Мислення

Мислення - це процес пізнання. Наслідком мислення є думка. Здатність мислити - властивість людини.

Мислення- процес відтворення загальних властивостей предметів і явищ, знаходження закономірних зв'язків і відносин між ними.

Порівняння визначає подібні і відмінні ознаки, властивості певних об'єктів. Все в світі пізнається не інакше, як через порівняння.

Аналіз - мислене розчленування об'єктів свідомості, виділення окремих їх частин, елементів, ознак і властивостей.

Синтез - мислене об'єднання окремих частин, ознак і властивостей об'єктів у єдине ціле. Аналіз і синтез є протилежними і водночас нерозривно пов'язаними між собою процесами.

Аналіз і синтез - постійно чергуються і переплітаються. Це основні операції мислення.

Абстрагування- мислене відокремлення одних ознак і властивостей від інших і від предметів, яким вони притаманні. Абстрактним є наукове мислення, тому що абстракція відіграє провідну роль в утворенні тих понять, у яких воно виявляється і якими оперує; абстракція готує основу для широких і ґрунтовних узагальнень.

Пізнання являє собою рух думки від конкретного до абстрактного і знову до конкретного.

Розрізняють три форми мислення: судження, умовиводи і поняття.

Судження – це рух нашого мислення, ототожнення і розрізнення його об’єктів, переходи від поодинокого до загального, від конкретного до абстрактного і навпаки, від причини до наслідку, від частини до цілого.

Умовивід – це форма мислення, в якій з певного одного або кількох суджень, виводиться нове судження.

Поняття формується в процесі мислення, в судженнях і умовиводах і характеризуються певним обсягом і змістом.

Бувають такі різновиди мислення: технічне, наукове, тощо.

Мислення за тих, чи інших умов характеризується глибиною, послідовністю, самостійністю, критичністю, гнучкістю, швидкістю.

Увага.

Увага - це психологічний стан, який характеризує інтенсивність пізнавальної діяльності та міру зосередженості на відносно малій ділянці (дії, предметі, праці, явищі), який стає усвідомленим та концентрує на собі психологічні і фізичні зусилля людини протягом певного проміжку часу.

Увага - це концентрація свідомості на певному об'єкті чи діяльності з одночасним відвертанням від всього іншого; фізіологічною основою уваги є осередок оптимального збудження певної ділянки кори півкуль головного мозку.

Пасивна увага виникає без свідомого вольового зусилля під впливом зовнішніх подразників і триває доти, доки вони діють (сильний звук, світло тощо). Це низька форма уваги, яка виникає за законом орієнтовного рефлексу і є спільною для людини і тварини.

Активна увага свідома увага, яка вимагає вольового зусилля і завжди спрямована на сприйняття об'єктів і явищ з наперед поставленою метою (праця оператора).

Правила тренування уваги:

- Уважно виконувати роботу завжди і в будь-якій ситуації;

- Зосереджувати увагу в будь-який момент на певному предметі чи діяльності;

- Ставитися з зацікавленням до предмета чи роботи, що підвищує увагу;

- Чітка організація праці і здоровий психологічний клімат в колективі;

- Дисциплінованість, рішучість і наполегливість;

- Постійні вольові зусилля.