Види юридичного тлумачення за обсягом

Результати тлумачення можуть бути різними залежно від співвідношення буквального юридичного тексту і дійс­ного змісту правових норм. З урахуванням цього розрізня­ють три види юридичного тлумачення за обсягом:

1) буквальне тлумачення, відповідно до якого дійсний зміст норми адекватний її мовному виразу. Наприклад,

Конституція України встановлює, що кандидат у Прези­денти України повинен досягти 35 років на момент виборів. Ця норма права носить строго визначений, недвозначний характер; її неможливо тлумачити інакше, ніж буквально. У ідеалі саме таким чином повинні бути сформульовані юридичні тексти;

2) поширювальне тлумачення, відповідно до якого дійс­
ний зміст норми права, розкритий у результаті тлумачення,
ширше, ніж буквальний текст. Наприклад, Сімейний кодекс
України містить інститут усиновлення, тим часом норми
цього інституту розповсюджуються і на удочеріння;

3) обмежувальне тлумачення, відповідно до якого дійс­
ний зміст норми права, розкритий в результаті тлумачен­
ня, вужчий, ніж буквальний текст. Наприклад, ст. 304
Кримінального кодексу України, що встановлює покаран­
ня за залучення неповнолітніх до антисоціальної та зло­
чинної діяльності, щодо суб'єкта цього злочину має тлу­
мачитися обмежувально. Очевидно, що суб'єктом цього
злочину може бути тільки повнолітній, тоді як загальний
вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність,
складає 16 років.

Важливо враховувати, що обмежувальне і поширюваль­не тлумачення здійснюється строго в межах тлумаченої норми, не доповнюючи і не звужуючи змісту норми, а лише виявляючи дійсний сенс норми права.

18.5. Акти офіційного тлумачення (інтерпретаційні акти)

Правова природа актів офіційного тлумачення (інтер-претаційних актів) є дискусійним питанням; з її приводу в юридичній літературі висловлюються найрізноманітні­ші точки зору. Деякі автори зараховують ці акти виклю­чно до актів тлумачення, що не встановлюють нових норм, інші — до актів, які фактично містять норми права й є формальним джерелом права.

Акти офіційного тлумачення (інтерпретаційні акти)— це правові акти, прийняті компетентними державними органами, що містять роз'яснення норм права або порядку їх застосування.

Ознаки актів офіційного тлумачення:

1) належність до системи правових актів. Подібнодо інших правових актів, їм властиві формальна визначеність,

юридична чинність, офіційний характер, цільова спрямо­ваність, регулятивна обов'язковість;

2) офіційний характер. Інтерпретаційні акти є резуль­
татом діяльності компетентного органу держави або поса­
довця;

3) особлива юридична форма. Акти офіційного тлума­
чення мають певну структуру, зміст, форму, стиль письмо­
вого викладення, приймаються відповідно до чітко певної
процедури;

4) особливий зміст. Інтерпретаційні акти містять загаль­
ні (нормативні) або персонально адресовані та індивідуаль­
но-конкретні роз'яснення інтерпретатора;

5) певні юридичні наслідки. Застосування інтерпрета-
ційних актів у сукупності з роз'яснюваними нормативно-
правовими актами забезпечують регулювання суспільних
відносин;

6) похідний характер. Акти офіційного тлумачення не
мають самостійного значення і діють в поєднанні з тими
нормами (правовими актами), які ними тлумачаться; ска­
сування нормативного акта тягне за собою втрату юридич­
ної чинності інтерпретаційного акта.

Види актів офіційного тлумачення права:

1) залежно від типів офіційного тлумачення вони поді­
ляються на акти нормативного і казуального тлумачення.
Акти нормативного тлумачення адресуються правозасто-
совчим органам і містять загальні роз'яснення правових
норм, якими правозастосовувач зобов'язаний керуватися
в усіх випадках, коли виникає необхідність застосувати
роз'яснювану норму права. Наприклад, Постанова Плену­
му Верховного Суду України № 9 «Про застосування Кон­
ституції при здійсненні правосуддя» є актом нормативного
тлумачення.

Акти казуального тлумачення обов'язкові тільки віднос­но конкретної юридичної справи. Елементи індивідуально­го тлумачення містяться в мотивувальній частині судових рішень і вироків, де суд роз'яснює, які саме норми права і чому він вважає потрібним застосувати в цій ситуації. При­кладом актів індивідуального тлумачення можуть служити ухвали судових колегій Верховного Суду України, що ви­носяться в результаті розгляду конкретних справ;

2) залежно від суб'єкта видання розрізняють акти автен­
тичного тлумачення й акти делегованого (легального)

тлумачення. Акти автентичного тлумачення видаються органами, якими був виданий роз'яснюваний акт. Оцінка таких актів у літературі неоднозначна. Принципи правової держави і розподілу влади не допускають автентичного тлумачення, щоб виключити свавілля законодавця. Але в національній юридичній практиці автентичне тлумачення законів мало місце до формування Конституційного Суду України. Акти делегованого (легального) тлумачення ви­даються спеціально уповноваженими на те державними органами. Найбільшу значущість серед актів легального тлумачення мають рішення і висновки Конституційного Суду України, а також постанови Пленумів Верховного Суду і Вищого Господарського Суду України;

3) залежно від юридичної природи розрізняють інтер-претаційні акти правотворчості та інтерпретаційні акти правозастосування.

Правотворчий характер мають рішення і висновки Кон­ституційного Суду України, постанови Пленуму Верховно­го Суду України, їх особливе значення полягає у визначен­ні існуючої системи правового регулювання і перспективи подальшої законотворчості.

Правозастосовчі інтерпретаційні акти можуть виступа­ти як самостійний правовий акт або вплітаються у зміст правозастосовчого акта, як правило, в його мотивувальну частину. Формою виразу цих актів є також ухвали, розпо­рядження, вказівки, інструкції, офіційні роз'яснення компетентних державних органів.

4. Офіційне делегова­не (легальне) норма­тивне	Г. Інструктивний Лист Національ­ного Банку України щодо застосу­вання норм наказу НБУ
5. Офіційне автентич­не нормативне	Д. Роз'яснення земельного законо­давства, подане сусідом-пенсіонером
6. Офіційне делегова­не (легальне) казуаль­не	Е. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України

3. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої
влади в України. Виникає питання: чи має Верховна Рада
України право здійснювати офіційне тлумачення правових
норм? Висловить свою точку зору, відповідь аргументуйте.

4. Охарактеризуйте прийоми (способи) тлумачення норм
права.

Дайте тлумачення нижченаведеній нормі права всіма прийомами. Знайдіть приклади офіційного та/або доктри-нального тлумачення цієї норми.

5. «Державною мовою в Україні є українська мова. Дер­
жава забезпечує всебічний розвиток і функціонування
української мови в усіх сферах суспільного життя на всій
території України».

6. Охарактеризуйте види тлумачення норм права за об­
сягом.

7. З'ясуйте, які види тлумачення за обсягом можуть бути
застосовані до ст. 44, 66, 67 Кримінального кодексу Укра­
їни.

8. Складіть схему видів інтерпретаційних актів.

Питання, завдання та тести для самоконтролю

1, Дайте визначення тлумачення норм права (в усіх зна­
ченнях терміна).

2. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Види
тлумачення норм права».

1. Неофіційне буденне	А. Консультація адвоката
2. Неофіційне профе­сійне	Б. Рішення Конституційного Суду України « »
3. Неофіційне доктри-нальне	В. Роз'яснення судді місцевого суду під час судового розгляду конкрет­ної юридичної справи

Додаткова література

Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права. — М.: Юрид. лит., 1976. — 387 с.

Книпер Р. Толкование, аналогия и развитие права: проб­лемы разграничения судебной и законодательной власти // Гос. и право. — 2003. — №8. — С.5-9.

Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України. — 2000. — № 6. — С.34.

Матвеева Л.Г. Класифікація актів тлумачення права: проблема вибору критерію // Актуальні проблеми держави

і права: 36. наук, праць. — Вип.18. -— Одеса: Юрид. літ., 2003. —С 46-51.

Михайлович Д.М. Толкование закона: Монография. — X.: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2004. — 198 с.

Правові позиції Конституційного Суду України в рішен­нях та висновках (1997-2003 роки)/ М.Г. Чаюн, Ю.М. Ки­риченко, Р.А. Кидисюк та ін. — К.: Атіка, 2003. — 336 с

Сліденко І.Д. Тлумачення Конституції: питання теорії і практики в контексті світового досвіду. — Одеса: Фенікс, 2003. —234 с.

Черданцев А.Ф. Толкование права и договора: Учеб.по­собие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 381 с.

Юдин З.М. Толкование договора как разновидность толкования права // Юридический вестник. — 2000. — №3. — С.85.

Розділ 19