Внесок укр..народу в перемогу над нацистською Німеччиною

На осінь 1941 р. в Україні було створено 23 підпільних обкоми, низку підпільних організацій. Наприкінці 1942 р. в Україні діяло 800 партизанських загонів, однак активно діючими були лише кілька десятків. Їх діями керував Український штаб партизанського руху на чолі з Т. Строкарем. Виникли великі партизанські з'єднання Ковпака, Сабурова, Федорова, Вершигори.

Форми партизанської боротьби:

- Диверсії на комунікаціях, знищення ліній зв'язку, доріг, мостів;

- Розгром ворожих штабів;

- “рейкова війна” на залізницях;

- рейди в тил ворога.

Загальна чисельність партизан і підпільників складала за різними джерелами від 500 до 180-220 тис. чоловік. Німецьке командування володіло даними про наявність лише до 50 тис. бІйців.

Радянський партизанський рух став важливим фактором війни, майже “другим фронтом”. За підрахунками німецького командування, 10% сил вермахту на Східному фронті було кинуто на боротьбу з партизанами.

Бійці УПА (через лави якої пройшло близько 500 тис. чол.) теж боролись за незалежність своєї Батьківщини і не хотіли миритися з пануванням на її території тоталітарних режимів.Перемогу над гітлерівською Німеччиною українці наближали також своєю героїчною працею в радянському тилу: на заводах, копальнях, в колгоспах, лабораторіях, навчальних закладах тощо.

109. Повоєнна відбудова та соціально-політичний розвиток України (1945-1952 р.)

У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла четвертий п'ятирічний план (1946-1950) відбудови народного господарства, що передбачав перевищення його довоєнного рівня.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУДОВИ ПРОМИСЛОВОСТІ

- Відбудовагосподарства розпочалася з важкої промисловості. При цьому уряд ке­рувався політичними мотивами: створити та­кий воєнно-промисловий комплекс, який би служив гарантом оборони країни і базою перемоги світового соціалізму над капіталізмом.

- В Україні за декілька років були відновлені шахти Донбасу, Дніпрогес і великі теплові електростанції, металургійні заводи. У 1948 р. машинобудівних заводів працю­вало більше, ніж до війни.

- Розвиток важкої промисловості відбувався за рахунок легкої, сільського госпо­дарства, науки і культури, які фінансувалися за залишковим принципом. Так, інвестиції в легку промисловість складали 15% усіх промислових капіталовкладень

- Посилилися диспропорції в ростку промисловостіна користь галузей воєнно-промислового комплексу.

- Важливим джерелом відбудови став героїчний ентузіазм народу. 90% працюючих були охоплені різними формами соціа­лістичного змагання.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУДОВИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

- Відбудова сільського господарства проходила у надзвичайно складних умовах:

скоротилися посівні площі, не вистачало робочих рук, техніки, коней;

- важким було становище селян: мізерна оплата праці, високі податки на підсоб­не господарство, селяни не мали паспортів, па них не розповсюджувалося пенсійне забезпечення, виплати по тимчасовій непрацездатності;

- ситуацію ускладнила посуха 1946 р. і голод взимку 1946-1947 рр. під якого в Україні померло більше 800 тис. чоловік. Головною причиною голоду стала посуха, а позиція держави і комуністичної партії: непомірна високі плани хлібозаготівлі не були зменшені, зерно і продукти тваринництва великими обсягами вивозилися за кордон.

- Капіталовкладення в сільське господарство були недостатніми, вони складали не більше 7% загального обсягу асигнувань.

Здійснювалася політика "ножиць цін" стосовно сільського господарства. Державні заготівельні ціни залишилися на рівні 1928 р., хоча ціни на промислову продукцію зросли у 20 разів.

У результаті: на кінець 1950 р. сільське господарство не досягла довоаиіого рівня, про що свідчать такі дані: валове виробництво зерни становило 77%, врожай­ність зернових - 82% від рівня 1940р.

ФІНАНСИ

З метою зміцнення фінансів (скорочення грошової маси, випущеної під час війни) у грудні 1947 р. було здійснено грошову реформу, її проводили конфіскаційними методами. Старі гроші, що перебували в обігу, обмінювалися на нові у співвідношенні 1:10. Вклади до 3000 крб. переоцінювалися карбованець за карбованець, від 3 до 10 000 - з розрахунку 3:2, а понад 10 000 крб. - зменшувалися наполовину.

Результати відбудовчого періоду неоднозначні. З одного боку, було загоєно рани війни, відбудовано промисловість України в 1946-1950 pp. збільшився в 4,4 раза і перевищив рівень 1940 р. на 15%. Проте обсяг виробництва легкої промисловості у 1950 р. складав лише 80% довоєнного. З іншого боку, ціна відбудови була дуже високою. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові і побутові умови були характерними для більшості населення.

Наши рекомендации