Принцип здійснення судової влади тільки судом
Засади, що вказують на виключне місце суду, особливість здійснюваної функції, ґрунтуються на положеннях, закріплених в ч.1 ст. 124 Конституції України та ст. 1 Закону України “Про судоустрій”, згідно з якими ніякий інший орган, крім суду, не може здійснювати судову владу. Навіть якщо діяльність того чи іншого органу зовнішньо буде імітувати процедуру здійснення правосуддя, визнати її правосуддям не можна, оскільки її виконав не суд. Конституція України, гарантуючи здійснення правосуддя виключно судом, вказує, що судочинство здійснюється лише Конституційним судом та судами загальної юрисдикції. Створення особливих та надзвичайних судів не допускається.
Вимога про те, щоб судова влада здійснювалася лише судом, має важливе значення. Акти судової влади (рішення, ухвали, вироки, постанови) не можуть бути скасовані або змінені жодним іншим органом, а лише вищим судом і за наявності передбачених законом підстав. Крім того, вони підлягають обов’язковому виконанню всіма органами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Отже, складовими елементами цього принципу судової влади є наступні:
1) ніякий інший орган державної влади та управління не має права приймати на себе компетенцію судової влади. Цей принцип зумовлює виключну підсудність справ щодо вирішення юридично значущих справ, що мають юридичні наслідки, суду та суддям (а у випадках, визначених законом, і представникам народу);
2) постановлення рішення з конкретної справи є прерогативою суду, і це положення підкреслює виключність судових рішень. Держава довіряє лише суду право вирішення питань щодо законності та доцільності використання примусових повноважень держави, зокрема: в установленому законом порядку застосовувати цивільно-правові санкції з цивільної справи; визнавати особу винною у вчиненні злочину; призначати кримінальне покарання з кримінальної справи. Лише суд має право прийняти рішення щодо застосування заходів, що обмежують конституційні права та свободи людини і громадянина щодо застосування заходів медичного характеру тощо. Рішення суду з конкретної справи обов’язкові для виконання всіма державними та посадовими особами.
Принцип здійснення судової влади тільки судом передбачає такий правовий режим, за яким скасування або зміна судових рішень можливі лише вищим судом і відповідно до певної процедури. Жодне рішення не може бути скасовано або змінено іншим органом державної влади;
3) особливе правове становище суду в системі державних органів визначається Конституцією України та нормативними актами. Формування системи органів судової влади, порядок їх організації і діяльності належать до відання законодавчої влади. Виключаючи можливість створення надзвичайних судів, законодавство про судоустрій припускає певну спеціалізацію судових органів у вирішенні визначених ним категорій справ. Суди відрізняються предметною підсудністю та процесуальною формою реалізації судової влади;
4) судова влада характеризується і особливим порядком формування суддівського корпусу носіїв судової влади, притягнення суддів до відповідальності. Вимоги, що ставляться до судді, його обов’язки при здійсненні правосуддя та поза судовою діяльністю специфічні, вони чітко визначені у чинному законодавстві;
5) судова влада функціонує в режимі дотримання процесуальних гарантій статусу учасників судочинства. Саме в стадії судового розгляду права та обов’язки учасників процесу детально регламентовані та забезпечені відповідними процесуальними гарантіями. Згідно з положеннями Конституції України визнати особу винною та застосувати до неї заходи кримінального покарання може лише суд. Цьому передує ретельне дослідження судом обставин справи, при якому враховуються як пом’якшуючі, так і обтяжуючі вину обставини, тим самим підкреслюється виключність правового становища особи підсудного.
Виключне право суду здійснювати судову владу зумовлюється тим, що діяльність суду відбувається в особливому правовому порядку, який передбачає такі переваги при розгляді та вирішенні правових конфліктів, які не передбачено для жодної державної діяльності. Зміст зазначеного порядку складають найбільші гарантії для винесення по справі законного та справедливого рішення.
Принцип здійснення судової влади тільки судом не обмежується судовим розглядом у суді першої інстанції, а характеризує всі судові стадії. У кожній із них розгляд справи здійснюється в тих формах, що відповідають змісту й меті завдань, які вирішуються на даній стадії.