Ля Рошель (1627-1628)
В цілях запобігання союза Англії та Іспанії 11 травня 1625 року видали заміж Генрієтту-Марію, сестру Людовіка XIII за Карла, принца Уельського. Але це не завадило Англії невдовзі виступити проти Франції.
Влітку 1627 року англійський флот під командуванням герцога Бекінгема з’явився поряд з Ля Рошелью, щоб викликати нове повстання серед протестантів. Англійці висадились на острів Ре, що поруч з Ля Рошелью й осадили там французькі порти.
Нова військова компанія погрожувала неминучою поразкою Франції, тим більш, що у цей момент скарбниця була порожньою. Рішельє виділив з особистих грошей 1,5 млн. ліврів на потреби армії і отримав від кредиторів 4 млн. ліврів. Кардинал на справі доводив, що інтереси держави він ставить поперед інтересів особистих, точніше, не розділяє іх для себе. Рішельє розумів: головне у цій ситуації врятувати маршала Туара, захищаючого форти на острові Ре та не допустити встановлення англійського контролю над островом, закриваючим підхід до Ля Рошелі з моря.
В 1627 році протестанти, натхнені присутністю англійців, починають бойові дії проти королівської армії. У фортеці Сен-Мартен на острові Ре, де зачинився маршал Туара зі своїми солдатами, закінчувалися продукти харчування.
Герцог Бекінгем так і не зміг взяти фортеці Сен-Мартен і Ла-Пре на острові Ре, потім французи висадили на острові десант. Бекінгем, зазнавши великих втрат, повернувся до Англії, де збирав новий флот для нового відправлення на допомогу Ля Рошелі. Але обставини склалися інакше. 23 серпня 1628 року Джорджа Вільєрса Бекінгема вбито фанатіком Фельтоном.
Щоб зовсім перекрити доступ до Ля Рошелі, Рішельє наказав збудувати дамбу. Так що до квітня 1628 року місто обложили з усіх боків. На сущі на нього була направлена зброя 11 фортів та 18 редутів. Рішельє наказав написати на зброї багатозначний, ставший знаменитим дивіз «Останній довід короля».
28 жовтня 1628 року Ля-Рошель капітулювала. На початку війни населення міста складало 28 000 жителів, у кінці залишилося лише 6 000, але й ті були виснажені голодом. Король милостиво простив усіх повстанців і дозволив далі свовідувати протистантизм.
Після перемоги під Ля-Рошелью можливо було допомогти принцу Конде зі знищенням повстання у Лангедоці. Після багатьох поразок протистанти просили миру і 28 липня 1628 року був підписаний «Едикт Алє». «Раніше з гугенотами підписували договори, а тепер король дарує їм свою милість. – заявив Рішельє після підписання Едикту»
Домовленності, підписані в Алє, залишили протистантам право сповідувати іх віру,але заборонили чинити опір центральній владі.
«С тих пір, - казав Рішельє, - релігійні відмінності ніколи не заважали мені робити гарні послуги навіть гугенотам, я розрізняв французів лише за ступінню іх вірності королю.» Справедливість цих слів доведена наступними діями великого політичного діяча.