяльності, участі в передвиборних кампаніях). Це його право гарантується конституцією країни, а також міжнародними правовими нормами;

- політичний плюралізм, що припускає можливість утворення двох - або багатопартійної системи, конкуренція політичних партій та їх вплив на суспільство, існування на законних підставах політичної опозиції як у парламенті, так і поза ним.

Природа правової держави розкривається в її принципах: принцип панування права означає розгляд всіх питань життя держави і суспільства з позиції права; правову організацію державної влади; принцип верховенства закону є похідним від принципу панування права. Його зміст передбачає визнання законів, прийнятих представницькими органами влади, актами, що мають вищу юридичну силу; принцип поділу влади. Для затвердження політичної свободи, забезпечення законності та усунення зловживань з боку будь-яких соціальних груп, установ, або окремої особи необхідно розділити державну владу на законодавчу, виконавчу і судову. Цей принцип сприяє «розосередженню» державної влади між різними владними ланками і структурами. Це попереджає її концентрацію в якійсь одній структурі, не дозволяє перетворити її на авторитарну і тоталітарну владу.

Найважливішим принципом правової держави є гарантованість і непорушність прав і свобод громадян. Правова держава визнає за індивідом певну сферу свободи, за межі якої вона виходити не може. Правова держава формується і діє в інтересах забезпечення потреб громадянського суспільства й особистості, вона не тільки визнає, але і гарантує і захищає від свавілля загальновизнані права і свободи особистості.

Таким чином, ідея правової держави є ідея про оптимальну і найбільш організацію державної влади в суспільстві. Це свого роду ідеальна модель державного устрою, до якої сучасний світ повинен прагнути.

В системі численних явищ, що впливають на становище людини в суспільстві, ключова роль відводиться державі. В ідеалі держава повинна служити особистості, створювати всі необхідні умови для того, щоб вона могла максимально розвивати і відповідально проявляти свої здібності, так як людина є найвища цінність.

З одного боку, особистість взаємодіє з державою через право, тобто систему загальнообов'язкових норм, що виходять від нього, з іншого боку, шляхом участі у процедурах формування органів державної влади. Право визначає принципи взаємовідносин особи з державою і суспільством, міру її юридичної свободи, гарантії здійснення прав і обов'язків, способи захисту прав та законних інтересів.

Зазначене стосується насамперед громадянського суспільства і правової держави. Громадянське суспільство як система соціальних, соціально-економічних, соціально-політичних об'єднань громадян (інститутів, структур), що діють на засадах самоврядування, і правову державу, де державна влада функціонує на правових засадах, в рамках закону, логічно і сутнісно взаємопов'язані між собою.

Громадянське суспільство - це сфера самовияву вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій та організацій, огороджених відповідними законами від прямого втручання і довільної регламентації з боку державної влади. У просторі громадянського суспільства індивіди реалізують свої приватні інтереси і здійснюють індивідуальний вибір.

Правова держава самостійно в тій мірі, в якій вона служить інтересам громадянського суспільства, яке в свою чергу стимулює розвиток демократичної держави та здійснює гнучкий контроль за його діяльністю.

Індивідуальна робота

Шляхи формування інститутів демократії в Україні

Однією з головних тенденцій процесу розвитку державності в сучасному світі є поступове сприйняття людством напрацьованих прогресивною політико-правовою думкою надбань і особливо таких загальнолюдських цінностей, як демократія, право, права і свободи людини, гуманний і справедливий правопорядок. Наслідком цього процесу стало формування і конституційне закріплення концепції демократичної, соціальної, правової держави як синтезованого відображення загальнолюдського її призначення.

Головною метою політичної реформи є: налагодження ефективної взаємодії між вищими органами державної влади відповідно до принципу поділу влади, розробка і законодавче закріплення процедури формування і функціонування парламентської більшості, створення дійового механізму взаємодії та взаємної відповідальності президента, парламенту й уряду щодо розробки та здійснення державної політики, структурування політичної системи суспільства тощо. Не менш важливим для формування правової держави в Україні є підвищення рівня правової культури і правосвідомості громадян, посадових осіб і суспільства в цілому, виховання почуття поваги до права, забезпечення знанням своїх прав і свобод, юридичних обов'язків, уміння їх правильно реалізовувати виконувати. Високий рівень правової культури і правової свідомості необхідний для утвердження в суспільстві законності, справедливості, встановлення такої атмосфери, в якій людина може вільно жити і розвиватися як особистість.

Самостійна робота

Сучасні теорії демократії

Історико-правовий аналіз демократії як форми держави, політичного режиму, принципу організації і діяльності державних органів і суспільних організацій. Основні сучасні форми та інститути демократії. Основні сучасні теорії демократії: пролетарська теорія демократії, теорія «плюралістичної» демократії, теорія елітарної демократії, теорія партисипаторної демократії, теорія корпоративної демократії, теорія «комп’ютерної» демократії.

Питання для самоконтролю

1. Що таке демократія?

2. Вкажіть ознаки, які характеризують демократію.

3. Які історичні передумови виникнення демократії?

4. Заначте основні форми та види демократії.

5. В чому знаходить свій прояв демократія на сучасному етапі розвитку українського суспільства?