Велика депресія» і політика адміністрації Гувера у США

Гуверприйняв презид повноваження в березні 1929р. Мав намір продовжувати попередній курс. Однак проспериті тривало ше півроку, а восени вибухнула катастрофа→падіння акцій на нью-йоркській біржі24 вересня 1929. Тривало майже протягом 3-ох з половиною років. За х-ром це типова циклічна кризанадвиробництва, причинами якої стала: -зростаюча диспропорція між великими виробничими можливостями економіки США і вузкістю внутріш і зовнішн ринку; -високі митні барєри на імпорт, запроваджені у США на поч 20-х, спричинили закриття натомість зовнішнього ринку для переважної б-сті америк товарів.

Кризав відкинула економіку країни США на рівень поч ХХ ст:хвиля банкрутств, важке становище с/г, фермери обтяжені боргами розорювались.

Поч масове безробіття. Навесні 1933р к-чть безробітних налічувала від 13-до 17 млн осіб, тобто третину працездатного нас. Середня зарплата робітників зменшилася приблизно на третину. Крім, матеріальних втрат, криза справила психологічний вплив на нас, на масову свідомість.

В листопаді-грудні 1929р Гувер провів низку нарад з представниками бізнесу, закликаючи їх не згорати виробництво, не звільняти робітників, не скорочувати заробітню платню. Він запропонував програму вкладання 8 млрд доларів у капітальне будівництво. Промислові та залізничні корпорації погодились вкласти в р-к 3 млрд. Однак цього виявилось недостатньо.

Січень 1932р ств Реконструктивну фінансову корпорацію, яка надавала субсидії й позики підприємствам.

Червень 1929 конгрес під тиском фермерства ухвалив закон про збут с\г продуктів, було ств Федеральне фермерське управління. Завдання: домогтися стабілізації цін шляхом скуповування лишків продукції.

Помилка Гувера: 1930 новий тариф, який збільшив і без того високі імпортні мита. Уряд розраховував, що скорочення імпорту збільшить зайнятість у США.

Робітники і службовці вимагали запровадження федеральної с-ми допомоги з безробіття, однак уряд не погоджувався. Замість цього улітку 1932 прийнято план «розподілу праці», який передбачав скорочення робочого дня і працевлаштування безробітних у межах вивільненого фонду зарплати. Криза змусила Гувера поступитися принципами твердого індивідуалізму.

Майже на млн. скоротилася к-сть членів профспілок. Восени 1929 АФП завила про відмову від страйків на час кризи. Розгорнувся масовий рух безробітних. 1931 і 1932рр організовано нац. походи безробітних на Вашингтон. Улітку 1932р відб 20-ти похід на столицю ветеранів І св..в. з вимогою до уряду надати їм термінову допомогу. Влада вигнала учасників походу з Вашингтона.

Активізувався фермерський рух. Ці події відтворені у романі «Грона гніву» Стейнбека.

1930 б-сть на виборах у палаті представників здобули демократи. Висунили в кандидати в президенти Рузвельта. Утв т.зв. мізків трест-групу відомих політиків та економістів, що допомогли йому в розробці та формулюванні виборчої програми. В основі доктрина економіста Кейнса.За Рузвельта проголосували 22, 8млн виборців, а за Гувера 15, 7.

Новий курс Рузвельта.

Березень 1933офіц інавгурації Рузвельта. На 9 березня уряд скликав спец сесію конгресу.За 3, 5 міс вона узвалила бл 70 законодавчих актів, які охоплювали промисловість, с\г, торгівлю, кредитно-грошову с-му.

Закон, який надавав президентові на 2 р надзвичайні повноваження.

6березня президент наказав не відкривати жодного баку без попереднього обстеження його рахунків. Право на відкриття отр лише здорові банки(здебільшого великі).

Зміцнення фінансової с-ми країни: уряд зосередив у своїх руках весь золотий запас США, вилучивши золото з обігу і заборонивши вільний обмін паперовий грошей на золото.

Квітень 1934 девольвовано долар. Запроваджувалось страхування банківських вкладів.

Травня 1933 заг фермерський страйк, який змусив зайнятись проблемами агарного сектора. 12 травня закон про врегулювання с\г (Закон ААА).Завдання: надання допомоги фермерам шляхом підвищення цін на с\г продукти; з цієюб метою скорочували посівні площі.

Закон про відновлення промисловості(NIRA)16 червня 1933. →обовязкове картелювання промисловості, і запровадження у всіх галузях «кодексів чесної конкуренції». Кодекси встановлювали обсяли виробництва, ринкові ціни, тривалість робочого тижня і розмір мінімальної зарплати. Ст 7 цього закону регулювала трудові відносини між підприємцями і найманими робітниками. Вона забовязувала працедавців дотримуватись законодавчо встановлених норм максимальної тривалост роб дня і зарплати.

Заходи у справі допомоги безробітним. 1933 ств Громадський корпус для збереження природних ресурсів.

NIRA започ організацію громадських робіт для безробітних. У зимовий період їм надавали тимчовову роботу.

Березень 1933 скасовано сухий закон.

Навесні 1933 р поч здійснюватись найважливіші Заходи «Нового курсу» т.зв. Сто днів Рузвельта. Заходи мали подвійн подвійну спрямованість: 1) покликані підтримувати бізнес, відновити економіку;2)полегшити становище робітників. Поч поліпшення економ конюктури.

З 1934 виникає опозиція Новому курсові. Утв 1934 організація Американська Ліга свободи, яка вимагала цілковитої відмови від держ врегулювання економіки. Сенатор Хю Лонг висунив ідею «поділу багатств», ств рух проти Нового курсу.

Влітку і восени 1935р 2-ий етап Нового курсу. Риса: виразна соціальна спрямованість. Прийнято Національний акт про трудові відносини (закон Вегнера), який гарантував права робітників на організацію профспілок, узаконено страйки.

Закон про соц. Страхування, який запровадив с-му пенсій за віком для робітників і службовців, що досягли 65 р.

Було розширено обсяг громадських робіт, на їх проведення асигнувались нові бюджетні суми.

На час Новго курсу припадає пожвавлення робітничого руху. Міцнішав профспілковий рух.

Політика «доброго сусідства»-озн відмова від втручання у внутр. справи латиноамериканських д-в.Уряд Рузвелта встановив дипломатичні відносини з СРСР.

16 лютого 1938 року був прийнятий закон, що завершив аграрну політику “Нового курсу”. Був він направлений також на регулювання цін, тільки не шляхом знищення, а шляхом зберігання продукції, яке стимулювалося урядом.

Отже як можна побачити основним методом боротьби із кризою було державне втручання у всі сфери суспільного життя