Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек

Центральна спілка споживчих товариств України

Нвомосковський кооперативний коледж економіки та права ім. С.В.Литвиненка

Л Е К Ц І Я₍₁₎

Тема: «Категорійно-понятйний апарат з безпеки життєдіяльності »

дисципліна «Безпека життєдіяльності»

Спеціальність 5.03050901 Бухгалтерський облік

Викладач Дроздова К.М.

П Л А Н

1. Роль дисципліни у формуванні знань майбутніх фахівців, умінь та навичок забезпечення безпеки життєдіяльності, життя та здоров’я людини в умовах існуючого рівня безпеки.

2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.

3. Види небезпек. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Класифікація надзвичайних ситуацій.

4. Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності.

Самостійна робота.

1. Історія виникнення питань, пов’язаних із проблемою безпеки життєдіяльності людини.

2. Наукові засади безпеки життєдіяльності.

3. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.

Література.

1. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності. Київ, «Каравела», 2007, с.14-35.

2. Скобло Ю.С. Безпека життєдіяльності. Київ, «Кондор», 2003, с.29 – 73.

Питання 1. Роль дисципліни у формуванні знань майбутніх фахівців, умінь та навичок забезпечення безпеки життєдіяльності, життя та здоровя людини в умовах існуючого рівня безпеки.

Проблема захисту людини від небезпек постала водночас з появою на Землі людства. Протягом усієї історії цивілізації кожна окрема людина загалом дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і людству доводилося дбати про безпеку свого існування.

Небезпеки — це те, що загрожує не тільки Людині, а й суспільству та державі в цілому. Тому, профілактика та захист від них — актуальна гуманна та соціально-економічна проблема, у вирішенні якої Держава не може не бути зацікавлена.

Забезпечення безпеки діяльності — завдання першорядного пріоритету для особи, суспільства, держави. Абсолютної безпеки не буває. Завжди існує деякий залишковий ризик.

Під безпекою розуміють такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі наукового та технічного розвитку можна змиритися.

Небезпеки за своєю природою бувають: потенційні (тобто приховані),перманентні (тобто постійні, неперервні) й тотальні (тобто всезагальні, всеосяжні). Отже, нема на Землі Людини, якій не загрожують небезпеки. Але є багато людей, які про це не підозрівають. їх свідомість працює у режимі відчуженості від реального життя.

Для вироблення ідеології безпеки, формування безпечного мислення та поведінки і була запропонована нова навчальна дисципліна — «Безпека життєдіяльності».

«Безпека життєдіяльності» забезпечує загальну грамотність в галузі безпеки; вона є науково-методичним фундаментом для всіх без виключення спеціальних дисциплін безпеки.

БЖД вирішує три групи навчальних завдань:

а) ідентифікація (розпізнавання) небезпек: вид небезпеки, просторові та часові координати, розмір, можлива шкода, імовірність тощо;

б) профілактика ідентифікованих небезпек на основі зіставлення видатків та вигод. Відповідно до концепції залишкового ризику частина ідентифікованих завдань може з певною імовірністю реалізуватися;

в) третя група завдань — це дія в умовах надзвичайних ситуацій.

Введення в навчальні плани нової дисципліни, що дістала назву «Безпека життєдіяльності», а також відкриття однойменної групи спеціальностей об'єктивно поставили перед спеціалістами питання про навчально-методичне забезпечення нового предмета.

Формулювання офіційних документів сприяли тому, що нову навчальну дисципліну стали розглядати як деяке поєднання охорони праці та цивільної оборони, а потім також і охорони навколишнього середовища (екології). Нова позиція полягає у твердженні, що безпека життєдіяльності – це новий навчальний предмет, зміст якого складають загальні закономірності небезпечних явищ та відповідні методи й засоби захисту людини у будь-яких умовах її перебування. Безпека життєдіяльності вирішує триєдине завдання, яке полягає у ідентифікації небезпеки, реалізації профілактичних заходів та захисті від залишкового ризику.

БЖД — це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Мета вивчення нової дисципліни – забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, в першу чергу техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров'я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

Завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності» – навчити студентів:

• ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, ви­значати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояву;

• визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжують­ся джерелами цих небезпек;

• прогнозувати можливість впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи «людина-життєве середовище»;

• використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

• розробляти заходи на застосовувати засоби захисту від дії небезпеч­них, шкідливих та вражаючих факторів;

• запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

• використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;

• планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі «людина – життєве середовище».

Питання 2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системно-структурний підхід і системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності. Система "Людина - життєве середовище" та її компоненти.

Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.