Фіскальна і кредитно-грошова політика
Фіскальна політика - це регулювання національної економіки за допомогою управління доходами і витратами держави. Протягом кожного фінансового року уряд поповнює бюджет за рахунок доходів (податків), щоб покрити видатки, необхідні для проведення програм у галузі охорони здоров'я, освіти й оборони. Таким чином, змінюючи праву чи ліву частину балансу, уряд впливає на розвиток економіки країни в цілому.
Кредитно-грошова політика - це регулювання національної економіки за допомогою зміни грошового попиту та пропозиції. Грошова пропозиція - це сукупна кількість грошей, зайнятих в економіці, а «ціна» грошей - це та базова ставка, що визначає процентну ставку банків і інших кредиторів.
У Великобританії питання фіскальної політики перебувають у віданні міністра фінансів (канцлера казначейства), а кредитно-грошова політика країни є сферою компетенції Комітету грошово-кредитної політики Банку Англії.
Фіскальна і кредитно-грошова політика впливає на наступні економічні показники:
• темпи економічного зростання (показник щорічного росту всієї економіки країни, зазвичай вимірюваний обсягом валового внутрішнього продукту);
• рівень доходів в економіці;
• рівень продуктивності (тобто обсяг випуску на душу населення);
• рівень зарплати і темпи її росту;
• рівень інфляції (тобто щорічний ріст цін);
• рівень безробіття;
• платіжний баланс (співвідношення міжнародної конкурентноздатності економіки однієї країни в порівнянні з економіками інших країн);
• обмінний курс (вартість однієї валюти щодо інших валют). Економічний ріст, обмінні курси, рівень доходів, інфляція і безробіття впливають на здатність населення платити за товари і послуги і, отже, змінюють рівень і структуру попиту. У такий же спосіб рівень продуктивності, заробітної плати, інфляції й обмінні курси впливають на вартість виробництва і рівень конкуренції. Усі ці показники повинні бути в центрі уваги організації, щоб можна було порівнювати їх з показниками конкуруючих економік і передбачати потенційні зміни на міжнародних ринках.
Політичні, урядові, правові і нормативні впливи
Політичне середовище - це частина макроекономічного оточення, що знаходиться під безпосереднім контролем і впливом з боку держави. Держава бере участь у наступних процесах:
• законодавче і нормативне регулювання. Воно розробляє закони про безробіття, захист прав споживачів, заходи безпеки праці, контракти і торгові відносини, профспілки, монополії, злиття, податки тощо;
• економічна політика. Держава впливає на фіскальну політику. Уряди, як правило, регулюють питання оподатковування і державних витрат;
• державна економічна діяльність. Вона виступає в ролі власника або впливає на націоналізовані галузі виробництва. Уряди деяких країн контролюють ключові стратегічні галузі, причому способи контролю можуть мати ефект "поштовху", резонансу в інших економічних районах країни;
• міжнародна політика. Мається на увазі втручання уряду в сферу міжнародної торгівлі, вплив на обмінні курси і т.д.
Цілі, обумовлені урядом у своїй політиці при контролі підприємницької діяльності організацій, залежать у більшій мірі від політичного спрямування правлячої партії. Однак всі уряди прагнуть до того, щоб здійснювати контроль у ключових галузях економічної діяльності, що включає:
• контроль за інфляційними процесами (щоб стежити за рівнем міжнародної конкуренції);
• забезпечення економічного зростання і росту інвестицій;
• контроль за рівнем безробіття;
• стабілізацію обмінних курсів;
• контроль за платіжним балансом;
• контроль за монополіями з боку як компаній, так і профспілок;
• надання соціально необхідних послуг (охорона здоров'я, освіта, оборона країни і т.д.);
• контроль за забрудненням і захист навколишнього середовища;
• перерозподіл доходів (у різній мірі);
• захист прав споживачів;
• регулювання умов праці;
• регулювання торгових відносин.
Усі види економічної діяльності по різному піддаються впливу з боку політичних сфер. Таким чином, для менеджерів компанії важливо стежити за політикою, що проводиться урядом, щоб знайти зміни, що відбуваються, на ранній стадії і відреагувати на них як можна ефективніше.
Ще одним важливим аспектом політичного оточення є політичний ризик і його наслідки. Роль політичного ризику особливо велика в сфері міжнародного бізнесу. Скажемо, якщо Європа і Північна Америка в політичному значенні є відносно стабільними регіонами, то, наприклад, країни Східної Європи, Південної Америки і Близький Схід переживають періоди нестабільності. Отже, якщо організація здійснює торгові операції в даних регіонах, необхідно уважно стежити за політичною ситуацією, тому що рівень політичного ризику там дуже високий. Навіть в економічно стабільних країнах спостерігається збільшення ступеня ризику в часи політичних криз чи передвиборних кампаній.