Характеристика прокуратури Шевченківського району м. Львова

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….2

1. Характеристика прокуратури Шевченківського району м. Львова………3-7

2. Характеристика робіт, що виконувалися під час проходження практики………………………………………………………………………..8-12

3. Індивідуальне завдання……………………………………………….13-19

Висновки……………………………………………………………………....20

Додатки

Вступ

В період з 21 липня по 1 серпня 2014 року я проходив практику у прокуратурі Шевченківського району м. Львова.

Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах .

Метою практики було засвоєння і поглиблення теоретичних знань у сфері цивільного, кримінального, сімейного, трудового права, кримінального процесу, а також ознайомлення зі структурою і діяльністю органів прокуратури, вивчення нормативного матеріалу, що регламентує цю діяльність, ознайомлення з документацією, яка ведеться в прокуратурі.

Завданням практики було закріплення теоретичних знань, отриманих під час навчання на юридичному факультеті, і набуття практичних навиків роботи зі спеціальності.

За час проходження практики я закріпив та поглибив теоретичні знання, отримані мною в процесі проходження курсу кримінально-процесуального права на 3 курсі юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка; детально ознайомився із завданням, структурою, повноваженнями органів прокуратури; зуміла реалізувати здобуті мною знання на практиці.

Важливо підкреслити, що під час виконання практичних завдань я з’ясував для себе, що прокуратура є невід’ємною частиною державного механізму, що наділена певним обсягом влади для здійснення державного нагляду за виконанням законів у державі. Прокурорський нагляд розглядають як одну з форм державної діяльності, що забезпечує точне і неухильне виконання законів в Україні, як одну з умов додержання конституційних гарантій з охорони прав і законних інтересів громадян.

Характеристика прокуратури Шевченківського району м. Львова

Прокуратура є єдиним централізованим органом державної влади, на який покладено здійснення нагляду за додержанням та правильним застосуванням законів в Україні, забезпечення захисту від неправомірних посягань на суспільний та державний лад, права та свободи громадян, а також забезпечення захисту форм держави. Прокуратура займає особливе місце серед правоохоронних органів, забезпечує дотримання законності в державі.

Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», наказами Генерального прокурора України, Конституцією України, Кримінальний процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, іншими нормативно –правовими актами.

Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

• підтримання державного обвинувачення в суді;

• представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

• нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство (відповідно до Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів затв. Наказом Генерального прокурора Укр. від 12.11.2012 р.№111, Наказу Ген. Прокурора Укр. Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні №4 гн від 19.12.2012року);

• нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

В п. 4.1. наказу Генерального прокурора №1 гн від 26.12.2011 року “Про Організацію роботи і управління в органах прокуратури України” на міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури як на головну ланку системи органів прокуратури покласти здійснення на відповідній території правозахисної діяльності шляхом нагляду за додержанням і застосуванням законів місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, органами державного контролю, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, їх посадовими і службовими особами, громадянами; провадження досудового слідства; здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання і досудове слідство; нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; підтримання державного обвинувачення у судах першої інстанції; представництво інтересів громадянина або держави у місцевих загальних судах, а в передбачених галузевим наказом випадках – у місцевих господарських та окружних адміністративних судах.

На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і Законом України «Про прокуратуру».

Прокуратура Шевченківського району м. Львова здійснює свої повноваження на підставі неухильного додержання Конституції та законів України, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів.

Функції прокуратури можна поділити на наглядові і ненаглядові (ті, які не пов’язані з наглядом).

Формами представництва є:

· звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

· участь у розгляді судами справ (крім випадків приватного обвинувачення та відмови прокурора підтримувати державне обвинувачення);

· внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються Законом України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року. Так, відповідно до ст. 1 даного закону, прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Система органів прокуратури – це упорядкована побудова прокурорських органів різних рівнів і компетенції, об’єднаних єдиною метою, шляхами її досягнення і єдиною підпорядкованістю Генеральному прокурору України.

Прокуратура України становить єдину централізовану систему органів, об’єднаних спільними функціями, завданнями, принципами організації та діяльності.

Відповідно до статті 122 Конституції України, прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

Ця система складається з ланок (прокуратур), які створені та функціонують за адміністративно-територіальним та предметно-функціональним принципами.

Відповідно до адміністративно-територіального устрою, в Україні створені та діють територіальні прокуратури, а відповідно до предметно-галузевого принципу – спеціалізовані прокуратури, які функціонують лише в певних сферах життєдіяльності.

Систему органів прокуратури становлять:

· Генеральна прокуратура України;

· прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних);

· міські, районні, міжрайонні, районні в містах.

У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур.

До них, зокрема, відносяться прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, а також прокуратури регіонів з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

Утворення, реорганізація та ліквідація органів прокуратури, визначення їх статусу та компетенції здійснюються Генеральним прокурором України.

Відповідно до наказу №14 прокурора Шевченківського району від 15 липня 2014 р. «Про розподіл обов’язків між оперативними працівниками районної в місті прокуратури» до посадових осіб, які входять у штат працівників прокуратури, належать:

· прокурор району (Ніколайчук Г.А.)

· заступник прокурора району

· старші прокурори прокуратури

· прокурори прокуратури

З наведеного вище можна зробити висновок, що у прокуратурі Шевченківського району м. Львова діє чіткий розподіл ділянок діяльності прокуратури, які покладаються на того чи іншого працівника прокуратури. Наприклад, державне обвинувачення, відмова в порушенні кримінальних проваджень, справи пов’язанні з порушенням трудового законодавства та інші розподілені між працівниками прокуратури для більш ефективної роботи прокуратури і ефективного виконання завдань, що на неї покладаються.