Концептуальні засади політології
Слід зазначити, що такими законами є закон пріоритету загальнолюдських цінностей; закон циклічності політичних режимів; закон діалектичного взаємозв’язку політичних інтересів, відносин і діяльності як сутності політичного життя; закон залежності структури політичної системи суспільства від його базису. Політологія ґрунтується на філософії як вченні про загальні закони пізнання світу. На розвиток політології має вплив етика як наука про мораль, тому що для політика дуже важливі моральні цінності. Політологія пов’язана з психологією, соціологією, економікою, теорією держави та права, іншими соціально-гуманітарними науками для вивчення різних аспектів політичного процесу. Методологічна основа політології складається з загальнотеоретичних досліджень політики на рівні філософського обгрунтування її природи, теорій середнього рівня, які спрямовані на дослідження і формування окремих концепцій політичного маркетингу, емпіричних досліджень з різних елементів політичної ситуації. До загально-теоретичних методів відноситься:
· структурно-функціональний;
· метод конфліктології;
· символічного інтеракціонізму та обміну;
· вибіркового дослідження;
· експерименту.
Дослідження статистичних методів дозволило більш глибоко описати процеси модернізації і демократизації, функціонування державних інститутів, груп інтересів, феномен корпоративізму, роль політичних партій в розвитку демократичного процесу.
Методологія являє собою систематичне і критичне вивчення багато чисельних методів і методик політичного аналізу; вона має відношення скоріше до процесу отримання політичного значущого знання, до логіки дослідження політичних проблем, чим просто до застосування конкретних методів і методик. Метою методології є не тільки більш повне оволодіння методами і методиками, але і удосконалення їх застосування в аналізі і вирішенні соціально-політичних проблем. Методики являють собою відносно спеціалізовані процедури і технічні прийоми, що застосовуються політичними аналітиками для вирішення конкретних видів проблем (наприклад, матриця Брайтмана інші методики багатокритеріального порівняння і вибору рішення). Якщо аналітичні методики спеціалізовані і застосовуються у відносно обмежених обставинах, то методи політичного аналізу мають достатньо загальний і універсальний характер, розрахований на різні сфери дослідження.
Політологія як соціально-гуманітарна та навчальна дисципліна виконує ряд теоретичних та практичних функцій, серед яких: описова (дескриптивна); прогностична (наукового передбачення); пояснювальна (інтерпретаційна); ідеологічна (програмова).
Перші спроби сформулювати завдання політології як навчальної дисципліни зроблені у доповіді комітету Американської асоціації політологічних наук: “Завдання політологічної науки” (1951 р.).
До основних завдань викладання політології відносяться:
· підготовка студента до виконання ролі громадянина;
· підготовка до участі у суспільно-політичному житті, тобто політологічна соціалізація студентської молоді;
· органічне поєднання політологічної думки України зі світовим політичним знанням;
· подолання стереотипних уявлень про політику, як виключно арени для боротьби, протистояння, конфлікту та засвоєння громадянами норм цивілізованої політичної поведінки, культури політологічного спілкування та ін.
Функції політології
Функції політології: теоретико-пізнавальна (гносеологічна), методологічна, виховна, регулятивна, аналітична, прогностична, світоглядна, інноваційна, прикладна, комунікаційна, соціокультурна, мобілізуюча, мотиваційна, гуманістична тощо. Найважливішими умовами нової парадигми політології є: толерантність, відкритість, діалогічна взаємодія, прагматизм, компроміс, мультикультуралізм.
Політологія використовує загально-філософські методи: діалектичний, позитивістський, прагматичний. Загальнонаукові методи: системний, структурно-функціональний, індуктивний і дедуктивний, історичного і логічного аналізу. Спеціальні методи: порівняльний, моделювання, інтерв’ю, праксіологічний. Політико-культурологічний підхід до проблем соціально-політичного життя інтегрує соціологію, політологію, політичну філософію, політичну антропологію. Цивілізаційний підхід до політики допомагає визначити в якості міри цивілізаційних процесів людську індивідуальність, її свободу, можливість її самореалізації і самоствердження.