Заходи у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угрупувань (реторсії у ЗЕД) відповідно до законодавства України

Відповідно до ст. 29 «Заходи України у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань» Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у разі якщо інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб'єктів ЗЕД України, у відповідь на такі дії можуть застосовуватися адекватні заходи. У разі якщо такі дії завдають шкоди або створюють загрозу її заподіяння державі та/або суб'єктам ЗЕД, зазначені заходи можуть передбачати її відшкодування.

Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань здійснюються відповідно до законів України, міжнародних договорів України, загальноприйнятих правил, стандартів та норм міжнародного права.

Такими заходами є:

- застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю;

- застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю;

- позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму;

- запровадження спеціального мита;

- запровадження режиму ліцензування зовнішньоекономічних операцій;

- встановлення квот;

- інші заходи, передбачені законами та міжнародними договорами України.

У разі якщо Україна та держава, яка застосувала дискримінаційні та/або недружні дії по відношенню до України, є членами однієї і тієї ж міжнародної міжурядової організації, розгляд та врегулювання спірної ситуації здійснюється у відповідності до правил і процедур такої організації. Вступ України до Світової організації торгівлі уможливив захист інтересів українських суб’єктів ЗЕД в Органі з вирішення спорів СОТ.

У разі якщо Україна та митний союз або економічне угруповання, які застосували щодо України дії, що містять ознаки дискримінаційних та/або недружніх, є членами тієї самої міжнародної міжурядової організації, розгляд та врегулювання спірної ситуації здійснюються відповідно до правил і процедур такої організації.

З метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) проводить відповідне розслідування у порядку, що затверджений постановою КМУ від 22.11.1999 р. № 2120 (у ред. пост. КМУ від 09.06.2011 р. № 628).

Матеріали такого розслідування розглядаються Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі для прийняття рішення щодо наявності або відсутності факту (фактів) дискримінаційних дій. У разі прийняття позитивного рішення щодо наявності факту (фактів) дискримінаційних дій рішення про застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань приймаються органами державного регулювання ЗЕД відповідно до їх компетенції.

За рекомендацією Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі на підставі матеріалів розслідування, які свідчать про наявність факту (фактів) дискримінаційних дій, центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики спільно з центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України звертається до відповідних державних та/або компетентних органів інших держав або митних союзів чи економічних угруповань з пропозицією щодо розгляду та врегулювання спірної ситуації.

У разі одержання позитивної відповіді від зазначених органів центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики формує робочу групу для проведення відповідних переговорів та підготовки в разі потреби відповідних міжнародних договорів міжвідомчого або міжурядового характеру.

Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань не застосовуються або припиняються в разі припинення відповідними державами, митними союзами або економічними угрупованнями таких дискримінаційних та/або недружніх дій щодо України, підписання відповідної угоди та/або відшкодування шкоди.

У разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, заходи у відповідь, визначені частиною третьою цієї статті, можуть застосовуватися за рішенням КМУ.

Додатковими заходами, що можуть застосовуватися у відповідь, є:

- заборона зовнішньоекономічних операцій або встановлення обмеження на їх здійснення;

- скасування тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України шляхом зупинення звільнення від оподаткування ввізним митом, застосування пільгових чи повних ставок ввізного мита або скасування тарифних квот.

Рішення про застосування заходів у відповідь на дії держави-агресора та/або держави-окупанта має містити строк їх застосування, крім випадків застосування заходів, що призводять до припинення прав, та інших заходів, які за змістом не можуть застосовуватися тимчасово.

Рішення про застосування відповідних заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань може бути оскаржено до суду протягом місяця з дня запровадження таких заходів у порядку, встановленому законами України.

Постановою КМУ від 22.11.1999 р. № 2120 (в ред. пост. КМУ від 09.06.2011 р. № 628) затверджено Порядок проведення розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб'єктів ЗЕД України.

Порядок застосовується у разі, коли Україна та держава, митний союз чи економічне угруповання, які вчинили щодо України дискримінаційні дії, не є членами тієї самої міжнародної міжурядової організації, якою визначено механізм врегулювання відповідних питань між членами зазначеної організації.

У разі коли держава, митний союз чи економічне угруповання, щодо яких Україна проводить розслідування з метою встановлення факту (фактів) дискримінаційних дій (далі - розслідування), стає членом міжнародної міжурядової організації, до якої входить Україна, зазначене розслідування припиняється.

Дискримінаційними вважаються дії, що призводять до погіршення становища суб'єктів ЗЕД України порівняно з іноземними суб'єктами господарювання і обмежують їх законні права та інтереси.

Розслідування проводиться Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за заявою суб'єкта ЗЕД України або органу виконавчої влади (далі - заява). Днем подання заяви вважається день її реєстрації в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.

У заяві зазначаються:

- адреса, номери телефону і телефаксу, адреса електронної пошти, прізвища та ініціали контактних осіб, які можуть надати відповідну інформацію - для суб'єкта ЗЕД України;

- найменування відповідного компетентного органу іншої держави, митного союзу чи економічного угруповання (далі - іноземний компетентний орган), який вчинив/чинить дискримінаційну дію, його адреса, номери телефону і телефаксу, адреса електронної пошти;

- факт (факти) дискримінаційних дій з посиланням на докази, які його (їх) підтверджують. У разі коли такі дії заподіюють шкоду або створюють загрозу її заподіяння державі та/або суб'єктам ЗЕД України також наводяться посилання на докази, що підтверджують зазначені факти.

Заява, яка не містить зазначеної інформації, до розгляду не приймається. До заяви додаються копії документів та інші матеріали, що підтверджують факт (факти) дискримінаційних дій і стосуються його (їх), з перекладом на українську мову. Суб'єкт ЗЕД України або орган виконавчої влади, який подав заяву, може її відкликати. У такому разі заява вважається такою, що не подавалася.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України протягом 60 календарних днів після подання заяви проводить розслідування. У ході розслідування зазначене Міністерство проводить аналіз поданих матеріалів і доказів з метою встановлення факту (фактів) дискримінаційних дій, заподіяння шкоди або створення загрози її заподіяння державі та/або суб'єктам ЗЕД України.

Про прийняте рішення Міністерство надсилає заявникові повідомлення протягом 10 днів.

Датою завершення розслідування є дата затвердження висновку Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Міністерство подає висновок про результати розслідування Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі для прийняття рішення про наявність або відсутність факту (фактів) дискримінаційних дій. У разі прийняття Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі рішення про відсутність факту (фактів) дискримінаційних дій у повідомленні Міністерства економічного розвитку і торгівлі зазначаються підстави прийняття такого рішення.

4. СОТ та захист суб’єктів ЗЕД (Угода про антидемпінг та угода про субсидії та компенсаційні заходи, Угода про захисні заходи)

Визначення граничних рівнів митних тарифів та однакове їх застосування до усіх торговельних партнерів (принцип найбільшого сприяння) є основоположним принципом системи СОТ. Разом з тим, існують винятки з цього принципу, спрямовані на захист національного товаровиробника, до яких належать:

1) застосування антидемпінгових заходів (ст. 6 ГАТТ, Угода про застосування ст. VI ГАТТ (Угода про антидемпінг));

2) застосування компенсаційних заходів (Угода про субсидії та компенсаційні заходи);

3) застосування захисних (спеціальних) заходів у разі раптового та різкого зростання імпорту (Угода про захисні заходи).

Угода про антидемпінг та Угода про субсидії та компенсаційні заходи надають право стягувати особливі види мит (антидемпінгове та компенсаційне) з імпортних товарів, постачальники яких припускаються недобросовісної торговельної практики. Проте країна-імпортер може стягувати такі мита тільки тоді, коли у результаті проведених нею розслідувань було встановлено, що відповідний імпорт завдає «матеріальної шкоди» вітчизняній промисловості. Розслідування з метою застосування особливих видів мит мають розпочинатися на підставі подання скарги галуззю вітчизняної промисловості або від її імені про те, що імпортні товари завдають їй шкоди.

Обидві Угоди встановлюють подібні критерії для визначення шкоди. Так само є подібними і процедури розслідувань за скаргами з метою застосування антидемпінгових або компенсаційних мит.

Угода про антидемпінг встановлює, що товар повинен вважатися демпінговим, якщо його експортна ціна нижча від ціни аналогічного товару, що реалізується для споживання в країні-експортері. Ст. VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ) встановлює, що демпінг, який полягає в тому, що товари однієї країни надходять на ринок іншої країни за ціною нижче нормальної ціни товарів, підлягає осуду, якщо він спричиняє або загрожує спричинити матеріальну шкоду промисловості, створеній на території договірної сторони, або істотно затримує створення вітчизняної промисловості.

Згідно з Угодою про субсидії та компенсаційні заходи, субсидією вважається фінансове сприяння, що надається урядом або іншим державним органом, або будь-яка форма підтримки доходів і цін, у результаті яких надається пільга (існування такої пільги занижує експортну ціну товару порівняно з його нормальною вартістю). Положення останньої Угоди стосуються лише так званих «специфічних» субсидій - тобто субсидій, доступ до яких мають лише певні підприємства, галузі економіки, або групи підприємств чи галузей економіки країни. Угода визначає дві категорії субсидій - заборонені (надання яких обумовлене результатами експорту або використанням вітчизняних товарів замість імпортних) та ті, що дають підстави для вжиття компенсаційних заходів (щодо цих субсидій країна-імпортер повинна довести заподіяння ними шкоди, інакше вони визнаються дозволеними).

Основним правилом, встановленим Угодою про антидемпінг та Угодою про субсидії та компенсаційні заходи, є те, що антидемпінгові та компенсаційні мита повинні стягуватися тільки тоді, коли в ході розслідувань були виявлені такі обставини:

а) мало місце значне зростання імпорту демпінгових або субсидованих товарів в абсолютних показниках або стосовно виробництва або споживання;

б) ціни на такі товари знизили ціни на аналогічні товари, стримали ціну на аналогічний товар або перешкодили її зростанню, та

в) в результаті галузі вітчизняної промисловості країни-імпортера завдана шкода або існує загроза заподіяння такої шкоди.

Обидві Угоди вказують, що, визначаючи, чи завдає імпорт шкоди вітчизняній промисловості, до уваги слід брати «відповідні економічні фактори, які впливають на стан галузі». Окрім того, необхідно чітко встановити факт причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим чи субсидованим імпортом та шкодою галузі промисловості. Якщо така шкода зумовлена скороченням попиту або змінами у структурі споживання, антидемпінгові чи компенсаційні мита не повинні накладатися. Такі мита не повинні накладатися також у разі, коли зростання імпорту негативно впливає лише на декількох виробників.

Угода СОТ про захисні заходи дозволяє країнам вживати захисних заходів для обмеження імпорту протягом певних періодів, коли вітчизняній промисловості країни-імпортера завдається шкода в результаті раптового та різкого зростання імпорту. Зростання імпорту, охоплене правилами цієї Угоди, не пов'язане з недобросовісною торговельною практикою іноземних постачальників.

Нормативно-правова база захисту вітчизняного товаровиробника в Україні відповідає вимогам СОТ і складається з трьох спеціальних законів від 22.12.1998 р.: «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

Демпінг - це ввезення на митну територію України товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту").

Антидемпінгові заходи полягають у запровадженні справляння антидемпінгового мита. Розмір ставки антидемпінгового мита встановлюється рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі України і не повинен перевищувати величину демпінгової маржі (суми, на яку нормальна вартість товару перевищує його експортну ціну), та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику.

Субсидованим імпортом є ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару.

Під субсидією розуміється фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання подібного товару, в результаті якої суб’єкт господарювання країни експорту одержує пільги (прибутки) (п. 23, 20 ст. 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту»).

Існують легітимні та нелегітимні субсидії. Підстави для застосування компенсаційних заходів дає лише нелегітимна субсидія.

Нелегітимними є субсидії, які є специфічними для певних підприємств, що перебувають у межах юрисдикції державного органу, що надає субсидію (ст. 8 Закону).

Компенсаційні заходи полягають у запровадженні справляння компенсаційного мита. Розмір ставки компенсаційного мита встановлюється у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі України і не повинен перевищувати попередньо розраховану загальну суму нелегітимної субсидії та може бути нижчим ніж ця сума, за умови, що така ставка є достатньою для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику.

Антидемпінгове та компенсаційне мито сплачуються незалежно від інших податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються з імпорту в Україну.

Захист національного товаровиробника можливий також від зростаючого імпорту, під яким розуміється здійснення імпорту в обсягах та/або за умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди українським виробникам відповідних товарів (ч. 2 ст. 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»). На відміну від демпінгового та субсидованого імпорту, зростаючий імпорт не є проявом недобросовісної конкуренції в ЗЕД.

Якщо зростання обсягу імпорту в Україну відбувається у таких розмірах та (або) у такі строки або на таких умовах, що заподіюється або існує загроза заподіяння значної шкоди, з метою захисту національних інтересів Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України може прийняти рішення про застосування таких спеціальних заходів:

1) запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об’єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу;

2) установлення спеціального мита щодо імпорту в Україну, який є об’єктом спеціального розслідування.

Встановлене Комісією спеціальне мито сплачується імпортером товару в Україну незалежно від інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються при імпорті в Україну.

Спеціальне мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту.

Перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, встановлений ст. 17 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», під недобросовісною конкуренцією при здійсненні ЗЕД розуміється:

- здійснення демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові заходи;

- здійснення субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи;

- здійснення інших дій, що законами України визнаються недобросовісною конкуренцією (Закон України від 07.06.1996 р. «Про захист від недобросовісної конкуренції»).